Справа № 727/7342/20
Провадження № 1-кс/727/2082/20
07 вересня 2020 року м.Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (матеріали кримінального провадження №12020260000000448 від 06.09.2020 року) відносно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-
за участю:
прокурора - ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_6
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 . Дане клопотання погоджене із прокурором відділу прокуратури Чернівецької області ОСОБА_7 .
Посилається на те, що 06.09.2020 приблизно о 00 годині 30 хвилин водій ОСОБА_4 1994 р.н. керуючи автомобілем марки «Seat» номерний знак НОМЕР_1 , рухався в темну пору доби, в межах населеного пункту м. Чернівці по Проспекту Незалежності, зі сторони вул. Г. Майдану в напрямку вул. Н. Сотні, на швидкості понад 100 км/год., що перевищує допустиму 50 км/год. в межах населеного пункту.
Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований навпроти будинку № 115 проспекту Незалежності, позначений дорожнім знаком 5.35.1(2) «Пішохідний перехід», дорожньою розміткою 1.14.2, 1.15 ПДР, та обладнаний світлофором, на якому горів жовтий миготливий сигнал для транспортних засобів, водій ОСОБА_4 , проявивши самовпевненість і неуважність до дорожньої обстановки, не переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, продовжив рух, в результаті чого скоїв наїзд на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка переходила проїзну частину дороги в межах вказаного нерегульованого пішохідного переходу, зліва направо відносно напрямку руху автомобіля під керуванням водія ОСОБА_4 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди від отриманих травм пішохід ОСОБА_8 дорогою до лікувального закладу померла.
Вказану дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_4 скоїв в результаті порушення та невиконання вимог п.п. 1.5, 2.3 (б, д) та 12.4 встановлених «Правилами дорожнього руху».
06.09.2020 року ОСОБА_4 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.
06.09.2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання.
Ознайомившись з клопотанням та доказами, якими воно обґрунтовується, заслухавши думку прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, вважаю, що клопотання слід задовольнити.
Встановлено, що 06.09.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020260000000448 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
З протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення встановлено, що ОСОБА_4 був затриманий о 06 год. 15 хв. 06.09.2020 року.
06.09.2020 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років.
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Також, зважаючи на практику Європейського суду, враховую, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Вважаю, що слідчим у клопотанні, доданих документах та прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Також суд бере до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, що пов'язаний із грубим порушенням правил дорожнього руху, який спричинив загибель неповнолітньої дитини, за що передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, раніше притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху ( перевищення швидкості), неодружений, неодноразово виїжджав за межі України, що в свою чергу свідчить про існування ризиків того, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки на даний час свідки та потерпіла не допитані, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Вважаю, що слідчим та прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст.176 КПК України не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, а тому підозрюваному ОСОБА_4 слід застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з п.2 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній Установі «Чернівецький слідчий ізолятор» до 04.11.2020 року.
Ухвала слідчого-судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Копію ухвали вручено
___ ___________ 2020 року
Підозрюваний _________________________________