2-п/754/82/20
Справа № 754/16552/19
Іменем України
08 вересня 2020 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Таран Н.Г.
секретаря судового засідання: Раєвського П.А.
за участі: представника заявника - адвоката Сацюк В.В.
представника позивачів- адвоката Барабаша Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири
Вказана заява про перегляд заочного рішення надійшла на адресу суду 15.06.2020 року. В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення відповідач зазначає, що при розгляді справи відповідач не був присутній в судовому засіданні, оскільки не отримував повістки про дату та час судового засідання, таким чином, був позбавлений можливості подати докази, що порушило принцип змагальності сторін. Крім того, зазначив, що про наявність доказів на спростування вимог позивач.
В судовому засіданні представник заявника подану заяву про перегляд заочного рішення підтримав в повному обсязі. В обґрунтування необхідності скасування заочного рішення посилався на відсутність розміщеного оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України виклику в судове засідання відповідача та неналежність і недопустимість поданих позивачами доказів на підтвердження позовних вимог на підставі яких постановлено рішення. Зазначив, що докази на спростування вимог позивачів відповідач позбавлений був можливості подати через карантинні заходи та у випадку скасування заочного рішення будуть заявлятись клопотання про проведення експертиз.
Представник позивачів в судовому засідання вважав постановлене рішення таким, що відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, а докази подані позивачами на підтвердження заявлених вимог належними та допустимими.
Суд, дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення та цивільної справи в цілому, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч.1 ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З аналізу даної норми вбачається, що для задоволення заяви про перегляд заочного рішення необхідні дві умови: 1) відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 §1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці , зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Каракуця проти України" Європейський суд прийшов до висновку про те, що права скаржників на справедливий розгляд справи не були порушені у зв'язку з тим, що вони не проявляли належної зацікавленості у результатах розгляду їх справи протягом тривалого строку, не звертаючись до суду за інформацією щодо стану розгляду їх скарги, незважаючи на те, що суд не повідомив їх про винесене рішення, що й унеможливило їх звернення зі скаргою у встановлені законом строки. Неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи та інформації розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України - відповідачу у справі направлялись судові повістки на адресу належної йому на праві власності квартири та розміщувались оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Направлені поштові відправлення на адресу належного відповідачу майна - повернуті за закінченням встановленого строку зберігання, розміщення оголошення про виклик в судове засідання - розміщені на офіційному веб-порталі проводилось завчасно та належним чином.
Отже під час розгляду справи вжиті всі заходи для можливого повідомлення відповідача про розгляд справи. Відповідач поштову кореспонденцію не отримував, що не може свідчити про його належну процесуальну поведінку.
Крім того, представником відповідача при подачі заяви про перегляд заочного рішення та, безпосередньо в судовому засіданні під час розгляду заяви про перегляд заочного рішення відповідачем не зазначено та не подано жодного доказу, який має істотне значення для правильного вирішення справи, фактично представники відповідача не погоджуються із поданими позивачами доказами і наданою оцінкою даним доказам судом при постановленні заочного рішення, що не може слугувати підставами для скасування заочного рішення.
Отже, заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.287, 288 ЦПК України, суд
заяву відповідача ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди завданої залиттям квартири- залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заочне рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення даної ухвали.
Суддя: Н.Г.Таран