ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ
про відмову у відкритті апеляційного провадження
08 вересня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/1704/16
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Лавриненко Л.В., Поліщук Л.В.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.02.2020
по справі №916/1704/16
за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Порто-Франко"
до Дочірнього підприємства "Маккенлі"
про визнання банкрутом
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.02.2020 задоволено заяву керуючого санацією Дочірнього підприємства "Маккенлі" про спростування майнової дії боржника, спростовано майнову дію боржника Дочірнього підприємства "Маккенлі" щодо перерахування коштів в розмірі 20 000 грн. з розрахункового рахунку № НОМЕР_1 в ПАТ "Альфа Банк" на розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в АБ "Південний" ОСОБА_1 , призначення платежу: за оренду автомобіля згідно договору № 21/04-1 від 21.04.2015, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства "Маккенлі" 20 000 грн.
18.06.2020 безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на вищевказану ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.02.2020.
Одночасно скаржником до апеляційної скарги додано заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження в обґрунтування якого він зазначив, що оскаржувана ухвала прийнята за його відсутності та отримана з Єдиного державного реєстру судових рішень 09.06.2020.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.02.2020 по справі №916/1704/16 залишено без руху.
При цьому надано апелянту строк на усунення недоліків встановлених судом при поданні апеляційної скарги, а саме зазначення інших підстав для поновлення строку.
Судом апеляційної інстанції отримано заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків апеляційної скарги, разом із заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування даного клопотання апелянт зазначає, що жодних листів, ухвал з суду першої інстанції не отримував, підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення йому не належить та виконаний невідомою особою. За твердженням апелянта, з вказаного приводу 28.07.2020 він звернувся з заявою про кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст. 358 та ч.1 ст. 384 КК України до Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області. Оскільки протягом 24 годин відомості по заяві ОСОБА_1 про вчинення кримінальних правопорушень не були внесені до ЄРДР, 29.07.2020 він звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з скаргою на бездіяльність слідчих Шевченківського відділення поліції Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області та на теперішній час скарга не розглянута.
Скаржник стверджує, що оскаржувану ухвалу він отримав з Єдиного державного реєстру судових рішень 09.06.2020, що підтверджується роздрукованою копією оскаржуваної ухвали, на якій зазначена дата її роздруківки.
Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до п.2 ч.2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 261 цього Кодексу (ч.3 ст. 256 ГПК України).
Згідно з ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого судом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Колегія суддів відзначає, що з правового контексту наведених норм вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Судова колегія зазначає, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 256 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Крім того, наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску процесуального строку поважною. Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".
Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яке передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява N 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
Як вбачається з наявних матеріалів справи, оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції 25.02.2020, повний текст складено та підписано 26.02.2020 (т.7, а.с. 93-94).
Отже, останнім днем строку подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.02.2020 є 10.03.2020 (з урахуванням вихідних, святкових, неробочих днів).
У відповідності до наявного у матеріалах справи поштового повідомлення від 28.02.2020 із штрихкодовим ідентифікатором №6511912078597, оскаржувана ухвала була отримана ОСОБА_1 - 05.03.2020 (т.8, а.с. 16).
Отже суд першої інстанції виконав свій процесуальний обов'язок щодо належного повідомлення учасника справи - ОСОБА_1 про результати розгляду справи та прийняття оскаржуваної ухвали по даній справі.
В той же час з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.02.2020 ОСОБА_1 звернувся 16.06.2020 про що свідчить штамп на поштовому конверті, в якому апеляційна скарга була надіслана до суду першої інстанції.
Колегія суддів відзначає, що наявними матеріалами справи підтверджується, що апелянт був належним чином сповіщений про розгляд заяви про спростування майнових дій боржника в межах справи про банкрутство.
Так у грудні 2019 керуючий санацією ДП «Маккенлі» Приміч Д.В. звернувся до суду першої інстанції з заявою про спростування майнової дії ДП «Маккенлі», а саме перерахування коштів у розмірі 20000 грн на рахунок ОСОБА_1 та стягнення з ОСОБА_1 на користь боржника 20000 грн (т.6, а.с. 154-166). До вказаної заяви додано докази її направлення ОСОБА_1 (т. 6, а.с. 160).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2019 розгляд заяви про спростування майнових дій боржника призначено на 28.01.2020 та зобов'язано ОСОБА_1 надати до суду відзив на заяву керуючого санацією ДП «Маккенлі» про спростування майнової дії ДП «Маккенлі» перерахування коштів у розмірі 20000 грн на рахунок ОСОБА_1 та стягнення з ОСОБА_1 на користь боржника 20000 грн (т.6, а.с. 175).
Дана ухвала була отримана ОСОБА_1 02.01.2020 про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване поштове повідомлення від 27.12.2019 (т.7, а.с. 6).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.01.2020 розгляд справи призначено на 25.02.2020 та, серед іншого, повторно зобов'язано ОСОБА_1 надати до суду відзив на заяву керуючого санацією ДП «Маккенлі» про спростування майнової дії ДП «Маккенлі» перерахування коштів у розмірі 20000 грн на рахунок ОСОБА_1 та стягнення з ОСОБА_1 на користь боржника 20000 грн (т.7, а.с. 37-38).
Означена ухвала отримана ОСОБА_1 06.02.2020 про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване поштове повідомлення від 30.01.2020 (т.7, а.с. 48).
Слід відзначити, що заява про спростування майнових дій боржника, ухвали про призначення даної заяви до розгляду, а також оскаржувана ухвала були направлені апелянту за адресою АДРЕСА_1 , ця ж адреса вказана ОСОБА_1 й в апеляційній скарзі.
Частиною 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Наявні матеріали справи не містять, а апелянтом не надано доказів на підтвердження зміни місця проживання під час розгляду справи.
Вищевикладене свідчить про обізнаність апелянта про розгляд судом першої інстанції заяви керуючого санацією заяви про спростування майнових дій боржника, а також отримання копії оскаржуваної ухвали.
Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта з приводу того, що оскаржувану ухвалу він отримав з Єдиного державного реєстру судових рішень 09.06.2020, з огляду на таке.
За приписами ч.5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною 6 ст.242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
З урахуванням наведених законодавчих приписів, доказом вручення учаснику справи, який не був присутній у судовому засіданні повного тексту судового рішення є проставлення у поштовому повідомленні відмітки про його вручення.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржувана ухвала була отримана ОСОБА_1 - 05.03.2020, що підтверджується відміткою у поштовому повідомленні про вручення судового рішення (т.8, а.с. 16), що в свою чергу спростовує твердження апелянта про ознайомлення з оскаржуваним судовим рішенням 09.06.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Колегія суддів приймає до уваги твердження апелянта з приводу проставлення підпису на поштову відправленні невідомою особою, з приводу чого він звернуся до правоохоронних органів, однак зазначає наступне.
Застосовуючи згідно статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)
Крім того, згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006р. за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.
Таким чином, учасники справи мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по справі в державному реєстрі судових рішень.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Колегія суддів наголошує, що наведені апелянтом обставини є виключно суб'єктивними та такими, що залежали від волі самого заявника та жодним чином не виправдовують пропуск строку на оскарження судового рішення.
За таких обставин, колегія суддів відхиляє клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.02.2020 у справі №916/1704/16 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.
Зважаючи на приписи статті 74 ГПК України, поважність обставин, які стали причиною пропуску встановленого законом процесуального строку повинна доводити та сторона, яка на такі обставини посилається.
Частиною 4 ст. 261 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, з огляду на вищезазначене судова колегія дійшла висновку про відмову ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.02.2020 у справі №916/1704/16.
Керуючись ст. ст. 234, 242, 255, 256, 261 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, -
1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.02.2020 у справі №916/1704/16.
2. Апеляційну скаргу та додані до неї документи надіслати ОСОБА_1 .
3. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Лавриненко Л.В.
Суддя Поліщук Л.В.