номер провадження справи 9/49/20
02.09.2020 Справа № 908/793/20
м.Запоріжжя
За позовом: Комунального підприємства “Тепловодоканал”, код ЄДРПОУ 42346158 (71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 1, а/с 3)
до відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція”, код ЄДРПОУ 19355964 (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133)
про стягнення суми 63174,93 грн.
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Бичківській О.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Сущенко П.Г., довіреність б/н від 03.02.2020;
від відповідача: Кравцов А.В., довіреність № 2797 від 02.09.2019
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства “Тепловодоканал” про стягнення з відповідача: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” суми 63174,93 грн. за безоблікове водокористування.
Ухвалою суду від 30.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/793/20, присвоєно номер провадження справи 9/46/20, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” з 12 березня усій території України установлено карантин. На засіданні Уряду 25.03.2020, запроваджено режим надзвичайної ситуації по всій території України на 30 днів, всі карантинні обмеження також подовжені на 30 днів - до 24 квітня 2020. В подальшому дію карантину неодноразово продовжували. На засіданні Уряду 22 липня 2020 року постановлено продовжити дію карантину на всій території України до 31 серпня 2020, на засіданні Уряду 26.08.2020 ухвалено рішення про продовження адаптивного карантину в Україні до 31 жовтня 2020.
Згідно з Законом України № 540-IХ від 30.03.2020 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)”, який набрав чинності 02.04.2020, розділ Х “Прикінцеві положення” ГПК України доповнено пунктом 4 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Ухвалою суду від 20.05.2020 встановлено, що строк розгляду справи № 908/793/20 вважати продовженим на строк дії карантину, постановлено здійснювати розгляд справи № 908/793/20 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 03.06.2020. В судовому засіданні 03.06.2020 оголошено перерву до 14.07.2020, про що постановлено відповідну ухвалу. У судовому засіданні 14.07.2020 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача (з заявлених ним підстав) про відкладення розгляду справи з огляду на необґрунтованість. В судовому засіданні 14.07.2020 у справі № 908/973/20 оголошено перерву до 02.09.2020.
Згідно з п. 2 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 731-IХ від 18.06.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17.07.2020, встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
02.09.2020 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, зазначивши, зокрема, про наступне. Рішенням виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 11.09.2019 №96 КП «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради визначено виконавцем комунальної послуги з надання централізованого постачання холодної води. Рішенням виконкому № 97 від 11.04.2019 встановлено тариф на послуги з централізованого водопостачання - 11,63 грн./м.куб (з ПДВ). 06.08.2019 між позивачем та відповідачем укладено договір № ВП-1/68-121-08-19-08416 на централізоване водопостачання, надання послуги з централізованого постачання холодної води (з використанням внутрішньобудинкових систем), відповідно до п. 10.2 якого сторони дійшли згоди, що згідно з ч. 3 ст. 631 ЦК України умови договору застосовуються до відносин, що виникли до його укладення, з 30.04.2019. Листом № 1465 від 23.10.2019 позивачем на адресу відповідача було направлено до розгляду та підписання проект договору №ВП-134 на централізоване водопостачання в 2 примірниках. 25.10.2019 представниками позивача складено Акт обстеження водопровідних мереж № 002/19 №003, в якому зафіксовано самовільне приєднання споживача до систем централізованого водопостачання та водовідведення. Здійснено припинення порушення, перекрита та опломбована засувка (акт № 2509 від 25.10.2019). Починаючи з 30.04.2019 відповідач за об'єктом: споруджуваний житловий будинок № 155 по вул. Козацька, самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення, самовільно користувався ними без договору, оскільки даний об'єкт не включено в договір № ВП-1/68-121-08-19-08416. Відповідно до п. 3.2 Правил, затверджених наказом Міністерства з питань житво-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190, самовільне приєднання до систем вважається самовільним водокористуванням. На підставі п.п. 3.3, 3.4 Правил позивачем було здійснено розрахунок витрат води за безоблікове водокористування та направлено 08.11.2019 ВП «ЗАЕС» ДП «Енергоатом» претензію про оплату за бездоговірне водокористування. Відповіді на претензію не надходило, оплата не здійснена. 12.12.2019 від відповідача за вих. № 43/27124 надійшов узгоджений примірник договору № ВП-134 від 07.11.2019. Перевіривши текст примірника договору, позивачем було виявлено, що деякі пункти договору не відповідають оригінальному варіанту, який надсилався позивачем листом від 23.10.2019 № 1463, а також сторінки з 1 по 5 було замінено. Змінені пункти з КП «Тепловодоканал» ЕМР не узгоджувались. Розбіжності у тексті договору викладені у листі позивача № 1925 від 19.12.2019. Позивачем направлено скаргу на дії посадових осіб ВП «ЗАЕС». Відповідачем надано відповідь від 23.01.2020 вих. № 2830/1662. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача суму 63174,93 грн. заборгованості за безоблікове водокористування, за період згідно розрахунку: з травня 2019 по 25.10.2019. Позов обґрунтовано ст.ст. 509, 525, 526, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 218 ГК України, ст.ст. 7, 12, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 19, 46 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», п.п. 3.2-3.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житво-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відповіді на позовну заяву, яка за своїм змістом є відзивом та прийнята судом до розгляду, що відображено у ухвалі суду від 03.06.2020. Відповідач заперечуючи проти позову зазначив, зокрема, про наступне. Між відповідачем та КП «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради, яке з 01.06.2013 було виконавцем житлово-комунальних послуг в м. Енергодарі, було укладено договір №ВС-399 від 25.06.2013 про надання послуг з централізованого водопостачання. До схеми розмежування балансової належності, визначеної в Додатку 3.2 до цього договору, було включено питний фонтанчик на території споруджуваного житлового будинку № 155 по вул. Козацька. На вказаному об'єкті було встановлено обліковий прилад та введено його в експлуатацію (акт № 117 від 08.07.2014). Таким чином, відповідач приєднаний до централізованого комунального водопостачання правомірно, що виключає факт самовільного приєднання. Рішенням Енергодарської міської ради № 3 від 27.11.2018 комунальне майно з балансу КП «ПКВ» передано на баланс новоствореного КП «Тепловодоканал». На підставі рішення виконавчого комітету Енергодарської міської ради № 96 від 11.04.2019 позивача, починаючи з 30.04.2019, визначено виконавцем житлово-комунальних послуг. Останній 23.10.2019 направив лист № 1465 про укладення договору №ВП-134 на централізоване водопостачання з договором у 2-х примірниках. Листом №43/27124 від 12.12.2019 відповідач надав позивачу узгоджений та підписаний договір №ВП-134 від 07.11.2019. Відповідно до п. 4.1 цього договору: строк надання послуг з 30.04.2019 по 29.04.2020. Відповідно до п. 10.2 договору сторони дійшли згоди, що згідно з ч. 3 ст. 631 ЦК України умови договору застосовуються до відносин, що виникли до його укладення, з 30.04.2019. Договір №ВП-134 від 07.11.2019 підписаний уповноваженими на то представниками та скріплений печатками сторін. Відповідно до додатку № 4 до цього договору схема розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін системи водопостачання ВП «ЗАЕС» (ж/б 155) є аналогічною схемі розмежування на питний фонтанчик на території споруджуваного житлового буднику № 155 по вул. Козацька (додаток 3.2 до договору № ВС-399 від 25.06.2013). Приєднання відповідача до системи комунального централізованого водопостачання на об'єкті залишається незмінним, в тому числі на час розгляду справи. Зазначене спростовує твердження позивача про самовільне приєднання відповідача до систем та про відсутність договірних відносин з відповідачем щодо надання послуг з централізованого постачання холодної води на об'єкт ВП «ЗАЕС» - споруджуваний житловий будинок № 155.
