Справа №348/32/18
02 вересня 2020 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.
з участю секретарів судового засідання: Скоблей О.В., Боєчко О.Р.
представника позивача: Демидюк Т.А.
представника відповідача: Шевченко О.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторіну відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» в особі Надвірнянського відділу реалізації до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,-
Зміст позовних вимог:
ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» в особі Надвірнянського відділу реалізації звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» в особі Надвірнянського відділу реалізації зазначило, що ОСОБА_1 несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувала за спожитий газ, у зв'язку з чим за особовим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим на ім'я гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , утворилась заборгованість за період з 01.07.2015 по 06.11.2017, яка склала 6393,73 грн. Зважаючи на те, що до теперішнього часу заборгованість не погашена, зобов'язання не виконано належним чином відповідно до умов договору, вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
До початку розгляду справи по суті представник позивача подала заяву про зменшення позовних вимог, враховуючи часткову оплату відповідачем заборгованості в сумі 737,55 грн. В зв'язку з чим станом на 01.02.2018 за період з 01.10.2015 по 06.11.2017 сума заборгованості склала 5656,19 на показник лічильника 78252 м.куб.
Стислий виклад позиції сторін:
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, зазначених в позовній заяві та в заяві про зменшення позовних вимог. Зазначила, що станом на час розгляду справи заборгованість відповідача складає 2586 грн. 75 коп. Також ствердила, що представником відповідача невірно вирахувано суму боргу, вважаючи борг відповідача в сумі 756,43 грн., що є помилковим, оскільки вартість газу, яка компенсована пільгою вже врахована в розрахунку до сплати.
Просить стягнути з відповідача на користь позивача 2586,75 грн. заборгованості за спожитий природний газ.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечила обставини на які посилається позивач. Зазначила, що на підтвердження боргу позивачем надано невірний розрахунок. Позивач неодноразово самовільно змінював суми заборгованості, на прохання відповідача надати обґрунтування суми заборгованості та провести звірку розрахунків надавав тільки відмови. Ствердила про відсутність заборгованості за спожитий газ, зазначила, що реальний борг складав 737 грн. 55 коп., який виник не з вини відповідача, а в результаті ненадання споживачу обов'язкової інформації, заборгованість, яка мала місце, складалась виключно через відсутність інформації, необхідної для розрахунків платежів за спожитий газ. Просить в позові відмовити.
Процесуальні дії у справі:
Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 15.01.2018 по даній справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначено справу до розгляду по суті.
26.03.2018 по даній справі винесено заочне рішення, яким позов ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» задоволено.
Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 02.08.2019 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 16.09.2019 скасовано заочне рішення Надвірнянського районного суду від 26.03.2018 і призначено справу до розгляду в загальному порядку за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін зі стадії судового розгляду.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, дійшов наступних висновків.
Фактичні обставини, встановлені судом:
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу за об'єктом газоспоживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_1 є стороною у договорі з надання житлово-комунальних послуг, на яку відкрито особистий рахунок виконавця комунальних послуг. Для здійснення розрахунків за спожитий природний газ було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім'я гр. ОСОБА_1 .
Станом на 10.01.2018 за особовим рахунком № НОМЕР_1 утворилась заборгованість за період з 01.07.2015 по 06.11.2017, яка склала 6393,73 грн., що підтверджується витягом з фінансового стану (а.с. 8).
В зв'язку з частковою оплатою відповідачем заборгованості в сумі 737,55 грн. станом на 01.02.2018 сума заборгованості за період з 01.10.2015 по 06.11.2017 склала 5656,19 грн. на показник лічильника 78252 м.куб., що підтверджується витягом з фінансового стану (а.с. 20).
Згідно витягу з фінансового стану споживача на час розгляду справи станом на 23.10.2019 заборгованість складає 2586 грн. 75 коп. (а.с. 106).
Судом також встановлено, що ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» листом від 07.08.2017 у відповідь на заяву представника ОСОБА_1 (від 26.07.2017) повідомило відповідача про те, що за особовим рахунком № НОМЕР_1 станом на 18.07.2017 обліковувалась заборгованість в розмірі 7964,30 грн. та надало деталізовану інформацію щодо розрахунків за спожитий природний газ за період з 01.07.2017 по 18.08.2017 (а.с. 91-92).
