Шаргородський районний суд
Вінницької області
Іменем України
08 вересня 2020 року
м. Шаргород
справа № 152/467/20
провадження №1-кп/152/53/20
Шаргородський районний суд Вінницької області
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12020020360000069 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з незакінченою середньою освітою, одруженої, на утриманні троє неповнолітніх дітей, не працюючої, не є особою з інвалідністю, раніше неодноразово судимої: востаннє 24.10.2017 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ч.3 ст15 ч.3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців, звільнена з місць позбавлення волі після відбуття покарання;
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кам'янка Черкаської області, жительки АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, з загальною середньою освітою, одруженої, на утриманні шестеро неповнолітніх дітей, не працюючої, не є особою з інвалідністю, раніше судимої: востаннє 01.08.2019 Ватутінським міським судом Черкаської області за ч.2 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
обох у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
зі сторони обвинувачення:
прокурора ОСОБА_5 ,
зі сторони захисту:
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4
захисника обвинувачених
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 ,
учасників судового провадження:
потерпілої ОСОБА_7 ,
встановив:
Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 24.03.2020 приблизно о 14 годині 30 хвилин за попередньою змовою між собою, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи свій злочинний умисел, підбурювані жагою до легкої наживи, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, перебуваючи у будинку, який належить ОСОБА_7 , що розташований в АДРЕСА_3 , переконалися, що за їх діями ніхто не спостерігає, розподілили між собою ролі, в результаті чого ОСОБА_4 залишилася в коридорі будинку слідкувати за вхідними дверима, а ОСОБА_3 під матрацом ліжка в одній з житлових кімнат будинку відшукала гаманець з грошима, з якого умисно, таємно викрала 1600 гривень.
Заволодівши коштами, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 покинули місце скоєння злочину, маючи можливість розпорядитися викраденими коштами на власний розсуд.
Своїми діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 завдали потерпілій ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 1600 (одна тисяча шістсот) гривень.
Обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судовому засіданні винуватими себе у пред'явленому обвинуваченні визнали у повному обсязі, не заперечували факту вчинення кримінального правопорушення при вище наведених обставинах, розкаялися у скоєному, запевняли суд, що усвідомили свою протиправну поведінку.
У обґрунтування винуватості ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України, сторона обвинувачення посилалася на докази, які були безпосередньо досліджені та перевірені під час судового розгляду, та, згідно зі ст.ст. 85, 86, 94 КПК України, належним чином оцінені з точки зору їх допустимості, належності, достовірності та достатності, а саме: на показання потерпілої, свідків обвинувачення, та відомості, що містяться у письмових доказах, речових доказах, наданих стороною обвинувачення.
Таким чином, суд вважає доведеним, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинили кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, тобто крадіжку (таємне викрадення чужого майна), за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Під час судового провадження, на підставі положень ст. 468 КПК України, 03.09.2020 між обвинуваченою ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_7 , а також між обвинуваченою ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_7 укладено угоди про примирення у рамках даного кримінального провадження, які надійшли до суду 08.09.2020 і відповідають вимогам ст.471 КПК України.
Виконуючи вимоги ч.3 ст. 474 КПК України суд невідкладно зупинив проведення процесуальних дій і перейшов до розгляду угод.
З угоди про примирення від 08.09.2020, укладеної між обвинуваченою ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_7 вбачається, що її сторони - обвинувачена ОСОБА_3 та потерпіла ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12020020360000069 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та його правової кваліфікації, яка ніким не оспорюється. ОСОБА_3 повністю визнає свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні; сторони угоди зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини, зокрема, пом'якшуючі покарання ОСОБА_3 - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку потерпілій.
Сторони угоди узгодили призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_3 за ч.2 ст.185 КК України у виді арешту на строк п'ять місяців.
В угоді зазначено, що її сторонам роз'яснені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.
ОСОБА_3 у судовому засіданні, розуміючи надані їй законом права на справедливий судовий розгляд і наслідки укладення та затвердження угоди про примирення; характер пред'явленого обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою; вид покарання, який буде до неї застосований у разі затвердження угоди судом, наслідки затвердження угоди та права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, просила суд затвердити угоду про примирення і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, в повному обсязі сформульованого обвинувачення та зазначила, що в повній мірі розуміє наслідки не виконання останньої, визначені ст. 476 КПК України.