У відповіді на відзив, яка прийнята судом до розгляду (ухвала суду від 03.06.2020), позивач, зокрема, зазначив, що отримавши від відповідача підписаний ним примірник договору № ВП-134 від 07.11.2019, позивачем було виявлено, що деякі його пункти не відповідають оригінальному варіанту, який надсилався позивачем листом від 23.10.2019 № 1465, змінені пункти не узгоджувались. Сторінки договору, а саме: з 1 по 5, було замінено. Детально розбіжності у тексті договору зазначені в листі вих. № 1925 від 19.12.2019. На даний лист та скаргу на дії посадових осіб ВП «ЗАЕС» вих. № 1926 від 19.12.2019 відповідачем надано відповідь за вих. № 2830/1662, відповідно до якої обставини щодо зміни деяких пунктів договору та заміну сторінок визнано як «непорозуміння» та висловлено запевнення про докладення в майбутньому зусиль для уникнення таких «прикрих непорозумінь». З урахуванням зазначених листів, договір № ВП-134 від 07.11.2019, на який посилається відповідач у відзиві, в діяльності сторін не застосовувався, що доводиться службовою запискою економіста СзіСЖКП від 29.04.2020 № 613. За позицією відповідача одночасно існує два договори (№ ВП-134 від 07.11.2019 та № ВП-1/37-121-08-20-09081 від 29.01.2020) між тими ж сторонами, за одним і тим самим об'єктом; доказів розірвання та доказів виконання договору № ВП-134 від 07.11.2019 не надано. Прилад обліку водоспоживання по об'єкту житловий будинок № 155 по вул. Козацька введено позивачем в експлуатацію 01.04.2020 (акт № 91 від 01.04.2020), після укладення договору № ВП-1/37-121-08-20-09081 від 29.01.2020, що спростовує твердження відповідача щодо забезпечення обліку водоспоживання за вказаним об'єктом в спірний період.
У запереченні на відповідь на відзив, яке прийняте судом до розгляду (ухвала суду від 03.06.2020), відповідач, зокрема, зазначив про наступне. Позивачем як у позові так і у відповіді на відзив підтверджено наявність договірних відносин з відповідачем. Договір № ВП-134 від 07.11.2019 є чинним на момент розгляду даної господарської справи. Позивачем вільно трактується на свою користь відповідь ВП ЗАЕС на звернення КП «ТВК» ЕМР № 1925 від 19.12.2019 та № 1926 від 19.12.2019. ВП ЗАЕС не визнає наявності будь-якої заміни листів або пунктів у договорі № ВП-134 від 07.11.2019, який оформлений належним чином обома його сторонами у відповідності до вимог чинного законодавства України. З приводу приладу обліку водопостачання, який встановлений на спірному об'єкті, то він повністю відповідає вимогам наказу Державного комітету статистики України № 264 від 27.07.1998. Службова записка економіста СзіСЖКП від 29.04.2020, на яку посилається позивач, не є належним та допустимим доказом у справі, оскільки в ній міститься посилання на договір, що не є предметом розгляду даної справи, а також складено не уповноваженою особою. Щодо договору № ВП-1/37-121-08-20-09081 від 29.01.2020 та акту № 7/5-ВП 4.2020, на які посилається позивач, то вони не є належними доказами у справі, оскільки при укладенні цього договору об'єкт - споруджуваний житловий будинок № 155 по вул. Козацька, був включений помилково. Відносини між сторонами вже врегульовані договором № ВП-134 від 07.11.2019.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
Рішенням виконавчого комітету Енергодарської міської ради від 11.04.2019 №96, що згідно з п. 3 рішення набирає чинності з 30.04.2019, Комунальне підприємство «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради (позивач у справі) визначено виконавцем житлово-комунальних послуг, в тому числі: з централізованого постачання холодної води (з використання внутрішньобудинкових систем).
Листом вих. №43/12172 від 05.06.2019 «Про укладення договору» ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» звернувся до КП «Тепловодоканал» із заявами на укладення договору, в тому числі на об'єкт Споживача: споруджуваний житловий будинок № 155 (а.с.67,69).
06.08.2019 сторонами укладено договір № ВП-1/68-121-08-19-08416 на централізоване водопостачання, надання послуги з централізованого постачання холодної води (з використанням внутрішньобудинкових систем) з додатками №№1-14 (а.с.22-38), який підписаний з боку ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» 08.08.2019.
