ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10580/20
провадження № 3/753/4992/20
"31" серпня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого на посаді менеджера в СК «УМК», маючого на утриманні двох малолітніх дітей 2013 та 2019 р.н., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , 13.06.2020 року, о 09 год. 25 хв., рухаючись по вул. Світлій, 6-Б у м. Києві, керуючи автомобілем «Audi Q5», д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення вимог п. п. 2.3 б), 12.1, 13.1 ПДР, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної швидкості руху та безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Skoda Fabia», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який зупинився попереду, який в свою чергу допустив зіткнення з автомобілем «BMW 520», д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , що призвело до механічних пошкоджень трьох транспортних засобів.
Крім того, ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя та поведінка, що не відповідає дійсності. Після проходження на місці зупинки огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», результат якого показав 1.12 проміле, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога, в порушення вимог п. 2.5 ПДР, відмовився у присутності двох свідків.
В суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні ДТП визнав, щиро розкаювався у вчиненому, зазначивши, що того дня був втомленим та його засліпило сонце. При цьому факт перебування в стані алкогольного сп'яніння, як під час складання протоколу, так і в суді, не визнав. Вказав, що пив за вісім годин до того як сів за кермо. Пояснив, що після проходження огляду на стан сп'яніння з результатами тесту згоден не був, про що повідомив працівників поліції та вказав у протоколі. Його було доставлено до лікарні, однак від проходження огляду він відмовився, оскільки лікар і поліцейські були наче знайомі, крім того лікар сказав, що він, ОСОБА_1 , не протверезіє за декілька годин.
Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративні правопорушення повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме даними: протоколу про адміністративну правопорушення, який складено у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП, та який містять необхідні у них відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР; схемою місця ДТП, яка складена уповноваженою особою та підписана учасниками пригоди без будь-яких зауважень, зокрема щодо місця зіткнення, характеру та локалізації механічних пошкоджень, отриманих транспортними засобами; письмовими поясненнями учасників ДТП, в тому числі і самого ОСОБА_1 .
Крім того, згідно зі ст. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка інспектор поліції ОСОБА_4 показав, що під час патрулювання було отримано виклик про ДТП. Приїхавши на виклик, побачили автомобіль, який в'їхав в автомобілі, що стояли. Прийшов чоловік, який сказав, що він водій, але інші учасники ДТП сказали, що це не так і що водієм вказаного транспортного засобу був інший громадянин. Пізніше підійшов ОСОБА_1 , який і був водієм, в ході спілкування з яким було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти відповідний огляд, на що останній погодився. Не погодившись з результатами Драгера, водія було доставлено до лікаря-нарколога, де від проходження огляду він відмовився.
Аналогічні пояснення суду надали і свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - поліцейські УПП у м. Києві.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння було також зафіксовано за допомогою боді-камери, запис якої було долучено до матеріалів справи, з даних відеозапису якого, переглянутого в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд за допомогою спеціального приладу Drager Alcotest та у медичному закладі (лікаря-нарколога), у зв'язку з підозрою ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, на що останній погодився та який було проведено за допомогою приладу «Драгер» в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , відповідно до якого рівень алкоголю в крові правопорушника склав 1.12 проміле. В подальшому, так як ОСОБА_1 не погодився з результатами тесту, йому було запропоновано пройти огляд у лікаря-нарколога, на що останній погодився та його було доставлено до лікаря-нарколога за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 20, по приїзду до лікарні від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився.
Відповідно до даних рапорту поліцейського роти № 1 батальйону № 3 полку № 2 УПП у м. Києві ДПП сержанта поліції Сингаєвської О.В., при патрулюванні Дарницького району м. Києва, в складі екіпажу «Рубін-207» (інспектора ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ), під час відпрацювання виклику за адресою: м. Київ, вул. Харченка, 39, а саме - ДТП без травмування, в одного із учасників було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та поведінка, що не відповідає обстановці. Водію ОСОБА_1 , в присутності двох свідків, було запропоновано пройти огляд на місці, на що останній погодився, результат виявився позитивним 1.12 проміле, з яким останній не погодився, відповідно особі було запропоновано проїхати до лікаря-нарколога, на що він погодився та його було доставлено до лікаря-нарколога за адресою: м. Київ, вул. П. Запорожця, 20, по приїзду від проходження огляду відмовився в присутності свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які своїми підписами підтвердили, що ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Також, в своїх поясненнях, долучених до матеріалів справи, вказані свідки зазначили, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі (лікаря-нарколога).
При цьому вважаю, що дані рапорту є належним доказом по справі, оскільки згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Будь-яких даних на підтвердження перевищення працівниками поліції своїх службових повноважень чи будь-яких зловживань службовими обов'язками, в матеріалах справи не має та до суду не подано.
З огляду на викладене приходжу до висновку про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції статтей 124, 130 КУпАП.
Виходячи з норм ст. 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення накласти у межах санкції статті встановленої за більш серйозне правопорушення.
Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягається до адміністративного відповідальності підлягає стягненню судовий збір.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 грн. 40 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36, 40-1, 124, 130 ч. 1, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на підставі ст. 36 КУпАП накласти остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 грн. 40 коп.
Строк позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня винесення постанови про позбавлення цього права, у разі ухилення від здачі документа, що посвідчує право керування транспортними засобами - з моменту примусового вилучення такого документу.
Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Крім того, роз'яснити, що після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права, вилучене посвідчення водія повертається після успішного складання іспитів на право керування транспортним засобом.
Постанова судді пред'являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя