КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
03 вересня 2020 року № 320/4787/20
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання - Ставничому Н.В., за участю представників третьої особи - Оніщенка О.В., Каганця А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "База відпочинку "Гирло Десни" до Державної служби геології та надр України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ферромет1" про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Гирло Десни» (далі - Позивач або ТОВ «Гирло Десни») звернулось до Київського кружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра або Відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферромет1» (далі - Третя особа або ТОВ «Ферромет1»), у якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) відповідача в частині не розміщення у газеті «Урядовий кур'єр» та на своєму офіційному веб-сайті інформації із зазначенням назви ділянки надр, її місцезнаходження, виду корисних копалин, виду користування надрами, початкової ціни продажу дозволу, адреси, за якою надсилаються заяви на отримання дозволу стосовно Мар'янського родовища вапняків у Апостілівському районі Дніпропетровської області;
- зобов'язати відповідача розмістити у газеті «Урядовий кур'єр» та на своєму офіційному веб-сайті інформації із зазначенням назви ділянки надр, її місцезнаходження, виду корисних копалин, виду користування надрами, початкової ціни продажу дозволу, адреси, за якою надсилаються заяви на отримання дозволу стосовно Мар'янського родовища вапняків у Апостілівському районі Дніпропетровської області.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2020 відкрито спрощене позовне провадження у даній адміністративній справі.
До суду 11.06.2020 від ТОВ «База відпочинку «Гирло Десни» надійшло клопотання про забезпечення позову.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2020 у задоволення клопотання ТОВ «База відпочинку «Гирло Десни» про забезпечення позову відмовлено.
23.06.2020 ТОВ «Ферромет1» подало клопотання про вступ особи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача. Заява обґрунтована тим, що рішення суду, яке буде винесене в подальшому може вплинути на права та законні інтереси ТОВ «Ферромет1».
Протокольною ухвалою суду від 21.07.2020 заяву ТОВ «Ферромет1» задоволено та залучено ТОВ «Ферромет1» у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що підготував пакет документів для подачі його з метою приймання участі у аукціоні з продажу спеціального дозволу після розміщення Відповідачем в газеті «Урядовий кур'єр» та на своєму офіційному веб-сайті оголошення з інформацією про ділянку надр Мар'янського родовища вапняків у Апостілівському районі Дніпропетровської області, які пропонуються для надання зазначених дозволів.
Однак, ні в газеті «Урядовий кур'єр» ні на своєму офіційному веб-сайті Відповідач не розмістив інформацію про надання дозволу на користування надрами Мар'янського родовища вапняків у Апостілівському районі Дніпропетровської області, у зв'язку з чим Позивач не мав можливості направити до Відповідача заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами Мар'янського родовища вапняків у Апостілівському районі Дніпропетровської області без аукціону, як це передбачено п.8 Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» (далі - Порядок № 615).
Відповідач позов не визнав з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву. На обґрунтування своєї правової позиції зазначив, що діяв на підставі та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України, з метою недопущення протиправних дій у сфері надрокористування, в інтересах права власності Українського народу. На думку відповідача, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги та не надано належних доказів на підтвердження факту порушення відповідачем вимог чинного законодавства.
Третя особа надала до суду пояснення, у яких зазначила, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11.2019 у справі № 280/4380/19, залишеним без змін постановами Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020 та від 24.06.2020 зобов'язано Держгеонадра надати ТОВ «Ферромет1» спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобутку корисних копалин без аукціону ділянки Центральна (північна і південні частини) Мар'янського родовища у Апостолівському районі Дніпропетровської області.
Поряд з цим, Запорізький окружний адміністративний суд виніс ухвалу від 09.09.2019 якою забезпечено позов ТОВ «Ферромет1» до Держгеонадра про зобов'язання вчинити певні дії. Зокрема, заборонено Держгеонадра проводити аукціон з продажу спеціальних дозволів на користування надрами стосовно об'єкта використання, зазначеного у переліку ділянок надр рудних та нерудних корисних копалин, спеціальні дозволи на користування яких планується виставити на черговий аукціон, розміщеного на офіційному сайті Держгеонадра, а саме: пункт 167: Назва родовища (об'єкта користування): Мар'янське. Вид корисної копалин: вапняк. Вид користування надрами:* видобування. Місце розташування: Дніпропетровська область. Запаси: 132328 тис. м. куб.
Заборонено Державній комісії України по запасах корисних копалин при Держгеонадра розглядати будь які питання та виносити рішення щодо погодження на отримання або відмови в погодженні на отримання ТОВ «Ферромет1» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобутку корисних копалин без аукціону ділянки Центральна (північна і південна частини) Мар'янського родовища у Апостолівському районі Дніпропетровської області.
З урахуванням викладеного, Третя особа вважає, що відсутні підстави для задоволення позову та зобов'язання відповідача розмістити у газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті інформацію із зазначенням назви ділянки надр, її місцезнаходження, виду корисних копалин, виду користування надрами, початкової ціни продажу дозволу, адреси за якою надсилаються заяви на отримання дозволу стосовно Мар'янського родовища вапняків у Апостолівському районі Дніпропетровської області.
У судові засідання призначені на 21.07.2020, 03.09.2020 позивач не з'явився, явку свого уповноваженого представника не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, про причину неявки суд не повідомив.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, явку свого уповноваженого представника не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, у відзиві на позовну заяву від 22.07.2020 просив суд розгляд даної справи здійснювати у порядку письмовому провадженні.
Представники третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечували, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників третьої особи, суд дійшов висновку, що у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 12.07.2018 ТОВ «Ферромет1» подано до Держгеонадра заяву про отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобутку корисних копалин без аукціону ділянки Центральна (північна і південна частини) Мар'янського родовища у Апостолівському районі Дніпропетровської області.
ТОВ «Гирло Десни» з метою отримання дозволу на ту саму ділянку за результатами проведення аукціону підготував пакет документів з метою подальшого їх подання до Держгеонадр.
ТОВ «Гирло Десни» в позовній заяві зазначає, що відповідно до п. 8 Порядку № 615, інформацію про ділянки надр, які пропонуються для надання зазначених дозволів, Держгеонадра або Рада міністрів Автономної Республіки Крим відповідно до повноважень розміщує не пізніше ніж за 30 днів до прийняття рішення про надання дозволу у газеті «Урядовий кур'єр» та на своєму офіційному веб-сайті із зазначенням назви ділянки надр, її місцезнаходження, виду корисних копалин, виду користування надрами, початкової ціни продажу дозволу, адреси, за якою надсилаються заяви на отримання дозволу. Держгеонадра не виконали дії передбачені п. 8 Порядку № 615. Відповідно до скарги Позивача, це порушує його право на участь в аукціоні щодо Ділянки надр.
Держгеонадр не розмістив, а ні у газеті «Урядовий кур'єр», а ні на своєму офіційному веб-сайті інформацію про надання дозволу на користування надрами Мар'янського родовища вапняків у Апостолівському районі Дніпропетровської області ТОВ «Ферромет1» в зазначені строки.
Вважаючи такі дії Держгеонадр неправомірними та такими, що порушують права Позивача на можливість придбати дозвіл на користування надрами з метою видобутку корисних копалин, Позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно ст. 4 Кодексу України про надра від 27.07.1994 №132/94-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади.
Згідно з п. 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення №1174), центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується на реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Держгеонадра України, який здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Пунктом 4 Положення №1174, встановлено, що Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами).
Відповідно до ст. 14 Кодексу України про надра, надра надаються у користування для: геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення; видобування корисних копалин; будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод; створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.); виконання робіт (здійснення діяльності), передбачених угодою про розподіл продукції; задоволення інших потреб.
Статтею 16 Кодексу України про надра передбачено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначено процедуру продовження строку дії, переоформлення, поновлення дії, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано Порядком № 615.
Пунктом 2 Порядку № 615 передбачено, що дозволи надаються переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.
Відповідно до пп. 1 п. 8 Порядку № 615 без проведення аукціону дозвіл надається у разі видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив геологічне вивчення ділянки надр та підрахунок запасів корисних копалин, який затверджено ДКЗ, та подав документи на отримання спеціального дозволу не пізніше ніж протягом трьох років після затвердження запасів, а також видобування корисних копалин (для нафтогазоносних надр на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ), якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років, а в межах континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України - десяти років з моменту надання дозволу.
Відповідно до п. 8 Порядку № 615, для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва ділянки надр, її місцезнаходження відповідно до адміністративно-територіального устрою України (область, район, населений пункт, прив'язка на місцевості), географічні координати ділянки надр, вид корисних копалин, вид користування надрами, строк дії дозволу, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті), інформація для здійснення зв'язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.
Як встановлено під час розгляду справи, 12.07.2018 ТОВ «Ферромет1» подано до Держгеонадра заяву про отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобутку корисних копалин без аукціону ділянки Центральна (північна і південна частини) Мар'янського родовища у Апостолівському районі Дніпропетровської області.
У вересні 2019 року ТОВ «Ферромет1» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України, у якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність Держгеонадра щодо ненадання позивачу спеціального дозволу на користування надрами з метою видобутку корисних копалин без аукціону ділянки Центральна (північна і південна частини) Мар'янського родовища у Апостільському районі Дніпропетровської області;
- зобов'язати відповідача надати позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобутку корисних копалин без аукціону ділянки Центральна (північна і південні частини) Мар'янського родовища у Апостілівському районі Дніпропетровської області.
За результатами розгляду справи №280/4380/19 Запорізький окружний адміністративний суд 08.11.2019 виніс рішення яким задовольнив позовні вимоги ТОВ «Ферромет1».
Запорізький окружний адміністративний суд у рішенні від 08.11.2019 в справі №280/4380/19 визнав протиправною бездіяльність Держгеонадр щодо ненадання ТОВ «Ферромет1» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобутку корисних копалин без аукціону ділянки Центральна (північна і південна частини) Мар'янського родовища у Апостільському районі Дніпропетровської області; зобов'язав Держгеонадра надати ТОВ «Ферромет1» спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобутку корисних копалин без аукціону ділянки Центральна (північна і південні частини) Мар'янського родовища у Апостілівському районі Дніпропетровської області.
За результатами апеляційного перегляду вказаної справи, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020 апеляційну скаргу Держгеонадра - залишено без задоволення, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11.2019 у справі №280/4380/19 - залишено без змін. Також, Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.06.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент» - залишено без задоволення, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11.2019 у справі №280/4380/19 - залишено без змін.
Таким чином, право на отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобутку корисних копалин ділянки Центральна (північна і південні частини) Мар'янського родовища у Апостілівському районі Дніпропетровської області належить ТОВ «Ферромет1» відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11.2019 у справі № 280/4380/19, яке було підтверджене постановами Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2020 та від 24.06.2020.
Отже, і станом на момент подачі Позивачем позову і станом на дату розгляду позову наявне судове рішення, яке набрало законної сили про надання ТОВ «Ферромет1» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобутку корисних копалин без аукціону ділянки Центральна (північна і південні частини) Мар'янського родовища у Апостолівському районі Дніпропетровської області, на яку претендує позивач.
Виходячи з приписів ст. 2 Кодексу про надра України цього кодексу, де відмічено необхідність врегулювання правовідносин з використання надр з метою забезпечення раціонального та комплексного використання надр, слід наголосити, що правила отримання ТОВ «Ферромет1» відповідного дозволу застосовуються в юридичній площині правовідносин, які складаються виключно між таким підприємством та Відповідачем.
Як встановлено судом, отримання дозволу на користування надрами з метою видобутку корисних копалин ділянки Центральна (північна і південні частини) Мар'янського родовища у Апостолівському районі Дніпропетровської області, як з аукціоном так і без аукціону вже неодноразово розглядалось адміністративними судами не тільки у справі № 280/4380/19. Зокрема це питання досліджувалось у справі № 640/913/20, № 640/6961/20 та № 640/9614/20.
У рішенні суду по справі № 280/4380/19 розглянуто питання про опрацювання Держгеонадра заяви ТОВ «Ферромет1» та проведення усіх необхідних процедур. Як зазначено вище, рішенням у справі № 280/4380/19 вже визнано протиправною бездіяльність Держгеонадра щодо ненадання ТОВ «Ферромет1» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобутку корисних копалин без аукціону ділянки Центральна (північна і південна частини) Мар'янського родовища у Апостільському районі Дніпропетровської області.
Згідно з п. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Ураховуючи те, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.11.2019 у справі № 280/4380/19, на час розгляду даної справи набрало законної сили, суд має підстави використовувати їх як джерело преюдиційних фактів.
Отже, станом на 10.02.2020 наявне судове рішення, яке набрало законної сили про визнання бездіяльності Держгоенадра протиправною та надання ТОВ «Ферромет1» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобутку корисних копалин без аукціону ділянки Центральна (північна і південні частини) Мар'янського родовища у Апостолівському районі Дніпропетровської області, на яку претендує позивач.
Окрім цього Відповідно до абз. 1 та 3 п. 3 Порядку № 615 на кожний вид користування надрами в межах конкретної ділянки надається окремий дозвіл. У межах однієї ділянки надр можуть проводитися роботи з геологічного вивчення та видобування різних за видом корисних копалин за кількома дозволами.
Таким чином, оскільки рішенням суду вже фактично визначено особу, якій має бути надано дозвіл, Держгеонадра не мають права виставляти на аукціон дозвіл на ту саму ділянку надр з тим самим видом корисних копалин.
В даному випадку, винесення рішення суду про зобов'язання Держгеонадра спрямованих на проведення аукціону щодо ділянки надр Центральна (північна і південні частини) Мар'янського родовища у Апостолівському районі Дніпропетровської області суперечитиме рішенню суду від 08.11.2019 у справі № 280/4380/19, буде спрямоване на його фактичний перегляд та не відповідатиме принципу правової визначеності.
Більше того, Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.09.2019 заборонено Держгеонадрам проводити аукціон з продажу спеціальних дозволів на користування Ділянкою надр, дозвіл на яку, відповідно до рішення від 08.11.2019 у справі № 280/4380/19, повинен бути виданий ТОВ «Ферромет1». Таким чином суд заборонив Держгеонадрам виставляти дану Ділянку надр на черговий аукціон, розміщений на офіційному сайті Держгеонадр.
Так, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.09.2019, яка залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 забезпечено позов ТОВ «Ферромет1» до Держгеонадрапро зобов'язання вчинити певні дії. Зокрема, заборонено Держгеонадра проводити аукціон з продажу спеціальних дозволів на користування надрами стосовно об'єкта використання, зазначеного у переліку ділянок надр рудних та нерудних корисних копалин, спеціальні дозволи на користування яких планується виставити на черговий аукціон, розміщеного на офіційному сайті Держгеонадра, а саме: пункт 167: Назва родовища (об'єкта користування): Мар'янське. Вид корисної копалин: вапняк. Вид користування надрами:* видобування. Місце розташування: Дніпропетровська область. Запаси: 132328 тис. м. куб.
Заборонено Державній комісії України по запасах корисних копалин при Держгеонадра розглядати будь які питання та виносити рішення щодо погодження на отримання або відмови в погодженні на отримання ТОВ «Ферромет1» спеціального дозволу на користування надрами з метою видобутку корисних копалин без аукціону ділянки Центральна (північна і південна частини) Мар'янського родовища у Апостолівському районі Дніпропетровської області.
У ст. 129-1 Конституції України зазначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Таким чином, позовна заява Позивача була подана під час дії заходів забезпечення позову, якими прямо заборонено вчиняти дії, до вчинення яких Позивач хоче зобов'язати Відповідача.
Крім того, також при розгляді позовних вимог щодо порушенням оскаржуваними діями (бездіяльністю) відповідача прав та законних інтересів Позивача, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини, що розглядаються у цій справі регулюються Конституцією України, Кодексом України про надра, Порядком № 615 та іншими нормативно-правовими актами.
Суд наголошує, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст.2 КАС України).
У п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Аналіз наведених вище норм свідчить, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод або законних інтересів особи у публічно-правових відносинах, у яких Відповідач реалізує владні управлінські функції.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У пп. 4.1 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №19рп/2011 від 14.12.2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцієюі законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
За змістом Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004, поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». У цьому ж Рішенні зазначено, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституціїі законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування в межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Отже, гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
В силу ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Суд принагідно відмічає, що правові висновки в частині правових питань: «права оскарження індивідуального акта лише особою, якої він стосується», «порушення реальних прав», «оскарження рішення (індивідуального акта) суб'єкта владних повноважень», «права на захист, тобто права на звернення із адміністративним позовом» відображено Верховним Судом України в постанові від 24.02.2015 (справа №21-34а15), Великою Палатою Верховного Суду в постановах: від 14.03.2018 (справи №№: 9901/22/17, 9901/153/2851), від 21.06.2018 (справа №9001/463/18).
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з ч. ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Також, у рішенні Конституційного Суду України в від 29.06.2010№ 17-рп/2010 вказано, що одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, в якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції) неодноразово висловлював свою позицію, у відповідності до якої принцип верховенства права вимагає дотримання вимог "якості" закону, яким передбачається втручання у права особи, основоположні свободи. Зокрема, на думку суду, вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права, тлумачитися у спосіб, сумісний з верховенством права і найбільш сприятливий для особи (рішення у справах «Полторацький проти України» (Poltoratskiy v. Ukraine) від 29.04.2003, заява №38812/97, § 155, «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine), від 09.01.2013, заява №21722/11, § 170, «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine) від 14.10.2010, заяви №23759/03 та №37943/06, § 57).
При цьому, під терміном «закон» слід розуміти як норми, встановлені писаним правом, так і правила, що сформувалися у прецедентному праві. Закон має відповідати якісним вимогам, насамперед, вимогам «доступності» і «передбачуваності». «Закон» повинен бути належним чином доступним: громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку. Крім того, норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку. Громадянин повинен мати можливість - у разі необхідності за належної правової допомоги - передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія (рішення у справі «Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства» (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom), рішення від 23.06.95, заява N 18139/91, § 37). З огляду на наведене, варто акцентувати, що суб'єкт, який звертається до суду за захистом, повинен обґрунтувати порушення своїх прав, і таке порушення має бути, по-перше, реальним, а по-друге, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Зважаючи на відмічені Кодексом України про надра нормативні особливості участі підприємств у сфері надрокористування, та виходячи з приписів ст. 2 цього кодексу, де відмічено необхідність врегулювання правовідносин з використання надр з метою забезпечення раціонального та комплексного використання надр, слід наголосити, що правила отримання ТОВ «Ферромет1» застосовуються в юридичній площині правовідносин, які складаються виключно між Відповідачем та ТОВ «Ферромет1».
З огляду на наведене, з урахуванням того, що порядок отримання Третьою особою спеціального дозволу, стосується лише її прав та інтересів, та є результатом правовідносин у сфері надрокористування, а саме в межах дозвільної процедури згідно положень національного законодавства України, і лише виключно між Відповідачем та Третьою особою, очевидних порушень прав та інтересів Позивача не вбачається, тим паче, що Позивач має право на звернення до Відповідача із заявкою на проведення аукціону відповідно до пункту 6 Порядку про реалізацію експериментального проекту із запровадження проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами шляхом електронних торгів, затвердженого Постановою Кабмінету Міністрів України від 17.10.2018 № 848.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав до суду належні та допустимі докази. Водночас докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.
Беручи до уваги висновок суду про відмову у задоволенні позову, понесені позивачем витрати, пов'язані з розглядом справи, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,-
У задоволені адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 09 вересня 2020 р.