печерський районний суд міста києва
Справа № 757/30128/20-ц
17 липня 2020 року суддя Печерського районного суду м. Києва Остапчук Т.В., вирішуючи питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу та поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності,-
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу та поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. За змістом позовних вимог позивач просить здійснити поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності, та визнати за ОСОБА_1 право власності на , Ѕ частини домоволодіння площею 48,5 кв. м, Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 146,60 кв., Ѕ частини квартири АДРЕСА_2 , площею 149 кв. м., Ѕ частини квартири АДРЕСА_3 , площею 67,5 кв. м., Ѕ частини земельної ділянки, площею 0,0370 га, Ѕ частина частки ( внеску) ОСОБА_2 у статутному капіталу ТОВ «МЕГА ФОРТ», Ѕ ЧАСТИНИ ЧАСТКИ ( ВНЕСКУ) ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ Науково - виробниче підприємство «ГІДРОКОМ», Ѕ частини частки ( внеску) ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ «ЛЬВІВСЬКИЙ ДРУКАР», Ѕ частини дивідендів, нарахованих та отриманих ОСОБА_2 . Ці позовні вимоги мають майновий характер та підлягають грошовій оцінці. Отже, у позовній заяві повинна бути зазначена ціна позову. Утім, позивач ціну позову не зазначає, посилаючись на те, що не було здійснено оцінку майну, а відтак неможливо здійснити оцінку спірного майна. Відбиття в позовній заяві ціни позову має значення в першу чергу для захисту прав самих позивачів, так як обумовлює розмір сплати державного мита, розподіл судових витрат між сторонами і навіть впливає на можливість порушення судової діяльності на захист права. Від визначеної ціни позову залежить і розмір судового збору. За правилами пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна. Частинами другою та третьої цієї ж статті встановлено, - якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. У разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до закону. Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 за №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз'яснено, що судам слід мати на увазі, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ зокрема, за позовами: в) про поділ спільного майна або виділ з нього частки. Так, у пункті 12 цієї постанови роз'яснено, що в ході вирішення питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Пунктами 3, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 « Про затвердження Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» (далі - Постанова КМУ № 1440) визначенні поняття дійсної та ринкової вартості, принципу попиту та пропонування при оцінці майна. Так, дійсна вартість майна визначена лише для цілей страхування та характеризується, як вартість відтворення (вартість заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відповідно до умов договору страхування; ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. Принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропонування та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно. За приписами п. 16 Постанови КМУ № 1440 (далі - Постанова), - визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки. За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об'єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування. У відповідності до п. 38 Постанови для проведення оцінки майна застосовуються такі основні методичні підходи: витратний (майновий - для оцінки об'єктів у формі цілісного майнового комплексу та у формі фінансових інтересів); дохідний; порівняльний. Згідно із п. 47 Постанови порівняльний підхід ґрунтується на врахуванні принципів заміщення та попиту і пропонування. Порівняльний підхід передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного майна з відповідним коригуванням відмінностей між об'єктами порівняння та об'єктом оцінки. Проаналізувавши тлумачення змісту всіх видів вартості, передбачених пунктом 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», можна дійти висновку, що наявне в судовій практиці поняття «дійсна вартість» є практично тотожним за своїм значенням до закріпленого у вітчизняних національних стандартах поняття «ринкова вартість», під яким розуміється вартість майна, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, як вбачається з позовної заяви позивачем надано докази лише в одному примірнику, та надати оцінку всього майна, для визначення суми судового збору. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачу. Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення. Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу та поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності - залишити без руху надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали. У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В.Остапчук