ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.08.2020Справа № 910/17195/16
За позовом Компанії "BIO Cosmetics UA LTD"
до 1. Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби
2. Головного управління ДФС у м. Києві
3. Державного казначейства України
треті особи: 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Каптур"
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "РА Логістик"
про стягнення 85 272 000,00 грн.
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Кошляк М.І.
Представники учасників справи:
від позивача Рознін В.А. (адвокат);
від відповідача-1 Шевченко В.О. (представник за довіреністю);
від відповідача-2 Воєводін Р.І. (представник за довіреністю);
від відповідача-3 не з'явилися;
від третіх осіб не з'явилися.
В судовому засіданні 25.08.2020 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників учасників справи, що повне рішення буде складено 08.09.2020 року.
19.09.2016 року Компанія «BIO Cosmetics UA Ltd» (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління ДФС Центрального офісу з обслуговування великих платників податків (далі - відповідач 1) та Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач 2) про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями службової особи, у якому заявлено вимоги про солідарне стягнення шкоди, завданої втратою товару - сировини тваринної у сумі 85 272 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 26.02.2015 року старшим слідчим ОВС слідчого управління фінансових розслідувань - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків, на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва проведено обшук вантажного автомобіля, в ході якого вилучено товар - сировину тваринну для косметичної промисловості в заморожених гранулах по 0,2 мл, у кількості 836 000 шт, що знаходився в 11 сосудах Дьюара Х-40СКП на трьох пластикових палетах. Зазначений вантаж було придбано позивачем у ТОВ «Каптур» на підставі контракту № FS/102 від 13.11.2014 року, вартість товару згідно підписаної сторонами специфікації становить 85 272 000,00 грн. Постановою слідчого від 02.03.2015 року зазначений товар визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження № 32015100110000040, а ухвалою суду від 02.03.2015 року на зазначений товар накладено арешт. Оскільки після скасування судом арешту вилучений в якості речового доказу товар втрачено відповідачами, позивач, на підставі ст. 100 КПК та ч. 6 ст.1176 ЦК України, просить стягнути з відповідачів солідарно вартість втрачених речових доказів - сировини тваринну для косметичної промисловості.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 року, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 року у позові відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 19.02.2020 року касаційну скаргу Компанії "BIO Cosmetics UA LTD" задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 року у справі № 910/17195/16 скасовано, справу № 910/17195/16 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2020 року справу № 910/17195/16 передано для розгляду судді Коткова О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2020 року прийнято справу № 910/17195/16 до провадження, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.04.2020 року.
14.04.2020 року через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому відповідач-1 посилаючись на запроваджений карантин у місті Києві та режиму надзвичайної ситуації, просив відкласти розгляд справи на іншу дату, після закінчення карантину.
У зв'язку з перебуванням судді Коткова О.В. у відпустці, підготовче засідання у даній справі, призначене на 14.04.2020 року не відбулося.
15.04.2020 року через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення б/н від 07.04.2020 року, в яких позивач посилаючись на вказівки та висновки Верховного суду просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
21.04.2020 року через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшли пояснення б/н б/д, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 року підготовче засідання призначено на 19.05.2020 року.
19.05.2020 року від позивача надійшло клопотання б/н від 18.05.2020 року про врахування найменування відповідача.
В підготовчому засіданні 19.05.2020 року судом оголошувалася перерва.
21.05.2020 року через відділ діловодства суду від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому відповідач-1 просив відкласти розгляд справи на інший час та дату, з врахуванням тривалості карантину.
У судовому засіданні 23.06.2020 року представник позивач наголосив на клопотанні про проведення ескпертизи, представники відповідачів-1, 2 заперечували проти призначення експертизи. Судом було розглянуте та відхилене клопотання б/н від 07.04.2020 року про призначення товарознавчої експертизи Компанії «BIO Cosmetics UA LTD», про що судом постановлено протокольну ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання 23.06.2020 року. Відхиляючи наведене клопотання, суд виходив з того, що з урахуванням специфіки товару, для підтвердження чи спростування вказаного позивачем факту щодо належності умов зберігання товару, встановлення його наявності чи відсутності, апеляційним судом ухвалами від 20.04.2017 року, 26.10.2017 року, 20.09.2018 року було призначено судову товарознавчу експертизу.