ОСОБА_3 пояснила, що укладення угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, наполягала на затвердженні угоди про примирення.
Потерпіла ОСОБА_7 , яка є стороною угоди про примирення, розуміючи наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.2 ч.1 ст. 473 КПК України, у судовому засіданні просила затвердити угоду, запевняла суд, що укладення угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні зауважила, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити ОСОБА_3 узгоджену міру покарання, а також вирішити долю речових доказів.
На виконання вимог ст.474 КПК України, судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачена усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до неї застосовано, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про примирення передбачені ст. 476 КПК України.
З угоди про примирення від 03.09.2020, укладеної між обвинуваченою ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_7 вбачається, що її сторони - обвинувачена ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12020020360000069 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та його правової кваліфікації, яка ніким не оспорюється. ОСОБА_4 повністю визнає свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні; сторони угоди зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини, зокрема, пом'якшуючі покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого збитку потерпілій.
Сторони угоди узгодили призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України у виді арешту на строк чотири місяці.
В угоді зазначено, що її сторонам роз'яснені наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.
ОСОБА_4 у судовому засіданні, розуміючи надані їй законом права на справедливий судовий розгляд і наслідки укладення та затвердження угоди про примирення; характер пред'явленого обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою; вид покарання, який буде до неї застосований у разі затвердження угоди судом, наслідки затвердження угоди та права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, просила суд затвердити угоду про примирення і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, в повному обсязі сформульованого обвинувачення та зазначила, що в повній мірі розуміє наслідки не виконання останньої, визначені ст. 476 КПК України.
ОСОБА_4 пояснила, що укладення угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, наполягала на затвердженні угоди про примирення.
Потерпіла ОСОБА_7 , яка є стороною угоди про примирення, розуміючи наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.2 ч.1 ст. 473 КПК України, у судовому засіданні просила затвердити угоду, запевняла суд, що укладення угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні зауважила, що при укладенні даної угоди були дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просила цю угоду затвердити і призначити ОСОБА_4 узгоджену міру покарання.
На виконання вимог ст.474 КПК України, судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачена усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до неї застосовано, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про примирення передбачені ст. 476 КПК України.
Таким чином, суд, заслухавши обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їх захисника - адвоката ОСОБА_6 , потерпілу ОСОБА_7 , висновок прокурора ОСОБА_5 , дослідивши матеріали провадження, перевіривши угоди на відповідність вимогам КПК України та КК України приходить до наступного.
Статтею 468 КПК України встановлено, що в кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Як вбачається із зміненого обвинувального акта та угод про примирення, дії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, які, відповідно до ст.12 КК України, класифікуються як злочин середньої тяжкості.
Відповідно до вимог ч.3 ст.474 КПК України, якщо угоди досягнуто під час судового провадження, суд невідкладно зупиняє проведення процесуальних дій і переходить до розгляду угоди.
Зміст угод про примирення від 03 вересня 2020 року, укладених між обвинуваченими ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з кожною окремо та потерпілою ОСОБА_7 відповідає вимогам, встановленим в ст. 471 КПК України, так як містять усі необхідні реквізити.
Зокрема, у вказаних угодах зазначені їх сторони; формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням частини статті Кримінального кодексу України; істотні для даного кримінального провадження обставини; узгоджене покарання та згода сторін на його призначення; наслідки укладення та затвердження угоди; наслідки невиконання угоди. Угода містить зазначення дати укладення та скріплена підписами сторін.
Крім того, судом встановлено, що укладення угод про примирення між сторонами є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угодах. Для з'ясування добровільності укладення угод прокурором надані матеріали провадження №12020020360000069, які судом вивчені на предмет наявності скарг обвинувачених під час досудового розслідування.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 цілком розуміють права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України; характер обвинувачення; вид покарання, що і обвинувачені, і потерпіла розуміють наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України.
