печерський районний суд міста києва
Справа № 757/21698/20-ц
03 серпня 2020 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Підпалого В.В.,
при секретарі - Луцюк А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
До Печерського районного суду м. Києва звернулася ОСОБА_1 із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, просила суд ухвалити рішення, яким: розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 07 вересня 2002 року у Лівобережному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім'ї, актовий запис № 1289.
В судове засідання позивачка не з'явилася, в матеріалах справи наявна заява позивачки про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач направив заяву про визнання позову.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 07 вересня 2002 року у Лівобережному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім'ї.
За час перебування у шлюбі, у сторін народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сторони проживали однією сім'єю, проте як зазначає позивач, вони як подружжя тривалий час не підтримують сімейних відносин, не ведуть спільного господарства, не мають взаємних прав та обов'язків. Позивачка зазначає про відсутність намірів відновлювати шлюбні стосунки з відповідачем.
Встановлені обставини свідчать про те, що між сторонами сімейні відносини відсутні.
Статтею 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з приписами ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до ст. 10 ЦК України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Під час розгляду справи судом з'ясовано, що сторони не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбно-сімейні стосунки та втратили один до одного почуття поваги і любові.
З часу припинення шлюбних відносин та часу знаходження позову в суді, примирення між сторонами не відбулось. Кожна з сторін не вважає можливим збереження сім'ї.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що дальше спільне життя подружжя та збереження їх сім'ї неможливе, оскільки буде суперечити інтересам кожної із сторін.
Таким чином, вимоги про розірвання шлюбу обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141-142 ЦПК України судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110,112, 113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2,10,76-81, 141-142, 200, 263-265, 273 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 07 вересня 2002 року за актовим записом № 1289, у Лівобережному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з Державним Центром розвитку сім'ї.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.
Суддя В.В. Підпалий