Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" вересня 2020 р. м. ХарківСправа № 922/2408/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
розглянувши відзив (вх. № 20220 івд 02 вересня 2020 року) у справі
за позовом фізичної особи - підприємця Партола Сергія Миколайовича, с. Мізяки,
до Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу в особі Харківської філії Державного підприємства «Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу», с. Золочівське,
про стягнення 148 543,87 грн.,-
В провадженні господарського суду Харківської області, в порядку спрощеного позовного провадження, перебуває справа № 922/2408/20 за позовом фізичної особи - підприємця Партола Сергія Миколайовича до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу в особі Харківської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" про стягнення 148 543,87 грн.
02 вересня 2020 року до суду від відповідача надійшла, в порядку статті 165 Господарського процесуального кодексу України, заява по суті справи - відзив (вх. № 20220).
Дослідивши подану заяву по суті справи та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Главою 1 Розділу III Господарського процесуального кодексу України регулюються питання щодо письмових заяв учасників справи. При цьому в кодексі диференційовано заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань.
Відповідно до статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Частина 1 та 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу надає право відповідачеві формувати свою правову позицію по справі шляхом подання відзиву, у строк встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Алгоритм процесуальних дій відповідача щодо подачі заяв по суті справи в справі, які розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, визначений в главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, статтею 251 ГПК України врегульовано питання подання заяв по суті справи в спрощеному позовному провадженні, зокрема, встановлено, що відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. До відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи (частина 1 статті 251 та пункт 2 частини 6 статті 165 ГПК України).
Як вбачається з ухвали господарського суду Харківської області від 13 серпня 2020 про відкриття провадження у справі, судом встановлено, зокрема, відповідачу п'ятнадцятиденний строк, з дня вручення ухвали суду, на подання до суду відзиву. Дана ухвала отримана представником відповідача 21 серпня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. Тобто, відповідач мав строк на подання до суду відзиву на позовну заяву до 07 вересня 2020 року (включно). У відповідності відтиску штампу поштової установи, відповідач скерував на адресу суду заяву по суті справи (відзив) - 31 серпня 2020 року (до канцелярії господарського суд Харківської області даний документ надійшов 02 вересня 2020 року), тобто в межах строку на подання заяви по суті справи.
Дослідивши поданий відповідачем відзив, судом встановлено, що дана заява по суті справи (відзив) подана з дотриманням строку, встановленого на її подання, підписана повноважним представником відповідача та містить докази її направлення іншим учасникам справи (позивачу), з огляду на наведене, суд приймає до розгляду поданий відповідачем відзив та долучає його до матеріалів справи.
Поміж викладення заперечень проти позову, відповідач у відзиві на позов ставить перед судом ряд прохань, а саме: призначити розгляд справи № 922/2408/20 за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін, витребувати у позивача (фізичної особи - підприємця Партоли Сергія Михайловича) оригінали документів доданих до позовної заяви, застосувати до позовних вимог позовну давність, як загальну, так і скорочену, вирішити питання щодо направлення справи № 922/2408/20 за належною підсудністю. Крім того, зазначає про відкладення розгляду справи на більш пізніший термін, до закінчення строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, та не проводити розгляд справи без представника відповідача.
За наслідками викладеного, суд зазначає наступне.
По-перше, відповідно до чинного законодавства, зокрема, Цивільного та Господарського кодексів України, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.
Отже, структурним підрозділом юридичної особи є така її ланка, яка має чітко визначені функції у господарській діяльності, відмінні від функцій інших ланок, і в силу цього входить у ціле як організаційно відособлена від інших підрозділів частина юридичної особи. В той час, як відокремлений підрозділ юридичної особи характеризується сукупністю певних ознак, визначених законодавством України, за наявності яких його можна вважати відокремленим підрозділом. До таких ознак можна віднести наступне: рішення органу управління юридичної особи про створення відокремленого підрозділу; розташування поза місцезнаходженням юридичної особи; здійснення всіх або частини функцій юридичної особи; здійснення представництва і захисту інтересів юридичної особи; відсутністю статусу юридичної особи; наділенням майна юридичної особи, яка їх створила; здійснення діяльності на підставі положення про відокремлений підрозділ; призначення юридичною особою керівника, який діє на підставі виданої юридичною особою довіреності; узгодження питання про його розміщення з відповідними органами місцевого самоврядування; включення відомостей про створення відокремленого підрозділу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявні дані щодо Харківської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" , у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позивач був вправі подавати позов саме до Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу в особі Харківської філії Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу".
Крім того, судом взято до уваги, що відповідно до частини 3 статті 29 Господарського процесуального кодексу України, позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред'являтись за їх місцезнаходженням.
В розрізі встановленого, суд рахує, що дана справа підлягає розгляду за територіальною підсудністю - у господарському суді Харківської області, оскільки позивачем пред'явлено позовну вимогу юридичній особі в особі відокремленого підрозділу (оскільки спір виник з діяльності представництва), що відповідає вимогам закону, адже стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.
