вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
"09" вересня 2020 р. м. Вінниця Cправа № 902/870/20
Господарський суд Вінницької області у складі судді Міліціанова Р.В., розглянувши матеріали
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Івпат", вул. Агантагела Кримського, 46, оф. 74, м. Вінниця, 21037, код - 42577847
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Санагросід", вул. Польова, 8, с. Махаринці, Козятинський район, Вінницька область, 22141, код - 41765219
про забезпечення позову
07.09.2020 року до Господарського суду Вінницької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Івпат" надійшла заява (вх.канц. № 01-40/3/20 від 07.09.2020 року) про забезпечення до пред'явлення до суду позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Санагросід" у тому числі на посіви (незібраний врожай) та отриманий врожай сільськогосподарських культур 2020 року, що знаходиться на земельних ділянках, які перебувають у фактичному користуванні ТОВ "Санагросід", яка подана до подачі позовної заяви до суду. Вказану заяву заявником зареєстровано в системі "Електронний суд".
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Івпат" надійшла заява (вх.канц. № 01-40/3/20 від 07.09.2020 року) передано на розгляд судді Міліціанову Р.В.
Розглянувши заяву ТОВ "Івпат" про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ч. 1 ст. 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Згідно ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (частина 2 статті 139 ГПК України).
Згідно із ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За приписами ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Слід вказати, що з огляду на положення ст.ст.13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Дослідивши та надавши оцінку матеріалам заяви щодо забезпечення позову в їх сукупності з огляду на вказані вище нормативні приписи, суд зазначає, що всупереч наведеним вище нормативним приписам позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин викладених у поданій до суду заяві про забезпечення.
Лише посилання на наявність заборгованості та на жодним чином не підтверджену інформацію про намір реалізації майна Товариством з обмеженою відповідальністю "Санагросід" та припинення господарської діяльності не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Потенційна можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Дослідивши та надавши оцінку матеріалам заяви щодо забезпечення позову в їх сукупності з огляду на вказані вище нормативні приписи, суд зазначає, що посилання заявника на ухилення відповідача від виконання зобов'язання за договором поставки № 8/1 від 29.03.2019 року безумовно та переконливо не приводить суд до достатньо обґрунтованого припущення, що майно (грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Суд критично оцінює долучені заявником докази на підтвердження неплатоспроможності ТОВ "Санагросід", оскільки Аудиторський звіт про фактичні результати перевірки фінансової інформації товариства стосується періоду з 29.11.2017 по 30.09.2019 рр., тобто подій, що мали місце більше року до звернення із заявою про забезпечення позову.
Надані банківські виписки щодо наявності у боржника грошових коштів сформовано на одну дату (04.09.2020 року), що не може підтверджувати відсутність грошових коштів у попередній період або станом на дату подачі до суду заяви про забезпечення позову.
Також, даний звіт та банківські виписки не засвідчено ТОВ "Санагросід", що ставить під сумнів достовірність відображених відомостей.
Заявником не доведено, що запропоновані заходи забезпечення позову є співмірними з предметом майбутнього позову (ціну якого також остаточно не визначено заявником, обмежившись зазначенням: про стягнення боргу).
Так, ТОВ "Івпат" вказує лише орієнтовну вартість посівів, на які слід накласти арешт.
Резолютивна частина заяви про забезпечення позову носить невизначений та узагальнюючий характер без зазначення конкретного обсягу майна та активів, на які слід накласти арешт.
Зокрема, заявник не перелічує кількості, обсягу, маси, виду або інших характеристик посівів (не зібраного врожаю), отриманого врожаю сільськогосподарських культур у 2020 році, на які необхідно накласти арешт.
Також, відсутній перелік земельних ділянок, на яких розміщено майно ТОВ "Санагросід" та відсутні докази його одночасного перебування на усіх земельних ділянках, відомості про оренду яких долучено до заяви.
Вимагаючи накладення арешту на майно товариства у межах ціни позову, заявник фактично просить суд надати оцінку обґрунтованості майбутніх позовних вимог, підставності та розміру нарахування пені, включає до розміру забезпечених вимог суми винагороди органу виконання та на правову допомогу.
Однак, вчинення таких дій є передчасним та суперечить стадії вирішення спору.
Суд наголошує. що сам по собі значний розмір ціни позову за відсутності доказів існування в майбутньому реальної загрози чи ймовірності утруднення невиконання рішення суду не є підставою для забезпечення позову .
Так, згідно зі ст.ст. 73, 74, 77, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.
Відхиляючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову суд також зауважує, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини.
Тобто, на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
Беручи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 136, 140, 233, 234, 235, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Івпат" (вх.канц. № 01-40/3/20 від 07.09.2020 року) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме і нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Санагросід" у тому числі на посіви (незібраний врожай) та отриманий врожай сільськогосподарських культур 2020 року, що знаходиться на земельних ділянках, які перебувають у фактичному користуванні ТОВ "Санагросід".
2. Примірник ухвали надіслати згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, представнику заявника Пинзару І.В. засобами електронного зв'язку, за наступною електронною адресою: 3337002093@mail.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 09.09.2020 року.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити ухвалу суду протягом 10 днів з дня складення судового рішення (ухвали) шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - ТОВ "Івпат" (вул. Агантагела Кримського, 46, оф. 74, м. Вінниця, 21037)
3 - ТОВ "Санагросід" (вул. Польова, 8, с. Махаринці, Козятинський район, Вінницька область, 22141)