Так, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2018 року було зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві надати експертам та Компанії "BIO Cosmetics UA LTD" доступ до приміщення СДПІ з ОВП у м. Одесі та до сосудів Дьюара №№25, 58, 22, 59, 51, 08, 23, 26, 30, 31, за адресою: м. Одеса, пр. Шевченко, 15/1 для здійснення перевезення останніх з метою проведення експертизи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 року зобов'язано Офіс великих платників податків державної фіскальної служби, його структурні підрозділи та Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві надати об'єкти експертизи - кріобіологічні сосуди (сосуди Дьюара) моделі «Х-40СКП» №№ 25, 58, 22, 59, 51, 08, 23, 26, 30, 31 у розпорядження судовому експерту Київського науково - дослідного інституту судових експертиз.
Як вбачається з повідомлення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз № 21058/18-34 від 04.03.2019, експертиза залишена без виконання, у зв'язку із ненаданням об'єктів дослідження. Представники учасників спору повідомили у судовому засіданні про неможливість надання об'єктів дослідження, відповідно до чого суд дійшов висновку про недоцільність проведення експертизи повторно.
23.06.2020 року у судовому засіданні представником відповідача-2 усно було заявлено клопотання про залучення третьої особи (Генеральної прокуратури України). Судом було відмовлено у задоволенні даного клопотання, оскільки заявником не було доведено суду яким чином рішення у даній справі може вплинути чи вплине на права та обов'язки Генеральної прокуратури України щодо однієї із сторін.
За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Так, у підготовчому засіданні 23.06.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання та призначено справу № 910/17195/16 до судового розгляду по суті на 14.07.2020 року.
В судовому засіданні 14.07.2020 року судом оголошувалася перерва.
В судовому засіданні 04.08.2020 року судом оголошувалася перерва.
В судовому засіданні 25.08.2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов. Представники відповідачів-1, 2 проти задоволення позову заперечували та просили відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
13.11.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Каптур» (продавець) та Компанією «BIO Cosmetics UA Ltd» (покупець) укладено контракт № FS/102, відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити покупцю, а покупець - оплатити товар - сировину тваринну для косметичної промисловості, ціна та обсяг поставки якої визначається погодженими сторонами специфікаціями, які є невід'ємною частиною контракту.
Відповідно до специфікації № 3 від 12.12.2014 року до контракту продавець зобов'язався поставити сировину тваринну для косметичної промисловості (сперма биків) у кількості 836 000 гранул заморожених загальною вартістю 85 272 000 грн. Поставка здійснюється на умовах СРТ (Грузія, м. Поті) відповідно до умов ІНКОТЕРМС-2010.
У відповідності до п. 5.4 контракту право власності на товар та ризики переходять від продавця до покупця після передачі товару міжнародному перевізнику.
12.12.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РА Логістик» (експедитор) та Компанією «BIO Cosmetics UA Ltd» (замовник) укладено договір № 009/12/ОДЗ про надання послуг у сфері організації перевезення товарів.
12.02.2015 року товар було завантажено на вантажний автомобіль з причепом НОМЕР_1 , що підтверджується міжнародною вантажно-транспортною накладною, яка міститься у матеріалах справи.
Вартість товару підтверджується: довідкою РТПП Миколаївської області № 26-67 від 02.07.2014 року, довідкою Аграрної біржі № 15 від 26.01.2015 року та експертним висновком РТПП Миколаївської області № 120-312 від 06.04.2015 року.
Відповідно до п. 5.4 Контракту №FS/102 від 13.11.2014 року право власності на товар перейшли позивачу після передачі товару міжнародному перевізнику.
Позивачем були здійснені часткові оплати за товар міжнародними переведеннями № 19 від 30.04.2015 року на суму 9 974 760,00 грн., № 20 від 06.05.2015 року на суму 5 297 240,00 грн., № 21 від 06.05.2015 року на суму 35 049 200, 00 грн. та № 22 від 13.05.2015 року на суму 34 950 800, 00 грн., що разом складає заявлену позивачем вимогу про солідарне стягнення шкоди, завданої втратою товару - сировини тваринної у сумі 85 272 000,00 грн.
13.02.2015 року Миколаївською митницею оформлено вантажно-митну декларацію ЕК10АА №504060000/2015/000635 на вантаж: сировина тваринна для косметичної промисловості ТУ У 01.4-38752105.001:2014 (сперма биків) в кількості 836 000 шт. гранул в контейнерах (сосудах Дьюара) з рідким азотом, на загальну суму 85 272 000 грн (автомобіль LLS078/DF142В).
14.02.2015 року вантажний автомобіль № LLS078/DF142В з вантажем, належним позивачу, надійшов на поромний комплекс пункту пропуску «Іллічівський морський торгівельний порт» у зону митного контролю відділу митного оформлення № 3 митного поста «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС та було надано митну декларацію.
У зв'язку з розслідуванням кримінального провадження відносно СП ТОВ "Оптима Фарм ЛТД" 26.02.2015 року на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 24.02.2015 року № 760/3766/15-к старшим слідчим з ОВС СУФР міжрегіонального ГУ ДФС ЦО з ОВС - Польща О.С. в присутності водія автомобіля № LLS078/DF142В проведено обшук автомобіля, в ході якого було вилучено 11 сосудів з переміщуваними товарами №№ 25, 58, 22, 59, 51, 08, 23, 26, 30, 31, 23, оформленими Миколаївською митницею за МД від 13.02.2015 року № 504060000/2015/000635. Вказане підтверджується листом Одеської митниці ДФС України від 20.03.2015 року № 767/10/15-70-62, протоколом обшуку від 26.02.2015 року та не заперечується представниками сторін.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02.03.2015 року у справі № 760/4174/15-к накладено арешт на тваринну сировину для косметичної промисловості, а саме сосуди №№ 25, 58, 22, 59, 51, 08, 23, 26, 30, 31, 23.
З протоколу обшуку від 26.02.2015 року, складеного старшим слідчим з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань МГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників лейтенантом податкової міліції Польща О.С. у присутності понятих, вилучено 11 сосудів, у кожному з яких знаходиться однакова кількість «сировини тваринної для косметичних цілей по 0,2 мл».
Згідно з протоколом огляду від 06.03.2015 року, складеного старшим слідчим ОВС шостого відділу кримінальних розслідувань СУФР МГУ ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків капітаном міліції Януковичем І.В. в межах проведення досудового розслідування по к/п № 32015100110000040, проведено огляд сосудів Дьюара, вилучених за протоколом обшуку від 26.02.2015 року та з метою забезпечення умов зберігання тваринної сировини в посудинах у відповідності до ДСТУ був залучений спеціаліст по роботі з рідким азотом та тваринною сировиною підприємства ТОВ «Центр репродукції тварин» Лінецький В.О. При відкритті вказаних посудин з метою дозаправки рідким азотом спеціалістом встановлено порушення власником (суб'єктом господарювання, який здійснював експортну операцію в адресу підприємства нерезидента України) технічних умов зберігання тваринної сировини згідно з нормами ДСТУ, а саме технічно неможливо провести замір рідкого азоту через переповнення посудин Дьюара сировиною більш ніж на 2/3 рівня посудини, встановленого технічними умовами зберігання зазначеної сировини. Вказані посудини було дозаправлено спеціалістом рідким азотом, після чого опечатано контрольною смужкою з відбитками печатки СУ ФР МГУ ДФС - ЦО з ОВП. Умови зберігання та дозаправки вказаних посудин співробітниками СУ ФР МГУ ДФС - ЦО з ОВП не порушувались. Огляд проводився в приміщенні СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ Міндоходів за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченко, 151.
Постановою Заступника Генерального прокурора України від 27.03.2015 року визначено підслідність у кримінальному провадженні 32015100110000040 від 13.02.2015 року за слідчим відділом фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та доручено СВ ФР ДПІ у Шевченківському районі здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Листом № 1924/10/28-10-09-02 від 01.04.2015 року на виконання постанови Генеральної прокуратури України про визначення підслідності від 27.03.2015 року, відповідач-1 направив ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві матеріали кримінального провадження № 32015100110000040 та повідомив, що під час проведення обшуку у кримінальному проваджені вилучено сировину тваринну для косметичної промисловості, яку визнано речовим доказом та накладено арешт. Зберігається дана продукція за місцем розташування 6 ВКР Слідчого управління фінансових розслідувань МГУ ДФС - ЦО з ОВП за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 151.
