27 серпня 2020 року Справа № 160/4779/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСліпець Н.Є.
за участі секретаря судового засіданняЛогвиненко В.М.
за участі:
представника позивача відповідача представника відповідача представника третьої особи Дрожак Ю.М. Куземченка А.С. Прибильського В.Г. Чижової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро клопотання ОСОБА_1 про відвід судді у адміністративній справі 160/4779/20 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправною та скасування постанови,-
30.04.2020 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича, в якій просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича про опис та арешт майна боржника від 11.03.2020 року, яка прийнята у виконавчому провадженні № 61510712.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 01.06.2020 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 36-37).
Також, даною ухвалою залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 01.06.2020 року залучено до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 .
Ухвалою від 09.06.2020 року суд перейшов до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 16.06.2020 року.
У судовому засіданні 27.08.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченком А.С. заявлено клопотання про відвід судді.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що в діях судді вбачається упередженість та відсутність об'єктивності відносно нього, як відповідача, оскільки суддя під час розгляду клопотання ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову із-за висловлення ним своєї думки (позиції) щодо заявленого клопотання голосно та емоційно, винесла йому попередження. Також, зазначив, що з поведінки судді вбачається заінтересованість у результаті розгляді справи.
Представник відповідача клопотання свого довірителя про відвід судді підтримав.
Представник позивача заперечувала проти задоволення клопотання про відвід судді, посилаючись на його безпідставність та не обгрунтованість.
Представник третьої особи Чернікова Р.С. при вирішенні даного клопотання покладалась на розсуд суду.
Третя особа - ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини не явки суд не повідомив.
Розглянувши клопотання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. про відвід судді, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Частиною 3 ст. 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Так, у клопотанні заявник посилається на п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, а саме у останнього викликає сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, оскільки суддею ОСОБА_5 застосовано до нього попередження за емоційне та голосне висловлення своєї правової позиції у судовому засіданні.
При цьому, суд зазначає, що приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. під час розгляду справи своєю зухвалою поведінкою грубо порушував порядок в залі судового засідання, зокрема, ставив питання представнику позивача під час надання пояснень стосовно клопотання третьої особи ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, зазначаючи при цьому, що суддя порушує процес та не дає можливості йому надати пояснення, на зауваження не реагував, емоційно та некоректно висловлювався, переходив на особистості, не надаючи жодних доказів звинувачував у змові з позивачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Враховуючи, що з боку відповідача в ході розгляду справи вбачалось зловживання процесуальними правами, судом до останнього застосовано попередження.
Статтею 36 КАС України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді. Так, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді та порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (її) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (Рішення ЄСПЛ у справі "Мироненко і Мартенко проти України", "Олександр Волков проти України").
У висновку N 3 (2002) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи підкреслюється, що мета, для досягнення якої повноваження надані суддям, - дати їм можливість здійснювати правосуддя шляхом застосування закону, забезпечуючи право кожної людини реалізовувати належні йому права та/або законні інтереси, яких вона була або може бути несправедливо позбавлена.
Отже, прийняття процесуальних актів, а також дії суду під час розгляду справи належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження дій чи актів, що стосуються здійснення правосуддя, неможливий. Правову оцінку дій суду під час розгляду справи, перевірку законності та обґрунтованості прийнятих судових рішень має виключно відповідний суд згідно процесуальним законодавством в межах провадження відповідної справи.
Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Разом з тим, необхідно зауважити, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Враховуючи викладене, заявлений відповідачем відвід має бути вмотивований, тобто містити відповідні аргументи та докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При цьому, не можуть бути підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами чи процесуальні рішення судді під час здійснення правосуддя.
Подання заяви про відвід судді, яка містить лише припущення, свідчить про неповагу до суду та переслідування єдиної мети, що полягає в затягуванні розгляду справи.
Статтями 126, 129 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.
Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. За неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.
Перевіривши клопотання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. про відвід судді Сліпець Н.Є., суд дійшов висновку, що доводи заявника є лише припущеннями, заява про відвід судді не містить посилання на обставини, які за суб'єктивним чи об'єктивним критеріями виключають участь судді Сліпець Н.Є. у розгляді справи №160/4779/20.
Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу в силу відсутності об'єктивних обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, у зв'язку з чим відсутні підстави для його задоволення.
Згідно із ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи, що клопотання приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. про відвід судді заявлено останнім безпосередньо під час судового засідання 27.08.2020 року, питання про відвід судді вирішено судом, що розглядає справу.
Враховуючи, що в період з 28.08.2020 року по 08.09.2020 року суддя Сліпець Н.Є. перебувала у відпустці, повний текст ухвали складено 09.09.2020 року.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відвід судді у адміністративній справі 160/4779/20 за позовом ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційного скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складений 09 вересня 2020 року.
Суддя Н.Є. Сліпець