Справа № 353/428/20
Провадження № 2/353/222/20
08 вересня 2020 рокум.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Луковкіної У.Ю.,
з участю: секретаря судового засідання - Мороз М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Кредитної спілки «ІСТОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
КС «ІСТОК» звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № ДКН-2370 від 12.04.2019 року, що за період з 12.04.2019 року по 28.05.2020 року становить 21393,58 грн. та складається з: 4415,13 грн. - заборгованості за основною сумою кредиту; 8452,48 грн. - заборгованості за платою за користування кредитом; 0,17 грн. - заборгованості за відсотками; 3525,50 грн. - 100% річних, згідно ст. 625 ЦК України та п. 4.7.3 кредитного договору; 5000,0 грн. - штрафу. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконував, у зв'язку з чим станом на 28.05.2020 року допустив виникнення заборгованості по кредитному договору в сумі 21393,58 грн. Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,0 грн.
Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 26.06.2020 року вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Крім цього, даною ухвалою було встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву та п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання ним заперечення, а позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.
У відповідності до ч.ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Представник позивача КС «ІСТОК» в судове засідання не з'явився, однак до суду подав письмову заяву, в якій вказав, що позов підтримує, просив розгляд справи провести без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, відзиву на позовну заяву суду не надав, причин неявки суду не повідомив, хоча неодноразово був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, шляхом вручення судової повістки.
У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 Заочний розгляд справи.
Тому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, а позивачем подано достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушеного права на належне виконання умов кредитного договору шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України щодо зобов'язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України «Кредит».
Згідно до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
18.09.2018 року ОСОБА_1 (відповідач) звернувся до Кредитної Спілки «ІСТОК» (позивач) про прийняття його до членів КС «ІСТОК», що підтверджується заявою від 18.09.2018 року (а.с. 6). Відповідно до витягу з протоколу № 21 засідання Спостережної Ради КС «ІСТОК» від 20.07.2004 року, Правлінню КС «ІСТОК» передано повноваження на прийом в члени КС «ІСТОК» та виключення з членів КС «ІСТОК» на підставі заяви члена КС «ІСТОК» (а.с. 8). Так, згідно витягу з протоколу засідання правління КС «ІСТОК» № 196 від 18.09.2018 року, ОСОБА_1 був прийнятий до членів КС «ІСТОК» (а.с. 7). Того ж дня, а саме 18.09.2018 року, ОСОБА_1 (відповідач) сплатив на рахунок КС «ІСТОК» (позивача) обов'язковий пайовий та вступний внески, що підтверджено прибутковими касовими ордерами № 516 та № 517 від 18.09.2018 року (а.с. 9, 9 зворот).
12.04.2019 року ОСОБА_1 (відповідач) подав до КС «ІСТОК» (позивач) заявку на отримання кредиту члена КС «ІСТОК» (а.с. 10), у зв'язку із чим на засіданні кредитного комітету Кредитної Спілки «ІСТОК» прийнято рішення щодо надання кредиту, згідно поданої заяви, про що свідчить протокол засідання кредитного комітету КС «ІСТОК» від 12.04.2019 року (а.с. 11).
12.04.2019 року між КС «ІСТОК» (позивач) та ОСОБА_1 (відповідач) було укладено договір про споживчий кредит № ДКН-2370 (далі - кредитний договір), за умовами якого кредитор КС «ІСТОК» надає позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 15000 грн. строком на 12 календарних місяців, тобто з моменту підписання цього договору (12.04.2019 року) і до 12.04.2020 року, але строк дії договору, не може бути менше, ніж строк повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п.п. 1.1, 1.2 кредитного договору). Кредит надавався позичальнику за цільовим призначенням - споживчий - на ремонт авто на умовах його забезпеченості, строковості, повернення та платності (п. 1.3 кредитного договору) (а.с. 12-13).
У відповідності до п. 3.2. кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом за даним договором становить 0,001 % річних. Пункти 3.4., 3.5 кредитного договору наголошують, що базою для нарахування відсотків є сума кредиту, вказана в п.1.1. Договору. Тип процентної ставки - фіксована.
У відповідності до п. 2.5 Договору, плата за надання кредиту становить 22,60 грн. щоденно. 28.01.2020 року між між КС «ІСТОК» (позивач) та ОСОБА_1 (відповідач) було укладено Додатковий договір № 1 до договору про споживчий кредит № ДКН-2370 від 12.04.2019 року, відповідно до якого сторони дійшли згоди внести зміни в кредитний договір, а саме викласти п. 2.5 кредитного договору в наступній редакції: «Плата за надання кредиту становить 90,41 грн. щоденно» (а.с. 19).
