ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.08.2020Справа № 910/4014/16
За позовом Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала"
до 1. Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві
2. Державної казначейської служби України
про стягнення грошових коштів
за участю Прокуратури міста Києва
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Кошляк М.І.
Представники учасників справи:
від позивача ОСОБА_1. (директор);
від відповідача-1 не з'явилися;
від відповідача-2 не з'явилися;
від прокуратури Греськів І.І. (за посвідченням).
В судовому засіданні 25.08.2020 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників позивача та прокуратури, що повне рішення буде складено 08.09.2020 року.
У березні 2016 року Приватне підприємство "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві (відповідач-1) та Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві (відповідач-2) про стягнення 351 871,00 грн. (триста п'ятдесят одна тисяча вісімсот сімдесят одна гривня) моральної шкоди та 1151,60 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят одна гривня 60 копійок) збитків.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 року (суддя Цюкало Ю.В.) у справі № 910/4014/16 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала" грошові кошти: 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень) моральної шкоди.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2017 року рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 року скасовано та прийнято нове, яким в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала" до 1) Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, 2) Державної казначейської служби України - відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2017 року касаційну скаргу Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала" задоволено частково, рішення Господарського суду м. Києва від 11.07.2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.03.2017 року у справі № 910/4014/16 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2018 року у справі № 910/4014/16 позовні вимоги задоволено частково; провадження у справі № 910/4014/16 в частині стягнення з відповідача-1 на користь позивача 10 200,00 грн. реальних збитків (витрат, зроблених з метою відновлення порушеного права та сплачених за придбання комп'ютерної техніки та програмного забезпечення) припинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України; стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 1151,60 грн.; в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 19.12.2018 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2018 року та рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 року у справі № 910/4014/16 в частині задоволених позовних вимог змінено; абзац 3 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 року викладено в редакції: "Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала" 1151 грн. 60 коп"; постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2018 року та рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 року у справі № 910/4014/16 в частині позовних вимог про стягнення 1 300 000,00 грн. грошового еквіваленту завданої шкоди через підрив ділової репутації (гудвіл) та 691 200,00 грн. грошового еквіваленту завданої шкоди через підрив іміджу, зниження престижу та підрив довіри до діяльності скасовано; справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва; в іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2018 року та рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 року у справі № 910/4014/16 залишено без змін.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Спичаку О.М.
27.12.2018 року суддею Господарського суду міста Києва Спичаком О.М. подано заяву про самовідвід від розгляду справи № 910/4041/16.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2018 року задоволено заяву судді Спичака О.М. про самовідвід від розгляду справи № 910/4014/16.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2019 року справу № 910/4014/16 передано для розгляду судді Мандриченку О. В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2019 року справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання у даній справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2019 року призначено судову експертизу у даній справі, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.
Листом № 5916-19 від 13.05.2019 року Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз матеріали справи були повернуті до Господарського суду міста Києва без виконання ухвали суду, у зв'язку з відсутністю в експертній установі спеціалістів, які б вирішували питання поставлені в ухвалі суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 року поновлено провадження у справі № 910/4014/16, розгляд справи призначено на 27.06.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 року зупинено провадження у справі № 910/4014/16 до вирішення питання про відвід судді Мандриченка О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2019 року відмовлено в задоволенні заяви Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала" про відвід судді Мандриченка О.В. у справі № 910/4014/16.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2019 року поновлено провадження у справі № 910/4014/16, підготовче засідання призначено на 10.09.2019 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2019 року задоволено самовідвід судді Мандриченка О.В. у справі № 910/4014/16, ухвалено відвести суддю Мандриченка О.В. від розгляду справи № 910/4014/16, матеріали справи № 910/4014/16 передано уповноваженій особі для вирішення питання про автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2019 року справу № 910/4014/16 передано на розгляд судді Коткова О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2019 року справу № 910/4014/16 прийнято до провадження, ухвалено розгляд справи № 910/4014/16 здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.08.2019 року.
