Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/962/20
08.09.2020 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючий-суддя ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора Виноградівського відділу Берегівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Виноградів подання провідного інспектора Виноградівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_4 стосовно засудженого ОСОБА_5 про застосування покарання за наявності кількох вироків,
До суду надійшло подання провідного інспектора Виноградівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області ОСОБА_4 стосовно засудженого ОСОБА_5 про застосування покарання за наявності кількох вироків.
В поданні зазначено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Виноградівського районного суду від 03.07.2020 року за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнений від відбування основного покарання з випробуванням, строком на 1 (один) рік.
Крім того ОСОБА_5 засуджений вироком Виноградівського районного суду від 03.07.2020 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування основного покарання з випробуванням, строком на 1 рік.
Заявник вказує на те, що у вироку Виноградівського районного суду від 03.07.2020 року (справа №299/3584/19) не враховано відповідно до вимог КК України покарання за попереднім вироком, що стало підставою для звернення до суду з даним поданням.
В судове засіданні представник відділу пробації не з'явився, однак подав заяву про розгляд подання без його участі.
Прокурор підтримав подання та просив задовольнити.
Засуджений в судове засідання не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про дату та час розгляду подання.
Суд, вивчивши зміст подання та додані до нього письмові докази, приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою ст. 539 КПК України, має право вирішувати питання про застосування покарання у наявності кількох вироків.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України питання про застосування покарання за наявності кількох вироків вирішуються місцевим судом, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Під час дослідження матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Виноградівського районного суду від 03.07.2020 року за ч.2 ст.185 КК України до покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнений від відбування основного покарання з випробуванням, строком на 1 (один) рік.
Крім того ОСОБА_5 засуджений вироком Виноградівського районного суду від 03.07.2020 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування основного покарання з випробуванням, строком на 1 рік.
Суд констатує, що на сьогоднішній день відносно ОСОБА_5 наявні два вироки, які набрали законної сили.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Згідно приписів ч. 4 ст. 70 КК України та роз'ясненнями, що містяться у п.25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7, якщо після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, у цьому випадку у строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком за правилами, передбаченими у статті 72 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 29 вищевказаної постанови, покарання має бути визначене у вироку таким чином, щоб під час його виконання не виникло жодних сумнівів стосовно його виду і розміру.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів може визначатися шляхом: 1) поглинення менш суворого покарання більш суворим; 2) часткового складання призначених за окремі злочини покарань; 3) повного їх складання.
Згідно з роз'ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України у п. 12 «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків» від 21.12.1990 року № 11, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому ст. 411 КПК України у редакції Закону від 28.12.1960 року (ст. 539 КПК України у редакції Закону від 13.04.2012 року № 4651-VI), питання, які зачіпають суть вироку та погіршують становище засудженого, звужують або розширюють обсяг обвинувачення, стосуються прогалин і недоліків вироків в частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову. Зокрема, не можна у такому порядку, встановлювати дані про особу засудженого, які можуть потягти погіршення його становища (про наявність судимості тощо).
За таких обставин, суд приходить до переконання, що після набрання обома вироками законної сили питання про застосування покарання за наявності кількох вироків суду необхідно вирішити у відповідності до положень ст. ст.537, 539 КПК України.
У такому разі з метою недопущення порушення конституційних прав засудженого та виконання постановлених стосовно нього вироків; враховуючи неможливість погіршення становища засудженого під час процедури вирішення питання про застосування покарання за наявності кількох вироків відносно нього, слід вирішити це питання з урахуванням норм ч. 4, 1-3 ст. 70 КК України. З цією метою доцільно обрати спосіб поглинення менш суворого покарання більш суворим, оскільки способи повного або часткового складання покарань неминуче призведуть до погіршення становища засудженого.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.537, 539 КПК України, ч. 4 ст. 70 КК України, суд,
Застосувати покарання за наявністю кількох вироків, на підставі частини 4 статті 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 03 липня 2020 року (справа №299/962/20), яким ОСОБА_5 засуджено за частиною 2 статті 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, більш суворим покаранням, призначеним вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 03 липня 2020 року (справа №299/3584/19), за яким ОСОБА_5 засуджено за частиною 3 статті 185 КК України та призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Остаточно до відбуття ОСОБА_5 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. На підставі статті 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до статті 76 КК України, на засудженого покладено обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений органу питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.
Іспитовий строк ОСОБА_5 обчислювати з моменту проголошення вироку Виноградівського районного суду Закарпатської області від 03 липня 2020 року.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги через Виноградівський районний суд протягом 7 днів з дня оголошення ухвали.
Головуючий ОСОБА_1