Справа № 367/5789/17
Провадження №2/367/733/2020
Іменем України
07 вересня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області у складі
Головуючої судді Саранюк Л.П.
при секретарі Бабаковій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ частки із спільної власності на будинок,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про виділ частки із спільної власності на будинок, мотивуючи свої вимоги тим, що він та відповідачі є співвласники будинку АДРЕСА_1 .
Позивачу належить 1/5 частина будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 листопада 1982 року, зареєстроване 17 грудня 1982 року в Ірпінському МБТІ. Також, йому належить 1/10 частина буд. АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 листопада 1996 року, зареєстроване в Ірпінському МБТІ 27 вересня 1997 року.
Інші співвласники будинку мають у власності - ОСОБА_2 - 1/20 частину будинку, ОСОБА_3 - 1/5 частину, ОСОБА_4 - 1/5 частину, ОСОБА_5 - 1/5 частину, ОСОБА_6 - 1/20 частину будинку. Всі правовстановлюючі документи знаходяться у співвласників будинку.
Згідно рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 жовтня 1996 року були уточнені ідеальні частки співвласників будинку, розподілений будинок в натурі та визначений порядок користування земельною ділянкою.
Спору між співвласниками будинку щодо порядку користування приміщеннями будинку та надвірними будівлями не виникає. Згідно вищевказаного рішення суду позивачу уточнялася доля із 1/5 на 14/100 частин будинку, а саме в натурі виділялося приміщення 3-1, 3-2, 3-3, 1/5 частина огорожі.
Так як 1/10 частину будинку позивач отримав після смерті ОСОБА_7 , то вказана частина йому в натурі виділена не була. У користуванні покійної ОСОБА_7 знаходилися приміщення 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, флігель «Б» та «б», 1/5 частина огорожі згідно рішення Ірпінського міськсуду від 14 жовтня 1996 року. Зараз позивач займає вищевказані приміщення, вони потребують капітального ремонту і тому він звернувся до суду з позовною заявою про виділ вказаних приміщень в його користування.
У зв'язку з вищевикладеним просить суд виділити йому в натурі 1/10 частину будинку АДРЕСА_1 , а саме приміщення 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, флігель «Б» і «б», 1/5 огорожі.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позов підтримує та просить його задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи міститься заява від відповідача про розгляд справи без його участі, позов визнає.
В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. В матеріалах справи міститься заява від відповідача про розгляд справи без її участі.
В судове засідання відповідач ОСОБА_4 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції та оголошенням про виклик на розгляд справи розміщеним на сайті «Судової влади України», а тому відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
В судове засідання відповідач ОСОБА_5 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В матеріалах справи міститься заява від відповідача про розгляд справи без його участі, позов визнає.
В судове засідання відповідач ОСОБА_6 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштової кореспонденції та оголошенням про виклик на розгляд справи розміщеним на сайті «Судової влади України», а тому відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без її участі та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оглянувши Інвентаризаційну справу № 1099, вважає позов таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є співвласники будинку АДРЕСА_1 .
Позивачу належить 1/5 частина будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 листопада 1982 року, зареєстроване 17 грудня 1982 року в Ірпінському МБТІ.
Також, ОСОБА_1 належить 1/10 частина буд. АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 20 листопада 1996 року, зареєстроване в Ірпінському МБТІ 27 вересня 1997 року.
Інші співвласники будинку мають у власності - ОСОБА_2 - 1/20 частину будинку, ОСОБА_3 - 1/5 частину, ОСОБА_4 - 1/5 частину, ОСОБА_5 - 1/5 частину, ОСОБА_6 - 1/20 частину будинку. Всі правовстановлюючі документи знаходяться у співвласників будинку.
Згідно рішення Ірпінського міського суду Київської області від 14 жовтня 1996 року були уточнені ідеальні частки співвласників будинку, розподілений будинок в натурі та визначений порядок користування земельною ділянкою. Згідно вищевказаного рішення суду позивачу уточнялася доля із 1/5 на 14/100 частин будинку, а саме в натурі виділялося приміщення 3-1, 3-2, 3-3, 1/5 частина огорожі.
Так як 1/10 частину будинку ОСОБА_1 отримав після смерті ОСОБА_7 , то вказана частина йому в натурі виділена не була. У користуванні покійної ОСОБА_7 знаходилися приміщення 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, флігель «Б» та «б», 1/5 частина огорожі згідно рішення Ірпінського міськсуду від 14 жовтня 1996 року. Зараз позивач займає вищевказані приміщення, вони потребують капітального ремонту.
Згідно Висновку експерта № СЕ-1201-1-998.18 за результатами проведеної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної експертизи від 16.11.2018 встановлено, що враховуючи вимоги нормативно-правових актів у галузі будівництва, надані на дослідження матеріали справи та матеріали інвентаризаційної справи, архітектурно-планувальне рішення обстежуваних житлових будинків, взаємне розміщення будівель і споруд на земельній ділянці при досліджуваному домоволодінні, а також загальний технічний стан житлового будинку «Б» та приміщень 4-1, 4-2, 4-3, 4-4 житлового будинку «А», експерт дійшов висновку про те, що з технічної точки зору виділення в натурі 1/10 частини будинку АДРЕСА_1 з врахуванням фактичного користування приміщеннями будинку - приміщення 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, флігеля користування «Б», 1/5 частина огорожі, можливе в одному варіанті, а саме, залишивши вказані приміщення у одного співвласника - ОСОБА_1 частка якого є найбільшою у порівнянні з частками інших співвласників вказаної частини будинку. При цьому, після виділу в натурі вказаної частки досліджуваного домоволодіння, враховуючи незадовільний технічний стан приміщень житлових будинків, для забезпечення можливості використання їх для проживання необхідним є приведення конструктивного, інженерного та об'ємно-планувального рішення вищевказаних досліджуваних приміщень у відповідність до вимог нормативно-правових актів. Ринкова вартість 1/10 частини будинку АДРЕСА_1 (у складі приміщень 4-1, 4-2, 4-3, 4-4 житлового будинку «А», житлового будинку «Б», 1/5 частини огорожі) станом на час проведення експертизи становить 454 795 грн. х 1/2 = 227 398 грн., що еквівалентно 8 179 дол. США.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Відповідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Отже, право спільної часткової власності це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.
Згідно з ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Відповідно до ч. 3 ст. 358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику частка, якого зменшилась.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своєї частки в ньому, то здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яке відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішення справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
На підставі вищевикладеного, оскільки з наданого суду Висновку експерта № СЕ-1201-1-998.18 за результатами проведеної судової будівельно-технічної, оціночно-будівельної експертизи від 16.11.2018 вбачається можливість виділення в натурі 1/10 частини будинку АДРЕСА_1 з врахуванням фактичного користування приміщеннями будинку - приміщення 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, флігеля користування «Б», 1/5 частина огорожі, тільки в одному варіанті, а саме, залишивши вказані приміщення у одного співвласника - ОСОБА_1 частка якого є найбільшою у порівнянні з частками інших співвласників вказаної частини будинку, тому суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Керуючись ст. 19, 76, 81, 247, 259, 263-265, 280-282, 288, 289, 354 ЦПК України, ст. 15, 321, 355, 356, 361 ЦК України, суд,-
Позов задовольнити у повному обсязі.
Виділити ОСОБА_1 в натурі 1/10 частину будинку АДРЕСА_1 , а саме приміщення 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, флігель «Б» і «б», 1/5 огорожі.
Копію заочного рішення суду направити сторонам для відома.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Л.П. Саранюк