Справа № 752/14639/20
Провадження №: 3/752/6816/20
іменем України
04 вересня 2020 року уддя Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст.130 КУпАП, -
встановив:
20 липня 2020 року о 04 год. 20 хв. по вул. Цимбалів Яр, 61 у м. Києві ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Крім того, керуючи транспортним засобом не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу.
В судовому засіданні ОСОБА_1 не оспорював фактичних обставин вчинення інкримінованих дій. Пояснив суду, що увечері вживав алкогольні напої, вночі йому зателефонувала знайома і попросила відвезти її до баби, оскільки та почуває себе зле. Він погодився, оскільки вважав, що з моменту вживання алкоголю пройшло достатньо часу і він вже тверезий.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Оглядом місця подій встановлено, що 20 липня 2020 року о 04 год. 20 хв. по вул. Цимбалів Яр, 61 у м. Києві ОСОБА_1 керував мотоциклом «МВ 650», н.з. НОМЕР_2 , не виконав законної вимоги працівника поліції про зупинку.
Вказані обставини підтверджуються дослідженим відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, доданим до матеріалів справи (а.с. 7), а також не заперечувався самим ОСОБА_1 під час розгляду справи.
Частиною 1 ст. 122- 2 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Аналіз досліджених доказів, які узгоджуються між собою, дає суду підстави дійти висновку, що ОСОБА_1 порушено п. 2.4 ПДР України, що виразилось у тому, що він, будучи водієм транспортного засобу, на вимогу поліцейського не зупинив транспортний засіб.
Також, під час оформлення вищезазначених матеріалів, працівниками поліції у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння і запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у визначеному законом порядку.
За результатами огляду, проведеного за згодою водія ОСОБА_1 , у присутності двох свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , за допомогою спеціального технічного засобу - приладу газоаналізатору «Drager Alcotest 6820» №ARНК-0529, вміст алкоголю у видихуваному ОСОБА_1 повітрі становить 0,74 проміле, про що зазначено у роздруківці результатів приладу та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3-4).
Вищезазначені обставини також підтверджуються дослідженим відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, доданим до матеріалів справи (а.с. 7).
Положення п. 2.9 а) Правил дорожнього руху забороняють водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Згідно діючого законодавства, допустимий рівень алкоголю в організмі водія складає 0,2 проміле.
Дії поліції відповідають вимогам Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» в частині порядку встановлення у водія ознак алкогольного сп'яніння.
З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП за ознаками керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, та ч.1 ст. 122-2 КУпАП, за ознаками невиконання вимоги працівника поліції про зупинку транспортного засобу. Надані ОСОБА_1 пояснення не спростовують його вини у вчиненні інкримінованих дій.
Відповідно до ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, яка є більш суворою, ніж санкція ч.1 ст. 122-2 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 420,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.9, 36, 40-1, ч.1 ст. 122-2, ч.1 ст. 130, ст.276-280, 283-285 КУпАП, п.п. 2.4, 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, суд,-
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.В. Єсауленко