Справа № 755/10049/20
Провадження № 2/755/4547/20
"04" вересня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Кравченко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 , та відповідачем, ОСОБА_2 , зареєстрований 19 січня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 42; витрати пов'язані з розірванням шлюбу розподілити в рівних частинах.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19 січня 2007 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. В шлюбі у сторін народилася дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Протягом майже всього часу проживання між сторонами відбувались сварки і скандали, причинами яких була несхожість характерів, різниця поглядів на принципи вирішення ситуації, що виникають у повсякденному житті. Протягом усього часу відповідач, в тому числі після вживання спиртних напоїв, знущався фізично, морально та психологічно, що призвело до втрати почуття любові і поваги. Відповідач піклується про спільну дитину як батько. Позивач прийшла до глибокого переконання, що зберегти здорову сім'ю не вдалося, яка існує формально, оскільки з 2016 року сторони проживають окремо.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 липня 2020 року відкрито провадження у цій справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, в якій просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити. Зазначила, що із відповідачем не проживає з 2016 року та з цього часу не ведуть спільне господарство, спільного бюджету не мають.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі, проти задоволення позову не заперечує. Заначив, що із позивачем не проживає з 2016 року та з цього часу не ведуть спільне господарство, спільного бюджету не мають.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
За нормою п. 1 ч. 2 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
Згідно ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 19 січня 2007 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, про що складено відповідний запис № 42. Після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_5 .
Сторони від шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 36 та ст. 51 Сімейного кодексу України шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
За правилом ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
У відповідності до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно із положеннями ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що сторони тривалий час не підтримують сімейно-шлюбні стосунки, не ведуть спільне господарство, не мають спільного бюджету. Позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, переконана, що примирення з відповідачем не відбудеться.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали не можливим, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивач наміру не має, збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
В порядку ст. 142 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову, що становить 420,40 грн, а решта сплаченого судового збору у розмірі 420,40 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 36, 51, 104, 105, 112, 114 Сімейного кодексу України ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 209, 210, 223, 247, 263, 265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 19 січня 2007 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 42 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову, що становить 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп.
ОСОБА_1 решту сплаченого судового збору у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн 40 коп., повернути з державного бюджету.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: