08.09.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/578/20
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом: Вигодської селищної ради,
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Скрипника Ігора Богдановича
про стягнення заборгованості в сумі 17 345 грн 77 к.
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулась Вигодська селищна рада із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Скрипника Ігора Богдановича про стягнення заборгованості в сумі 17345 грн 77 к.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
08.07.2020 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.
Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 08.07.2020 суд встановив відповідачу строк до 15 днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву і всіх наявних у нього доказів, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідач отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 16.07.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.
Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав.
Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Разом з тим, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" внесені зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, де зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Враховуючи те що Закон набрав чинності 17.07.2020, процесуальний строк на подання відповідачем відзиву закінчився 06.08.2020.
Станом на 06.08.2020 відповідач відзиву на позов, заяви про застосування позовної давності або будь-яких заперечень на позов не надіслав.
Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При розгляді справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав зобов"язання щодо сплати орендної плати за 2019 рік в строки, передбачені договором оренди земельної ділянки від 02 січня 2009 року, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 17345 грн 77 к. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, Законом України "Про оренду землі".
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Обставини справи. Оцінка доказів.
Предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за оренду земельної ділянки.
Як стверджує позивач, відповідно до рішення Вигодської селищної ради від 15.01.2019 №13-1/2019 "Про початок реорганізації Вишківської сільської ради, Кропивницької сільської ради, Старомізунської сільської ради шляхом приєднання до Вигодської селищної ради" Вишківську сільську раду реорганізовано шляхом приєднання до Вигодської селищної ради.
02.01.2009 Вишківська сільська рада (орендодавець) та фізична особа - підприємець Скрипник Ігор Богданович (орендар) уклали договір оренди земельної ділянки, відповідно до п.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування пекарні, яка знаходиться в с.Вишків, вул.Томинових.
В оренду надається земельна ділянка кадастровий номер 2622080801:01:001:0602 площею 0,19 га. Категорія земель-землі житлової та громадської забудови. Цільове призначення - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (п.2 договору).
Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 77216 грн 00 к.
Згідно п.7 договору - він укладений на 49 років.
Орендна плата за землю становить 10 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки та вноситься орендарем виключно в грошовій формі у вигляді щомісячних платежів до сільського бюджету у розмірі 643 грн 50 к. не пізніше 30 числа поточного місяця, яка становить в рік 7721 грн 60 к. (п.9. договору).
Розмір орендної плати за землю щорічно переглядається з урахуванням зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом (п.10 договору).
06.03.2014 сторони спору уклали Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 02.01.2009 року, відповідно до умов якої внесли зміни в п.5 договору, а саме погодили, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 152380 грн 00 к. Також внесли зміни в п.9 договору, виклавши його в такій редакції: орендна плата вноситься орендарем у формі та в розмірі: грошової орендної плати в розмірі 6 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки та становить 9142 грн 80 к. на рік; сплачується щомісячно в розмірі 1/12 річної суми протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця шляхом сплати коштів в місцевий бюджет на рахунок Вишківської сільської ради (п.1 додаткової угоди).
Відповідач в порушення умов договору прийняті на себе договірні зобов"язання не виконав, орендні платежі протягом 2019 року не вносив, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 17345 грн 77 к..
З метою досудового врегулювання спору позивач 16.03.2020 на адресу відповідача направив претензію №400/02-14 з вимогою оплати заборгованості з орендної плати, докази направлення містяться в матеріалах справи. Проте вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв"язку з чим позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладених договорів оренди земельної ділянки.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відносини, пов"язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.
Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них (ст. 792 Цивільного кодексу України).
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ст. 15 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Згідно зі ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Висновки суду.
Факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо сплати орендної плати в сумі 17345 грн 77 к. в строк, встановлений договором підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 17345 грн 77 к. заборгованості обґрунтована та належить до задоволення.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача 17345 грн 77 к. орендної плати.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За поданий позов позивач сплатив судовий збір у розмірі 2102 грн 00 к., що підтверджується платіжним дорученням №132 від 14 квітня 2020 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 2102 грн 00 к. суд покладає на відповідача.
Керуючись ст. 13, 73, 74, 123, 124, 126, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Вигодської селищної ради до Фізичної особи-підприємця Скрипника Ігора Богдановича про стягнення заборгованості в сумі 17345 грн 77 к. задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Скрипника Ігора Богдановича, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1 ) на користь Вигодської селищної ради, вул.Д.Галицького,75, смт.Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область,77552 (код 04355875, отримувач УДКС України в Долинському районі; рахунок отримувача UA868999980334119815000009602, банк отримувача Казначейство України, код банку отримувача 37964129 , назва платежу "орендна плата з фізичних осіб", код платежу 18010900) - 17345 (сімнадцять тисяч триста сорок п"ять гривень) 77 к. - заборгованості з орендної плати.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Скрипника Ігора Богдановича, АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1 ) на користь Вигодської селищної ради, вул.Д.Галицького,75, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область,77552 (код 04355875, отримувач УДКС України в Долинському районі; рахунок отримувача UA84820172034426007000022541 , банк отримувача Казначейство України, код банку отримувача 37964129 ) - 2102 (дві тисячі сто дві гривні) 00 к. - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 08.09.2020
Суддя Т. В. Максимів