ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.09.2020Справа № 910/5907/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" до фізичної особи - підприємця Теленченка Максима Миколайовича про стягнення 293 103,92 грн.,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
У квітні 2020 року акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця Теленченка Максима Миколайовича (далі - Підприємець) заборгованості в розмірі 293 103,92 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами договором про надання овердрафту від 17 травня 2019 року № 60.06.000640, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за кредитом в сумі 276 733,97 грн. та заборгованість за простроченими процентами у сумі 11 294,70 грн. Крім того, за порушення строків сплати заборгованості за кредитом та нарахованими процентами позивачем додатково нарахована пеня в загальній сумі 5 075,25 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 4 травня 2020 року вищенаведену позовну заяву Банку прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5907/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику/повідомлення представників сторін (без проведення судового засідання).
Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 4 травня 2020 року про відкриття провадження у справі № 910/5907/20 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04060, місто Київ, вулиця Берлінського Максима, будинок 20, квартира 74. Проте вказане відправлення було повернуто підприємством поштового зв'язку до суду без вручення адресату у зв'язку з відсутністю останнього за вказаною адресою.
Відповідно до частини 3 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Приписами пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 4 травня 2020 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги те, що Підприємець належним чином був повідомлений про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для розгляду її по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
17 травня 2019 року між сторонами укладено договір № 60.06.000640 про надання овердрафту, за умовами якого Банк зобов'язався надати Підприємцю овердрафт шляхом оплати платіжних документів позичальника, а також здійснення договірного списання грошових коштів, на підставі та у випадках, передбачених цим договором або іншими договорами, укладеними між Банком та позичальником, з поточного рахунку № НОМЕР_1 , якій відкрито позивачем в межах ліміту овердрафту в разі відсутності або недостатності грошових коштів на поточному рахунку відповідача.
Даний правочин підписаний уповноваженими представниками сторін, а також скріплений печаткою позивача.
Відповідно до пункту 2.2 цього правочину максимальний ліміт овердрафту встановлено у розмірі 170 000,00 грн.
Пунктом 2.3 договору встановлено, що строк виконання зобов'язань позичальника по поверненню фактично отриманих грошових коштів за овердрафтом встановлюється відповідно до пунктів 2.4-2.5 цього договору, або у повідомленнях Банку відповідно до пункту 2.5.1 цього договору та/або настає у термін дострокового виконання зобов'язань позичальника на умовах, визначених цим договором. Днем погашення овердрафту є останній день строку дії договору, встановлений пунктом 6.1 даної угоди.
Ліміт овердрафту встановлюється в розмірі 170 000,00 грн., зі строком дії з 17 травня 2019 року по 9 липня 2019 року включно (пункт 2.4 договору).
4 вересня 2019 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору овердрафту, в якій змінили максимальний розмір ліміту овердрафту - 276 807,00 грн., та строк дії овердрафту - з 4 вересня 2019 року по 9 вересня 2019 року.
За змістом пункту 2.5 даного правочину наступний строк дії ліміту овердрафту (наступний період) встановлюється:
- автоматично без повідомлення Банком позичальника з 10 числа кожного місяця, в якому закінчується попередній строк дії ліміту овердрафту, по 9 число місяця, наступного за місяцем встановлення ліміту овердрафту, - у разі, якщо розмір ліміту овердрафту, встановлений на наступний період, у порівнянні з попереднім строком дії ліміту овердрафту (попередній період) залишається незмінним;
- або в інший строк, що встановлюється Банком відповідно до умов цього договору.
Згідно з пунктом 2.5.1 договору в разі зміни Банком розміру ліміту овердрафту на наступний період у порівнянні з попереднім періодом, не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку дії ліміту овердрафту за попередній період, Банк повідомляє позичальника про розмір ліміту овердрафту, встановлений на наступний період, шляхом направлення відповідного повідомлення позичальнику одним з наступних способів за вибором Банку: засобами електронної пошти на електронну адресу позичальника - ІНФОРМАЦІЯ_1, кур'єрською поштою, рекомендованим листом, або шляхом особистого вручення відповідачу під підпис. Відслідкування строку дії та розміру ліміту овердрафту на наступний період є обов'язком Підприємця. Позичальник зобов'язаний самостійно звертатися до Банку та отримувати інформацію в зручній для нього формі.
Якщо наступний день після закінчення чергового строку дії ліміту овердрафту сума заборгованості за овердрафтом перевищує суму ліміту овердрафту, встановленого на наступний період, різниця між встановленим лімітом овердрафту та фактичною заборгованістю позичальника за овердрафтом вважається простроченою заборгованістю за овердрафтом. Подальший облік простроченої заборгованості за овердрафтом здійснюється на окремому рахунку обліку простроченої заборгованості за кредитами.
За умовами пункту 2.5.2 даного правочину прострочена заборгованість за овердрафтом повинна бути погашена позичальником протягом 5 календарних днів з дати (включно) її виникнення. Протягом цих днів Банк, за умови повного погашення позичальником у цей період простроченої заборгованості за овердрафтом, може не застосовувати до позичальника штрафні санкції згідно з договором у вигляді неустойки. До повного погашення простроченої заборгованості за овердрафтом, всі кошти, що надходять на поточний рахунок позичальника, вказаний в пункті 2.1 цього договору, самостійно спрямовуються Банком на погашення простроченої заборгованості.
Проценти за користування овердрафтом згідно цього договору встановлюються на рівні 26 % річних (пункт 2.6 договору).
