Справа №638/12159/20
Провадження № 2-н/638/2617/20
07 вересня 2020 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі судді Латки І.П., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію,
ПрАТ «Харківенергозбут» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованості за спожиту електроенергію за період з 01 січня 2019 року до 31 липня 2020 року в розмірі 3352 грн 80 коп. та судового збору у розмірі 210 грн 20 коп.
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 1 ст.161 ЦПК України визначено вичерпний перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено зокрема вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, а також перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Пунктами 3 та 4 частини 3 статті 163 ЦПК України визначено, що до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованост і та інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Із заяви ПрАТ «Харківенергозбут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за спожиту електричну енергію вбачається, що остання є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_2 , не сплачує за спожиту електричну енергію, внаслідок чого виникла заборгованість.
Разом з тим додані до заяви про видачу судового наказу документи, а саме довідка від 31 липня 2020 року щодо розрахунку заборгованості, довідка абоненту щодо ОСОБА_1 , свідчать про те, що остання споживає електричну енергію за адресою: АДРЕСА_3 , має особовий рахунок НОМЕР_2 , за яким нараховано поточний борг 3352 грн 80 коп. Будь-яких інших доказів на підтвердження обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги ПрАТ «Харківенергозбут» на надано.
З Інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 04 вересня 2020 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
За таких обставин у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_2 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_4 , чи АДРЕСА_3 .
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Оскільки зі змісту поданої заяви та доданих до неї документів, а також з Інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова неможливо встановити чи є ОСОБА_2 споживачем електричної енергії за вказаною у судовому наказі адресою, суд вважає, що із поданої заяви не вбачається виникнення права грошової вимоги, за якою подано заяву про видачу судового наказу, а тому дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
З урахуванням положень п. 8 ч. 1 ст. 165, ч. 1 ст. 166 ЦПК України суд відмовляє ПрАТ «Харківенергозбут» у видачі судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію та роз'яснює, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. 161, 165, 166, 259, 260 ЦПК України,
Відмовити Приватному акціонерному товариству «Харківенергозбут» у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію.
Роз'яснити Приватному акціонерному товариству «Харківенергозбут» що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: http://dg.hr.court.gov.ua/sud2011/ на Офіційному вебпорталі судової влади України.
Повний текст ухвали складено 07 вересня 2020 року.
Суддя І.П. Латка