В підготовчих засіданнях 20.08.2019 року та 03.09.2019 року судом оголошувалась перерва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 року призначено у справі № 910/4014/16 судову експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
21.10.2019 року матеріали справи було скеровано до експертної установи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 року поновлено провадження у справі № 910/4014/16, задоволено клопотання б/н б/д судового експерта Тимощик Л.П., витребувано у Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала" документи, необхідні для проведення експертизи та зупинено провадження у справі.
31.01.2020 року через відділ діловодства суду Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України супровідним листом № 805/2-1-17/50 від 27.01.2020 року були повернуті матеріали справи № 910/4014/16 без висновку судової експертизи, у зв'язку з ненаданням документів, необхідних для проведення судової експертизи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 року поновлено провадження у справі № 910/4014/16, підготовче засідання призначено на 25.02.2020 року.
В підготовчому засіданні 25.02.2020 року судом оголошувалася перерва.
За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.
Так, в підготовчому засіданні 17.03.2020 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/4014/16 до судового розгляду по суті на 14.04.2020 року.
У зв'язку з перебуванням судді Коткова О.В. у відпустці, засідання у даній справі, призначене на 14.04.2020 року не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 року судове засідання призначено на 19.05.2020 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2020 року розгляд справи відкладено на 09.06.2020 року.
В судовому засіданні 09.06.2020 року судом оголошувалася перерва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 року розгляд справи відкладено на 21.07.2020 року.
В судових засіданнях 21.07.2020 року та 04.08.2020 року судом оголошувалася перерва.
В судовому засіданні 25.08.2020 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов. Представник прокуратури проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в задоволені позову в повному обсязі.
Представники відповідачів в судове засідання 25.08.2020 року не з'явилися.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
04 жовтня 2012 року працівниками підрозділу Державної податкової служби України та відповідача-1 у кримінальному правопорушенню, внесеному до ЄРДР за №42013110040000370, з метою перевірки інформації про вчинення злочину було здійснено виїзд за адресою місця знаходження торгівельного павільйону з продажу алкогольних напоїв позивача. Під час проведення огляду місця події було виявлено партію алкогольної продукції - горілки ТМ "Білий Налив", об'ємом 0.7 л та 0.5 л в кількості 37 пляшок, яка знаходилася на реалізації у вказаному торгівельному павільйоні та була маркована марками акцизного податку, що викликали сумніви у працівників правоохоронних органів щодо законності виготовлення і походження таких алкогольних напоїв. У зв'язку з цим 10.10.2012 року експертам НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві для проведення експертного дослідження була направлена частина алкогольної продукції, виявленої у позивача.
Крім того, 04 жовтня 2012 року регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України видано наказ №504 про проведення фактичної перевірки позивача, за наслідками якої встановлено, що позивачем в порушення чинного законодавства здійснювався продаж винних напоїв за цінами, нижчими від мінімальних цін, встановлених державою.
11 жовтня 2012 року регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України видано розпорядженням № 3034/10/21-213, відповідно до якого позивачу анульовано ліцензію на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
19 жовтня 2012 року постановою слідчого відповідача-1 порушено кримінальну справу № 04-33441 за фактом незаконного виготовлення та зберігання в приміщенні торгівельного павільйону позивача, з метою використання при продажі товарів, підроблених марок акцизного збору за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 199 Кримінального кодексу України. В мотивувальній частині вказаної постанови приводом для порушення кримінальної справи зазначено матеріали перевірки від 04.10.2012 року.
25 жовтня 2012 року за наслідками проведення обшуку у позивача на підставі постанови слідчого відповідача-1 вилучено бухгалтерську та кадрову документацію, а також комп'ютерну техніку, про що складено протокол обшуку від 25.10.2012 року.
26 жовтня 2012 року слідчий відповідача-1 виніс постанову в межах справи № 04-33441, якою порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 , за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.199 Кримінального кодексу України.