Згідно п. 4.1. кредитного договору позичальник зобов'язався щомісячно сплачувати платежі вказані в Графіку повернення кредиту та сплати зобов'язань, що наведено у додатку до кредитного договору, який є невід'ємною його частиною (а.с. 14).
У відповідності до видаткового касового ордеру від 12.04.2019 року, КС «ІСТОК» (позивач) видало ОСОБА_1 (відповідач) грошові кошти на суму 15000 грн. (а.с. 15).
Як зазначає позивач у своєму позові, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату по договору за споживчий кредит, систематично порушуючи його умови.
Так, згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, складеного позивачем, відповідач допустив виникнення заборгованості по кредиту станом на 28.05.2020 року на суму 21393,58 грн., яка складається з: 4415,13 грн. - заборгованості за основною сумою кредиту; 8452,48 грн. - заборгованості за платою за користування кредитом; 0,17 грн. - заборгованості за відсотками; 3525,50 грн. - 100% річних, згідно ст. 625 ЦК України та п. 4.7.3 кредитного договору; 5000,0 грн. - штрафу (а.с. 16-17).
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним договором, відповідачем по справі суду не представлено.
Досудовий порядок врегулювання спору сторони визначили у п.6.2.2. кредитного договору, де зазначається, що у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або процентів більш як на один календарний місяць, кредитор з урахуванням вимог ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» набуває право: вимагати від позичальника дострокового повного погашення кредиту та нарахованих плати та відсотків згідно умов Договору до дня повного виконання зобов'язань за договором; вимагати відшкодування збитків, завданих кредитору внаслідок невиконання та/або неналежного виконання позичальником умов цього договору. Якщо протягом 30 календарних днів, з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитора, позичальник не погасив кредит та/або нараховані проценти та плату, кредитор набуває право звернутись до суду про стягнення в примусовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з порушенням умов кредитного договору, з несвоєчасним погашенням кредиту згідно з Графіком, на виконання заходів досудового врегулювання спору на адресу відповідача був направлений лист з вимогою від 17.03.2020 року № 36 про наявність заборгованості та необхідністю погашення заборгованості по кредитному договору (а.с. 18).
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності до п. 4.7.2, 4.7.3 кредитного договору сторони обумовили покладення на позичальника обов'язку сплати штрафу у розмірі 1000,0 грн. за порушення сплати кожного платежу, згідно графіку платежів, а також повернення позичальником суми боргу (основної суми кредиту, плати та процентів), з урахуванням встановленого індексу інфляції та 100 % річних від простроченої суми за весь час прострочення сплати зобов'язань за договором, згідно ст. 625 ЦК України.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на викладене, з врахуванням того, що позивач подав достатньо матеріалів, які обґрунтовують його позовні вимоги, та те, що відповідач не подав суду відзиву на позовну заяву та жодних письмових чи електронних доказів на спростування позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за вищевказаним договором про споживчий кредит № ДКН-2370 від 12.04.2019 року.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
При такому вирішенні позову, з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,0 грн. (квитанція № ПН1234767 від 29.05.2020 року, а.с. 33).
На підставі викладеного, відповідно ст.ст. 207, 261, 526, 530, 549, 551, 611, 612, 625, 626, 628, 631, 638, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст. 61 Конституції України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282, 354-355 ЦПК, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь Кредитної спілки «ІСТОК», юридична адреса: м. Одеса, Адміральський проспект, 7/2, код ЄДРПОУ 26364449, р/р НОМЕР_2 в АТ «АЛЬФА-БАНК» у м. Києві, заборгованість за Договором про споживчий кредит № ДКН-2370 від 12.04.2019 року, яка станом на 28.05.2020 року становить 21393,58 грн. (двадцять одна тисяча триста дев'яносто три гривні 58 копійок), та складається з: 4415,13 грн. (чотири тисячі чотириста п'ятнадцять гривень 43 копійки) - заборгованість за основною сумою кредиту; 8452,48 грн. (вісім тисяч чотириста п'ятдесят дві гривні 48 копійок) - заборгованість за платою за користування кредитом; 0,17 грн. (нуль гривень 17 копійок) - заборгованість за відсотками; 3525,50 грн. (три тисячі п'ятсот двадцять п'ять гривень 50 копійок) - 100% річних, згідно ст. 625 ЦК України та п. 4.7.3 кредитного договору; 5000,0 грн. (п'ять тисяч гривень 00 копійок) - штраф.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , на користь Кредитної спілки «ІСТОК», юридична адреса: м. Одеса, Адміральський проспект, 7/2, код ЄДРПОУ 26364449, р/р НОМЕР_2 в АТ «АЛЬФА-БАНК» у м. Києві, - 2102,0 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійки) понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
ГоловуючийУ. Ю. Луковкіна