Постановою від 16.04.2015 року слідчого першого відділу кримінальних розслідувань СУФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві кримінальне провадження № 32015100110000040 від 13.02.2014 року закрито у зв'язку з встановленням відсутності складу кримінального правопорушення.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.05.2015 року скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02.03.2015 року на майно позивача - сировину тваринну для косметичної промисловості, яке є речовими доказами, а саме сосуди Дьюара №№ 25, 58, 22, 59, 51, 08, 23, 26, 30, 31, 23.
Листом від 19.05.2015 року № 2044/10/26-59-09-01 слідчий першого відділу кримінальних розслідувань СУФР ДПІ у Шевченківському районі повідомив представника позивача про те, що у зв'язку із скасуванням арешту на речові докази директору фірми нерезидента або особам, які мають відповідні повноваження необхідно з'явитись за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, б.15/1 для отримання ТМЦ.
Листом від 19.05.2015 року № 2750/10/28-10-09-02 відповідач-1 просив начальника СУФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві негайно вирішити питання щодо транспортування спірної сировини тваринної до місця проведення досудового розслідування.
Заступником начальника СУ ФР ДПІ у Шевченківському районі м. Києва направлено на адресу СУФР МГУ ДФС - ЦО з ОВП лист № 6985/7/26-59-09-01 від 25.05.2015 року з копією ухвали Шевченківського районного суду від 12.05.2015 року для прийняття рішення щодо повернення арештованого майна.
Судом встановлено, що позивач звертався до СДПІ з ОВП у м. Одесі з заявою про повернення вилученого майна, проте листами від 09.06.2015 року та від 24.06.2015 року надано відповіді, що працівниками ОУ СДПІ з ОВП у м. Одесі товар не вилучався та на зберігання не передавався.
Позивач також звертався з відповідними листами на адреси старшого слідчого з ОВС СУ ФР МГУ ДФС - ЦО з ОВП Польщі О.С. та слідчого першого відділу кримінальних розслідувань СУФР ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Левченка В.В. та СДПІ з ОВП у м. Одесі, однак листи-відповіді в матеріалах справи відсутні.
З урахуванням вище викладених обставин, позивач вважає, що товар, який було визнано речовим доказом внаслідок неправомірних дій посадових осіб Державної фіскальної служби, втрачено, чим завдано позивачу збитків в розмірі задекларованої вартості придбаного товару згідно контракту № FS/102 від 13.11.2014 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 року, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 року у позові відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 19.02.2020 року касаційну скаргу Компанії "BIO Cosmetics UA LTD" задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 року та рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2016 року у справі № 910/17195/16 скасовано, справу № 910/17195/16 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
В постанові від 19.02.2020 року у справі № 910/17195/16 Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки причинам, які унеможливили проведення судової експертизи, призначної ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2017 року, зокрема, діям відповідачів, які унеможливили дослідження якості та кількості товару.
А саме, з урахуванням неможливості надання експертного висновку із запитуваних питань, обумовлену діями відповідачів, відсутності у матеріалах справи доказів повернення вилученого товару, з огляду на те, що такий обов'язок чинним законодавством покладається на органи, якими вилучено майно, без дослідження обставин дотримання відповідачами Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 та Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду від 27.08.2010, суди дійшли передчасного висновку про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт відсутності майна.
Також, судами з тих самих підстав передчасно зроблено висновок про те, що вилучені речові докази не можуть бути визнані втраченими чи знищеними, оскільки матеріалами справи підтверджено знаходження опечатаних при вилученні належних позивачу речових доказів, які передані на зберігання відповідачу-1, зокрема, структурному підрозділі у м. Одесі.
Крім того, Верховний суд зазначив, що безпідставним є висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивачем належними засобами доказування не було підтверджено звернення Компанії «BIO Cosmetics UA LTD» зі скаргами на дії (бездіяльність) органів Державної фіскальної служби України щодо відмови в поверненні спірного майна, з огляду на що вказано про недоведеність доводів в частині неправомірності бездіяльності відповідачів по неповерненню вилученого майна, оскільки питання наявності між сторонами деліктних зобов'язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, що не регулюються нормами КПК України, а Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За загальними положеннями, передбаченими статтею 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 Цивільного кодексу України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 Цивільного кодексу України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 Цивільного кодексу України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст. 1173, 1174 ЦК України).
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 Цивільного кодексу України.
Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 920/715/17 від 12.03.2019 року.
Дії (бездіяльність) відповідачів-1, 2, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов'язки (ст. 11 ЦК України).
Статтею 16 КПК України визначено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За змістом статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Судом встановлено, що відповідачем-1 та СУФР ДПІ у Шевченківському районі (замінено правонаступником) здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32015100110000040, в ході якого, на підставі ухвали слідчого судді, було, зокрема, вилучено та долучено в якості речових доказів, належних позивачу товарно-матеріальних цінностей - сировини тваринної для косметичної промисловості в заморожених гранулах по 0,2 мл, у кількості 836 000 шт., що знаходився в 11 сосудах Дьюара Х-40СКП на трьох пластикових палетах, накладено на них арешт.
Зазначені речові докази було передано на зберігання до 6 ВКР Слідчого управління фінансових розслідувань МГУ ДФС - ЦО з ОВП за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 15/1, яке є структурним підрозділом відповідача-1.
У зв'язку із зміною підслідності кримінального провадження, відповідачем-1 було передано матеріали кримінального провадження СУФР ДПІ у Шевченківському районі (замінено правонаступником), однак, речові докази було залишено на зберіганні у 6 ВКР Слідчого управління фінансових розслідувань МГУ ДФС - ЦО з ОВП за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 15/1.
Таким чином судом встановлено, що вилучені сосуди Дьюара були розміщені на зберігання до структурного підрозділу відповідача-1 - 6 ВКР Слідчого управління фінансових розслідувань МГУ ДФС - ЦО з ОВП за адресою: м. Одеса, пр-т Шевченка, 15/1, де й продовжували знаходитись. Доказів переміщення вищенаведених речових доказів -з інше місце зберігання до матеріалів справи не представлено.
Обов'язок уповноваженої службової особи забезпечити схоронність тимчасово вилученого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, визначений частиною четвертою статті 168 КПК України.
Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 19.11.2012 визначені правила зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, та схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження.
Відповідно до пункту 27 Порядку № 1104 схоронність тимчасово вилученого майна до повернення майна власнику у зв'язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно, забезпечується згідно з пунктами 1-26 цього Порядку.
У відповідності до п. 5 Порядку № 1104 умовою зберігання речових доказів повинне бути забезпечення збереження їх істотних ознак та властивостей. Забороняється зберігання речових доказів в умовах, що можуть призвести до їх знищення чи псування.
Пунктами 12, 26 Порядку № 1104 визначено, що передача на зберігання речових доказів, які за своїми властивостями повинні зберігатися в обладнаному приміщенні чи спеціальному сейфі, здійснюється відразу після їх взяття на облік у книзі обліку. Зберігання речових доказів у вигляді об'єктів біологічного походження, які потребують спеціальних умов зберігання, забезпечується державною спеціалізованою установою, що здійснює судово-експертну діяльність, за узгодженням з її керівництвом.
Також, у відповідності до пунктів 13, 14 Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду від 27.08.2010 року речові докази зберігаються при справі, за винятком громіздких предметів, які зберігаються в органах дізнання, досудового слідства і в суді або передаються для зберігання відповідному підприємству, установі чи організації, про що складається протокол. Відповідальною за зберігання речових доказів, приєднаних до справи, є особа, яка проводить дізнання, слідчий, в суді - суддя, відповідальний працівник апарату суду або керівник апарату суду, а в експертній установі - співробітник експертної установи, у віданні якого речові докази перебувають у відповідний період, або керівник експертної установи.
Однак в порушення вищезазначених пунктів Порядку та Інструкції відповідачі не забезпечили передання для зберігання товару (об'єкту біологічного походження, який потребує спеціальних умов зберігання) до спеціалізованої державної установи, що здійснює судово-експертну діяльність.
Враховуючі специфіку товару, не передання його на зберігання до спеціалізованої експертної установи, та нездійснення відповідачами дозаправки сосудів Дьюару рідким азотом з 26.02.2015 року - знаходження властивостей та якості товару у первісному стані є неможливим з весни 2015 року., що означає повне псування та втрату товару.
Крім того, судом встановлено, що представник позивача адвокат Шубіна Яна В'ячеславівна зверталась з листами:
- про огляд та повернення майна, арешт якого скасовано від 19.06.2015 року - до Слідчого 1-го відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Шевченківському районі ТУ ДФС у м. Києві Левченко В.В.;
- про огляд та повернення майна, арешт якого скасовано від 19.06.2015 року - до Старшого слідчого 1-го відділу кримінальних розслідувань слідчого управління Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Польщі Олександра Сергійовича;
- про повернення вилученого майна від 09.06.2015 року - до начальника СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС (м. Одеса, пр. Шевченко, 15/1).
