Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
07 вересня 2020 р. №520/8353/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- прийняти рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю та визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у відмові листом відповідача від 16.06.2020 №2000-0410/8-34323 із посиланням па Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649, виплатити залишок нарахованої заборгованості пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі № 820/3433/18 та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у справі №520/8570/18;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі № 820/3433/18 та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у справі №520/8570/18 залишок нарахованої заборгованості пенсії без застосування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що листом від 16.06.2020 №2000-0410/8-34323 позивачу повідомлено, що залишок нарахованої заборгованості пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі №820/3433/18 та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у справі №520/ 8570/18 буде виплачений відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 649. В той же час, зазначену постанову Кабінету Міністрів України визнано протиправною рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019 у справі №640/5248/19, з огляду на що, позивач не погоджується з такими діями відповідача звернувся до суду.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.
ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи та особою з інвалідністю, яка має права на пільги встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 02.07.2019.
Судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі №820/3433/18, яке набрало законної сили 21 серпня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову Ізюмського об'єднаного УПФ України в Харківській області у донарахуванні та виплаті державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 23 червня 2010 року у справі №2-311/2010 у розмірі 8,75 мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області прийняти рішення щодо донарахування і виплати державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 23 червня 2010 року у справі №2-311/2010. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.
Згідно довідки Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області № 13777 від 20.09.2018 року за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі №820/3433/18 позивачу донарахована, але не виплачена державна та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 23 червня 2010 року у справі №2-311/2010 у сумі 44601,11 грн. грудня 2009 року у справі № 2-а-889/09 та від 11 березня 2010 року у справі №2-а-175/10 у сумі 17052 грн. 96 коп.
Крім того, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2018 року у справі №520/8570/18 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у справі №520/8570/18, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2018 року по справі №520/8570/18 скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Ізюмського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов'язано Ізюмське об'єднане УПФУ України в Харківській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків виплати пенсії на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N159, а саме: державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 23 червня 2010 року у справі №2-311/2010 та рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі № 820/3433/18. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" та Переліку територіальних органів Пенсійного фонду України, які реорганізуються шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області приєднане Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України.
Згідно запису Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.08.2019 № 14741120002001133 юридичну особу боржника - Ізюмське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області код в ЄДРПОУ 40387920 припинено.
Отже, на даний час обов'язок виконання вказаних рішень судів покладений на ГУ ПФУ в Харківській області.
Частиною 2 ст. 19 Основного Закону України передбачено, що органи державної влади та орган місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 124 Конституції України та стаття 14 КАС встановлюють, що судові рішення, зокрема, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Згідно положень ст. 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна боржником, за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі, якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Судом з матеріалів справи встановлено, що 03 червня 2020 року позивач звернувся із заявою до відповідача із заявою в якій просив виплатити йому за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі №820/3433/18 заборгованість пенсії у сумі 44601,11 грн. без застосування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649.
Листом від 16.06.2020 №2000-0410-8/34323 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило позивачу, що відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року у справі № 820/3433/18 ОСОБА_1 проведений перерахунок, державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 23.06.2010 року у справі №2-311/10 нарахована заборгованість, яка буде виплачена відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649, який визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету. Рішення суду внесене до реєстру судових рішень.
Судом встановлено, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року по справі №640/5248/19 апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Пенсійного фонду України залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2019 року змінено. Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: "Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".
Таким чином, станом на час розгляду справи посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області при невиплаті позивачу присуджених йому сум на порядок, визначений постановою Кабінету Міністрів України №649, не мають нормативного обґрунтування. Інших підстав для нездійснення виплат відповідачем не зазначено та судом не встановлено.
Суду не надано доказів здійснення відповідачем належних позивачу виплат після набрання законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року №640/5248/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права. Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вперше у рішенні по справі "Міллер проти Австрії" від 16.12.1974 року, де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином.
Позиція Суду була підтверджена і у рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16.09.1996 року, згідно з яким, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, в свою чергу, відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005), в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Враховуючи те, що право позивача на перерахунок пенсії встановлено чинним законодавством України і не заперечується відповідачем, а також враховуючи дотримання всіх вимог, передбачених для проведення перерахунку пенсії, посилання ГУ ПФУ в Харківській області на відсутність коштів для проведення виплати пенсії в перерахованому розмірі, порушує гарантоване статтею 1 Протоколу 1 Конвенції право мирно володіти своїм майном.
Варто зазначити, що згідно зі статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України, а згідно статей 21, 22 Основного Закону України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України в рішенні № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року зазначив, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів. Тлумачення словосполучення "звуження змісту та обсягу прав і свобод людини і громадянина", що міститься в частині третій статті 22 Конституції України, Суд України дав у рішенні № 5-рп/2005 від 22.09.2005 року, згідно з яким "...конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод - є їх обмеження. У традиційному розумінні, визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними". Суд України також підкреслив, що загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
Визнання Законом правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень стосовно раніше закріплених в них прав і свобод людини і громадянина Суд України вважає скасуванням або обмеженням цих прав і свобод.
Враховуючи визначене у рішеннях Суду України розуміння сутності соціальних гарантій громадян, зокрема, пенсіонерів, які отримують пенсію згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства або прийняттям нових законодавчих актів.
Наявність постанови Кабінету Міністрів України від 28.08.2018 року № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" не звільняє відповідача від обов'язку, як здійснити перерахунок пенсії позивача, так і виплатити йому суму заборгованості за весь період без будь-яких обмежень, з урахуванням виплачених сум.
Наведена постанова не врегульовує порядок виконання судового рішення про зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії, а тому посилання на неї відповідача при виконанні рішення суду є безпідставними.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість доводів поданого позову та наявність підстав для його задоволення.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач в силу закону звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у відмові листом відповідача від 16.06.2020 №2000-0410/8-34323 із посиланням на Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649, виплатити залишок нарахованої заборгованості пенсії за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі № 820/3433/18 та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у справі №520/8570/18.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплатити за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі № 820/3433/18 та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у справі №520/8570/18 залишок нарахованої заборгованості пенсії без застосування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 22 серпня 2018 року №649.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя С.О.Чудних