Згідно з угодами про примирення від 03 вересня 2020 року, їх сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_3 , ОСОБА_4 за ч.2 ст.185 КК України, визнаючи, шляхом їх укладення доведеним, що обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 24.03.2020 приблизно о 14 годині 30 хвилин за попередньою змовою між собою, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи свій злочинний умисел, підбурювані жагою до легкої наживи, діючи умисно, повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправність своїх дій та настання негативних наслідків, перебуваючи у будинку, який належить ОСОБА_7 та розташований в АДРЕСА_3 , переконалися, що за їх діями ніхто не спостерігає, розподілили між собою ролі, в результаті чого ОСОБА_4 залишилася в коридорі будинку слідкувати за вхідними дверима, а ОСОБА_3 під матрацом ліжка в одній з житлових кімнат будинку відшукала гаманець з грошима, з якого умисно, таємно, викрала 1600 гривень.
Заволодівши коштами, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 покинули місце скоєння злочину, маючи можливість розпорядитися викраденими коштами на власний розсуд
Як наслідок, своїми протиправними діями, які полягають у крадіжці вчиненій за попередньою змовою групою осіб, повторно ОСОБА_3 , ОСОБА_4 завдали потерпілій ОСОБА_7 матеріального збитку на суму 1600 грн., який відшкодувати до підписання угод про примирення.
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 своїми умисними діями за попередньою змовою між собою повторно вчинили крадіжку (таємне викрадення чужого майна), що укладені угоди між ними та потерпілою відповідають вимогам КПК України, дії ОСОБА_3 , ОСОБА_4 кваліфіковані вірно, узгоджені сторонами угоди покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначеним в ст. ст.50, 65 - 67 КК України.
Підстав передбачених п.п. 1-6 ч. 7 ст. 474 КПК України для відмови у затвердженні угоди прокурором не було доведено та судом не виявлено.
За наслідками розгляду угод суд, перевіривши їх відповідність вимогам КПК та КК України, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угод про примирення, укладених 03.09.2020, а також про призначення обвинуваченим узгоджених сторонами мір покарання на підставі ч.3 ст.474, ч.1 ст.475 КПК України.
Згідно з положенням п.7 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити цивільний позов.
У справі, що розглядається, цивільний позов не заявлено.
Відповідно до п.12 ч.1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, що належить вчинити з речовими доказами.
Питання про долю речових доказів у даній кримінальній справі слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.
За приписами п.13 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.
З матеріалів кримінальної справи вбачається, що процесуальні витрати відсутні.
Відповідно до п.14 ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про те, як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 27.03.2020 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Обраний запобіжний захід слід скасувати.
Ухвалою слідчого судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 27.03.2020 накладено арешт на 5 частин перуки, грошові кошти у сумі 1200 грн., жіночий гаманець коричневого кольору, а також вилучені під час затримання в порядку ст. 208 КПК України у ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 11 грн. 30 коп. купюрами 3 шт. по 2 грн., 4 шт. по 1 грн., 1 шт. одна металева гривня, 1 шт. 25 коп., 1 шт. 5 коп., банківська картка на якій наявний надпис ОЩАДБАНК та зазначено № НОМЕР_1 ; гаманець синього кольору із надписом «FOREVER»; сумка жіноча чорного кольору без зазначення будь-яких надписів з ручками у вигляді ланцюжка, яка закривається на блискавку, сумка чорна лакована із наявними надписами на круглій емблемі золотистого кольору (FHY HANDBAG); телефон мобільний, на передній частині якого надпис honor, задня частина телефону покрашена у золотистий колір, на якій в наявності надпис «honor» моделі DUA-L22, із сім картою мобільного оператора зв'язку «Київстар» з номером НОМЕР_2 , та мобільний телефон чорного кольору, в не робочому стані, екран якого в пошкодженому стані, на задній кришці наявний надпис білими літерами ASSISTANT; та вилучені під час затримання в порядку ст. 208 КПК України у ОСОБА_4 гаманець зеленого кольору, на якому прикріплена металева емблема золотистого кольору із відтиском надпису «Chun ou сhun», сумка жіноча коричневого кольору із металевим орнаментом, без зазначення будь-яких надписів, яка закривається на магнітний замок; мобільний телефон чорного кольору із пошкодженнями на поверхні та екрані, в робочому стані, на передній частині якого надпис «honor», на задній частині наклейка з надписом Модель JAT-LX1, в якому наявні дві сім картки мобільного оператора зв'язку «Київстар» з номером НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; мобільний телефон, задня кришка якого синього кольору у робочому стані на передній частині якого наявний надпис «Redmi», на задній частині надпис модель М1903С3EG, в якому наявна сім картка мобільного оператора зв'язку «Київстар» з номером НОМЕР_5 , який знаходиться у захисному чохлі синього кольору, які на підставі постанови слідчого СВ Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_8 від 24 березня 2020 року визнано речовими доказами та передано зберігання до кімнати зберігання речових доказів Шаргородського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області.