10 квітня 2014 року постановою старшого слідчого відповідача-1 кримінальне провадження № 42013110040000307 закрито у зв'язку з відсутністю у зазначеній події складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 Кримінального кодексу України.
23 квітня 2014 року постановою старшого слідчого відповідача-1 кримінальне провадження № 42013110040000307 відносно ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 Кримінального кодексу України.
31 жовтня 2012 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-13869/12/2670 визнано протиправним та скасовано наказ Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України № 504 від 04.10.2012 року про проведення фактичної перевірки позивача.
18 грудня 2012 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 2а-14341/12/2670 визнано протиправним та скасовано розпорядження Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України №3034/10/21-213 від 11.10.2012 про анулювання позивачу ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
22 лютого 2016 року рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/30336/15 позивачу відмовлено повністю в позові до відповідача-1, відповідача-2 та прокуратури Дніпровського району міста Києва про стягнення збитків у сумі 34 680,00 грн., з яких 10 200,00 грн. - кошти, спрямовані на придбання двох системних комп'ютерних блоків та сертифікованого програмного забезпечення, та 24 480 грн. - орендні платежі Науково-виробничій фірмі "Скала" на період відсутності вилученої оргтехніки.
Водночас, 21 квітня 2016 року постановою Київського апеляційного господарського суду змінено рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 року у справі № 910/30336/15, а саме частково задоволено позов. Стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 24 480,00 грн. завданих збитків та 830,59 грн. судових витрат зі сплати судового збору. Разом з тим, апеляційний господарський суд погодився з рішенням місцевого суду в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення коштів, спрямованих на придбання двох системних комп'ютерних блоків та сертифікованого програмного забезпечення у сумі 10 200,00 грн.
31.05.2016 року Дніпровським районним судом міста Києва прийнято рішення у справі № 755/3209/16-ц за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1 в особі Комісії з припинення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та відповідача-2 про стягнення 273 715,00 грн. моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду. Зазначеним рішенням суду позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури і суду в розмірі 100 000,00 грн.
09 лютого 2017 року рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/23186/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2017 року та постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2017 року, відмовлено позивачу у позові до Прокуратури міста Києва та відповідача-2 про: 1) стягнення з Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку Державної казначейської служби України на користь позивача моральної шкоди в сумі 1 896 091,00 грн., завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, в особі прокуратури міста Києва, у зв'язку з протиправним порушенням 19.10.2012 року та 26.10.2012 року кримінальної справи № 04-33441 (кримінального провадження від 29.03.2013 року ЄРДР № 4201311004000307), протиправним проведенням 25.10.2012 року обшуку нежитлового приміщення позивача по вул. Луначарського, 24 у місті Києві, протиправним вилученням під час обшуку, упродовж тривалого строку, власності позивача; 2) стягнення шкоди у вигляді неотриманих доходів внаслідок зриву проведення у 2012-2015 роках національної спеціалізованої постійно діючої виставки-ярмарку алкогольних напоїв "Україна виноробна "СКАЛА-2012-2015" в сумі 615 000,00 грн.; 3) стягнення шкоди у вигляді неотриманих доходів (упущеної вигоди) внаслідок фактичного припинення діяльності позивача в період з 18.10.2012 року по 18.12.2012 року в сумі 513 338,58 грн.; 4) стягнення витрат у сумі 18 000,00 грн. за проведення експертизи та оцінки шкоди у вигляді неотриманого доходу (упущеної вигоди); 5) зобов'язання прокуратури міста Києва публічно вибачитись перед позивачем та генеральним директором позивача у спосіб розміщення на офіційному сайті прокуратури міста Києва відповідної інформації (листа), копію якого надіслати на адресу позивача та генерального директора позивача.
