ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
07.09.2020Справа № 910/5352/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Дніпросталь" до товариства з обмеженою відповідальністю "Профібуд Проект" про стягнення 55 970,29 грн.,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
У квітні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Дніпросталь" (далі - ТОВ "ВКП Дніпросталь") звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконання умов договору поставки № ДС-1924, укладеного 8 травня 2019 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Профібуд Проект" (далі - ТОВ "Профібуд Проект"), позивач згідно специфікації від 2 жовтня 2019 року № 1 та видаткової накладної від 4 жовтня 2019 року № ДС-0000844 поставив відповідачу у власність продукцію на загальну суму 232 689,00 грн. Оскільки ТОВ "Профібуд Проект" взяте на себе за вказаною угодою зобов'язання по оплаті вартості цього товару виконала лише частково, заборгувавши таким чином позивачу 42 740,32 грн., останній, посилаючись на статті 625, 692 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 181, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просив суд стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу, а також 5 932,12 грн. пені, 6 411,05 грн. штрафу, 212,80 грн. інфляційних втрат та 674,00 грн. трьох процентів річних, нарахованих у зв'язку з несвоєчасним проведенням розрахунків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21 квітня 2020 року вищенаведену позовну заяву ТОВ "ВКП Дніпросталь" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5352/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Крім того, цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не менше строку карантину, встановленого Кабінетом Міністром України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 21 квітня 2020 року про відкриття провадження у справі № 910/5352/20 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 33Б.
Відповідно до частини 3 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Приписами пункту 1 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.
З матеріалів справи вбачається, що копія вищенаведеної ухвали Господарського суду міста Києва від 21 квітня 2020 року була отримана уповноваженим представником ТОВ "Профібуд Проект" 24 квітня 2020 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне повідомлення про вручення цього судового відправлення.
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги те, що ТОВ "Профібуд Проект" належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
В обґрунтування своїх вимог ТОВ "ВКП Дніпросталь" посилалося на те, що 8 травня 2019 року між ним та ТОВ "Профібуд Проект" був укладений договір поставки № ДС-1924, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач - прийняти та оплатити товар згідно сортаменту, кількості та цін, що вказані у рахунках, які виставляє постачальник.
За частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України.
Згідно з частиною 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Однак, при дослідженні вищезазначеного правочину, судом було встановлено, що він не був укладений відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки не містить ні підпису уповноваженої особи ТОВ "Профібуд Проект", ні печатки вказаного суб'єкта господарювання.
Водночас судом встановлено, що 2 жовтня 2019 року уповноваженими представниками сторін було підписано специфікацію № 1, за умовами якої постачальник - ТОВ "ВКП Дніпросталь", зобов'язався передати відповідачу металопродукцію згідно переліку, визначеному в пункті 1 даної специфікації, а відповідач - прийняти вказаний товар та оплатити його вартість.
Пунктом 2 специфікації визначено, що її загальна сума становить 232 689,00 грн. у тому числі ПДВ.
Оплата вартості товару здійснюється шляхом 100 % передоплати від вартості замовлення товару на поточний рахунок постачальника (пункт 3 специфікації).
За пунктом 4 специфікації строк поставки товару - протягом 10 робочих днів з дати отримання передоплати від покупця.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Отже, судом встановлено, що між ТОВ "ВКП Дніпросталь" та ТОВ "Профібуд Проект" був укладений договір поставки, умови якого були визначені вказаною специфікацією.
На виконання положення вищезазначеного правочину позивач згідно видаткової накладної від 4 жовтня 2019 року № ДС-0000844 поставив відповідачу продукцію на загальну суму 232 689,00 грн. (у т.ч. ПДВ).
Факт поставки вказаного товару підтверджується наявною у матеріалах даної справи копією вищенаведеної видаткової накладної, підписаною уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками цих суб'єктів господарювання.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань по поставці товару, також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.
Проте всупереч положенням вищенаведеного правочину ТОВ "Профібуд Проект" взятий на себе обов'язок по оплаті вартості поставленого йому товару виконало лише частково, сплативши позивачу 189 948,68 грн. та заборгувавши таким чином останньому 42 740,32 грн. Факт часткової оплати товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень від 8 листопада 2019 року № 429, від 29 листопада 2019 року № 460, від 29 листопада 2019 року № 461, а також поясненнями самого позивача.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи те, що загальна сума основного боргу відповідача по оплаті товару, яка складає 42 740,32 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і ТОВ "Профібуд Проект" на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог ТОВ "ВКП Дніпросталь" до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв'язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати поставленого йому товару, позивач також просив суд стягнути з ТОВ "Профібуд Проект" три проценти річних у розмірі 674,00 грн., нарахованих у період з 5 жовтня 2019 року по 14 квітня 2020 року на суму основного боргу в розмірі 42 740,32 грн., а також 212,80 грн. інфляційних втрат, нарахованих на зазначену суму боргу протягом жовтня 2019 року - березня 2020 року.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки заявлені ТОВ "ВКП Дніпросталь" до стягнення розміри трьох процентів річних та інфляційних втрат є арифметично вірними, відповідають вимогам чинного законодавства та положенням договору, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаних сум компенсаційних виплат підлягають задоволенню.
Також у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за спірним договором поставки, позивач просив суд стягнути з відповідача 5 932,12 грн. пені, нарахованої у період з 5 жовтня 2019 року по 14 квітня 2020 року на вищевказану суму основної заборгованості, а також штраф у розмірі 6 411,05 грн.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно з частиною 3 вказаної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі та, у разі недодержання письмової форми, є нікчемним (стаття 547 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це передбачено договором або законом.
Однак судом встановлено, що договір поставки від 8 травня 2019 року № ДС-1924, на який посилався позивач в обґрунтування вищевказаної вимоги, є неукладеним, оскільки не містить підпису уповноваженої особи відповідача. У той же час у матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про письмове погодження між сторонами забезпечення здійснення оплати ТОВ "Профібуд Проект" поставленого товару шляхом застосування до останнього штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, а також докази, які свідчать про погодження сторонами розміру цих штрафних санкцій.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що підстави для нарахування та стягнення з ТОВ "Профібуд Проект" пені за прострочення оплати поставленого йому товару відсутні, у зв'язку з чим позов у цій частині задоволенню не підлягає.
За приписами частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Профібуд Проект" (01054, місто Київ, вулиця Ярославів Вал, будинок 33Б; ідентифікаційний код 40139229) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Дніпросталь" (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 114; ідентифікаційний код 42817110) 42 740 (сорок дві тисячі сімсот сорок) грн. 32 коп. основного боргу, 674 (шістсот сімдесят чотири) грн. 00 коп. трьох процентів річних, 212 (двісті дванадцять) грн. 80 коп. інфляційних втрат, а також 1 643 (одну тисячу шістсот сорок три) грн. 73 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство Дніпросталь" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Профібуд Проект" пені у розмірі 5 932,12 грн. та штрафу в розмірі 6 411,05 грн. відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 7 вересня 2020 року.
Суддя Є.В. Павленко