Строк надання послуг, згідно з п. 4.1, п. 4.2 цього договору: 30.04.2019 по 30.09.2019. Місце надання послуг: Запорізька область, м. Енергодар, об'єкти ВП ЗАЕС відповідно до додатків до договору. Об'єкт: Споруджуваний будинок № 155 по вул. Козацька, до цього договору не включено.
Позивач листом вих. № 1465 від 23.10.2019 (а.с.71) також направив відповідачу для розгляду та підписання договір № ВП-134 на централізоване водопостачання в 2-х примірниках.
25.10.2019 представниками КП «Тепловодоканал» було складено Акт № 002/19 технічного обстеження водопровідних мереж Споживача - ДП «НАЕК «Енергоатом» ВП «Запорізька АЕС» на об'єкті: споруджуваний будинок № 155 за адресою: 71504, Запорізька область, м. Енегодар, вул. Козацька, згідно з яким встановлено самовільне під'єднання споживача до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення, а також самовільне користування ними; початок безоблікового користування: 30.04.2019. Мережі водопостачання споживача відключено та опломбовано, про що складено Акт №2509 від 25.10.2019. Споживач від підписання акту відмовився.
Позивач направив на адресу ВП «Запорізька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» претензію № 1627 від 08.11.2019 про оплату за бездоговірне користування централізованим водопостачанням з розрахунком (а.с.59-62). До претензії додано розрахунок, здійснений згідно з п.п. 3.3, 34. Правил № 190, на загальну суму 765 413,87 грн., в тому числі: за об'єктом - споруджуваний будинок № 155 по вул. Козацька, за період травень 2019 по 25.10.2019 включно на суму 63174,93 грн. Претензія згідно з рекомендованим поштовим відправлення отримана адресатом 12.11.2019.
Предметом розгляду у даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача суми 63174,93 грн. за безоблікове водокористування на об'єкті: споруджуваний будинок № 155 за адресою: Запорізька область, м. Енегодар, вул.Козацька.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст.13, ч. 1,2 ст.14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7, п. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.
Згідно з п.п. 3.2-3.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008, водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними. У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст.ст. 74, 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статі 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права або охоронюваного законом інтересу.
В даному випадку для вирішення спору необхідним є встановлення наявності обставин, на які посилається позивач, а саме: факту безоблікового водокористування відповідачем системами централізованого комунального водопостачання, в т.ч., самовільного приєднання та самовільного користування ними на об'єкті споживача: споруджуваний житловий будинок № 155 по вул. Козацька у м. Енергодар, без укладення відповідного договору.
З матеріалів справи вбачається, що супровідним листом №43/27124 від 12.12.2019 (а.с. 47) відповідачем надано позивачу примірник узгодженого договору № ВП-134 від 07.11.2019 (вхідний штемпель КП «Тепловодоканал» № 1413 від 17.12.2019), проект якого направлявся позивачем для підписання супровідним листом № 1463 від 23.10.2019.
Так, відповідачем до супровідного листа № 43/27124 від 12.12.2019 додано підписаний договір № ВП-134 з додатками (а.с. 48-58). Додатком № 4 до договору є: Акт розмежування балансової належності мереж водопостачання та експлуатаційної відповідальності сторін, підписаний сторонами, зі схемою розмежування щодо систем водопостачання на території будівельного майданчика житлового будинку 155 по вул.Козацька (а.с.55-56).
КП «Тепловодоканал», отримавши вищевказані документи, направив у відповідь лист № 1925 від 19.12.2019 (а.с. 42-46), в якому зазначив, що розглянувши надісланий екземпляр узгодженого договору № ВП-134 на надання послуг з централізованого водопостачання, було виявлено, що деякі пункти договору не відповідають оригінальному варіанту, який надсилався листом від 23.10.2019, а також сторінки договору з 1 до 5 було замінено. У зв'язку із чим, в листі зазначено, що має місце підроблення документу службовою особою, а договір не має юридичної сили та має місце безоблікове користування централізованим водопостачанням. Також КП «Тепловодоканал» направлено Скаргу за вих. № 1926 від 19.1 2.2019 на дії посадових осіб ВП «ЗАЕС» (а.с.40-41).