В цих заявах зазначено, зокрема, що 03.06.2015 року представник Компанії "BIO Cosmetics UA LTD" адвокат Шубіна Я.В. відвідала СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС (за адресою м. Одеса, пр. Шевченко, 15/1), де пред'явила лист слідчого Левченко В.В. про видачу вантажу Компанії "BIO Cosmetics UA LTD" та просила надати можливість оглянути вантаж.
Однак начальник ВКР СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС відмовився надати можливість оглянути вантаж та відмовився передати вантаж власнику Компанії "BIO Cosmetics UA LTD", зазначивши при цьому, що для видачі вантажу слідчий Польща О.С, який передав вантаж на відповідальне зберігання, має написати лист на адресу СДПІ з ОВП у м. Одесі МГУ ДФС з клопотанням про видачу вантажу Компанії "BIO Cosmetics UA LTD".
Позивач зазначав, що неодноразово звертався до слідчих органів з проханням повернення вантажу, зокрема, надання можливості оглянути вантаж: сировину тваринну для косметичної промисловості та перевірити рівень рідкого азоту, кількість та якість вантажу.
При цьому, як на доказ ненадання товару для огляду позивач посилався на Експертний висновок Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області № 120-0809 від 25.06.2015 року.
Дослідивши зазначений Експертний висновок судом встановлено, що відповідно до Експертного висновку експерт, у складі створеної комісії замовника експертизи (Компанії "BIO Cosmetics UA LTD") прибув 25.06.2015 року на огляд вантажу в м. Одесу за адресою пр. Шевченка, 15/1.
За результатами перемовин замовника експертизи з представником слідчих органів: слідчим по особливо важливим справам шостого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань МГУ Міндоходів ДФС - Центрального офісу обслуговуванню крупних платників в м. Одесі міжрегіонального головного управління Янукович І.В. та співробітників СДПІ з ОВП в м. Одесі МГУ Міндоходів (пр. Шевченко, 15/1 в м. Одесі), було підтверджено наявність вантажу, надана можливість замовнику оглянути сосуди Дьюара. В огляді, розкритті та проведенні експертизи вантажу, експерту відмовлено.
Таким чином, із зазначеного Експертного висновку та листів вбачається, що представник Компанії "BIO Cosmetics UA LTD" з'являвся до місця зберігання вантажу (м. Одеса, пр. Шевченко, 15/1), неодноразово звертався до всіх можливих органів та посадових осіб, що були учасниками процесу щодо виїмки та зберігання товару, та просив надати можливість оглянути та отримати вантаж, однак йому було відмовлено.
Також суд звертає увагу, що позивачем неодноразово наголошувалося, що сосуди Дьюара, не є безпосереднім товаром, а є лише зовнішньою упаковкою, необхідною для зберігання товару. Безпосереднім товаром є сировина тваринна для косметичної промисловості (сперма биків) в заморожених гранулах по 0,2 мл в кількості 836 000 шт, з огляду на що для встановлення наявності відсутності якості товару, у зв'язку з його специфікою, необхідне попереднє розкриття сосудів Дюара та проведення експертизи вмісту.
В ході розгляду даної справи, з урахуванням специфіки товару, для підтвердження чи спростування вказаного позивачем факту щодо належності умов зберігання товару, встановлення його наявності чи відсутності, апеляційним судом ухвалами від 20.04.2017 року призначено судову товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено, зокрема, одне з запитань:
- чи є в наявності сировина тваринна для косметичної промисловості ТУ У 01.4-38752105.001:2014 (сперма биків) в кількості 836000 шт. гранул по 0,2 мл в кріобіологічних сосудах (сосудах Д'юара) моделі «Х-40СКП» №№ 25, 58, 22, 59, 51, 08, 23, 26, 30, 31, 23.
