ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
08.09.2020Справа № 910/11105/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи" (01010, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 7, поверх 16)
до Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 26, оф. 505)
про стягнення 370 756, 01 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Без виклику представників учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" (далі - відповідач) про стягнення 370 756, 01 грн., з яких: 354 897, 63 грн. додаткова плата за недотримання параметрів якості природного газу, пеня у розмірі 11 971, 82 грн., 3 % річних у розмірі 1 918, 03 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 968, 54 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.08.2020 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.09.2020.
26.08.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
27.08.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшла зустрічна позовна заява про стягнення 354 897, 63 грн.
07.09.2020 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2020, яку занесено до протоколу судового засідання відкладено підготовче засідання на 21.09.2020.
За приписами п.3 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Частинами 1 та 2 ст.180 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
За приписами ч.2 ст180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.
Розглянувши матеріали зустрічного позову, господарський суд визнав їх такими, що не відповідають приписам ст.ст.162,164 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням наступного.
За приписами ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, дослідивши зміст поданої зустрічної позовної заяви судом встановлено, що вона не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Частиною 1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що До позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно зі ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 грн.
У відповідності до ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (735 700 грн.). За подання позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102 грн.).
Отже, за подання зустрічного позову про стягнення про стягнення 354 897, 63 грн. позивачем повинно бути сплачено судовий збір в сумі 5 323, 46 грн.
Однак, в порушення приписів ст.164 Господарського процесуального кодексу України, доказів сплати судового збору до зустрічної позовної заяви Акціонерним товариством "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" не подано, проте, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
За висновками суду, означене клопотання підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк лише за наявності викладених вище умов, а не тільки виходячи з майнового стану сторони. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 11.03.2019р. по справі № 905/1041/18.
Тобто, перелік умов, за яких допускається відстрочення сплати судового збору заявнику при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених частиною 1 статті 8 цього Закону. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 11.06.2019р. по справі 916/36/16.
Однак, позивачем за зустрічним позовом не наведено передбачених частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" умов, за яких суд враховуючи майновий стан сторони може відстрочити сплату судового збору.
Одночасно, суд вважає за доцільне звернути увагу на те, що статтею 129 Конституції України як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно приписів ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Таким чином, необхідність сплати судового збору, встановлена для всіх суб'єктів нормами Господарського процесуального кодексу України та Законом України "Про судовий збір", не може тлумачитися як обмеження права доступу до суду у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Отже, виходячи з вищенаведеного у сукупності, суд не вбачає підстав для відстрочення позивачу за зустрічному позовом сплати судового збору за подання зустрічного позову.
Частиною 1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, виходячи з викладеного, господарський суд вважає за необхідне залишити зустрічний позов Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 354 897, 63 без руху та надати позивачу за зустрічним позовом строк для усунення.
Керуючись ст.ст.46, 119, 180, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити в задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" про відстрочення сплати судового збору.
2. Зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про стягнення 354 897, 63 грн. залишити без руху.
3. Надати позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення ухвали про залишення зустрічної позовної заяви без руху.
4. Встановити Акціонерному товариству "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду доказів, що підтверджують сплату судового збору за подання даної зустрічної позовної заяви в розмірі, встановленому законодавством, а саме 5 323, 46 грн.
- подання до суду підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
5. Роз'яснити позивачу за зустрічним позовом, що якщо недоліки зустрічної позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із такою заявою.
6. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.
Суддя М.Є. Літвінова