Арешт на вказане майно підлягає скасуванню.
Керуючись ст.368, ч.1 ст.369, ст.ст. 373-376, 468, 471, 473, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 03 вересня 2020 року про примирення між обвинуваченою ОСОБА_3 та потерпілою ОСОБА_7 , що укладена у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.2020 за №12020020360000069.
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді арешту на строк п'ять місяців.
Початком строку відбування покарання ОСОБА_3 вважати 25.03.2020. Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання попереднє ув'язнення з моменту затримання 25.03.2020 і до 08.09.2020 включно, з розрахунку 1 день тримання під вартою відповідає одному дню арешту згідно ст. 72 КК України, і звільнити ОСОБА_3 з під варти з залу суду у зв'язку з фактичним відбуттям покарання.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований ухвалою слідчого судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 27.03.2020 до ОСОБА_3 - скасувати.
Затвердити угоду від 03 вересня 2020 року про примирення між обвинуваченою ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_7 , що укладена у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.03.2020 за №12020020360000069.
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді арешту на строк чотири місяці.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з моменту затримання 25.03.2020 і до 17.07.2020 включно, з розрахунку 1 день тримання під вартою відповідає одному дню арешту згідно ст. 72 КК України.
Скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Шаргородського районного суду Вінницької області від 27.03.2020.
Речові докази у справі після набрання вироком законної сили: грошові кошти у сумі 1200 грн., жіночий гаманець коричневого кольору повернути потерпілій ОСОБА_7 ; грошові кошти у сумі 11 грн. 30 коп. купюрами 3 шт. по 2 грн., 4 шт. по 1 грн., 1 шт. одну металеву гривню, 1 шт. 25 коп., 1 шт. 5 коп., банківську картку, на якій наявний надпис ОЩАДБАНК та зазначено № НОМЕР_1 , гаманець синього кольору із надписом «FOREVER», сумку жіночу чорного кольору без зазначення будь-яких надписів з ручками у вигляді ланцюжка, яка закривається на блискавку, сумку чорну лаковану із наявними надписами на круглій емблемі золотистого кольору (FHY HANDBAG), телефон мобільний, на передній частині якого надпис honor, задня частина телефону покрашена у золотистий колір, на якій в наявності надпис «honor» моделі DUA-L22, із сім картою мобільного оператора зв'язку «Київстар» з номером НОМЕР_2 , та мобільний телефон чорного кольору, в не робочому стані, екран якого в пошкодженому стані, на задній кришці наявний надпис білими літерами ASSISTANT - повернути ОСОБА_3 ; гаманець зеленого кольору, на якому прикріплена металева емблема золотистого кольору із відтиском надпису «Chun ou сhun», сумку жіночу коричневого кольору із металевим орнаментом, без зазначення будь-яких надписів, яка закривається на магнітний замок; мобільний телефон чорного кольору із пошкодженнями на поверхні та екрані, в робочому стані, на передній частині якого надпис «honor», на задній частині наклейка з надписом Модель JAT-LX1, в якому наявні дві сім картки мобільного оператора зв'язку «Київстар» з номером НОМЕР_3 та НОМЕР_4 ; мобільний телефон, задня кришка якого синього кольору у робочому стані на передній частині якого наявний надпис «Redmi», на задній частині надпис модель М1903С3EG, в якому наявна сім картка мобільного оператора зв'язку «Київстар» з номером НОМЕР_5 , який знаходиться у захисному чохлі синього кольору - повернути ОСОБА_4 ; п'ять частин перуки - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду через Шаргородський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, визначених ст.394 КПК України, а саме: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу; 3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку суду надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Головуючий суддя: ОСОБА_1