Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
08 вересня 2020 р. № 520/8174/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 2166-1 від 09.06.2020 р про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити пенсію за віком відповідно до ст. 55 закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ОСОБА_1 з 09 квітня 2020 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 02 червня 2020 року, після досягнення віку 52 роки, звернувся до Харківського об'єднаного управління ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. До заяви були додані наступні документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, трудова книжка, військовий квиток, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987, архівна довідка Центрального архіву внутрішніх військ від 06 червня 1997 року № 3/31-с-561.
20 червня 2020 року позивач отримав копію Рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 2166-1 від 09.06.2020 про відмову в призначенні пенсії. При цьому відповідач посилається у вказаному рішенні на те, що у довідці Центрального архіву внутрішніх військ не визначено місце дислокації військової частини, а також відсутні дні виїзду в зону відчуження.
Вважає Рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 2166-1 від 09.06.2020 року незаконним та необґрунтованим, а також таким, що порушує права в частині права на достроковий вихід на пенсію, у зв'язку з чим просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Копія ухвали про прийняття позовної заяви та відкриття спрощеного провадження у справі від 01.07.2020 року була надіслана позивачу та отримана ним 07.07.2020 року.
Копія ухвали про прийняття позовної заяви та відкриття спрощеного провадження у справі від 01.07.2020 року була надіслана відповідачу та отримана ним 07.07.2020 року.
Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що відповідно до статті 55 Закону №796 (із змінами), особи які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, та наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років, зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, а саме, учасники ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - зменшення на 8 років.
Рішенням Головного управління від 09.06.2020 року № 2166-1 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з тим, що в довідці центрального архіву внутрішніх військ №3/31-с-561 від 06.06.1997 року не визначене місце дислокації військової частини, а також відсутні дні виїздів в зону відчуження, в зв'язку з чим відсутні підстави для призначення пенсії за віком згідно зі ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 55 Закону № 796, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: - які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів вік виходу на пенсію зменшується на 10 років.
Виходячи з вищезазначеного, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вік виходу на пенсію зменшується на 10 років, якщо вони відпрацювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 не менше 5 календарних днів.
Звертає увагу на те, що відповідно до довідки центрального архіву внутрішніх військ №3/31-с-561 від 06.06.1997 року не визначене місце дислокації військової частини, а також відсутні дні виїздів в зону відчуження, в зв'язку з чим у позивача відсутні підстави для призначення пенсії за віком згідно зі ст. 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Зазначає, що Рішення Головного управління від 09.06.2020 №2166-1 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 2) зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» винесено на підставі положень чинного законодавства.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Так, з огляду на те, що згідно положень ст. 258 КАС України передбачено, що даний предмет спору віднесено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАСУ справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
02.06.2020 ОСОБА_1 , звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі Закон № 796-ХІІ) (а.с.29).
Згідно розписки-повідомлення до заяви додані: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, заява про призначення пенсії, паспорт, трудова книжка або документи про стаж, військовий квиток, довідка із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000р. по день звернення, посвідчення ліквідатора аварії на ЧАЕС (а.с.30).
Рішенням відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 2166-1 від 09.06.2020 позивачу відмовлено у призначенні пенсії. В обґрунтування прийнятої відмови зазначено, що згідно наданої довідки центрального архіву внутрішніх військ № 3/31 - с-561 від 06.06.1997 року не визначене місце дислокації військової частини а також відсутні дні виїздів в зону відчуження, в зв'язку з чим підстав для призначення пенсії за віком згідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ немає (а.с.33).
14.05.1986 отримав військовий квиток серія НОМЕР_1 , згідно запису у пункті 8 розділу ІІ призовною комісією при Харківському районному військовому комісаріаті Харківської області визнаний придатним до стройової служби, призваний на дійсну військову службу та направлений в частину 14.05.1986 (а.с.10-15).
