Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 вересня 2020 р. Справа№200/7347/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Корнієнко Андрій Андрійович (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в інтересах позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42169323, 85323, Донецька обл., місто Мирноград, вулиця Центральна, будинок 13) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії, зобов'язання поновити нарахування та виплату пенсії та виплатити заборгованість з 01.04.2017. Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, про що видана довідка, при цьому відповідачем безпідставно в порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не здійснено виплату пенсії.
11 серпня 2020 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, зобов'язано відповідача надати відомості щодо нарахування та виплати пенсії позивачу, рішення про зупинення виплати пенсії.
26 серпня 2020 року до суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог. Зазначив, що позивач перебуває на обліку в управлінні, як внутрішньо переміщена особа. Виплата пенсії призупинена з квітня 2017 року без прийняття рішення за результатами інформаційного обміну баз даних, отриманої від УСЗН Покровської райдержадміністрації. Посилається на необхідність застосування норм Постанов Кабінету Міністрів, якими визначений порядок припинення виплати пенсії внутрішньо переміщеним особам. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.
Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України; місце реєстрації, згідно паспортних даних місто Макіївка с.Ханжонкове Донецької області; зареєстрована, як внутрішньо переміщена особа в с.Сергіївка Краснолиманського району Донецької області, перебуває на обліку відповідача як отримувач пенсійних виплат.
Згідно довідки про розмір нарахованої та фактично виплаченої пенсії (без дати, без номеру) за підписом заступника начальника управління Холодової О. виплата пенсії ОСОБА_1 зупинена з 01.04.2017, нарахована за період з 01.04.2017 по 31.01.2020, а з 01.02.2020 пенсія не нараховується.
Суд зазначає, що у цій справі сам факт існування у позивача права на отримання пенсії не оспорюється сторонами. Суть права позивача є достатньо чіткою і передбачено діючим законодавством. Спірним питання є невиплата належної пенсії позивачу.
Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.
Принципи, засади та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Частиною третьою статті 4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Отже, нормативно-правовим актом, яким, зокрема, визначено підстави припинення пенсійних виплат, є Закон № 1058-IV. Інші нормативно-правові акти, у сфері правовідносин врегульованих Законом № 1058-IV, можуть застосовуватися за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.
Питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону № 1058-IV, за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 1058-IV виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; (положення пункту 2 частини першої статті 49 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009) 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.
Судом встановлено, що рішення про припинення виплати позивачу пенсії з підстав, визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», управлінням не приймалось.
Суд зауважує, що відповідач не заперечує право позивача на отримання пенсії, проте зазначає про її невиплату з огляду на приписи постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Таке посилання суд вважає необґрунтованим, оскільки згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема: основи соціального захисту. За змістом конституційних норм, Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України. Суд на підставі статті 7 КАС України застосовує до спірних правовідносин норми закону як такі, що мають вищу юридичну силу, тому не враховує мотиви відповідача щодо необхідності застосування приписів постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» для виплати позивачу заборгованості за минулий період.
Отже, враховуючи те, що рішення про припинення виплати пенсії з підстав визначених статтею 49 Закону № 1058-IV управлінням не приймалось, суд дійшов висновку щодо протиправного припинення виплати пенсії з 01.04.2020, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій щодо припинення виплати пенсії з 01.04.2017, зобов'язання поновити нарахування пенсії з 01.02.2020 та її виплату, здійснити виплату заборгованості з 01.04.2017.
Враховуючи нарахування пенсії за період з 01.04.2017 по 31.01.2020, суд дійшов висновку щодо безпідставно заявлених позовних вимог в цій частині.
Щодо строку звернення суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення громадян, строки та порядок перерахунку пенсій є Закон № 1058-IV.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з позовом про поновлення виплати пенсії, право на яку відповідачем не заперечується, при цьому, судом встановлено, що суми пенсії не отримані з вини органу та піддані формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законів України, згідно ч. 2 ст. 46 Закону № 1058-IV виплата пенсії позивачу підлягає поновленню з моменту її припинення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Фактично позовні вимоги задоволені, оскільки дії відповідача щодо припинення виплати пенсії визнані протиправними, а задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії є похідними від першої вимоги, отже присудженню підлягає судовий збір у розмірі, який передбачений сплаті як за одну позовну вимогу немайнового характеру.
З огляду на те, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.08.2020 відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, суд дійшов висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судових витрат у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2017
Зобов'язати Покровське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42169323, 85323, Донецька обл., місто Мирноград, вулиця Центральна, будинок 13) поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) з 01 лютого 2020 року; здійснити виплату заборгованості по пенсії з 01 квітня 2017 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Покровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42169323, 85323, Донецька обл., місто Мирноград, вулиця Центральна, будинок 13) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. на користь спеціального фонду Державного бюджету України (Державна судова адміністрація України, ідентифікаційний код 26255795, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5).
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош