Справа № 347/1599/20
Провадження № 1-кс/347/498/20
08.09.2020 року Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів клопотання слідчого Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_3 , поданого в межах кримінального провадження №12020090190000276, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.09.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Снідавка Косіського району Івано-Франківської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, раніше судимого, не маючого утриманців, не депутата -
Слідчий Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, погодженим прокурором Косівського відділу Коломийської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділенням Косівського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020090190000276 від 06.09.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи засудженим 13.06.2018 Вижницьким районним судом Чернівецької області за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст.185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, та на підставі статті 81 згідно ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 26.06.2019 був умовно-достроково звільнений від відбування покарання при не відбутій частині покарання 5 місяців 17 днів позбавлення волі; 03.07.2020 Косівським районним судом Івано-Франківської області, за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, до покарання у виді 3-х років позбавлення волі, в силу ст. 75 КК України, звільнений від відбування призначеного покарання, якщо він протягом одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
При цьому, ОСОБА_5 на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та під час непогашеної судимості, повторно вчинив нові умисні кримінальні правопорушення - злочини проти власності.
Так, в період часу з 01.09.2020 року по 05.09.2020 року ОСОБА_5 , перебуваючи в селі Снідавка, по вулиці Влаки, будинок № 309а, Косівського району Івано-Франківської області, переслідуючи корисливий мотив спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом розбиття віконного скла, проник в приміщення житлового будинку, власником якого являється ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_2 . Пересвідчившись у тому що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, діючи умисно, таємно вчинив крадіжку телевізора марки «ERGO LE 28 CT 1000AU» вартістю 4499 гривень, кріплення настінне ART -1522 NS вартістю 375 гривень, тюнер до супутникової антени «Stanrek» 50/55X HD вартістю 575 гривень, велосипед марки «PROFI» вартістю 8000 гривень, картонну коробку горілки ємністю 10 літрів марки «Пшенична», алкогольний напиток «ABSENTA XENTA» ємністю 0,7 літра, чотири скляні стаканчики в шкіряній обмотці із різними написами ємністю 0,50 мл., дві пляшки горілки «Неміров з перцем» ємністю 0,5 літра кожна.
В подальшому ОСОБА_5 покинув місце вчинення кримінального правопорушення та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чином спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у житло, ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України.
Продовжуючи свої злочинні дії, в період часу з 01.09.2020 року по 05.09.2020 року ОСОБА_5 , перебуваючи в селі Снідавка, по вулиці Влаки, Косівського району Івано-Франківської області, переслідуючи корисливий мотив спрямований на таємне викрадення чужого майна, шляхом пошкодження запірної планки врізного замка вхідних дверей, проник в приміщення житлового будинку, власником якого являється ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_3 . Пересвідчившись у тому що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, діючи умисно, таємно вчинив крадіжку плазмового телевізора, двох електроконвекторів марки «Термія», електричної плити, електричного обігрівача марки «Онікс».
В подальшому ОСОБА_5 покинув місце вчинення кримінального правопорушення та викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чином спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду.
В сукупності своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній із проникненням в житло ОСОБА_5 , обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.
07.09.2020 року ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.
Вина ОСОБА_5 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами допиту потерпілих, протоколами огляду місця події, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, протоколами допиту свідків, та іншими доказами зібраними в ході досудового розслідування в межах даного кримінального провадження.
Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , відносяться до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, раніше судимий та повторно вчинив нові умисні злочини проти власності, під час іспитового строку.
Підстави для тримання під вартою, передбачені нормами Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (надалі за текстом - Конвенція), а саме, ст.5 (право на свободу та особисту недоторканість), а також рішеннями Європейського суду з прав людини (надалі за текстом - ЄСПЛ).
Основна мета ст.5 Конвенції полягає в тому, щоб виключити необґрунтоване тримання під вартою особи (рішення ЄСПЛ по справі Маккей проти Сполученого Королівства). Вимога законності тримання під вартою не може бути задоволена тільки шляхом дотримання національного законодавства, а національне законодавство повинно відповідати Конвенції, включаючи загальні принципи, які в ній відображені (справа Плесо проти Угорщини).
Положення пункту 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин (справа Нештяк проти Словаччини).
Згідно статті 5 §1(c) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім такого випадку і відповідно до процедури, встановленої законом, як законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, викладеної в рішенні Джессіус проти Литви, особа може бути позбавлена волі на підставі статті 5 § 1 (c) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод лише в рамках кримінального провадження, з тим, щоб вона постала перед компетентним судовим органом за обґрунтованою підозрою у вчиненні злочину.
Суть терміну «обґрунтована підозра» полягає в існуванні фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Яку саме підозру слід вважати обґрунтованою залежить від обставин справи.