Згідно записів пункту 15 військового квитка «Проходження дійсної військової служби» позивач:
- 17.05.1986 зарахований до в/частини НОМЕР_2 ;
- 03.06.1986 зарахований та 24.01.1987 виключений з в/частини НОМЕР_3 ;
- 20.01.1987 зарахований до в/частини НОМЕР_4 ;
- 01.07.1987 зарахований та 12.09.1987 виключений з в/частини НОМЕР_5 ;
- 15.09.1987 зарахований та 04.04.1988 виключений з в/частини НОМЕР_3 .
На 23 аркуші військового квитка серія НОМЕР_1 виданого 14.05.1986 наявний запис: «С 27 января по 11 сентября 1987 года выполнял служебные обязанности, связанные с ликвидацией последствий аварии в 30 километровой зоне Чернобыльской АЕС». Запис вчинений начальником штабу військової частини НОМЕР_5 (а.с.15)
08 квітня 2020 позивач отримав «Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС у 1987 році» серія НОМЕР_6 , відповідно до якого відноситься до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.28).
Згідно довідки від 06.06.1997 № 3/31-с-561 ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах в/ч НОМЕР_4 з 25.01.1987 по 01.07.1987 (а.с.31).
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Право призначення пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи врегулювано Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі Закон № 796-ХІІ).
Статтею 10 Закону № 796-XII передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Визначення категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, для встановлення пільг і компенсацій наведено у статті 14 Закону № 796-ХІІ.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 14 Закону № 796-ХІІ для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження та відносяться до категорії 2:
- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;
- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;
- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;
- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);
- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення.
Відповідно до статті 55 Закону № 796-XII особам, які працювали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, пенсійний вік зменшується на 8 років.
Згідно із частиною першою статті 15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Частино третьою статті 65 Закону № 796-ХІІ встановлено, що посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Постановою правління ПФУ затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), яким визначено, що документами, які засвідчують особливий статус особи є: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону № 796-XII).
Для виникнення у особи права на призначення пенсії із зменшенням на 8 років пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», така особа повинна довести факт своєї роботи у зоні відчуження (у період 1987 року у зоні відчуження не менше 14 календарних днів).
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.
Водночас законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року №122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.
Військовий квиток серія НОМЕР_1 виданий 14.05.1986 містить запис про те, що позивач у період з 27.01.1987 по 11.09.1987 приймав участь ліквідації наслідків аварії в 30 км зоні Чорнобильської АЕС.
08 квітня 2020 позивач отримав «Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильський АЕС у 1987 році» серія НОМЕР_6 , відповідно до якого відноситься до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленій в ухвалі від 04.09.2015 у справі № 690/23/15-а, Верховного Суду, висловленій в постановах від 11.09.2019 у справі № 205/8713/16-а, від 18.09.2018 у справі № 520/9284/17, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-XII, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відсутність первинних документів, не може бути підставою для позбавлення позивача права на належне пенсійне забезпечення, оскільки посвідчення позивача недійсним не визнавалось, а його статус ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не оспорюється.
Наявні документи, які долучені до матеріалів справи, містять дані на підтвердження факту його участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та є достатніми для призначення йому пенсії із застосуванням зменшення пенсійного віку, встановленого для державних пенсій на 8 років, згідно статті 55 Закону № 796-XII.
Застосування наведених норм права відповідає правовим висновкам Верховного Суду, висловленим в постановах від 06.02.2019 у справі № 731/120/17, від 24.10.2019 у справі № 152/651/17.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, із врахуванням правових висновків суду касаційної інстанції, суд дійшов висновку про неправомірність відмови позивачу у призначенні пенсії із зменшенням на 8 років пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що передбачено статтею 55 Закону № 796-XII, та, із врахуванням відсутності інших підстав для відмови у призначенні пенсії, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати Рішення відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 2166-1 від 09.06.2020 р про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) призначити пенсію за віком відповідно до ст. 55 закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 ) з 09 квітня 2020 року.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повне рішення складено 08 вересня 2020 року.
Суддя Бадюков Ю.В.