Справа № 572/4008/19
2-а/572/39/20
26 серпня 2020 року
Сарненський районний суд Рівненської області
в складі : головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.
при секретарі - ВОЗНЮК М.В.
за участю :
позивача - ОСОБА_1
представника третьої особи - Ходакевича І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сарни справу №572/4008/19 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ в РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до УПП в Рівненській області, в якому просить скасувати постанову, винесену лейтенантом поліції - заступником командира 5 роти 1-го батальйону Ліщуком А.О., серії ЕАК №1852693 від 12 грудня 2019 року, відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого пунктом 32.1.є Правил дорожнього руху.
Позивачем в обґрунтування заявлених вимог зазначено, що він 12 грудня 2019 року керував транспортним засобом - автобусом марки «ЛАЗ JN4207» р.н.з. НОМЕР_1 , під час чого поліцейським Ліщуком А.О. відносно позивача було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, відповідно до якої ОСОБА_1 визнаний винним у порушенні п.32.1.є Правил дорожнього руху, в зв'язку із чим на нього накладено стягнення у виді штрафу у сумі 680 грн. Позивач важає вказану постанову незаконною, оскільки його притягнуто до відповідальносі за пунктом 32.1.є Правил дорожнього руху, однак, ПДР не містять такої норми. Крім цього, в позовній заяві позивач зазначає, що відповідачем не встановлено факту переобладнання керованого ним транспортного засобу.
Отже, ОСОБА_1 вважає вказану вище постанову протиправною та такою, що винесена із порушенням вимог законодавства, через що просить скасувати постанову відповідача від 12 грудня 2019 року.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав, просив їх задоволити.
Представник третьої особи - ПАТ «Сарненське АТП 15640» вимоги позивача підтримав, пояснив, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , не є переобладнаним, кількість місць відповідає технічній документації. Крім цього, представник третьої особи вказував на те, що позивача притягнуто до відповідальності за порушення неіснуючого пункту Правил дорожнього руху України.
Відповідач - представник УПП в Рівненській області, в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, повідомлявся про час проведення судового засідання відповідно до закону.
Представником третьої особи заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи додаткового письмового доказу, яке судом задоволено.
Інших клопотань сторонами заявлено не було.
В даному випадку виник спір між позивачем та поліцейським Ліщуком А.О., який є посадовою особою суб'єкта владних повноважень, з приводу оскарження рішення відповідача (індивідуального акту) щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Вказані правовідносини регламентуються нормами КУпАП, Закону України «Про національну поліцію».
Відповідно до приписів ч.1 ст.5 КАС України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, в тому числі, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень
Із постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №1852693 від 12 грудня 2019 року, винесеної заступником командира 5 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області Ліщуком А.О., встановлено, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 680 грн.
Відповідно до вказаної постанови - ОСОБА_1 в порушення вимог п.32.1.є Правил дорожнього руху України о 09 год. 33 хв. 12 грудня 2019 року по вул.Суворова м.Сарни Рівненської області керував транспортним засобом модель JN4207 р.н.з. НОМЕР_1 , який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів та який переобладнаний з порушеннями правил норм та стандартів, а саме : встановлено додаткове місце для сидіння та становило 44 місць при дозволених 43.
Вказаною вище постановою позивача визнано винним за ч.2 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 680 грн.
Позивач посилається на ті обставини, що транспортний засіб, яким він керував, не є переобладнаним.
Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 - транспортний засіб - р.н.з. НОМЕР_1 належить на праві власності ПрАТ «Сарненське АТП15640».
Згідно із ч.2 ст.121 КУпАП відповідальність за вказаною нормою настає за керування водієм транспортним засобом, в тому числі, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.
Відповідно до змісту оскаржуваної постанови поліцейський вважав, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 є переобладнаним, тобто, встановлено більшу кількість місць для сидіння, аніж передбачено конструкцією.
Однак, переобладнання транспортного засобу не становить склад адміністративного правопорушення, відповідно до змісту ч.2 ст.121 КУпАП.
Крім цього, поняття переобладнання транспортного засобу закріплено у «Порядку переобладнання транспортних засобів», затвердженому Постановою КМУ №607 від 21 липня 2010 року, згідно із яким процедура переобладнання транспортних засобів, призначених для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, передбачає зміну повної маси та її розподілу по осях, розміщення центру ваги, типу двигуна, його ваги і потужності, колісної бази чи колісної формули, системи гальмового і рульового керування та трансмісії, зокрема для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива (далі - переобладнання транспортного засобу).
Крім цього, із наданих суду технічних характеристик автобуса марки «ЛАЗ» та копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - автобуса марки «ЛАЗ модель JN4207» р.н.з. НОМЕР_1 , вбачається, що конструкція вказаного транспортного засобу передбачає 43 пасажирських місця, та 44 місця, із врахуванням водійського місця.
Частиною 1 статті 23 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що до основних повноважень поліції відносяться, в тому числі : вжиття заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припинення виявлених кримінальних та адміністративних правопорушень; у випаврахуванням дках, визначених законом, здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення, прийняття рішень про застосування адміністративних стягнень та забезпечення їх виконання.
Отже, суд вважає, що оскаржувана постанова дійсно є протиправною, а аргументи позивача заслуговують на увагу, оскільки в даному випадку поліцейський Ліщук А.О. діяв не у відповідності до вимог законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів на доведення правомірності винесення постанови від 12 грудня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідачем суду надано не було.
Однак, в ході судового провадження позивач підтримав вимоги саме до УПП в Рівненській області. Від заміни вказаного відповідача належним - Департаментом патрульної поліції, який має, на думку суду, відповідати за заявленими позивачем вимогами, останній відмовився.
Однак, в даному випадку інспектор діяв від імені Управління патрульної поліції, через що в даному випадку відповідати за вимогами ОСОБА_1 має саме ДПП (оскільки УПП у Рівненській області не є відокремленою юридичною особою і здійснює діяльність як структурний підрозділ ДПП).
Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, в тому числі, залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Враховуючи наведене вище обставини та досліджені докази, суд вважає що оскаржувана постанова дійсно є протиправною, однак, позивач звернувся із адміністративним позовом до неналежного відповідача, яким в даному випадку має бути ДПП, через що вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.
На підставі наведеного, ст.ст. 280, 284, 288 КУпАП, керуючись ст.ст. 242-246, 286 КАС України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (жителя АДРЕСА_1 , паспорт громадянина україни серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до УПРАВЛІННЯ ПАТРУЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ в РІВНЕНСЬКІЙ ОБЛАСТІ (м.Рівне вул.Степана Бандери,14а ЄДРПОУ 40108761) - про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, серії ЕАК №1852693 від 12 грудня 2019 року, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого пунктом 32.1.є Правил дорожнього руху - відмовити.
Повне рішення складено 31 серпня 2020 року.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з моменту проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з моменту складення повного судового рішення.
Суддя