Справа № 279/4040/20
Провадження № 1-кп/279/583/20
"08" вересня 2020 р.
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
в складі : головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12020060060000344 , по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних злочинів, передбачених ч.2ст.15, ч.1ст.115;ч.1ст.263 КК України,-
04 вересня 2020 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 за ч.2ст.15, ч.1ст.115; ч.1ст.263 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном до 10.09.2020 року.
Ухвалою суду від 04 вересня 2020 року дане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 тримання під вартою, оскільки такий закінчується 10.09.2020 року, обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України є надалі, а більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Адвокат ОСОБА_5 заперечив щодо продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , просив обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника.
Згідно вимог ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
За практикою Європейського Суду з прав людини, визначати, чи розумно й надалі залишати обвинуваченого під вартою, необхідно на підставі особливостей кожної конкретної справи. Тримання під вартою в певній справі може бути виправданим тоді, коли наявні конкретні ознаки того, що вимога захисту публічних інтересів важить більше попри презумпцію не винуватості, ніж правило поваги до особистої свободи.
У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
За змістом ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою та в судовому засіданні не доведені. Наявність тих фактів, що обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце проживання, сталі соціальні зв'язки ( має сестер , сина ), не є безумовними підставами для відмови в продовженні дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, суд вважає, що вище зазначене (наявність постійного місця проживання, міцних сімейних зв'язків) , за тяжкості інкримінованого обвинуваченому злочину, як і характер його вчинення, в даному випадку, не може бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Неповнолітній син обвинуваченого є очевидцем скоєння злочину, а тому спілкування обвинуваченого з неповнолітнім сином може вплинути на об'єктивність розгляду даного провадження .
При цьому, суд, вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою, відповідно до ст.178 КПК України, враховує тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні тяжких та середньої тяжкості правопорушень, та відповідно наявність передбачених ст.177 КПК ризиків може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, а тому приходить до переконливого висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою останньому та відсутність процесуальної необхідності застосування менш суворого виду запобіжного заходу.
Зважає суд і на те, що при розгляді питання щодо обрання чи продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення та ризик втечі обвинуваченого. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та середнього ступеня тяжкості, офіційно ніде не працює , не припинили існувати та не зменшились ризики того, що він може переховуватись від суду та змінювати місце проживання, впливати на потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним ризикам, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого , доцільним є на час судового провадження обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.177, 331 Кримінально-процесуального Кодексу України, суд,-
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Радогоща Лугинського району Житомирської області , зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в СІЗО №8 (м. Житомир , Проспект Незалежності, 172 ) строком на 60 (шістдесят) днів - по 07 листопада 2020 року ( включно).
Копію даної ухвали негайно направити СІЗО УВП №8 м. Житомир для організації її виконання .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 7-ми днів з дня її оголошення (отримання обвинуваченим копії ухвали).
Суддя ОСОБА_1