Ухвала від 07.09.2020 по справі 755/15785/17

Справа №:755/15785/17

Провадження №: 1-кс/755/3695/20

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання власника майна ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42017101040000200 від 18.10.2017 року про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

Власник майна ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 28 серпня 2018 року, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017101040000200 від 18.10.2017 року.

Учасники кримінального провадження у судове засідання не з?явилися, власник майна просив задовольнити клопотання у його відсутність, прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 28 серпня 2018 року, за клопотанням прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_4 , у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017101040000200 від 18.10.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, було накладено арешт на майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 28,6 кв.м, яке належить територіальній громаді міста Києва, шляхом заборони відчуження.

Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди /ч.2 ст.170 КПК України/.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При цьому, ч.10 ст.170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Речовими доказами, згідно ч.1 ст.98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна /ч.11 ст.170 КПК України/.

Згідно ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як убачається із рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 11.03.2019 року позовні вимоги Першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_5 , ОСОБА_3 треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання правочину недійсним, скасування реєстрації, визнання спадщини відумерлою та витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено частково - визнано недісним свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_8 02.12.2016 р.ю за рестровим номером 1853; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №17790804 від 02.12.2016 на підставі якого внесено до Державного реєстру речовичх прав на нерухоме майно запис про право власності за ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1104320380000; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №20527040 від 17.05.2017 на підставі якого внесено до Державного реєстру речовичх прав на нерухоме майно запис про право власності за ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1104320380000 та визнано спадщину, що відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9 , що складається з квартири АДРЕСА_1 відумерлою.

30.10.2019 року постановою Київського апеляційного суду скаргу ОСОБА_10 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_5 залишено без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11.03.2019 року - без змін.

19.12.2019 року ухвалою Верховного суду відкрито касаційне провадження та зупинено дію Дніпровського районного суду міста Києва від 11.03.2019 року у частині задоволення позову Першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Київської міської ради до закінчення касаційного провадження.

Також, на підставі вимог ч.5 ст.9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.

Крім того, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Виходячи з вищевикладеного слідчий суддя вважає, що арешт накладено обґрунтовано та на даний час в арешті майна не відпала потреба, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання власника майна ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42017101040000200 від 18.10.2017 року про скасування арешту майна - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя:

Попередній документ
91391790
Наступний документ
91391792
Інформація про рішення:
№ рішення: 91391791
№ справи: 755/15785/17
Дата рішення: 07.09.2020
Дата публікації: 10.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (13.08.2020)
Дата надходження: 13.08.2020
Предмет позову: -
Розклад засідань:
07.09.2020 10:30 Дніпровський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
КУРИЛО АНДРІЙ ВІТАЛІЙОВИЧ
суддя-доповідач:
КУРИЛО АНДРІЙ ВІТАЛІЙОВИЧ