Норми права, які застосував суд та мотиву суду:
Закон України «Про ринок природного газу» № 329-VIII 9 квітня 2015 року (далі - Закон № 329-VIII) визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу.
Статтею 12 даного Закону № 329-VIII, яка регламентує правила постачання природного газу, визначено, зокрема, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Згідно зі статтею 40 Закону № 329-VIII, яка регулює послуги розподілу природного газу, передбачено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується регулятором.
27 липня 2015 року набрали чинності Правила постачання природного газу, затверджені постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496, та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1382/27827, а також Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодексу ГРС), затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року за № 2494, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1379/27824.
Крім того на виконання вимог статей 12 Закону № 329-VIII НКРЕКП було затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам (постанова Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1386/27831) і Типовий договір розподілу природного газу (постанова НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1384/27829) (дата набрання чинності вищевказаних постанов НКРЕКП 01 грудня 2015 року).
Таким чином відповідно до вимог наведеного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, споживач повинен укласти договір про розподіл природного газу з відповідним оператором газорозподільної системи та договір про постачання природного газу з постачальником, який зобов'язується поставити споживачеві природний газ.
Відповідно до пункту 10 розділу ІІІ Правил постачання природного газу за однією поштовою адресою укладається один договір постачання природного газу.
У разі коли об'єкт побутового споживача перебуває у власності (користуванні) кількох осіб, укладається один договір з одним із співвласників (користувачів) за умови письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відмітка в заяві-приєднанні.
Згідно з пунктом 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу, у таких випадках: несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу; відсутність споживача в Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді; подання споживачем або його постачальником (який уклав з оператором ГРМ договір на виконання робіт, пов'язаних з припиненням/обмеженням газопостачання споживачам) письмової заяви про припинення газопостачання; відмова споживача від встановлення лічильника газу, що здійснюється за ініціативи та за кошти оператора ГРМ, з урахуванням Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу»; розірвання договору розподілу природного газу; несанкціонований відбір природного газу або втручання в роботу ЗВТ чи ГРМ; несанкціоноване відновлення газоспоживання; визнання в установленому порядку аварійним станом газорозподільної системи та/або ліквідація наслідків аварій, спричинених надзвичайними ситуаціями техногенного, природного або екологічного характеру, та проведення ремонтно-відновлювальних робіт; наявність заборгованості за несанкціонований відбір природного газу з ГРМ; необґрунтована відмова від підписання акта наданих послуг та/або акта приймання-передачі природного газу (норма застосовується по об'єкту споживача, що не є побутовим); відмова представникам оператора ГРМ в доступі на об'єкти або земельну ділянку споживача, де розташована газорозподільна система та/або газове обладнання, та/або комерційний вузол обліку газу, для здійснення контролю відповідності встановленого газоспоживаючого обладнання проектній документації, обстеження газових мереж до ВОГ та/або газоспоживаючого обладнання; в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно розділу 3 «Правил постачання природного газу», затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015, однією з підстав постачання природного газу побутовому споживачу є наявність укладеного з постачальником договору постачання природного газу побутовим споживачам та дотримання його умов. Договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. Згідно абз. 2 п. 4 розділу 3 «Правил постачання природного газу», підтвердженням отримання послуг з газопостачання є заява-приєднання яку побутовий споживач зобов'язаний підписати та повернути один її примірник постачальнику. У випадку її не повернення постачальнику, фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну та припинення цивільних прав та обов'язків. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання зобов'язання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання являється порушенням зобов'язання. В разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Висновки суду:
Враховуючи встановлені обставини суд дійшов висновку, що споживач ОСОБА_1 порушила п. 14 розділу 3 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРКП № 2496 від 30.09.2015, оскільки не здійснила повну оплату за використаний природний газ, та оскільки сума збитків відповідачем не погашена до теперішнього часу, у ОСОБА_1 накопичилась заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 2586,75 грн.