В листі за вих. № 28-30/1662 від 23.01.2020, у відповідь на лист № 1925 та скаргу №1926 від 19.12.2019 стосовно припущень щодо наявності факту підроблення офіційного документу, зазначено, що ВП «ЗАЕС» не вбачає ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК України. Також в листі зазначено, що прикро, що між підприємствами виникли непорозуміння.
Відповідно до умов Договору № ВП-134 від 07.11.2019 на надання послуг централізованого водопостачання визначено, що Виконавець - Комунальне підприємство «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради, зобов'язується своєчасно надавити Споживачу - Відокремленому підрозділу «Запорізька АЕС» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», послуги з централізованого водопостачання, а Споживач зобов'язується своєчасно, у строки і на умовах, що передбачені цим Договором, оплачувати надані послуги відповідно до затверджених тарифів та обсягів спожитих послуг, визначених відповідно до законодавства.
Відповідно до п. 4.2 договору, місце надання послуг: Запорізька область, м.Енергодар, вул. Козацька (будівельне містечко № 1, споруджуваний житловий будинок № 155), відповідно до Додатків №№ 3,4.
Згідно з п.п. 4.1, 10.2 цього договору, строк надання послуг: 30.04.2019 по 29.04.2020. Сторони дійшли згоди, що згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, з 30.04.2019.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З огляду на викладене, за наявності підписаного між сторонами договору № ВП-134 від 07.11.2019 на надання послуг централізованого водопостачання, суд дійшов до висновку про недовденість безоблікового водокористування з боку відповідача в період з травня 2019 по 25 жовтня 2019.
Посилання позивача на те, що з боку відповідача мала місце підробка документів (заміна сторінок в договорі № ВП-134 від 07.11.2019 на надання послуг централізованого водопостачання), у зв'язку з чим позивачем було подано генеральному директору ВП ЗАЕС ДП «НАЕК Енергоатом» скаргу на дії посадових осіб відповідача та внесено за вказаним фактом 03.07.2020 Енергодарською місцевою прокуратурою, на підставі звернення позивача, до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей щодо вчинення кримінального правопорушення, не є належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, з огляду на те, що даний факт може бути підтверджений лише вироком суду в кримінальному провадженні.
Інших доказів на підтвердження підробки документів позивачем суду не надано.
Щодо доводів позивача про самовільне приєднання відповідача до систем централізованого комунального водопостачання, то суд зазначає про наступне.
Матеріали справи свідчать, між відповідачем та КП «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради, яке з 01.06.2013 було виконавцем житлово-комунальних послуг в м. Енергодарі, був укладений договір №ВС-399 від 25.06.2013 про надання послуг з централізованого водопостачання. За змістом п. 2.9 вказаного договору місцем надання послуг є, в т.ч., споруджуваний житловий будинок № 155 в м. Енергодар по вул. Козацька. На виконання умов договору, ВП ЗАЕС на вказаному об'єкті був встановлений обліковий прилад та введений в експлуатацію (акт № 117 від 08.07.2014) (а.с. 106), а також оформлений Журнал 00.УБ.ЖР.43-278 обліку водоспоживання (водовідведення) засобами вимірювальної техніки за формою ПОД-11. 24.07.2018 Енергодарською міською радою прийнято рішення № 21 «Про створення комунального підприємства «Тепловодоканал» Енергодарської міської ради. 27.11.2018 Енергодарською міською радою прийнято рішення № 3 про передачу комунального майна з балансу КП «ПКВ» на баланс КП «ТВК», згідно з додатком № 1 якого передане, в т.ч., вказане вище майно.
Таким чином, відповідач приєднаний до системи централізованого комунального водопостачання на об'єкті: споруджуваний житловий будинок № 155, яке залишилось незмінним на час укладення договору № ВП-134 від 07.11.2019 на надання послуг централізованого водопостачання.
Інші доводи позивача, в т.ч. щодо існування іншого договору між сторонами, а саме: договору № ВП-1/37-121-08-20-09081 від 29.01.2020, умови якого застосовуються з 01.01.2020 (п. 10.2 договору), не спростовують висновків суду покладених в основу даного судового рішення.
На підставі викладеного у задоволенні позову судом відмовляється в повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Повний текст рішення складено та підписано 08.09.2020.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва