Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
07 вересня 2020 р. №520/8655/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати бездіяльність Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби встановленої ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" протиправною;
- зобов'язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одноразову грошову допомогу, яка передбачена ч. 2. ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу у Східному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України. Наказом від 29.01.2020 року №52-ОС позивача звільнено з військової служби в запас по закінченню контракту за п. а п.2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військової обов'язок і військову службу". На підставі наказу від 29.01.2020, наказом №131-ОС від 28.02.2020 начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Відповідно до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 08.05.2020 №425-ОС, позивачу здійснено перерахунок вислуги років військової служби та внесено відповідні зміни до наказу начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №131-ОС від 28.02.2020. Станом на 01.03.2020 вислуга років позивача у календарному обчисленні становила 08 років 06 місяців 26 днів, у пільговому 02 роки 05 місяців 00 днів, всього 10 років 11 місяців 26 днів. Проте, всупереч ч.2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" позивачу не виплачено одноразова грошова допомога. У зв'язку з чим позивач звернувся з відповідною заявою про нарахування та виплату вищевказаної одноразової грошової допомоги. За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем надано позивачу відповідь від 24.06.2020 №11/В-196/5105, в якій повідомлено про відсутність підстав для включення в наказ від 28.02.2020 №131-ОС вимоги про нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. Не погоджуючись з вказаною бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідач надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що при вирішенні питання щодо наявності у позивача права на виплату йому одноразової грошової допомоги відповідач діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу у Східному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України.
Наказом начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 29.01.2020 року №52-ОС позивача звільнено з військової служби в запас по закінченню контракту за п. а п.2 ч. 5 ст. 26 Закону України "Про військової обов'язок і військову службу".
На підставі вищевказаного наказу, начальником Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №131-ОС від 28.02.2020 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Відповідно до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 08.05.2020 №425-ОС, позивачу здійснено перерахунок вислуги років військової служби та внесено відповідні зміни до наказу начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №131-ОС від 28.02.2020. Станом на 01.03.2020 вислуга років позивача у календарному обчисленні становила 08 років 06 місяців 26 днів, у пільговому 02 роки 05 місяців 00 днів, всього 10 років 11 місяців 26 днів.
Проте, як зазначає позивач, при його звільненні, одноразова грошова допомога згідно ч.2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" виплачена не була.
У зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача із заявою 15.06.2020, в якій просив виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби встановленої ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем надано позивачу відповідь від 24.06.2020 №11/В-196/5105, в якій повідомлено про відсутність підстав для включення в наказ начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 28.02.2020 №131-ОС вимоги про нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, оскільки на день звільнення зі служби календарна вислуга становила менше 10 років.
Не погодившись з вказаною бездіяльністю відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.
По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни відповідно до Конституції України визначає Закон "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі - Постанова №393) установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються: військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.
Згідно з п.п. "в" п.3 Постанови №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяця: на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України.
Відповідно до п.10 Постанови №393 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у справі в постанові від 11 квітня 2018 року у справі №806/2104/17 Верховний суд висловив наступний правовий висновок щодо застосування ч.2 ст.15 Закону №2011-ХІІ:
"На підставі системного аналізу наведених правових норм, колегія судів дійшла до висновку, що поняття "календарна вислуга років" застосовується не для позначення необхідної для призначення допомоги вислуги років, а для визначення розміру грошової допомоги: "в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби". При цьому, умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до частини другої статті 15 "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є наявність "вислуги 10 років і більше".
Таким чином, в частині другій статті 15 Законі України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відсутня пряма вказівка на те, що право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги виникає за наявності 10 і більше календарних років вислуги".
З урахуванням висновків Верховного суду наявність або відсутність права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги за ч.2 ст.15 Закону №2011-ХІІ визначається, виходячи із загальної вислуги років військовослужбовця.
Відповідно до наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 08.05.2020 №425-ОС, позивачу здійснено перерахунок вислуги років військової служби та внесено відповідні зміни до наказу начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України №131-ОС від 28.02.2020. Так, станом на 01.03.2020 вислуга років позивача у календарному обчисленні становила 08 років 06 місяців 26 днів, у пільговому 02 роки 05 місяців 00 днів, всього 10 років 11 місяців 26 днів.
Таким чином, загальна вислуга років позивача на час його звільнення становила 10 років 11 місяців 26 днів, що є достатньою вислугою років передбаченою приписами ч.2 ст.15 Закону №2011-ХІІ, тому суд зазначає, що позивач має право на виплату одноразової грошової допомоги.
Частина 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевказані норми права, беручи до уваги, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів перед судом належними та допустимими доказами по справі правомірності допущення з його боку протиправної бездіяльності у відношенні позивача, суд доходить висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (пров. Інженерний, буд. 7, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 14321937) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати бездіяльність Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби встановленої ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" протиправною.
Зобов'язати Східне регіональне управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одноразову грошову допомогу, яка передбачена ч. 2. ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 14321937).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя С.О.Чудних