В судовому засіданні представник відповідача посилається на те, що позивач неодноразово довільно змінював суму боргових вимог та не надавав інформацію необхідну для розрахунків платежів за спожитий газ, відмовляв у проведенні звірки розрахунків, внаслідок чого склалася заборгованість за спожитий газ в сумі 737 грн 55 коп., яка виникла не з вини відповідача.
На вказані посилання представника відповідача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Дослідивши матеріали справи суд встановив, що на чергове звернення відповідача, ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» листом від 07.08.2017 повідомило відповідача про те, що за особовим рахунком НОМЕР_1 станом на 18.07.2017 обліковувалась заборгованість в розмірі 7964,30 грн. та надало детальний розрахунок за спожитий природний газ за період з 01.07.2017 по 18.08.2017.
При цьому судом з'ясовано, що відповідач помилково вираховуючи суму боргу з наданого Додатку не взяв до уваги колонку, в якій зазначено суму боргу, а вираховує борг взявши суму вказану в колонці до сплати (10692,47 грн.) і віднімає суму вказану в колонці сплачено (4342,28 грн.) та віднімає суму вказану в колонці оплачено пільгою (5593,76 грн.), і вважає свій борг в сумі 756,43 грн., що є помилковим, оскільки вартість газу, яка компенсована пільгою (колонка оплачено пільгою) вже врахована в колонці розрахунку до сплати (10692,47-4342,28грн. =6350,19грн.+1667,40= 8017,59грн.) (а.с. 92).
Крім того суд зазначає, що у правовідносинах з приводу постачання природного газу між позивачем та відповідачем, первинними обліковими документами є саме розрахункова книжка споживача, яку він сам веде та при здійсненні оплати до кожного заповненого корінця додається квитанція про оплату, а позивачу надходять кошти, які відображаються на особовому рахунку споживача, контроль надходжень за яким підтверджено довідкою про фінансовий стан абонента від 23.10.2019 (а.с. 20, 106).
На вимогу суду за клопотанням позивача надано витяг з фінансового стану споживача станом на 23.10.2019, згідно якого заборгованість складає 2586 грн. 75 коп. Тому суд дійшов висновку що облік розрахунків між сторонами здійснений вірно, з дотриманням всіх норм законодавства.
Вимоги відповідача про зобов'язання повернути на їх користь необгрунтовно стягнуті кошти з врахуванням коефіцієнту інфляції та зобов'язати відновити необґрунтоване припинення газопостачання є безпідставними, так як представник відповідача не скористався правом подачі зустрічного позову, а суд відповідно до ст. 13 ЦПК України не може вийти за межі позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідач ОСОБА_1 є учасником війни, тому відповідно до ст. 22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на неї поширюються пільги щодо сплати судового збору.
При цьому частина шоста статті 141 ЦПК України передбачає можливість компенсації судових витрат особам, які їх понесли, за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Однак вказана норма закону визначає, що компенсація судових витрат за рахунок держави здійснюється у випадках: якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат; якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача ТОВ «Івано-Франківськгаз збут», на користь якого ухвалено рішення, не звільнено від сплати судового збору. Крім того постановою КМУ від 27.04.2006 № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» не передбачено компенсації за рахунок держави судових витрат у виді судового збору.
Тому сплачений позивачем ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» судовий збір не підлягає компенсації за рахунок держави.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу, наданого сторонами, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» в особі Надвірнянського відділу реалізації та стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39595350)2586 грн. 75 коп. заборгованості за спожитий газ.
На підставі ст.ст. 12, 40 ЗУ «Про ринок природного газу», глави 7 розділу VI Кодексу ГРС, розділу 3 «Правил постачання природного газу», керуючись ст.ст. 4,13,139, 19, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» в особі Надвірнянського відділу реалізації до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39595350)- 2586 грн. 75 коп. (дві тисячі п'ятсот вісімдесят шість гривень сімдесят п'ять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІВАНО-ФРАНКІВСЬКГАЗ ЗБУТ» (код ЄДРПОУ 39595350,адреса місця знаходження: 76010, м. Івано-Франківськ, вул. Ленкавського 20), в особі Надвірнянського відділу реалізації (адреса місця знаходження: м. Надвірна, вул. Комунальна 1, Івано-Франківської області).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Міськевич О.Я.
Повний текст рішення
складено 07.09.2020