Зобов'язано відповідача-3 Спеціалізовану Державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів забезпечити безперешкодний доступ експерта за адресою: м. Одеса, пр. Шевченко, б. 15/1 у приміщенні СДПІ з ОВП у м. Одесі, та перебуває у користуванні 5-го відділу розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР ОВПП ДФС (колишній 6 відділ кримінальних розслідувань СУ ФР МГУ ДФС - ЦО з ОВП) до об'єктів експертизи, а саме сировини тваринної (сперми биків) в кількості 836 000 шт. гранул по 0,2 мл в кріобіологічних сосудах (сосудах Дьюара) моделі «Х-40СКП» №№ 25, 58, 22, 59, 51, 08, 23, 26, 30, 31, 23.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 01.03.2018 року зобов'язано позивача - Компанію «BIO COSMETICS UA LTD» здійснити перевезення об'єктів експертизи - сосудів Дьюара в розпорядження експерта та забезпечити присутність представників Офісу великих платників податків державної фіскальної служби під час здійснення перевезення.
Вказана судова еспертиза проведена не була, про що зазначено в Повідомленні про неможливість надання висновку судової експертизи №21775/18-34 від 17.07.2018 року.
Так, у вказаному повідомленні зазначено, що відповідь на клопотання експерта від 22.01.2018 року та щодо виконання вимог ухвали суду від 01.03.2018 року щодо зобов'язань позивача «BIO Cosmetic UA LTD» здійснити перевезення об'єктів експертизи - сосудів Д'юара в розпорядження експерта та забезпечити присутність представників Офісу великих платників податків державної фіскальної служби під час перевезення до КНДICE не надійшла.
У зв'язку із викладним, ненаданням об'єктів дослідження та додаткових матеріалів справи у повному обсязі, на підставі п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року за № 53/5 та ст. 69 Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду залишено без виконання експертизи.
В той же час, судом встановлено, що 20.03.2018 року та 30.05.2018 року Компанія «BIO COSMETICS UA LTD» зверталась Офісу до великих платників податків ДФС з листами про перевезення об'єктів експертизи, в яких просила на виконання вимог ухвали Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 року у справі №910/17195/16, терміново:
- повідомити компанію «BIO COSMETICS UA LTD» про контактну особу Офісу великих платників податків ДФС та дату, час, місце, порядок передачі об'єктів експертизи кріобіологічних сосудів (сосуди Дюара) моделі «X-40СКП» №№ 25, 58, 22, 59, 51, 08, 23, 26, 30, 31, 23 Компанії «BIO COSMETICS UA LTD» для подальшого їх перевезення та передання судовому експерту;
- забезпечити присутність представників Офісу великих платників податків ДФС під час здійснення перевезення об'єктів експертизи в розпорядження експерта, повідомивши інформацію про таких представників.
Однак на зазначені листи Офіс великих платників податків ДФС надав лист-відповідь № 028472/10/28-10-23-01 від 04.07.2018 року, яким прохання Компанії «BIO COSMETICS UA LTD» не задовольнив та зазначив, що листом № 1924/10/28-10-09-02 від 01.04.2015 року матеріали кримінального провадження № 32015100110000040 направлено до СУФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві, у зв'язку із чим відповідальність за зберігання вилученого майна (об'єктів експертизи) перейшла саме до СУФР ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві. Разом з тим, в цьому ж листі зазначено, що місце зберігання вилучено під час обшуку сировини - м. Одеса, просп. Шевченка, 15/1 (адреса структурного підрозділу Офісу великих платників податків ДФС).
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем вжито всіх необхідних заходів для виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2018 року у справі №910/17195/16, разом з тим, у зв'язку із бездіяльністю Офісу великих платників податків ДФС остання виконана не була, що призвело до непроведення еспертизи по справі.
В свою чергу, відповідачі не узгоджували позивачу час та порядок перевезення об'єктів дослідження (товару) в розпорядження експерта, та самостійно не здійснили перевезення об'єктів дослідження (товару) в розпорядження експерта без будь-яких обґрунтованих підстав. Жодних доказів неможливості або перешкод для виконання ухвал про призначення експертизи, та здійснення самостійного перевезення об'єктів дослідження (товару) в розпорядження експерта відповідачі не надали.
Таку поведінку (бездіяльність) відповідачів суд оцінює, як навмисне ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, неподання доказів без поважних причин з метою приховування втрати товару через його повне псування та втрату властивостей та якості.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що Офіс великих платників податків ДФС ухилився від участі в експертизі, що перешкодило її проведенню.
У відповідності до частини четвертої статті 102 ГПК України у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з'ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.