З огляду на вищевказане, враховуючи обґрунтованість підозри у даному кримінальному провадженні, наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінальних правопорушень, незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного, у вказаному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав та просить суд його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні вважав клопотання обґрунтованим та просив суд застосувати відносно ОСОБА_5 міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законом. Підставою для застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, що підтверджується матеріалами клопотання та визнавальними показами самого підозрюваного. ОСОБА_5 , будучи засудженим 03.07.2020 року Косіським районним судом до трьох років позбавлення волі із іспитовим строком на один рік, хоча вирок ще набрав законної сили, у період іспитового строку знову вчинив ряд умисних злочинів проти власності, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку особи підозрюваного ОСОБА_5 , який, усвідомлюючи тяжкість покарання, що йому загрожує, може переховуватись від слідства та суду. Незважаючи на те, що свідки у даному кримінальному провадженні допитані, з урахуванням принципу безпосередності судового провадження, підозрюваний може схиляти свідків до вигідних для нього показань. Враховуючи системність у вчиненні підозрюваним злочинів, просить суд не призначати заставу у мінімальному розмірі. Хоча й у попередньому кримінальному провадженні, в якому ухвалено вирок 03.07.2020 року відносно ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту та не було застосовано більш тяжкий запобіжний захід за невиконання покладених на нього обов'язків - ОСОБА_5 не виправдав довіри слідства та суду й пішов на вчинення нових умисних злочинів про власності.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив суд обрати йому міру запобіжного заходу у виді домашнього арешту, аби мати можливість пересуватися і відшкодувати заподіяну кримінальними правопорушеннями шкоду. Під час запобіжного заходу у виді домашнього арешту, застосованого відносно нього, своїх обов'язків не порушував, про зміну місця свого перебування вчасно повідомляв слідчого по телефону. Вину свою визнаю повністю. Викрадені речі частково повернув, а іншу частину зобов'язуюсь відшкодувати потерпілим, для чого йому необхідно дати таку можливість, застосувавши більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, оскільки він час від часу працює у Буковелі.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечувала щодо обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що посилання сторони обвинувачення на вирок суду від 03.07.2020 року є безпідставним, оскільки останній не набув законної сили, тому не можна стверджувати про вчинення нових злочинів під час іспитового строку. Не надано доказів порушення ОСОБА_5 умов домашнього арешту. Примусові приводи до нього не застосовувались, на виклики слідчого та суду він з'являвся. Факт того, чи став ОСОБА_5 на шлях виправлення чи ні - є предметом розгляду суду при призначенні покарання. ОСОБА_5 визнав вину, прияв досудовому розслідуванню, що підтверджується, зокрема і протоколом його допиту як підозрюваного від 08.09.2020 року. Крім того, затримання підозрюваного відбулося із порушенням законодавства, оскільки подія сталася 01.09.2020 року, а затримали ОСОБА_5 06.09.2020 року. Частина викрадених речей вилучена, вартість іншої частини речей підозрюваний зобов'язується відшкодувати потерпілим. Очевидців кримінальних правопорушень немає, тому вплив на свідків виключається. Просить суд обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту, який буде достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки. У разі обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою - просить застосувати мінімальний розмір застави.
Судом встановлено, що в Косівському ВП ГУНП України в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні №12020090190000276, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.
06.09.2020 року підозрюваного ОСОБА_5 було затримано (а.с.21).
07.09.2020 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України (а.с.31).
Згідно протоколів допиту підозрюваного від 06.09.2020 року та 08.09.2020 року ОСОБА_5 визнав себе винним у вчиненні інкримінованих злочинів.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України підозрюваному вручено 07.09.2020 року о 13 годині 10 хвилин.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до п. «С» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод (Рим, 1950), КПК України для обрання або для зміни запобіжного заходу - тримання під вартою необхідна наявність підстав вважати, що ця особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, буде намагатися, або ухилятися від слідства, суду та від виконання процесуальних рішень або перешкоджати встановленню істини в справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому враховується тяжкість вчинених злочинів, вік підозрюваного, його стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інше.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
В наданому на розгляд слідчого судді клопотанні про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою та доданих до нього документах доведено наявність причетності ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на підставі наданих матеріалів враховує те, що підозрюваний ОСОБА_5 злочини вчиняє періодично, що свідчить про стійке неприйняття ним загально визнаних у суспільстві правил поведінки та моральності і характеризують його як особу, що схильна до систематичного вчинення нових злочинів, ніде не працює, не займається суспільно корисною працею, не має постійного місця проживання та за місцем проживання в с.Снідавка Косівського району Івано-Франківської області характеризується негативно (а.с. 27), може незаконно впливати на свідків, переховуватися від органів досудового слідства та суду, враховуючи тяжкість покарання, що передбачає санкція інкримінованої йому статті, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Слідчий суддя, вислухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Задовольняючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи недоведеність на цей момент того, що злочин, у вчиненні якого він підозрюється, вчинений із застосуванням насильства чи погрози його застосування, спричинив загибель людини чи раніше йому обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений ним, слідчий суддя вважає необхідним визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину середньої тяжкості - від одного до двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімуму на працездатну особу становить 2102 гривні.
Враховуючи дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , тяжкість кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави в сумі, що відповідає 20 прожитковим мінімумам працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також слідчий суддя вважає необхідним відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення ним застави покласти на підозрюваного відповідні обов'язки щодо прибуття на виклики до слідчого, прокурора, суду, можливості залишення місця проживання, повідомлення про зміну місця проживання слідчого, прокурора чи суду.
Керуючись ст.ст. 132, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого Косівського ВП ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів, взявши його під варту із зали суду.
Строк тримання під вартою рахувати з 06.09.2020 року до 04.11.2020 року, включно.
Визначити ОСОБА_5 розмір застави - двадцять прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 42040 гривень, після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти у зв'язку з внесенням ним застави, покласти на підозрюваного такі обов'язки: 1) прибувати до слідчого із встановленою ним періодичністю; 2) не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінально провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді застави, в разі її внесення, та обов'язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, визначити до 04.11.2020 року.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі протягом дії ухвали у національній грошовій одиниці на рахунок з такими реквізитами: Отримувач ТУ ДСА у Івано-Франківській області, Код 26289647, UA158201720355259002000002265 , Банк одержувача ДКСУ у м. Київ, МФО 820172, Призначення платежу: Прізвище, ім'я, по-батькові, номер справи, кошти застави, згідно ухвали суду (назва суду).
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Косівський відділ Кроломийської місцевої прокуратури Івано-Франківської області.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1