09 вересня 2020 року м. Ужгород№ 260/2465/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Мукачівської місцевої прокуратури до Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Мукачівська місцева прокуратура (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області щодо не створення комісії щодо нарахування збитків власникам землі та землекористувачам в порядку, передбаченому Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 №284;
- зобов'язати Великолучківську сільську раду Мукачівського району Закарпатської області вжити заходів щодо створення комісії щодо нарахування збитків власникам землі та землекористувачам в порядку, передбаченому Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 №284.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 липня 2020 року за вказаною позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання. Вказаною ухвалою суду встановлено учасникам справи строк для заяв по суті справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
У відповідності до вимог статті 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Згідно з вимогами частини 3 статті 53 КАС України: у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Як вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, за даним позовом прокурор набув статусу позивача, оскільки орган, уповноважений здійснювати функції щодо зобов'язання створення комісій, які уповноважені визначати збитки відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року №284 відсутній.
Підставою для звернення прокурора з вказаним позовом є наступне.
Мукачівською місцевою прокуратурою проведено вивчення питання щодо своєчасності та повноти сплати фізичними та юридичними особами коштів за використання земельних ділянок на території Великолучківської сільської ради.
В ході опрацювання отриманої в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» інформації, виявлено ряд фактів, що свідчать про використання земельних ділянок без належного оформлення правоустановлюючих документів. Дана обставина, в свою чергу, негативно впливає на встановлений законом порядок обігу та використання земель комунальної власності, а також наповнення місцевого бюджету.
Так, за результатами опрацювання листів отриманих від Великолучківської сільської ради від 26.04.2017 №448/02-06, 08.02.2019 №178/02-06 та 28.04.2020 №936/02-06 встановлено, що на території сільської ради значна кількість осіб використовують земельні ділянки у власних цілях, проте не зважаючи на вимоги чинного законодавства та звернення сільської ради не здійснюють оформлення відповідних правоустановлюючих документів.
Зокрема, листом Великолучківської сільської ради від 26.04.2017 №448/02-06 вказано про те, що Великолучківське споживче товариство, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ «Едельвейс-Лего», ОСОБА_4 та ОСОБА_5 використовують земельні ділянки, які перебувають у їхньому володіння без правоустановлюючих документів та без внесення плати за використання землі (а.с.а.с.20-21).
Листом Великолучківської сільської ради від 08.02.2019 №178/02-06 повідомлено про те, що ОСОБА_5 , який являється власником колишнього комплексу свиноферми, не здійснює оформлення земельної ділянки площею 1,0013 га за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , яка являється власником будівлі колишнього млину, не здійснює оформлення земельної ділянки площею 0,0805 га за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , який являється власником колишнього комплексу гаражів, не здійснює оформлення земельної ділянки площею 1,0114 га за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_7 , який являється власником колишнього комплексу картоплесховища, не здійснює оформлення земельної ділянки площею 0,5084 га за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_8 , який являється власником колишньої адмінбудівлі колгоспу, не здійснює оформлення земельної ділянки площею 0,1168 га.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб ,що передбачені Конституцією й законами України.
Відповідно до частин 1-2 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частиною 1 ст. 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до вимог ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Пунктом 1 частини 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до вимог ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до частини другої ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної І ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно з нормами ч.3 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.
Згідно наявних матеріалів справи, суд встановлено факт використання деякими суб'єктами земель під об'єктами нерухомості без правоустановлюючих документів.
Таким чином, враховуючи той факт, що ряд осіб протягом кількох років ухиляються від здійснення процедури оформлення земельних ділянок у власність, чи в користування у відповідності до закону, то орган місцевого самоврядування фактично не взмозі здійснювати стягнення плати за використання земельних ділянок в розумінні Земельного та Податкового кодексів, не зважаючи на фактичне їх використання. В той час дана обставина унеможливлює передачу вищезгаданих земель іншим особам, так як такі ділянки вже використовуються, а в ряді випадків сільською радою прийнято рішення про дозвіл на розробку проекту землеустрою за кілька років до цього.
Разом з тим, п.п. 1, 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284, передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад.
Водночас, як встановлено судом, Великолучківською сільською радою не створено вищезгадану комісію.
Зокрема, як слідує з листа Великолучківської сільської ради від 28.04.2020 №936/02-06, остання повідомила, що зверталася до землекористувачів листом з проханням допомогти у вирішенні ситуації впорядкування документації землекористувачами. З того часу документи виготовили такі юридичні або фізичні особи: Великолучківське споживче товариство, ОСОБА_9 , ТОВ «Едельвейс Лего». Всі інші, які зазначені у вищевказаному листі на звернення сільської ради не відреагували.
Отже, з наведеного слідує, що деякі землекористувачі продовжують використовувати земельні ділянки підвідомчі Великолучківській сільській раді без документів, що підтверджують право власності або користування землею.
Відтак, відсутність комісії, передбаченої Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284, унеможливлює нарахування збитків землекористувачам за фактичне землекористування та позбавляє можливості територіальну громаду на законні очікування щодо поступлення коштів в місцевий бюджет.
Тому суд вважає обґрунтованими позовні вимоги Мукачівської місцевої прокуратури щодо бездіяльності Великолучівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, яка полягає у не створенні комісії щодо нарахування збитків власникам землі та землекористувачам в порядку, передбаченому Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 №284.
Відтак, з метою належного захисту прав територіальних громад та усунення порушень законодавства слід зобов'язати Великолучівську сільську раду Мукачівського району Закарпатської області вжити заходів для створення комісії щодо нарахування збитків власникам землі та землекористувачам у порядку, передбаченому Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 №284.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду не те, що відповідачем не доведено обґрунтованості встановленої судом бездіяльності щодо вжиття заходів для створення комісії щодо нарахування збитків власникам землі та землекористувачам у порядку, передбаченому Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 №284, відзиву та заперечень суду не надано, а тому позовні вимоги Мукачівської місцевої прокуратури є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Під час розгляду даної справи залучення свідків та проведення експертиз немало місця, відтак, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати суб'єкта владних повноважень не відшкодовуються.
Керуючись Конституцією України та статтями 6, 72-77, 139, 244- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Мукачівської місцевої прокуратури (89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Л.Толстого, буд.15, код ЄДРПОУ 02909967) до Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (89625, Закарпатська область, Мукачівський район, с.В.Лучки, вул.Гагаріна, буд.37, код ЄДРПОУ 04350398) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Великолучківської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області щодо не створення комісії щодо нарахування збитків власникам землі та землекористувачам в порядку, передбаченому Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 №284.
Зобов'язати Великолучківську сільську раду Мукачівського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04350398) вжити заходів щодо створення комісії щодо нарахування збитків власникам землі та землекористувачам в порядку, передбаченому Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 №284.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору