Справа № 308/8559/20
02 вересня 2020 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді скаргу ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області зі скаргою на бездіяльність начальника Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якій просить скасувати рішення начальника Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області від 15.06.2020 року викладене у довідці ДОП ВП Ужгородського ВГІ ГУ 1111 в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 від 13.06.2020 року «про результати розгляду звернення гр. ОСОБА_3 », зобов'язати начальника Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 383 КК України, стосовно ОСОБА_5 , та провести досудове слідство, враховуючи затримку з отриманням рішення, викладеного у довідці від 13.06.2020 року та затримку з отриманням рішення по скарзі від 23.07.2020 року на ім'я начальника Головного Управління НП в Закарпатській області, просить поновити строк оскарження рішення начальника Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області від 15.06.2020 року, витребувати від Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області матеріали перевірки по заяві ОСОБА_5 від 13.05.2020 року за №10198 та матеріали перевірки №11424 від 28.05. 2020 року по заяві ОСОБА_3 .
Cкаржник у судовому засіданні скаргу підтримав, покликаючись на мотиви такої, яку просить задовольнити.
Ужгородський ВП ГУНП в Закарпатській області будучи належним чином повідомленим про час, день та місце розгляду скарги, не забезпечив явку в судове засідання свого уповноваженого представника, що відповідно до ч.3 ст.306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, слідчий суддя доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 № 298 затверджене Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення.
Згідно п. 2 розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Генерального прокурора України від 30.06.2020 року № 298, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення..
Як зазначено у п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 року № 1640/4-12 «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» у статті 303 КПК визначено порядок оскарження бездіяльності, яка може полягати в наступному: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Слід мати на увазі, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Враховуючи наведені положення законодавства відомості до ЄРДР вносяться, якщо відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, які відповідають вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мають короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Тобто, вищезазначені норми закону зобов'язують прокурора, у т.ч. керівника прокуратур; керівників органів досудового розслідування; дізнавачів, слідчих, у разі надходження заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, як зазначено у п. 1.1 Узагальнення ВССУ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» станом на 12 січня 2017 року необхідність існування судового порядку оскарження аналізованого виду бездіяльності ґрунтується на закріпленні у ст. 214 КПК обов'язку слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов'язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч. 4 ст. 214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Як вбачається з матеріалів доданих до скарги, ОСОБА_3 подав до Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області заяву про кримінальне правопорушення від 22.05.2020 року, та надав суду копію відповідної заяви.
Зі змісту довідки про результати розгляду звернення гр. ОСОБА_3 (ІТС ІПНП від 28.05.2020 №11424) від 13.06.2020 року вбачається, що 28.05.2020 року до Ужгородського ВП надійшло звернення гр. ОСОБА_3 , яке органом досудового розслідування розглянуто, перевірку по матеріалах припинено у зв'язку із тим, що під час перевірки ознак кримінально-караного діяння не встановлено.
Крім того, ОСОБА_3 23.07.2020 року звернувся зі скаргою до начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, у якій просив відмінити рішення начальника Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, викладене у довідці за №11424/106/25/1-2020 від 15.06.2020 року.
Як слідує з матеріалів скарги, слідчим (посадовою особою) Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області вимоги закону не дотримано, а саме протягом 24 годин з моменту надходження заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено не було.
Заяву про злочин ОСОБА_3 органом досудового розслідування фактично розглянуто в порядку Закону України «Про звернення громадян», що є неприпустимим.
Відповідно до преамбули Закону України «Про звернення громадян» він регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.
Аналіз заяви ОСОБА_3 дає підстави для висновку, що така за своїм змістом є заявою (повідомленням) про кримінальне правопорушення, в розумінні ч.1 ст.214 КПК України, оскільки містить обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, крім того, на момент розгляду скарги даних про внесення її до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчому судді не надано. Відтак відомості, викладені в такій, згідно вимог ст.214 КПК України, підлягають внесенню уповноваженою особою в Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Що стосується відомостей про попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, то такі вносяться виключно реєстратором заяви про кримінальне правопорушення, що чітко передбачено вимогами п. 5 ч. 5 ст. 214 КПК України і Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення № 298, а тому не підлягають задоволенню вимоги заявника про зобов'язання внести відомості до ЄРДР з попередньою правовою кваліфікацією, визначеною ним - ч. 1 ст. 383 КК України.
Слідчий суддя зазначає, що зобов'язання уповноваженої особи внести відомості до ЄРДР за конкретною кваліфікацією не входить до компетенції слідчого судді, оскільки відомості до ЄРДР вносяться за обставинами викладеними в заяві про кримінальне правопорушення, визначення ж попередньої кваліфікації при внесенні відомостей до ЄРДР відноситься виключно до компетенції уповноваженої особи (реєстратора), який є самостійним у своїй діяльності і при внесенні відомостей до ЄРДР діє на підставі КПК України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Необґрунтованими є і доводи ОСОБА_3 , що стосуються того, що до ЄРДР не внесено дані щодо конкретної особи, яка на його думку причетна до події кримінального правопорушення. В цьому контексті необхідно звернути увагу, що відповідно до діючого кримінального процесуального закону досудове розслідування розпочинається після внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, тобто після фіксації відомостей, які свідчать про подію злочину, а не про осіб, які можуть бути причетними до його вчинення. Коло таких осіб встановлюється під час проведення досудового розслідування, за наслідками якого певним особам оголошується підозра, якщо стороною обвинувачення зібрано достатньо доказів для її обґрунтування. До того ж обвинувачення чи висунення підозри конкретній фізичній особі у вчиненні нею злочину є виключною компетенцією прокурора і здійснюється лише в порядку, передбаченому законом, за наслідками проведення досудового розслідування та збирання доказів, які в результаті їх оцінки дають об'єктивні підстави вважати такі твердження обґрунтованими.
Крім того, ОСОБА_3 у прохальній частині просить про поновлення строку на оскарженнярішення начальника Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області від 15.06.2020 року, вказуючи, що такий пропущений з поважних причин, оскільки із запізненням отримав відповідь на свою скаргу, яка була направлена начальнику Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.
Із відповіді, на яку покликається скаржник вбачається, що така датована 06.08.2020 року і у такій зазначено, що в діях працівників Ужгородського ВП ГУНП будь-яких порушень не виявлено та підстав для скасування рішення начальника Ужгородського ВП не має. При цьому, у своїх поясненнях скаржник зазначив, що вказану відповідб отримав не 06.08.2020 року, а із значним запізненням.
Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що строк на подання скарги пропущений з поважних причин, тому такий строк слід поновити.
Разом з тим, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги в частині скасування довідки складеної органом досудового розслідування за результатами розгляду заяви скаржника, оскільки виходячи з положень п. 18 ч. 1 ст. 3, ст. 220 та ст. 303, ст. 307 КПК України не передбачено такого способу захисту і відповідного рішення за наслідками розгляду скарги. В даному випадку ефективним та достатнім способом захисту порушеного права заявника на переконання слідчого судді буде зобов'язання начальника Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 про злочин від 22.05.2020 року.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення вимог скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити частково.
Зобов'язати начальника Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області внести відомості по заяві ОСОБА_3 від 22 травня 2020 року про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.
У задоволенні решти вимог за скаргою відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1