Пунктом 3.4.1 даної угоди визначено, що за користування овердрафтом протягом строку його дії, позичальник сплачує проценти за користування овердрафтом з розрахунку процентної ставки, зазначеної в пункті 2.6 цього договору, що нараховується на суму фактичної заборгованості за овердрафтом за методом факт/факт за фактичний строк користування овердрафтом, з урахуванням умов, визначених в пункті 3.4.1.3 договору.
Відповідно до пункту 3.4.2.1 договору у випадку порушення строків повернення/погашення овердрафту або у разі порушення строку дострокового повернення овердрафту у випадках, прямо визначених цим договором, позичальник, починаючи з першого дня порушення строку повернення/погашення овердрафту (його частки), сплачує проценти за неправомірне користування овердрафтом з розрахунку 40 % річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості по день включно, що передує дню усунення вказаного порушення.
Повне погашення процентів проводиться не пізніше строку, визначеного в пункті 6.1 цього договору. Якщо останній день строку сплати нарахованих процентів припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до законодавства України, днем закінчення строку сплати нарахованих процентів є останній робочий день перед останнім днем строку їх сплати (пункт 3.5.4 договору).
Пунктом 6.1 договору встановлено, що він набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін (за виключенням умов, порядок набрання чинності якими передбачений пунктом 3.1 цього договору) та діє до 15 травня 2020 року.
Судом встановлено, що в період з 17 травня 2019 року по 10 березня 2020 року Банком здійснювалось кредитування відповідача в межах встановленого ліміту овердрафту, шляхом оплати платіжних документів позичальника, а також здійснення договірного списання грошових коштів з поточного рахунку останнього № НОМЕР_1 , що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями виписок з рахунку за період з 17 травня 2019 року по 15 квітня 2020 року.
Проте, як слідує зі змісту копій вищевказаних виписок, 10 березня 2020 року відповідач припинив виконання своїх зобов'язань за договором та припинив сплату процентів, внаслідок чого за ним станом на 15 квітня 2020 року утворилась заборгованість з повернення кредитних коштів у розмірі 276 733,97 грн. та заборгованість за простроченими процентами в сумі 11 294,70 грн.
Крім того, пунктом 4.3.3 договору, сторони встановили, що про припинення надання овердрафту та необхідність дострокового виконання зобов'язань за овердрафтом з підстав, зазначених в пунктах 4.3.3.1-4.3.3.10 цього правочину, Банк письмово повідомляє позичальника шляхом направлення позичальнику відповідної вимоги.
25 березня 2020 року Банк звернувся до відповідача з листом про погашення зобов'язань за договором. Проте станом на дату подачі до суду позовної заяви, Підприємцем зазначені зобов'язання виконані не були.
Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини 2 статті 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина 2 статті 1056-1 ЦК України).
Сторони в договорі погодили розміри процентів за користування кредитом, на підставі якого позивачем правомірно обраховано суму заборгованості по сплаті процентів.
Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором про надання овердрафту від 17 травня 2019 року № 60.06.000640, існування заборгованості відповідача по поверненню кредиту в розмірі 276 733,97 грн. та заборгованість за нарахованими процентами в сумі 11 294,70 грн.
Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи положення вказаної норми та приписи пунктів 2.1.3 та 3.4.1 договору, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитним коштами на момент розгляду справи судом настав.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача заборгованості по кредиту в розмірі 276 733,97 грн. та заборгованість за нарахованими процентами в сумі 11 249,70 грн. Відповідач наявність вказаної заборгованості не спростував, доказів її погашення не надав.
За таких обставин, позовні вимоги Банку про стягнення з Підприємця 276 733,97 грн. заборгованості по кредиту та заборгованості за нарахованими процентами в сумі 11 294,70 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за прострочення строків повернення кредиту в розмірі 4 955,53 грн., нарахованої у період з 10 березня 2020 року по 14 квітня 2020, а також пені за прострочення строків повернення відсотків у розмірі 119,72 грн., нарахованої за цей же період.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Так, сторонами у пункті 5.2 договору погоджено, що за несвоєчасне погашення овердрафту та/або плати за овердрафт позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, яка нараховується на суму простроченого платежу із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно.
Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Оскільки заявлений Банком до стягнення розмір пені є арифметично вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовна вимога про стягнення з відповідача вищевказаної суми цієї штрафної санкції також підлягає задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Водночас відповідачем не було спростовано належними і допустимими доказами тих обставин, на які Банк посилався в обґрунтування своїх позовних вимог.
За таких обставин суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача, у зв'язку з чим даний позов підлягає задоволенню.
Враховуючи положення статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця Теленченка Максима Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) на користь акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Конкорд" (49000, місто Дніпро, площа Троїцька, будинок 2; ідентифікаційний код: 34514392) 276 733 (двісті сімдесят шість тисяч сімсот тридцять три) грн. 97 коп. заборгованості по кредиту, 11 294 (одинадцять тисяч двісті дев'яносто чотири) грн. 70 коп. заборгованості за простроченими відсотками, 4 955 (чотири тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 53 коп. пені за прострочення строків повернення кредиту, 119 (сто дев'ятнадцять) грн. 72 коп. пені за прострочення строків повернення відсотків, а також 4 396 (чотири тисячі триста дев'яносто шість) грн. 55 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 7 вересня 2020 року.
Суддя Є.В. Павленко