02.09.2020 року м. Дніпро Справа № 908/1517/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач),
судді Коваль Л.А., Кузнецов В.О.,
секретар Манчік О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну
скаргу Комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради
на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.07.2020 року (повний текст складено 23.07.2020 року)
у справі № 908/1517/20 (суддя - Колодій Н.А., м. Запоріжжя)
за позовом Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя
до Комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради, м. Бердянськ Запорізької області
про стягнення 9 453 204,98 грн.
1. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.07.2020 р. у даній справі відмовлено у задоволенні клопотання Комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради № 3439 від 20.07.2020 р. (вх. № 97/08-11/20 від 22.07.2020 р.) про заміну одного заходу забезпечення позову іншим.
2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.07.2020 р., задовольнити повністю клопотання відповідача про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, а саме сплачений за подання апеляційної скарги судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач має тяжкий фінансов-економічний стан, у зв'язку з чим не має можливості сплатити стягнуті суми одноразово та в короткий строк. Одночасне їх стягнення призведе до зупинення діяльності відповідача, яка є соціально важливою та не може бути припинена, що в свою чергу спричинить зменшення надходжень від наданих послуг, призведе до його повної неплатоспроможності, може викликати спалах епідемій внаслідок порушення санітарно-гігієнічних норм. За рахунок грошових коштів відповідача, які знаходяться на банківському рахунку в АТ "Альфа-Банк" відповідачем проводиться усунення аварій, придбання необхідних для роботи матеріалів, палива, виплата заробітної плати. У зв'язку з чим, арешт цих коштів фактично зупинить роботу підприємства та порушить права працівників відповідача на отримання заробітної плати. Даний рахунок не є рахунком зі спеціальними режимом користування, але з нього здійснюється в тому числі і виплата зарплати. На день звернення до господарського суду із клопотанням про заміну одного заходу забезпечення позову іншим відповідач ще не мав доказів накладення арешту на рахунок. Станом на 04.08.2020 р. на рахунках відповідача арештована сума 5 335 808,17 грн., яку відповідач міг би перерахувати позивачу за рахунок погашення заборгованості, але не має такої можливості у зв'язку з арештом цих коштів. Заміна заходу забезпечення позову надасть можливість відповідачу виплачувати зарплату та розрахуватись з позивачем за отримані послуги з водопостачання. В свою чергу арешт на інше майно відповідача забезпечить виконання судового рішення у даній справі.
2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
Позивач наданими йому процесуальними правами не скористався та не направив суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового рішення.
3. Апеляційне провадження.
3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2020 р. відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 02.09.2020 р.
Учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників провадження у справі.
3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
Комунальне підприємство "Облводоканал" Запорізької обласної ради звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради 5 430 603,97 грн., що складається з суми основного боргу за спожиті комунальні послуги в розмірі 5 411 421,57 грн. та 3 % річних в розмірі 19 182,40 грн.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 18.06.2020 р. вказану позовну заяву разом з заявою про забезпечення позовних вимог судом прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 09.07.2020 р.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.07.2020 р. підготовче засідання відкладено на 27.08.2020 р. Також даною ухвалою прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог до 9 453 204,98 грн.
14.07.2020 р. до Господарського суду Запорізької області надійшла заява позивача про забезпечення позовних вимог, шляхом накладення арешту: на грошові кошти, в межах суми стягнення у розмірі 9 453 204,98 грн., що належать відповідачу і знаходяться (обліковуються) на банківських рахунках в усіх банківських установах або інших кредитно-фінансових установах на території України до набрання рішенням законної сили; на все майно, яке належить відповідачу до набрання рішенням законної сили.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.07.2020 р. задоволено частково заяву позивача. Вжито заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, в межах суми стягнення у розмірі 9 453 204,98 грн., що належать відповідачу і знаходяться (обліковуються) на банківських рахунках в усіх банківських установах або інших кредитно-фінансових установах на території України до набрання рішенням законної сили. В іншій частині заяву позивача залишено без задоволення.