27.03.2017 року рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/6889/13 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 12.04.2017 року), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 року та постановою Верховного Суду від 20.02.2018 року, стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь позивача 45 353,54 грн. упущеної вигоди, 548,09 грн. судового збору за подання позовної заяви, 373,40 грн. витрат на проведення судової експертизи, 406,36 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, 443,30 грн. за подання касаційної скарги. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. При цьому, вимоги позивача у справі № 910/6889/13 були мотивовані тими ж підставами та обставинами, що і в цій справі щодо стягнення упущеної вигоди у сумі 513 338,58 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що триваючі протиправні дії відповідача-1 підірвали його імідж та ділову репутацію в очах ділових партнерів та виробників алкогольних напоїв, що призвело до систематичного стресового стану, необхідності позивачеві доводити свою невинуватість, захищати в судах та різних органах виконавчої влади свої інтереси. Як наслідок, позивач не міг виконувати свої зобов'язання перед контрагентами, йому була спричинена значна шкода, оскільки внаслідок обшуку мало місце повне зупинення роботи позивача, позбавлення ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі, розрив ділових відносин, контрактів, недовіра до позивача, як ділового партнера з боку виробників алкогольних напоїв та оптових постачальників напоїв тощо.
Відповідач-1 проти позовних вимог заперечує, з підстав того, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження причинного зв'язку між діями та наслідками, а також причинно-наслідкового зв'язку між діями та наслідками. Крім того, відповідач вказує, що позивач не надав доказів на підтвердження грошового еквіваленту заподіяної моральної шкоди через зниження престижу (гудвілу), підрив довіри до діяльності та ділової репутації.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2018 року у справі № 910/4014/16 позовні вимоги задоволено частково; провадження у справі № 910/4014/16 в частині стягнення з відповідача-1 на користь позивача 10 200,00 грн. реальних збитків (витрат, зроблених з метою відновлення порушеного права та сплачених за придбання комп'ютерної техніки та програмного забезпечення) припинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України; стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 1151,60 грн.; в іншій частині позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 19.12.2018 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2018 року та рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 року у справі № 910/4014/16 в частині задоволених позовних вимог змінено; абзац 3 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 року викладено в редакції: "Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала" 1151 грн. 60 коп"; постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2018 року та рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 року у справі № 910/4014/16 в частині позовних вимог про стягнення 1 300 000,00 грн. грошового еквіваленту завданої шкоди через підрив ділової репутації (гудвіл) та 691 200,00 грн. грошового еквіваленту завданої шкоди через підрив іміджу, зниження престижу та підрив довіри до діяльності скасовано; справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва; в іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2018 року та рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2017 року у справі № 910/4014/16 залишено без змін.
Направляючи дану справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в постанові від 19.12.2018 року Верховний Суд зазначив, що суд касаційної інстанції вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій про відмову позивачу у задоволенні 1 300 000,00 грн. грошового еквіваленту завданої шкоди через підрив ділової репутації (гудвіл) та 691 200,00 грн. грошового еквіваленту завданої шкоди через підрив іміджу, зниження престижу та підрив довіри до діяльності, оскільки суди не надали оцінки доводам позивача про те, що саме внаслідок незаконних дій відповідача-1 позивачу було завдано шкоду, що призвело до передчасних висновків про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.
Отже, спір у даній справі стосується відшкодування майнової та немайнової шкоди, завданої позивачу, внаслідок дій відповідача-1, пов'язаних з порушенням кримінальних справ щодо позивача та його директора, з їх подальшим закриттям у зв'язку з відсутністю в події складу кримінального правопорушення та неповернення вилученого майна, що належить позивачу.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Предмет доказування під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій складають факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення.
Як вже зазначалося судом вище, спір у справі стосується відшкодування майнової та немайнової шкоди, завданої позивачу, внаслідок дій відповідача-1, пов'язаних з порушенням кримінальних справ щодо позивача та його директора, з їх подальшим закриттям у зв'язку з відсутністю в події складу кримінального правопорушення та неповернення вилученого майна, що належить позивачу.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 Цивільного кодексу України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною 1 статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини 1 статті 1176 Цивільного кодексу України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини 6 цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
Шкода, завдана фізичній (юридичній) особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
Статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою. Довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення заподіяної шкоди.