Оскільки, Офісом великих платників податків ДФС належними доказами в розумінні чинного законодавства не було доведено неможливості надання позивачу об'єктів експертизи (на виконання ухвал суду та клопотання експерта), суд дійшов висновку про визнання втановленою обставину, що сировину тваринну для косметичної промисловості ТУ У 01.4-38752105.001:2014 (сперма биків) в кількості 836 000 шт. гранул по 0,2 мл в кріобіологічних сосудах (сосудах Дьюара) моделі «Х-40СКП» №№ 25, 58, 22, 59, 51, 08, 23, 26, 30, 31, 23 було втрачено відповідачами.
З урахуванням неможливості надання експертного висновку із запитуваних питань, обумовлену діями Офісу великих платників податків ДФС, відсутності у матеріалах справи доказів повернення вилученого товару, з огляду на те, що такий обов'язок чинним законодавством покладається на органи, якими вилучено майно, обставина щодо відсутності вилученого у позивача товару, на переконання суду, є встановленою та доведеною.
Статтею 100 КПК України встановлено, що у разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов'язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість.
Відповідно до статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За змістом статті 169 КПК України у разі скасування арешту тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено.
Отже, обов'язок належно зберігати тимчасово вилучене майно та негайно повернути тимчасово вилучене майно після скасування ухвали про накладення арешту на майно прямо передбачений чинним законодавством.
Як вже було встановлено судом, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.05.2015 року скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 02.03.2015 року на майно позивача - сировину тваринну для косметичної промисловості, яке є речовими доказами, а саме сосуди Дьюара №№ 25, 58, 22, 59, 51, 08, 23, 26, 30, 31, 23.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів повернення вказаного майна позивачу, що є порушенням ст. 169 КПК України.
Вказана неправомірна поведінка відповідача-1 призвела до завдання позивачу збитків у вигляді вартості неповернутого майна.
Норми статті 1192 Цивільного кодексу України надають потерпілому право вибору способу відшкодування шкоди. При розгляді спору про відшкодування шкоди шляхом покладення на особу обов'язку відшкодувати її в натурі (надати річ того ж роду і якості, полагодити пошкоджену річ тощо) слід серед іншого встановити можливість відшкодування шкоди в натурі винною особою.
Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 13 Конституції України встановлено, що держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Суд погоджується з доводами позивача щодо порядку визначення розміру майнової шкоди, як вартості вилученого майна у розмірі 85 272 000,00 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 03.10.2001 року у справі № 1-36/2001 за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2000 рік» та статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік» (справа про відшкодування шкоди державою), також визначено, що шкода, завдана незаконними діями державних органів, відшкодовується за рахунок державного бюджету.
Відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.
У підпункті 1 пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України встановлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету, рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Державною казначейською службою України. Зазначені рішення передаються до Державної казначейської служби України для виконання.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України № 460/2011 від 13.04.2011 року, Державна казначейська служба України (Казначейство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України. Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Підпунктом 5 пункту 4 вказаного Положення визначено, що Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Порядок безспірного списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам встановлено у пунктах 35-40 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 на виконання пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України.
Згідно з пунктом 38 вказаного Порядку для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.
Відтак, на теперішній час безспірне списання коштів державного бюджету в рахунок відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам незаконними діями та рішеннями органів державної влади, покладено саме на Державну казначейську службу України, а не його територіальні органи.
За таких обставин, відшкодування шкоди позивачу підлягає за рахунок Державного бюджету України, розпорядником якого, у спірних правовідносинах, є Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, у зв'язку із чим у вимозі про солідарне стягнення суд відмовляє.
Отже, позивачем належним чином доведене порушення його прав з боку відповідача-1, тому позовні вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України майнової шкоди в сумі 85 272 000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Що стосується розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що судовий збір за подання позовної заяви в частині стягнення грошових коштів в розмірі розмірі 85 272 000,00 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби не покладається на відповідачів.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державного бюджету України через Державну Казначейську службу України (ідентифікаційний код 37567646, адреса: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6) на користь Компанії «BIO Cosmetics UA LTD» (W1T1DG, Великобританія, м. Лондон, 5 Персі Стріт, буд. Суіт 1) грошові кошти в розмірі 85 272 000,00 грн. (вісімдесят п'ять мільйонів двісті сімдесят дві тисячі гривень) в рахунок відшкодування шкоди, завданої Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби (ідентифікаційний код 39440996, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г).
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 08.09.2020 р.
Суддя О.В. Котков