Справа 752/5975/20
провадження № 2/752/4846/20
03.09.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі судді Чередніченко Н.П.
за участю секретаря Шевчук М.Ю.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Київський державний нотаріальний архів, ЦНАП Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання договору купівлі-продажу, -
30.03.2020 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Київський державний нотаріальний архів, ЦНАП Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання договору купівлі-продажу.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 31.03.2020 року, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
19.06.2020 року до суду представником відповідача було подано відзив, в якому зокрема, сторона відповідача просила залишити позов без розгляду, оскільки, позивачем було допущено зловживання процесуальними правами, оскільки, в один день позивачем було подано до Голосіївського районного суду м. Києва два аналогічні позови про той самий предмет і з тих самих підстав. І на момент відкриття провадження у даній справі по іншій справі не було постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі або відмову у відкритті.
Представник позивача в судовому засіданні заперечувала щодо залишення позову без розгляду, посилаючись на відсутність підстав, які б вказували на зловживання стороною позивача своїми правами.
Представник відповідача в судовому засіданні наполягав на залишенні позову без розгляду.
Інші сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути клопотання сторони відповідача без їх участі.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід залишити без розгляду за наступних підстав.
Судом встановлено, що до Голосіївського районного суду м. Києва 30.03.2020 року надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Київський державний нотаріальний архів, ЦНАП Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання договору купівлі-продажу, який було зареєстровано в автоматизованій системі документообігу суду 30.03.2020 року за № 752/5975/20 та визначено головуючого суддю для розгляду справи Чередніченко Н.П .
В зазначеному позові стороною позивача було зазначено про те, що інших позовів з тими ж самими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав подано не було.
Однак, 30.03.2020 року до Голосіївського районного суду м. Києва 30.03.2020 року надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Київський державний нотаріальний архів, ЦНАП Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання договору купівлі-продажу, який було зареєстровано в автоматизованій системі документообігу суду 30.03.2020 року за № 752/6061/20 та визначено головуючого суддю для розгляду справи Мазура Ю.Ю .
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 31.03.2020 року, у справі № 752/5975/20 було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Станом на час постановлення зазначеної ухвали у справі № 752/5975/20, - по справі № 752/6061/20 не було вирішено питання щодо відкриття провадження у справі, та ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 01.04.2020 року, позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків, оскільки, останнім не було сплачено судовий збір при подачі позову.
Сторона відповідача, заявляючи клопотання про залишення позову без розгляду вказує на зловживання стороною позивача своїми процесуальними правами шляхом подання декількох аналогічних позовів, маніпулювання системою автоматизованого розподілу справ між суддями та вибору в такий спосіб судді.
Перевіряючи обгрутованість доводів сторони відповідача суд приймає до уваги те, що Цивільно-процесуальний кодекс України в редакції від 15.12.2017 року, усунув прогалини в законодавстві в питані впливу з боку сторін на вибір суддів шляхом подання численної кількості тотожних позовів.
Так, приписи п. 11 ч. 1 ст. 257 та ст. 185ЦПК України спрямовані на запобігання маніпуляції автоматизованим розподілом справ між суддями.
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 1 ст. 44ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
ЄСПЛ застосовує положення, передбачене ч. 3 ст. 35 Конвенції, де вказано, що Суд оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви.
Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується Судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі "Миролюбов та інші проти Латвії" (рішення від 15.09.2009), про зловживання правом у розумінні п. 3 ст. 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому Суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).
З огляду на викладене, суд вважає, що в спірних правовідносинах підлягає застосуванню висновок ЄСПЛ, оскільки дії позивача при поданні ним в один і той же день дві аналогічні позовні заяви зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет (справа № 569/8063/20), порушує встановлений порядок роботи суду та ускладнює належний перебіг розгляду інших справ, оскільки у суду виникає процесуальний обов'язок надати правову оцінку поданим документам.
Проблема зловживання правом відома з часів римського права, адже вже римські юристи фіксували випадки реалізації суб'єктивного права не заради задоволення законних інтересів уповноваженої особи, а виключно з метою заподіяння шкоди зобов'язаній особі. Така реалізація права визнавалась не лише недобросовісною, а й злісною.
Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.
Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.
ЄСПЛ визнає неприйнятними заяви, на підставі зловживання правом, якщо вони позбавлені серйозних підстав та є явно сутяжними, тобто повторюють зміст тих скарг, щодо яких судом раніше було прийнято рішення про їх неприйнятність. Зокрема, у справі "Філіс проти Греції" (рішення від 17.10.1996) Комісія встановила, що заявник уже неодноразово подавав скарги щодо аналогічних або пов'язаних одне з одним питань та відмітила, що такі дії є умисними, так як в багатьох випадках заявник був докладно проінформований особисто про дію Конвенції. Комісія стверджує, що вирішення низки необґрунтованих і сутяжних заяв обумовлюють непотрібну роботу, яка є несумісною з реальними функціями Суду та заважає їх здійсненню, а тому вказані вище дії заявника є зловживанням правом.
Суд вважає за необхідне зазначити про те, що доводи сторони відповідача в ході розгляду клопотання знайшли своє об'єктивне підтвердження та наявні підстави для залишення позову без розгляду, оскільки, позивачем було подано до суду в один день два аналогічні позови та станом на дату відкриття провадження у даній справі (№ 752/5975/20), - по іншій справі (№ 752/6061/20) не було постановлено ухвалу про відкриття провадження або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи може залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Зважаючи на викладене, подання позивачем в один день абсолютно ідентичних позовних заяв на підставі п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України відповідає наведеному вище розумінню поняття «зловживання правом», у зв'язку з чим на підставі ч. 3 ст. 44, п. 11 ч. 1 ст. 257 ЦПК України позовна заява підлягає залишенню без розгляду, а клопотання сторони відповідача задоволенню.
Враховуючи викладене, та керуючись, ст.ст. 44, 158, 257 ЦПК України, суд, -
справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Київський державний нотаріальний архів, ЦНАП Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання договору купівлі-продажу, залишити без розгляду на підставі ч. 3 ст. 44, п. 11 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.П. Чередніченко