Так, дослідженню та встановленню у даній справі підлягають обставини щодо правових підстав для відшкодування завданої позивачу шкоди через підрив ділової репутації (гудвіл) у розмірі 1 300 000,00 грн. та шкоди завданої через підрив іміджу, зниження престижу та підрив довіри до діяльності у розмірі 691 200,00 грн.
Суд відмічає, що в українському законодавстві немає єдиного унормованого визначення ділової репутації.
В Законі України "Про банки і банківську діяльність" у статті 2 встановлено, що ділова репутація - відомості, зібрані Національним банком України, про відповідність діяльності юридичної або фізичної особи, у тому числі керівників юридичної особи та власників істотної участі у такій юридичній особі, вимогам закону, діловій практиці та професійній етиці, а також відомості про порядність, професійні та управлінські здібності фізичної особи.
В Законі України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" зазначено, що ділова репутація - сукупність документально підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про відповідність її господарської та/або професійної діяльності вимогам законодавства, а для фізичної особи - також про належний рівень професійних здібностей та управлінського досвіду, а також відсутність в особи судимості за корисливі злочини і за злочини у сфері господарської діяльності, не знятої або не погашеної в установленому законом порядку.
Під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Ділова репутація має свою вартість (гудвіл) та є однією з складових ринкової вартості юридичної особи.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.06.1986 року (заяви № 8543/79, 8674/79, 8675/79 та 8685/79 у справі "Ван Марле та інші проти Нідерландів" (Van Marle and Others) визначено, що "гудвіл" (goodwill) - накопичені нематеріальні активи підприємства, що охоплюють її найменування, репутацію, ділові зв'язки (зокрема, і клієнтуру), товарні знаки та ін.; власність "фірми".
Чинне законодавство України, зокрема Податковий кодекс (пп. 14.1.40 ст. 14 ПК України), також містить визначення гудвілу. Гудвіл (вартість ділової репутації) - нематеріальний актив, вартість якого можна визначити як різницю між ринковою ціною та балансовою вартістю активів підприємства як цілісного майнового комплексу, що виникає в результаті використання найкращих управлінських якостей, домінуючої позиції на ринку товарів, послуг, нових технологій тощо. Вартість гудвілу не підлягає амортизації та її не враховують під час визначення витрат платника податку, щодо активів якого виник такий гудвіл.
З одного боку, гудвіл є нематеріальним активом, але головною умовою визнання нематеріального активу є його ідентифікація. При цьому гудвіл є частиною репутації компанії, а тому його не може бути відокремлено від неї.
Поняття гудвілу та ділової репутації не є тотожними. Гудвіл, на відміну від ділової репутації, є активом, який має вартісне вираження та використовується у бухгалтерському і податковому обліку.
Норми ст. 94 Цивільного кодексу України констатують, що юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації. Способами захисту ділової репутації може бути вимога про відшкодування збитків та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної такими порушеннями юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються відповідно до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.
Моральна (немайнова) шкода полягає, зокрема, у приниженні ділової репутації юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно зі ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
У пункті 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
При цьому, під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами ст. 1167 Цивільного кодексу України, відповідно до ч. 1 якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що розмір заявленої шкоди завданої через підрив ділової репутації (гудвіл) у розмірі 1 300 000,00 грн. складається з: виплати позивачем 475,3 тис. грн. заборгованості податків до Державного бюджету та поточних зобов'язань, 228,9 тис. грн. заборгованості з заробітної плати (за рішенням суду), 480,0 тис. грн. заборгованості з авторської винагороди (за рішенням суду), 414,4 тис. грн. заборгованості перед постачальниками алкогольних напоїв (за рішенням суду); розмір заявленої шкоди завданої шкоди через підрив іміджу, зниження престижу та підрив довіри до діяльності у розмірі 691 200,00 грн. внаслідок незаконного кримінального переслідування позивача відновить добрий діловий імідж позивача перед партнерами та світом, відновить господарську діяльність позивача шляхом закупівлі відповідної кількості алкогольних напоїв, тощо, зупинену з 01.07.2017 року з вини відповідача-1.
Таким чином, вирішуючи даний спір про відшкодування 1 300 000,00 грн. завданої шкоди через підрив ділової репутації (гудвіл) та 691 200,00 грн. завданої шкоди через підрив іміджу, зниження престижу та підрив довіри до діяльності, обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача та наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача.
З метою встановлення фактичних даних, що виходять з предмету доказування у даній справі, за клопотанням позивача ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2019 року призначено у справі судову експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України.
На вирішення експертів поставити наступні питання:
- Чи підтверджується документально завдання Дніпровським районним управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві шкоди (через підрив іміджу, зниження престижу та підрив довіри і через підрив ділової репутації) Приватному підприємству "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала" шляхом:
- складання Протоколу КИ№ про адміністративне правопорушення щодо Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала" за ч. 2 ст.156 КУпАП, яке заключалося у "встановлені факту продажу алкогольних напоїв неповнолітній особі, яка не досягла 18 років";
- анулювання Приватному підприємству "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала" на вимогу Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві Протоколу КИ№ від 04.10.2012р. за ч. 2ст. 156 КУпАП, РУ САТ ДПС України у м. Києві ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями позивачем у період з 18.10.2012р. по 18.12.2012р.;
- вилучення Дніпровським районним управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві у Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала" 04.10.2012р. 8 пляшок горілки ТМ "Білий налив";
- порушення Дніпровським районним управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві 19.10.2012р. щодо Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала" кримінальної справи №04- 33441 та порушення Дніпровським районним управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві 26.10.2012р. щодо органу управління Дніпровським районним управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, в особі власника та генерального директора ОСОБА_1 кримінальної справи №04-33441 за ознаками складу злочину, кримінальна відповідальність за який передбачена ч. 1 ст.199 КК України;
- проведення Дніпровським районним управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві на Приватному підприємстві "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала" 25.10.2012р. обшуку та незаконне/вилучення власності підприємства, без рішення суду та дозволу прокурорам саме 29 пляшок горілки ТМ "Білий налив", трьох комп'ютерних системних блоків, усієї кадрової, бухгалтерської документації підприємства (без опису), незаконне утримування майна підприємства Дніпровським районним управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві впродовж тривалого строку, що спричинило підрив ділової репутації, іміджу, зниження престижу, підрив довіри до діяльності Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала"?
- Чи підтверджується розмір шкоди 1 300 000,00 грн. через підрив ділової репутації Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала" (гудвіл) внаслідок дій Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, зазначених в п. 2.1. даної ухвали?
- Чи підтверджується розмір шкоди 691 200,00 грн. через підрив іміджу, зниження престижу та підрив довіри Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала" внаслідок дій Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, зазначених в п. 2.1. даної ухвали?
Відповідно до частини третьої статті 102 Господарського процесуального кодексу України при визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.
У відповідності до пункту 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, експерту заборонено самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.
02.12.2019 року до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання судового експерта Тимощик Л.П. про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення судової експертизи, яке ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 року було судом задоволено.
Так, ухвалою суду від 04.12.2019 року витребувано у Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала" документи, необхідні для проведення експертизи, а саме:
Щодо об'єкта інтелектуальної власності:
- копію свідоцтва на знак для товарів і послуг;
- копію договору про передавання виключних майнових прав інтелектуальної власності (у разі наявності);
- копію договору про трансфер технологій (уразі наявності);
- копії інших договорів щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності (уразі наявності);
- витяги з відповідних державних реєстрів;
- інші документи, пов'язані з ідентифікацією майнових прав інтелектуальної власності.
Щодо юридичної та бухгалтерської інформації підприємства-правовласника:
- статут підприємства правовласника -1111 "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" (копія, завірена печаткою підприємства та підписана уповноваженою особою);
- установчий договір підприємства правовласника - ПП "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА";
- висновки і акти аудиторських перевірок 1111 "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" за останні три повні роки та на дату оцінки (копії, завірені печаткою підприємства та підписані уповноваженою особою);
- бухгалтерську звітність підприємства (за останні три повні роки та на дату оцінки), у тому числі баланси; звіти про фінансові результати (копії, завірені печаткою підприємства та підписані уповноваженою особою);
- розшифрування рядків балансу: код 1000 "Нематеріальні активи", код 1001 "Первісна вартість", код 1002 "Накопичена амортизація" форми № 1 (за три останні повні роки та на дату оцінки);
- план маркетингових заходів на перспективу;
- інформацію про перспективи розвитку підприємства 1111 "Виробничо- дистрибьюторська компанія "Дім Вина "СКАЛА" (на найближчі п'ять років):
бізнес-план;
фінансовий план на наступний рік, перспективи підприємства з вказівкою: цін і обсягів надання послуг на перспективу; даних про потенційну можливість збільшення обсягів надання послуг у порівнянні з наявними показниками; потреби в інвестиціях для реалізації намічених перспектив в якісних (натуральних) і кількісних (вартісних) показниках та напрямів інвестування; факторів, що можуть негативно вплинути на розвиток підприємства.
Щодо розміру шкоди, нанесеної правовласнику у зв'язку з незаконним використанням знаків для товарів та послуг необхідно надати:
- актуальну виписку з Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг за Свідоцтвом на знак для товарів та послуг № 25070 від 15.05.2002, № 25071 від 15.05.2002 станом на дату оцінки;
- завірені копії документів, що містять показники, доходу, які одержував або одержує за звичайних обставин власник майнових прав на знак для товарів і послуг № 25070 від 15.05,2002, № 25071 від 15.05.2002; до таких документів належать:
- ліцензійні договори на використання знаку для товарів і послуг № 25070 від 15.05.2002, № 25071 від 15.05.2002, у тому числі: акти взаємних розрахунків (звірок) з приводу розміру фактичних ліцензійних платежів між Ліцензіаром та Ліцензіатом та з документальним підтвердженням сплати (платіжні доручення; рахунки-фактури; банківські виписки тощо);
- інші фінансові, податкові та бухгалтерські документи, які містять показники, які характеризують доходи за звичайних обставин власника майнових прав на знак для товарів і послуг № 25070 від 15.05.2002 , № 25071 від 15.05.2002 від володіння такими правами;
- фінансово-господарські документи (господарські договори у т.ч. зовнішньоекономічні у повному обсязі (з додатками та специфікаціями, вантажно-митними деклараціями тощо), первинна бухгалтерська документація, а саме: платіжні доручення, рахунки-фактури, чеки, акти, видаткові та товарні накладні та ін.) на продукцію або послуги, які надаються з використанням знаку для товарів та послуг;
- інформацію з приводу застосування знаку для товарів і послуг № 25070 від 15.05.2002, № 25071 від 15.05.2002 (обсяг виробленої продукції (надання послуг) у натуральному та грошовому вимірі на яку було нанесено (використано) знак; номенклатура продукції на яку було нанесено знак з зазначенням ціни та інших характеристик (видаткові або податкові накладні) тощо);
- калькуляцію витрат, понесених на створення знаку для товарів і послуг № 25070 від 15.05.2002, № 25071 від 15.05.2002 , а також витрати, пов'язані з проведенням маркетингових досліджень і рекламою з документальним підтвердженням (платіжні доручення; рахунки-фактури; довідки тощо); до складу вказаних витрат входять:
Bpt - витрати на розробку об'єкта оцінки, грн.;
Bmt - витрати на маркетингові дослідження та рекламу стосовно об'єкта оцінки, грн.;
Bkt - витрати на доведення об'єкта оцінки до стану, придатного для промислового та комерційного використання, у тому числі витрати, пов'язані з реєстрацією, отриманням та підтриманням чинності підтверджувального документа (патенту, свідоцтва тощо), грн. ;
Bpmt - прямі матеріальні витрати, грн. ;
Bopt - прямі витрати на оплату праці, грн.
У свою чергу Bpt (витрати на розробку об'єкта оцінки) включають:
Вндр - фактичні витрати на проведення науково-дослідних робіт, що включають у себе витрати: на пошукові роботи, на проведення теоретичних досліджень, на проведення експериментів, на проведення випробувань, на складання та затвердження звітів та інші;
Вктд - фактичні витрати на розробку конструкторсько-технічної документації, технологічної та/або проектної документації, а саме: на виконання ескізного, технічного, робочого проектів, розрахунків, на проведення випробувань, авторського нагляду, на дизайн;
- матеріали (завірені копії форми № НА-1 "Акт введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності"; № НА-2 "Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуальної власності"; № НА-4 "Інвентаризаційний опис об'єкта права інтелектуальної власності"), які підтверджують прийняття на баланс підприємства знаку для товарів та послуг;
- основні споживачі продукції (послуг), територія розповсюдження; частка на ринку, що займає продукція (послуги), яка пропонується або надається з використанням знаку для товарів та послуг № 25070 від 15.05.2002, № 25071 від 15.05.2002;
- звіти про оцінку на знак для товарів та послуг (за наявності);
- маркетингову стратегію підприємства;
- акт податкової перевірки підприємства (за наявності);
- ставки роялті притаманні галузі в якій використовується знак для товарів та послуг № 25070 від 15.05.2002, № 25071 від 15.05.2002.
Проте, до Господарського суду міста Києва від Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України повернулися матеріали справи № 910/4014/16 без висновку судової експертизи, у зв'язку з ненаданням документів, необхідних для проведення судової експертизи.
Частиною четвертою статті 102 Господарського процесуального кодексу України у разі ухилення учасника справи від подання суду на його вимогу необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, що перешкоджає її проведенню, суд залежно від того, яка особа ухиляється, а також яке ця експертиза має значення, може визнати встановленою обставину, для з'ясування якої експертиза була призначена, або відмовити у її визнанні.
Враховуючи те, що експертиза була призначена для з'ясування обставин щодо того, чи підтверджується документально завдання Дніпровським районним управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві шкоди (через підрив іміджу, зниження престижу та підрив довіри і через підрив ділової репутації) Приватному підприємству "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала", чи підтверджується розмір шкоди 1 300 000,00 грн. через підрив ділової репутації Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала" (гудвіл) внаслідок дій Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві та чи підтверджується розмір шкоди 691 200,00 грн. через підрив іміджу, зниження престижу та підрив довіри Приватного підприємства "Виробничо-дистрибьюторська компанія "Дім вина "Скала" внаслідок дій Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, а позивач ухилився від подання до суду на вимогу експерта необхідних для проведення експертизи матеріалів, документів, а тому суд визнає встановленими обставини щодо недоведеності завдання Дніпровським районним управлінням Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві шкоди у заявленому позивачем розмірі.
Крім того, суд зауважує, що складова заявленої до стягнення шкоди завданої через підрив ділової репутації (гудвіл) у розмірі 1 300 000,00 грн. та шкоди через підрив іміджу, зниження престижу та підрив довіри до діяльності у розмірі 691 200,00 грн. не підпадає під визначення гудвіл.
За таких обставин, оскільки позивач не довів порушення його прав чи законних інтересів відповідачами, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом, суд дійшов висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим відмовляє в їх задоволенні.
За ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зазначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення відповідачами прав позивача та охоронюваних законом інтересів, в аспекті ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в позовній заяві обставин.
Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 08.09.2020р.
Суддя О.В. Котков