22.07.2020 р. до Господарського суду Запорізької області від відповідача надійшла заява № 3439 від 20.07.2020 р. (вх. № 97/08-11/20 від 22.07.2020 р.) про заміну одного заходу забезпечення позову у справі іншим, згідно з якою відповідач просив суд: замінити захід забезпечення позову, який застосований Господарським судом Запорізької області ухвалою від 15.07.2020 р. у вигляді накладення арешту на грошові кошти, в межах суми стягнення у розмірі 9 453 204,98 грн., що належать відповідачу і знаходяться на банківських рахунках в усіх банківських установах або інших кредитно - фінансових установах на території України на інший захід, а саме на арешт будь-якого майна (окрім грошових коштів), що належать відповідачу в межах суми стягнення у розмірі 9 453 204,98 грн.
В судовому засіданні 23.07.2020 р. дослідивши матеріали справи та клопотання відповідача про заміну заходів забезпечення позову у справі № 908/1517/20, місцевий господарський суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання.
3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому за змістом наведеної норми під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, тому може застосуватись у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
Сума підданих арешту грошових коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватися майна, належного до предмета спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 р. у справі № 915/870/18 та від 05.09.2019 р. у справі № 911/527/19).
Матеріали справи свідчать, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.07.2020 р. вжито заходи по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми стягнення у розмірі 9 453 204,98 грн., що належать відповідачу і знаходяться на банківських рахунках в усіх банківських установах або інших кредитно-фінансових установах на території України до набрання рішенням законної сили. Зазначена ухвала в апеляційному порядку сторонами не оскаржувалась.
Разом із тим, відповідачем у справі 22.07.2020 р. було подано до місцевого господарського суду клопотання про заміну заходу забезпечення позову, який застосований судом у вигляді накладення арешту на грошові кошти в межах суми стягнення у розмірі 9 453 204,98 грн., що належать відповідачу і знаходяться на його рахунках на інший захід, а саме - на арешт будь-якого майна (крім грошових коштів), що належить відповідачу в межах суми стягнення. При цьому відповідач послався на те, що арешт грошових коштів на поточному рахунку № НОМЕР_1 в АТ "Альфа-Банк" фактично зупинить роботу підприємства та порушить права працівників на отримання заробітної плати. За рахунок вказаних грошових коштів також проводяться заходи з усунення аварій, придбання необхідних для роботи матеріалів та палива.
Відповідно до частин 1, 2 статті 143 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим. Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом в судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи.
Розглянувши в судовому засіданні 23.07.2020 р. клопотання відповідача від 20.07.2020 р. суд відмовив у його задоволенні, пославшись на те, що відповідачем не доведено наявності правових підстав для заміни заходу забезпечення позову у справі.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
При цьому, у вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов'язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв'язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.04.2019 р. у справі № 922/1631/18).
Таким чином, саме на заявника відповідного клопотання покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим, отже здатності саме такого заходу реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.
Отже, звертаючись до суду із заявою про заміну заходу забезпечення позову іншим, відповідач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Відповідно до частини 3 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини 1 статті 34 цього Закону.
Пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами оскарження у справі № 908/1517/20 підтверджується, що відповідачем не надано доказів, які свідчать, що рахунок відповідача № НОМЕР_1 в АТ "Альфа-Банк" є рахунком із спеціальним режимом використання. Крім цього, суду не надано доказів, що грошові кошти на цьому рахунку арештовано на виконання ухвали від 15.07.2020 р.
Разом із тим, у разі накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на рахунку із спеціальним режимом використання, відповідач має право відповідно до статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" звернутись до виконавця.
З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про заміну заходу забезпечення позову.
Крім того, відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.08.2020 р. у справі № 908/1517/20 скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 15.07.2020 р. шляхом накладення арешту на грошові кошти, в межах суми стягнення в розмірі 9 453 204,98 грн., що належать відповідачу і знаходяться (обліковуються) на банківських рахунках в усіх банківських установах або інших кредитно-фінансових установах на території України до набрання рішенням законної сили. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем здійснено погашення суми, в межах якої було накладено арешт (9 453 204,98 грн.).
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі.
3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та залишення без змін ухвали місцевого господарського суду.
3.5. Розподіл судових витрат.
З огляду на відмову у задоволенні апеляційної скарги судові витрати, пов'язані з її поданням, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 275-282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Бердянськводоканал" Бердянської міської ради - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.07.2020 року у справі № 908/1517/20 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено - 09.09.2020 року.
Головуючий суддя _________________ І.О. Вечірко
Суддя _________________ Л.А. Коваль
Суддя _________________ В.О. Кузнецов