Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
08 вересня 2020 р. № 520/12302/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11 жовтня 2019 року №Ф -122473-17 від ГУ ДПС у Харківській області на суму 6744,63 грн.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2019 року заяву представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги - задоволено. Закрито провадження у справі № 320/12302/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 27.12.2019 по справі № 520/12302/19 - скасовано. Справу № 520/12302/19 направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
24.06.2020 року зазначену справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано у провадження судді Бадюкову Ю.В.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року прийнято адміністративну справу до розгляду.
Позов обґрунтований тим, що позивач є фізичною особою підприємцем з 10.10.2008р. та здійснює підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування (3 група), що підтверджується витягом №1620303409232 від 22.11.2016 з реєстру платників єдиного податку. Основною діяльністю за КВЕД є 69.10 «Діяльність у сфері права», перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, Центральне управління, Шевченківська ДПІ (Шевченківський район м. Харкова) з 13.10.2008р., номер взяття на облік: 37793, є платником єдиного внеску з 14.10.2008р. номер взяття на облік: 11-24857.
Зазначає, що регулярно та своєчасно до вимог чинного законодавства, як ФО-П ОСОБА_1 сплачує єдиний податок у розмірі 5% від отриманого доходу та єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі мінімального страхового внеску щомісячно, що підтверджується копіями платіжних доручень доданих до адміністративного позову за 2017-2019 роки. Заборгованість зі сплати єдиного внеску, як ФО-П ОСОБА_1 - відсутня.
Разом з тим, позивач є адвокатом на підставі рішення Харківської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 02.04.2009 №45 та отриманого свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1711 від 02.04.2009р. та 06.01.2015р. була взята на облік платника податків, які здійснюють незалежну професійну діяльність (адвоката), довідка №1520300700556. При чому діяльність як фізичної особи-підприємця збігалась з незалежною професійною діяльністю.
08.11.2018р. отримала поштовим відправленням вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11 жовтня 2019 року №Ф-122473-17 від ГУ ДПС у Харківській області на суму 6744 грн 63 коп. Вважає, що спірна вимога є необґрунтованою, протиправною, прийнятою з порушенням вимог чинного податкового законодавства та законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому підлягає скасуванню.
Представник відповідача надав відзив на адміністративний позов та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, позаяк станом на 30.06.2020 р. відповідно до даних інтегрованої картки платника ОСОБА_1 значиться переплата у сумі 11 573,55 грн., а відтак борг є відсутнім. Вимога від 11.10.2019 № Ф-122473-17-57 є відкликаною. Також зазначає, що рішення про відкликання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.10.2019 № Ф-122473-17-57 контролюючим органом прийнято не було.
Суд звертає увагу, що постановою Кабінету міністрів України №211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено на усій території України карантин з 12 березня 2020 року.
Пунктом 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України №540-IX від 30 березня 2020 року) визначено, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, зокрема, щодо розгляду адміністративної справи, продовжуються на строк дії такого карантину.
Пунктом 2 Перехідних та прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 року №731-IX, який набрав чинності 17.07.2020 р., процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на те, що дана адміністративна справа є типовою справою, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №520/3939/19. Відповідно ч. 3 ст.291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Відтак, судом в ході розгляду цієї адміністративної справи враховуються правові висновки Верховного Суду, що викладені ним в ухваленому 02 вересня 2019 року рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 520/3939/19.
Судом встановлено, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 10.10.2008 року за № 24800000000102825, що підтверджено копією свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія В02 № 982435 (а.с.18). Є платником єдиного податку, що підтверджено копією витягу № 1620303409232 від 22.11.2016 (а.с.19).
Позивачем до матеріалів справи надані копії платіжних доручень про сплату єдиного внеску за період з січня 2017 року по вересень 2019 року (а.с.20-41).
Копією довідки про взяття на облік платника податків від 06.01.2015 № 1520300700556 підтверджено взяття на облік фізичної особи-підприємця, адвоката Лимар О.В. (а.с.42).
29 грудня 2017 року позивачем до Центральної ОДПІ Харкова ГУ ДФС у Харківській області подано заяву про зняття з обліку в органах ДФС як особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність (адвоката) (а.с.43).
11 жовтня 2019 року відповідачем прийнята вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-122473-17, якою повідомлено позивача, що станом на 30.09.2019 року є заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 6744,63 грн (а.с.17).
У цій справі спірним є питання оплати позивачем єдиного внеску за двома підставами, а саме як фізичною особою - підприємцем, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, та особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність з того ж виду діяльності за КВЕД.
Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08 липня 2010 року № 2464 VI (далі Закон № 2464 VI).
Згідно з пунктами 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Отже, законодавець розмежовує платників єдиного внеску на фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених, зокрема, у пунктах 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб (частина друга статті 5Закону № 2464-VI).
Відповідно до статті 5 Закону № 2464-VI та інших нормативно-правових актів розроблено Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162 (далі - Порядок № 1162).
Порядок поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах, зокрема, 4, 5 частини першої статті 4 Закону № 2464 (пункт 3 розділу І Порядку № 1162).
Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб-підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам - підприємцям у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” (далі - Закон № 755-IV) (пункт 4 розділу ІІ Порядку № 1162.
Судом встановлено, що позивач як фізична особа-підприємець перебуває на обліку контролюючого органу як платник єдиного внеску.
Розділом ІІІ Порядку № 1162 встановлено порядок взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755-IV
Взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755-IV, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 1 розділу ІІІ Порядку №1162).
Платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 1162).
Платникам єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону № 755-IV, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 1162).
За змістом наведених норм Порядку № 1162 взяття контролюючим органом на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, здійснюється виключно за заявою такої особи за формою № 1-ЄСВ. Взяття на облік платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, контролюючим органом за власною ініціативою шляхом встановлення “ознаки незалежної професійної діяльності” Порядок № 1162 не передбачає.
Судом встановлено, що позивач після отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 02.04.2009 № 1711 заяву за формою № 1-ЄСВ до контролюючого органу не подавала, відповідач самостійно встановив позивачу як фізичній особі-підприємцю ознаку незалежної професійної діяльності, що не узгоджується з нормами Порядку № 1162.
Щодо внесення відомостей про платника єдиного внеску до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.
На виконання абзацу другого частини третьої статті 16 Закону № 2464-VI Постановою Правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1 затверджено Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Положення № 10-1).
При застосуванні Положення № 10-1 до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в рішенні від 02 вересня 2019 року у зразковій справі № 520/3939/19 щодо оподаткування самозайнятої особи, яка одночасно зареєстрована як фізична особа-підприємець. Дослідивши додаток 8 до Положення № 10-1, яким передбачена форма витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, суд зазначив, “що до відомостей, які містить цей витяг, віднесено й відомості щодо статусу застрахованої особи, серед типів якого нормотворець визначає фізичну особу-підприємця і самозайняту особу, під якою мається на увазі особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, що обумовлює висновок про те, що такого статусу застрахованої особи, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, Положення № 10-1 не визначає.
Системний аналіз норм Закону № 2464-VI та Положення № 10-1 дає підстави для висновку про відсутність повноважень у контролюючого органу за власною ініціативою без наявності звітності платника єдиного внеску (особи, яка провадить незалежну професійну діяльність/фізичної особи-підприємця), в якій містяться відомості про суми нарахованого доходу та єдиного внеску фізичних осіб-підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, вносити зміни (подавати інформацію до ПФУ щодо змін) до облікової картки платника єдиного внеску шляхом встановлення “ознаки незалежної професійної діяльності” та відповідно нараховувати єдиний внесок у розмірі мінімального страхового внеску на місяць, визначеного Законом як граничний мінімальний внесок для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність”.
Враховуючи те, що позивач не перебуває на обліку платників єдиного внеску як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, та відповідно не подає звітність як такий платник, суд доходить висновку про безпідставне встановлення відповідачем позивачу як платнику єдиного внеску фізичній особі-підприємцю ознаки незалежної професійної діяльності та нарахування на цій підставі єдиного внеску.
Окрім того, Верховний Суд у рішенні від 02 вересня 2019 року у зразковій справі № 520/3939/19 зазначив, що “приписи пункту 16 Порядку № 435 про обов'язок формування та подання звіту фізичною особою-підприємцем, яка має ознаку незалежної професійної діяльності, не відповідають положенням пунктів 4 та 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI. Особи, визначені цими пунктами, є окремими платниками єдиного внеску з певними особливостями їх обліку, різною базою нарахування єдиного внеску та порядку його сплати, а тому поєднання нормотворцем двох різних статусів платників єдиного внеску на рівні підзаконного нормативно-правового акта призводить до невідповідності норм Порядку положенням Закону”.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що статус фізичної особи-підприємця з ознакою провадження незалежної професійної діяльності та, як наслідок, порядок обліку та сплати єдиного внеску такою особою Закон № 2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не передбачає.
З даних інтегрованої картки позивача з ЄВ суд встановив, що 03.12.2019 зменшено щоквартальних нарахувань коригування щоквартальних нарахувань по ЄВ № 932/20-40-56-06 від 03.12.2019 на суму 8448,00 грн (а.с.59-60).
Суд зазначає, що позивачем, як фізичною особою-підприємцем, добросовісно виконувався обов'язок щодо сплати єдиного внеску, що підтверджується квитанціями про сплату ЄСВ та обліковою карткою позивача, а тому відсутні підстави для формування та направлення позивачу спірної вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Доводи відповідача що вимога про сплату боргу (недоїмки) від 11 жовтня 2019 року №Ф -122473-17 від ГУ ДПС у Харківській області на суму 6744,63 грн є відкликаною на підставі даних інтегрованої картки платника, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
Пунктом 6 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі по тексту - Інструкція), затвердженою наказом Мінфіну України за № 449 від 20.04.2015 також передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:
сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;
орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);
вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;
борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу,- у день прийняття органом доходів і зборів рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 Закону;
є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі,- у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.
З перелічених підстав вбачається, що окрім рішення про списання боргу у випадках, передбачених статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», вимога про сплату боргу (недоїмки) може вважатись відкликаною з ініціативи органу доходів і зборів лише в одному випадку - прийняття ним рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки).
Доказів прийняття такого роду рішень по оскаржуваній вимозі не надано, отже вимога від 11 жовтня 2019 року №Ф -122473-17 є чинною та не може вважатись відкликаною.
Відповідно до ст.ст.7,9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн.
З огляду на задоволення позову у повному обсязі судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 768,40 грн., підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Харківській області від 11 жовтня 2019 року №Ф -122473-17 від ГУ ДПС у Харківській області на суму 6744,63 грн. (шість тисяч сімсот сорок чотири гривні 63 копійки).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повне рішення складено 08 вересня 2020 року.
Суддя Бадюков Ю.В.