Справа №:755/8699/20
Провадження №: 2/755/4136/20
"07" вересня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Яровенко Н.О., перевіривши виконання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
22 червня 2020 року позивач звернулась до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва 01 липня 2020 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для їх усунення.
20 серпня 2020 року представником позивача ОСОБА_3 було подано заяву про усунення недоліків.
Суддя, вивчивши подану заяву про усунення недоліків, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Ухвалою суду від 01 липня 2020 року зазначено недоліки, а саме: позивачем не подано суду доказів, що станом на день подачі позову відповідач за адресою: АДРЕСА_1 , проживає або перебуває, щоб надавало позивачу право на звернення саме до Дніпровського районного суду м. Києва.Крім цього, в ухвалі було зазначено, що вище вказані недоліки слід усунути шляхом подання позовної заяви в новій редакції.
Вивчивши подану заяву про усунення недоліків слід зазначити наступне.
Так, представник позивача ОСОБА_3 в заяві від 20 серпня 2020 року зазначає, що обираючи підсудність позивач керувався ч. 9 ст. 28 ЦПК України за останнім відомим місцем проживання або перебування відповідача та на підтвердження того, що останнім відомим місцем проживанням відповідача ОСОБА_4 є АДРЕСА_1 було надано акт ЖЕД-412 від 04 червня 2020 року.
Однак, даний акт не може бути належним доказом та слугувати підтвердженням останнього місця проживання відповідача виходячи з наступного. Так, в акту ЖЕД-412 зазначено, що громадянин ОСОБА_4 проживав зі своєю дружиною ОСОБА_1 на житловій площі ОСОБА_1 (яка є співвласником кв АДРЕСА_2 ) з 26 грудня 2017 року по 12 січня 2018 року. В той же час, в своїй позовній заяві позивач зазначає, що сторони фактично припинили свої шлюбні відносити та ведення спільного господарства з листопада 2017 року.
Таким чином, у зв'язку з тим, що обставини викладені у позовній заяві та наданій копії акту ЖЕД - 412 від 04 червня 2020 року мають розбіжності, тому суд проаналізувавши подані документи, приходить до висновку, що позивачем не надано доказів того, що останнім місцем проживання відповідача є Дніпровський район м. Києва, що б надавало право останній звернутися до Дніпровського районного суду м. Києва.
Відповідно до ч. 5 ст. 185 ЦПК України, встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Позивачем не виконані вимоги ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а тому заява вважається неподаною і підлягає поверненню заявнику.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позову.
До суду може бути подана апеляційна скарга на ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а особами, які не були присутні при її оголошенні протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 07 вересня 2020 року.
Суддя Н.О. Яровенко