Справа № 755/11166/20
3/755/5640/20
"03" вересня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Курило А. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов із Служби у справах дітей та сім?ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Житомира, громадянки України, непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.184 КпАП України,
ОСОБА_1 22 червня 2020 року, за адресою: АДРЕСА_1 , порушила вимогу Розпорядження №810 від 04.10.2019 року органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації «Про визначення способів участі батька у вихованні малолітньої дитини» та не надала можливості побачення батьку дитини, ОСОБА_2 з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у визначений Розпорядженням спосіб та час, чим порушила ч.5 ст.184 КпАП України.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини не явки суд не повідомила. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, рапорт, копії - витягу з розпорядження №810 від 04.10.2019 року, заяви, матеріалів перевірки кримінального правопорушення зареєстрованого до єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинення кримінального правопорушення та інші події за №38273, приходить до наступного.
Стаття 7 КпАП України вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Відповідно до Глави 21 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Нормою ч.5 ст.184 КпАП України передбачена відповідальність за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Як убачається з копії матеріалів перевірки кримінального правопорушення зареєстрованого до єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинення кримінального правопорушення та інші події за №38273, ОСОБА_2 неодноразово звертався до працівників поліції та уповноваженої особи служби у справах дітей та сім?ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації із приводу того, що ОСОБА_1 перешкоджає йому спілкуватися із сином.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 допустила невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.184 КпАП України.
Нормами ст.245 КпАП України передбачено ряд завдань серед яких є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
При накладенні стягнення, відповідно до ст.33 КпАП України, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю вважає, що на нього має бути накладено стягнення у виді штрафу.
Крім того, згідно ст.40-? КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку його накладено у розмірі визначеному ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року /зі змінами і доповненнями/.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 40-?, 184 ч.5, 252, 283-285, 289, 291, 294 КпАП України, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.184 КпАП України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 1 700 /одна тисяча сімсот/ гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 420 гривні 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя: