про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову
08 вересня 2020 рокум. Ужгород№ 260/2693/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши заяву Компанії "Скорпіо ІНВЕСТВЕМЕНТС (А.В.) ЛТД" про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом Компанії "Скорпіо ІНВЕСТВЕМЕНТС (А.В.) ЛТД" до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправними та скасування приписів та постанов, -
Компанія "Скорпіо ІНВЕСТВЕМЕНТС (А.В.) ЛТД" звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 30.10.2019 р.; 2) визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 30.10.2019 р.; 3) визнати протиправним та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради №13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.02.2020 р.; 4) визнати протиправним та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради №14 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.02.2020 р.; 5) визнати протиправним та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради №15 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.02.2020 р.
07 вересня 2020 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №61797464 на підставі постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради №13 про накладення штрафу у розмірі 105100,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.02.2020 р.; постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради №14 про накладення штрафу у розмірі 84080,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.02.2020 р. та постанови Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради №15 про накладення штрафу у розмірі 21020,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.02.2020 р. до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду адміністративної справи №260/2693/20.
Заявлене клопотання аргументує тим, що оскаржені в даній справі постанови були пред'явлені до примусового виконання, зокрема, описано та накладено арешт на земельні ділянки та розташовані на них будівлі, що зумовлює реальні ризики настання негативних наслідків для позивача, а відновлення порушених прав у випадку задоволення позовних вимог потребуватиме значного часу, витрат та зусиль.
Ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи терміновість заявленого клопотання, суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши заявлене Компанією "Скорпіо ІНВЕСТВЕМЕНТС (А.В.) ЛТД" клопотання та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).
Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.
Проаналізувавши мотиви, якими Компанія "Скорпіо ІНВЕСТВЕМЕНТС (А.В.) ЛТД" обґрунтовує заявлене клопотання, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.
Суд вважає, що звернувшись до суду з адміністративним позовом про оскарження постанов Управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради №13, 14 та 15 від 04.02.2020 р., позивач реалізував своє право на судовий захист. А тому забезпечення позову шляхом зупинення стягнення та підставі таких постанов буде фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі.
Суд зазначає про безпідставність посилань позивача в обґрунтування необхідності застосування заходів забезпечення позову на винесення державним виконавцем постанови про опис та арешт майна боржника, оскільки такою не вчиняються дії щодо стягнення з Компанії "Скорпіо ІНВЕСТВЕМЕНТС (А.В.) ЛТД" коштів, а тільки встановлено обмеження права користування належним йому майном шляхом заборони відчужувати.
Арешт майна боржника у виконавчому провадженні є заходом забезпечення реального виконання рішення.
Так, законодавством врегульовано порядок як накладення арешту на майно боржника, так і зняття такого, що покликано забезпечити належний захист прав як боржника, так і стягувача.
Зокрема, ч. 5 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 р. передбачено, що постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Окрім того, наслідком повернення виконавчого документа або закінчення виконавчого провадження є також зняття арешту з майна (коштів) боржника.
Позивачем не надано суду жодних доказів вчинення державним виконавцем будь-яких дій щодо примусової реалізації арештованого майна, а тому суд вважає передчасними твердження Компанії "Скорпіо ІНВЕСТВЕМЕНТС (А.В.) ЛТД", що незабезпечення позову зумовить неможливість виконання рішення у разі його задоволення.
Також суд зазначає, що на даному етапі він позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень, оскільки таке може бути виявлено судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
У зв'язку з наведеним, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, а тому не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви Компанії "Скорпіо ІНВЕСТВЕМЕНТС (А.В.) ЛТД" про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч.1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII).
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Р.О. Ващилін