Справа № 289/1337/20
Номер провадження 2-о/289/114/20
08.09.2020 м. Радомишль
Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Мельник О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області про встановлення факту точної площі земельної ділянки,
ОСОБА_1 звернулася до Радомишльського районного суду Житомирської області із заявою, в якій просить встановити факт, що земельна ділянка, кадастровий номер якої 1825087400:05:000:0108, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Радомишльського району Житомирської області, належна їй на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ№159561, виданого 02 червня 2003 року, дійсно має площу 2,8572 га. Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що в правовстановлюючому документі на земельну ділянку допущена помилка, оскільки реальна площа земельної ділянки кадастровий номер якої 1825087400:05:000:0108 становить не 2,9685 га, а 2,8572 га. При цьому у самостійному виправленні помилки Держгеокадастр у Радомишльському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області заявниці відмовив. Вказана помилка створює труднощі ОСОБА_1 в проведенні державної реєстрації права власності. З матеріалів долучених до заяви вбачається, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ№159561, який є правовстановлюючим документом, площа земельної ділянки з кадастровим номером 1825087400:05:000:0108 становить 2,9685 га. Згідно інформації з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 12.08.2020 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 1825087400:05:000:0108 має площу 2,8572 га. Відповідно до ч. 1ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Згідно ч.7 ст.19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
В своїй Постанові №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз'яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах. Відповідно до ч.2 ст. 318 ЦПК України, до заяви про встановлення факту додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.
При вирішенні питання про відкриття провадження у даній справі судом було встановлено, що будь-яких доказів на підтвердження звернення заявника в досудовому порядку до територіального органу Держгеокадастру щодо зміни площі земельної ділянки або до органу місцевого самоврядування щодо підтвердження фактичної площі землі, суду не надано, а тому не доведено ті обставини, на які посилається ОСОБА_1 у своїй заяві, що унеможливлює встановлення факту безспірного характеру в судовому порядку.
Відповідно до статті 37 Закону України «Про державний земельний кадастр» у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб.
Механізм виправлення помилок, допущених при веденні Державного земельного кадастру детально регламентований у Постанові Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру».
Враховуючи викладене суд роз'яснює заявнику, що внесення змін до Державного земельного кадастру про земельну ділянку передбачає позасудовий порядок вирішення шляхом його звернення до відповідного органу, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а вже у разі відмови у внесенні таких виправлень він вправі оскаржити дії цього органу в судовому порядку.
При цьому, відповідно до ч.4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.315 ЦПК України,
У відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області про встановлення факту точної площі земельної ділянки - відмовити.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. В. Мельник