про залишення позовної заяви без розгляду
08 вересня 2020 року м. Житомир справа № 240/6182/20
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Майстренко Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
встановив:
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 5069,64 грн.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 відкрито позовне провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Однак, після відкриття провадження у справі встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Від позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання зазначає, що згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Крім того, ст. 4 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 № 160-ІХ встановлено спеціальний строк позовної давності щодо даної категорії справ - "протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди", що кореспондується зі ст. 257 ЦПК України, п. 31 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженим постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 № 243/95-ВР, та ч. 1 ст. 122 КАС України. З метою досудового врегулювання спору Військовою частиною НОМЕР_1 була направлена претензія від 27.03.2020 за № 838 на зареєстровану адресу проживання відповідача (додаток 8 позовної заяви).
Суд, розглянувши дане клопотання та вирішуючи питання стосовно того, в межах якого строку позивачем мав бути пред'явлений позов, враховує таке.
Як встановлено з поданої позовної заяви, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 5069,64 грн.
У свою чергу, відповідно до наказу від 07.06.2017 №126 ОСОБА_1 , звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 02.06.2017 №64-рс з військової служби у запас, виключено зі списків особового складу військової частини.
Згідно наказу командира військової частини - польова пошта НОМЕР_2 від 06.06.2017 № 725 "Про притягнення до матеріальної відповідальності за достроково отримане та втрачене інвентарне речове майно" за шкоду, завдану державі в особі військової частини НОМЕР_1 , старшого солдата ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності на загальну суму 5069 грн. 64 коп.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Пункт 17 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування;
Отже, військова служба є публічною службою.
Загальний строк для звернення до суду з позовом у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби становить один місяць та починає обчислюватись з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №824/284/19-а.
Матеріали справи свідчать, що спір між сторонами виник з приводу проходження відповідачем військової служби, під час якої останній, будучи старшим солдатом військової частини НОМЕР_1 , не вжив належних заходів щодо запобігання втрати інвентарного речового майна, в результаті чого державі було заподіяно шкоду на суму 5069,64 грн.
Отже, даний спір стосується публічної служби, предметом спору є відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної військовослужбовцем під час виконання військового обов'язку, тому до цих правовідносин застосовується місячний строк звернення до суду, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України, який є спеціальним.
Суд наголошує, що висновок, що спірні правовідносини належать до таких, що виникли у зв'язку із завданням відповідачем шкоди державі під час проходження публічної служби, зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 у справі № 818/1688/16.
Зокрема, судом касаційної інстанції вказано, що указані спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, і питанням відповідальності за рішення, дії чи бездіяльність на відповідній посаді, що призвели до завдання шкоди, навіть якщо притягнення цієї особи до відповідальності шляхом подання відповідного позову про стягнення такої шкоди відбувається після її звільнення з військової служби.
Враховуючи те, що позивач звернувся до адміністративного суду з адміністративним, а не цивільним позовом, суд застосовує строк звернення, передбачений КАС України, який є спеціальним у спірних правовідносин та становить один місяць.
Оскільки позивач звернувся до суду з позовною заявою лише 09.04.2020, позовна заява подана поза межами строку звернення до суду.
Посилання позивача на те, що до даних правовідносин застосовується загальний трьохрічний строк позовної давності, передбачений цивільним законодавством, є безпідставними, оскільки як було зазначено, дані правовідносини не є цивільними.
Водночас встановлення правомірності дій, рішень чи бездіяльності службовця або посадовця передбачене в адміністративному процесі в силу приписів статті 19 КАС України, якою охоплюється питання прийняття на публічну службу, її проходження та звільнення.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду передбачено ст. 123 КАС України.
Приписами ч. 3 ст. 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Частиною 1 статті 121 КАС України закріплено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Варто зауважити, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Враховуючи викладене, судом не встановлено наявності поважних причин, за яких позивач не міг звернутися до адміністративного суду в межах передбаченого законом строку.
При вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду суд також враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, у справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії" Суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У Справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Також прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Круз проти Польщі" виходить з того, що реалізуючі п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, у строк, встановлений судом, позивачем не усунуто недоліки позовної заяви та вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконано.
Частиною 15 статті 171 КАС України визначено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без розгляду.
Положеннями частини 4 статті 240 КАС України визначено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 122, 123, 171, 240, 243, 248, 294 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення коштів залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, у строк та в порядку, встановленими статтями 293-297 КАС України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України.
Суддя Н.М. Майстренко