ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.09.2020Справа № 910/8037/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аркс" до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" про стягнення 98 000,00 грн.,
без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
У червні 2020 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Аркс" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (далі - Компанія) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, у розмірі 98 000,00 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10 червня 2020 року вищенаведену позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/8037/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не менше строку карантину, встановленого Кабінетом Міністром України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 10 червня 2020 року про відкриття провадження у справі № 910/8037/20 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 33-Б, 2 під'їзд).
Відповідно до частини 3 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Приписами пункту 3 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що копія вищенаведеної ухвали Господарського суду міста Києва від 10 червня 2020 року була отримана уповноваженим представником відповідача 16 червня 2020 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне повідомлення про вручення цього судового відправлення.
Проте Компанія в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подала, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направила.
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на те, що Компанія належним чином була повідомлена про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
14 серпня 2018 року на автодорозі М-15 сполученням Одеса-Рені (99 км + 700 м) сталася дорожньо-транспортна пригода за участі чотирьох транспортних засобів: автомобіля "MERCEDES-BENZ", державний номерний знак: НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , автомобіля "SEAT", державний номерний знак: НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_2 , автомобіля "LEXUS", державний номерний знак: НОМЕР_4 , та автомобіля "CITROEN", державний номерний знак: НОМЕР_5 . Причиною ДТП стало те, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем "MERCEDES-BENZ", державний номерний знак: НОМЕР_1 , порушив пункт 12.1 Правил дорожнього руху України, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на автомобіль "SEAT", державний номерний знак: НОМЕР_3 , що стояв попереду, який у свою чергу вдарив по інерції автомобіль "LEXUS", державний номерний знак: НОМЕР_4 , а той - автомобіль "CITROEN", державний номерний знак: НОМЕР_5 .
Зазначені обставини були встановлені постановою Саратського районного суду Одеської області від 21 вересня 2018 року у справі № 513/822/18, якою водія автомобіля "MERCEDES-BENZ", державний номерний знак: НОМЕР_1 , ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (копія даної постанови наявна в матеріалах справи).
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "SEAT", державний номерний знак: НОМЕР_3 (застрахований транспортний засіб).
Судом встановлено, що пошкоджений транспортний засіб було застраховано позивачем на підставі заяви-приєднання (акцепт) до договору добровільного страхування наземного транспорту (приєднання) "Прямий захист" (оферти від 7 лютого 2018 року № 146) від 2 липня 2018 року № 40755а18. Копія цього правочину наявна в матеріалах справи.
У зв'язку з наведеними обставинами 20 серпня 2018 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про подію та виплату страхового відшкодування за вказаним договором.
Судом також встановлено, що на підставі ремонтної калькуляції від 21 серпня 2018 року № 1.003.18.0 позивачем було складено страховий акт від 28 серпня 2018 року № АXA2403267 (належні копії зазначених документів наявні в матеріалах справи).
Відповідно до вказаного акту сума страхового відшкодування склала 100 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що вказана сума страхового відшкодування була перерахована позивачем страхувальнику, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 29 серпня 2018 року № 488 779.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак, Товариство, здійснивши виплату страхового відшкодування, набуло права потерпілої у ДТП особи в межах здійсненої виплати у вищенаведеній сумі.
З матеріалів справи вбачається, що на час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як особи, що на законних підставах експлуатує автомобіль "MERCEDES-BENZ", державний номерний знак: НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , була застрахована відповідачем на підставі договору (полісу) серії АМ № 003424671 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб - 100 000,00 грн., франшиза - 2 000,00 грн.).
Отже, Компанія є особою, на яку вказаним полісом покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації вищевказаного автомобіля "MERCEDES-BENZ", на момент ДТП.
З матеріалів справи вбачається, що 10 серпня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою від 10 серпня 2019 року № ЕЛ_7074 про виплату вищезазначеного страхового відшкодування. Проте вказана заява на день подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви задоволена Компанією не була.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Аналогічна норма міститься у статті 9 Закону України "Про страхування".
Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу серії АМ № 003424671, а також положення статей 12, 22, 29 Закону, статей 9, 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1192 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати позивачу шкоду в розмірі суми, право на вимогу якої перейшло до останнього.
Беручи до уваги підтверджену матеріалами справи суму сплаченого позивачем на користь страхувальника страхового відшкодування у розмірі 100 000,00 грн., а також враховуючи встановлений полісом серії АМ № 003424671 ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, у розмірі 100 000,00 грн. та франшизи - 2 000,00 грн., суд дійшов висновку про те, що у відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати позивачу шкоду в розмірі 98 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач вказану суму страхового відшкодування на користь позивача не сплатив, обґрунтованих заперечень до Товариства не висунув, до суду їх також не подав. Матеріали справи не місять доказів протилежного.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що сума страхового відшкодування, яка становить 98 000,00 грн., підтверджена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача вищезазначеної суми підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати, які складаються зі сплаченої Товариством суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 33-Б, 2 під'їзд; ідентифікаційний код 20080515) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Аркс" (04070, місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8; ідентифікаційний код 20474912) 98 000 (дев'яносто вісім тисяч) грн. 00 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування) та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 7 вересня 2020 року.
Суддя Є.В. Павленко