Враховуючи наведене вище, суд не вважає твердження відповідача обґрунтованим і доведеним, а клопотання про направлення справи № 922/2408/20 за належною підсудністю вважає безпідставним. Відтак, спір за участю відповідача - юридичної особи в особі представництва підлягає вирішенню в господарському суду Харківської області, при цьому з правом позивача обирати територіальну юрисдикцію за місцезнаходженням представництва, у зв'язку з чим залишає без задоволення клопотання відповідача в означеній частині.
По-друге, відповідно до частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Частиною 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. При цьому, частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частина 2 статті 247 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
З аналізу вищевказаних норм процесуального права вбачається, що справи, ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження.
Предметом позову в даній справі є стягнення 148 543,87 грн., а отже, ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у зв'язку з чим справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Положеннями частини 2 статті 250 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. В силу приписів частини 4 статті 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Проте, відповідно до частини 7 статті 250 Господарського процесуального кодексу України частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
За таких обставин, враховуючи, що дана справа є малозначною в силу закону (предмет позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), суд залишає без задоволення подане відповідачем клопотання про розгляд даної справи в порядку загального провадження.
Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Згідно з частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін.
Розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін не позбавить жодну із сторін можливості належним чином захищати їх права та інтереси, а також не позбавить їх права на повний та ефективний захист своєї позиції. При цьому, суд звертає увагу відповідача, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не позбавляє права звертатися до суду із заявами та клопотаннями в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, а також надавати письмові пояснення по суті спору.
По-третє, на даний час діє редакція Розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, за якою процесуальні строки на розгляд господарської справи, в тому числі в порядку спрощеного позовного провадження, не пов'язані із запровадженням карантинних заходів на території України. Тобто, станом на дату постановлення даної ухвали розгляд справи здійснюється в межах визначених Господарським процесуальним кодексом України процесуальних строків.
Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження із урахуванням процесуальних строків, визначених статтею 252 Господарського процесуального кодексу України, без виклику представників учасників справи, підстав для здійснення розгляду даної справи з викликом (повідомленням) сторін відсутні, про що було зазначено як під час постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від 13 серпня 2020 року, так і в тексті даної ухвали суду, у зв'язку з чим суд залишає без задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
По-четверте, частинами 1 та 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
У відзиві на позов відповідач вказує на те, що оригінали документів, які були подані до позовної заяви, на підприємства-відповідача, у тому числі договір № 530-19/2019-ПС від 19 вересня 2019 року, відсутні.
Частиною 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
З огляду на зазначене та керуючись вимогами частини 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та витребувати у позивача оригінал договору № 530-19/2019-ПС про виконання робіт та надання сільськогосподарських послуг від 19 вересня 2019 року із всіма додатками, акт від 22 жовтня 2019 року № 22.10.2019 виконання сільськогосподарських послуг до договору № 530-19/2019-ПС від 19 вересня 2019 року, рахунок-фактуру № 22.10.2019 від 22 жовтня 2019 року на суму 134 320 грн., акт звірки взаємних розрахунків станом за період з 19.09.2019-24.03.2020 р. за договором № 530-19/2019-ПС від 19 вересня 2019 року та претензії від 24.03.2020 р. з рекомендованим потовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
По-п'яте, за змістом системного аналізу приписів статей 86, 236, 277 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.
А отже, питання застосування/не застосування строків позовної давності по спірним правовідносинам буде вирішено під час винесення рішення по даній справі.
Керуючись статтями 8, 12, 20, 24, 27, 29, 41, 42, 45, 91, 165, 232-236, 247, 248, 250, 251 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -
Прийняти до розгляду із залученням до матеріалів справи відзив (вх. № 20220 від 02 вересня 2020 року).
Залишити без задоволення клопотання відповідача про направлення справи № 922/2408/20 за належною підсудністю.
Залишити без задоволення клопотання про призначення розгляду справи № 922/2408/20 за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Залишити без задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Задовольнити клопотання відповідача про витребування у позивача оригіналів документів, доданих до позовної заяви.
Витребувати у позивача, в порядку частини 6 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, оригінал договору № 530-19/2019-ПС про виконання робіт та надання сільськогосподарських послуг від 19 вересня 2019 року із всіма додатками, акт від 22 жовтня 2019 року № 22.10.2019 виконання сільськогосподарських послуг до договору № 530-19/2019-ПС від 19 вересня 2019 року, рахунок-фактуру № 22.10.2019 від 22 жовтня 2019 року на суму 134 320 грн., акт звірки взаємних розрахунків станом за період з 19.09.2019-24.03.2020 р. за договором № 530-19/2019-ПС від 19 вересня 2019 року та претензії від 24.03.2020 р. з рекомендованим потовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Встановити позивачу строк для подання витребуваних доказів - до 17 вересня 2020 року.
Попередити позивача, що якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. .
Ухвалу підписано 07 вересня 2020 року.
Суддя Н.В. Калініченко
справа № 922/2408/20