"08" вересня 2020 р.
Справа №150/46/20
Провадження № 2/150/46/20
08 вересня 2020 року с.Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області у складі головуючої судді Кушнір Б.Б., за участю секретаря судового засідання Жмуда Д.В., розглянувши у відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернулась до Чернівецького районного суду Вінницької області із позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилася спадщина на житловий будинок в АДРЕСА_5 та земельну ділянку, площею 2,3917га, що знаходиться за межами території Володіївецької сільської ради. ОСОБА_5 на випадок своєї смерті склав заповіт, посвідчений секретарем Саїнської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, відповідно до якого все своє майно заповів своїм дітям, зокрема, позивачці. Проте про факт складання ОСОБА_5 заповіту позивачу не було відомо. При цьому ОСОБА_1 вважала, що спадщину після смерті батька ОСОБА_5 прийняв її рідний брат - ОСОБА_2 , який повідомив позивачці, що батько склав заповіт на його ім'я та що він вирішить усі питання щодо спадщин самостійно. Однак, 06.01.2020 позивачка отримала лист з Чернівецької державної нотаріальної контори, яким повідомлено про наявність заповіту ОСОБА_5 , зокрема, на ОСОБА_1 , та про необхідність звернутись до суду для визначення додаткового строку на прийняття спадщини. Враховуючи, що пропуск строку для прийняття спадщини зумовлений необізнаністю про наявність заповіту, позивачка змушена звернутися до суду та просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_5 .
Ухвалою суду від 13 лютого 2020 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження, задоволено клопотання позивача та витребувано копію спадкової справи, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Ухвалами суду від 30.04.2020 та від 25.06.2020 прийнято до розгляду уточнюючі позовні заяви ОСОБА_1 та залучено до участі у даній справі в якості співвідповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , запропоновано співвідповідачам подати відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 19.08.2020 закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та призначено справу до судового розгляду на 08.09.2020.
Сторони в судове засідання не зявились, відповідачі відзиву на позовні заяви не подали. Натомість, від позивача надійшло клопотання про проведення розгляду справи без її участі, від відповідача ОСОБА_3 надійшло клопотання про проведення підготовчого судового розгляду без його участі, відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_4 причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, давши оцінку зібраним доказам, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_5 помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.9) та копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2 (а.с.34).
Після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно, яке складається із житлового будинку в АДРЕСА_5 та земельної ділянки, площею 2,3917га, що знаходиться на території Володіївецької сільської ради.
Із копії повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.10), копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 (а.с.11) слідує, що позивачка є донькою ОСОБА_5 .
Як вбачається із матеріалів спадкової справи, за життя спадкодавець ОСОБА_5 склав два заповіти: перший - посвідчений 31 березня 2014 року секретарем виконкому Саїнської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, відповідно до якого все своє майно заповів своїм трьом дітям в рівних долях по 1/3 частині (а.с.43), другий - посвідчений 05.09.2018 року секретарем виконкому Саїнської сільської ради Чернівецького району Вінницької області, відповідно до якого земельну ділянку, площею 2,3917га, що знаходиться на території Володіївецької сільської ради, заповів ОСОБА_3 (а.с.34).
Відтак, після смерті ОСОБА_5 спадкоємцями за заповітом є його діти - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , а також ОСОБА_3 . Матеріали спадкової справи містять заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про прийняття спадщини.
Доказів наявності інших спадкоємців, які прийняли спадщину за законом чи за заповітом, матеріали справи не містять.
Державним нотаріусом Чернівецької державної нотаріальної контори листом за вих.№6/02-14 від 04.01.2020 повідомлено позивачку про наявність заповіту ОСОБА_5 , зокрема, на ОСОБА_1 , а також про пропуск строку для прийняття заяви про прийняття спадщини та про необхідність звернутись до суду для визначення додаткового строку на прийняття спадщини (а.с.12-13).
Дані обставини стали підставою для звернення ОСОБА_1 з позовом про визначення їй додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, мотивуючи поважність пропуску шестимісячного строку необізнаністю про наявність заповіту.
В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).
У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України в п.24 постанови від 30 травня 2008р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої 1272 ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Вказана правова позиція також висловлена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року по справі № 565/1145/17.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачка пропустила строк для прийняття спадщини, оскільки їй не було відомо про наявність заповіту, складеного ОСОБА_5 на її користь. За таких обставин, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 з поважних причин пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини, а тому позивачці можна визначити додатковий строк для звернення в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5 терміном два місяці з дня вступу рішення в законну силу.
Відповідно до ч. 1 п.п. 2, 5, 6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.
Приймаючи дане рішення, суд керується також принципом «пропорційності», який тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип "пропорційності", натомість принцип "пропорційності" є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип "пропорційності" як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Суд, при винесенні даного рішення, враховує застосовуваний ним захід та переслідувану мету, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно з вимогами ст.141 ЦПК України, судові витрати залишити за позивачем .
Керуючись ст.ст. 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 2, 10, 12, 13, 81, 89, 263 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк - два місяці, для подання нею заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що починається з дня набрання рішенням суду законної сили.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення/прийняття рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідачі:
ОСОБА_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 .
ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 .
Рішення складено 08.09.2020 року.
Суддя Кушнір Б.Б.