номер провадження справи 15/247/19
02.09.2020 Справа № 908/3570/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши матеріали
за позовом Концерну "Міські теплові мережі", 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69059, м. Запоріжжя, вул. Парамонова, 15-В
до відповідача Фізичної особи-підприємця Грушко Інни В'ячеславівни, АДРЕСА_1 , фактична адреса: АДРЕСА_2
про стягнення коштів
за участю секретаря судового засідання Осоцького Д.І.
за участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача - Шеховцова Н.О., довіреність №480/20-19 від 15.01.2019;
від відповідача - Плецька Ю.В., адвокат, ордер серія ЗП № 114985 від 17.01.2020,
Бондаренко Т.О., довіреність №1093 від 28.05.2020.
суть спору:
24.12.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя до відповідача Фізичної особи-підприємця Грушко Інни В'ячеславівни про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді №501347 від 07.11.2018 в сумі 58 725,50 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2019, справу № 908/3570/19 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 26.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3570/19, присвоєно справі номер провадження 15/247/19. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 20.01.2020 о/об 11 год. 20 хв.
Ухвалою суду від 20.01.2020 оголошено у судовому засіданні перерву до 05.02.2020 о 12 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 05.02.2020 оголошено у судовому засіданні перерву до 25.02.2020 о 15 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 25.02.2020 вирішено справу № 908/3570/19 розглядати за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Підготовче засідання призначено на 11.03.2020 о/об 14 год. 15 хв.
Ухвалою суду від 11.03.2020 відкладено підготовче засідання на 23.03.2020 о/об 12 год. 00 хв. Ухвалою від 23.03.2020 відкладено підготовче засідання на 06.04.2020 о/об 11 год. 00 хв. Ухвалою від 06.04.2020 відкладено підготовче засідання на 27.04.2020 о/об 15 год. 30 хв.
Ухвалою суду від 27.04.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів - до 25.05.2020. Продовжено строк розгляду справи на строк дії загальнонаціонального карантину. Підготовче судове засідання відкладено на 26.05.2020 о/об 10 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 26.05.2020 підготовче судове засідання відкладалось на 03.06.2020 о/об 10 год. 00 хв. У судовому засіданні 03.06.2020 оголошувалась перерва до 01.07.2020 о 10 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 01.07.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 908/3570/19 до судового розгляду по суті на 31.07.2020 о/об 11 год. 00 хв.
Ухвалою суду від 31.07.2020 оголошено у судовому засіданні перерву до 19.08.2020 о/об 10 год. 30 хв.
13.08.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання в зв'язку з перебуванням представника позивача у відпустці. В засіданнях оголошувалась перерва.
Позов заявлено з тих підстав, що відповідачу на підставі договору купівлі-продажу було поставлено теплову енергію в гарячій воді. В результатів неналежного виконання умов договору щодо оплати за спожиту теплову енергію в гарячій воді за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 46 414,80 грн, яку позивач просить стягнути. Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 9823,83 грн, 3% річних в сумі 897,54 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 1589,33 грн.
Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що договірне теплове навантаження є суттєво завищеним. В додатках до договору розрахунок вказаного показника відсутній. Оскільки завищено один із показників, який застосовується при розрахунку теплового навантаження, то відповідно були завищені і суми у рахунках за всі місяці опалювального періоду, отже і сума основного боргу. Враховючи те, що відповідачем здійснювалась часткова поалта за спожиті послуги з теплової енергії та позивачем невірно визначено показник «теплового навантаження» просить у задоволені позову відмовити у повному обсязі. Також щодо стягнення пені просить застосувати строк позовної давності.
Позивачем було надано відповідь на відзив в якій зазначив наступне: розрахунки за спожиту теплову енергію (нежитлові приміщення) здійснюються відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. До моменту укладання нових договорів про надання комунальних послуг за вимогами і правилами Закону України № 2189 «Про житлово-комунальні послуги», нарахування плати за комунальні послуги здійснюватиметься відповідно до договрів укладених до 01.05.2019. Таким чином о укладення нових договорів, нарахування за послуги централізованого опалення (для населенння) та нарахування за спожиту теплову енергію (для нежитлових приміщень), буде здійснюватися з урахуванням чинних договорів.
Відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив в яких зазначено наступне: відповідач весь час намагався вирішити розбіжності в нарахуваннях та сумах боргу у досудовому порядку. Загальний показник визначений тільки однією цифрою - 0,013396 Гкал/год. Розрахунок договірного теплового навантаження не є додатком до договору, відтак відповідач не міг його перевірити. Позивачем під час розрахунку боргу безпідставно не враховано часткову оплату в розмірі 11 342,57 грн, як різницю між заборгованістю в сумі 6168,80 грн та сплаченими коштами у розмірі 17 562,37 грн. Також відповідачем було надано контр розрахунок заборгованості за яким борг на час вирішення в суді за договором купівлі-продажу відсутній.
У судовому засіданні 02.09.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечив у повному обсязі.
В судовому засіданні 02.09.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Здійснювався звукозапис судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу "Оберіг".
Заслухавши доводи представників позивача та відповідача, суд установив наступне.
Концерн «Міські теплові мережі» діє на підставі статуту. Відповідно до статуту підприємства основною метою діяльності Концернну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.
Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств. установ, організацій та її збут та інше.
07.11.2018 року між Концерном «Міські теплові мережі» (далі - Позивач, Концерн «МТМ», Теплопостачальна організація) та Фізнчної-особи підприємця Грушко Інною Вячеславівною підписано договір № 501347 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді (далі договір).
Відповідно до п. 1.1 договору Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами Договору та Додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.
Теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з Додатком № 1 до договору. Теплова енергія відпускалась до нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя вул. О.Говорухи, буд. 58-В, приміщення 9.
Згідно з п. 5.1. договору № 501432, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.
Нежитлове приміщення Відповідача знаходиться у двоповерховому будинку і використовується під стоматологічну клініку. Відповідач мас єдину з будинком систему опалення. У споживача відсутній власний прилад обліку теплової енергії.
На будинку 58-В по вул. О.Говорухи встановлений загально - будинковий прилад обліку теплової енергії.
Об'єкт теплопостачання належить на праві приватної власності відповідачу з 07 липня 2017 року.
Концерн «Мыські теплові мережі» у період з листопада 2018 року по квітень 2019 року відпустив споживачу теплову енергію на загальну суму 46 414,80 грн.
20.03.2019 Філією Концерну «Міські теплові мережі» Комунарського району було надано відповідь фізичній особі підприємцю Грушко І.В. щодо нарахувань за спожиту теплову енергію за період з грудня 2018 року по лютий 2019 рік згідно із договором № 501347 від 07.11.2018 з детальним розрахунком.
13.05.2019 вудповідачу була надіслана вимога № 584-1/06 про погашення заборгованості в сумі 54 799,11 грн.
11.06.2019 на адресу відповідача була надіслана претензія про погашення заборгованості за договором № 501347 в розмірі 55 876,12 грн.
08.07.2019 Концерн «Міські теплові мережі» надіслав на адресу відповідача претензію № 774/06 від 08.07.2019 про погашення боргу в сумі 46 414,80 грн.
24.07.2019 позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога № 826/1/06 про погашення заборгованості за відпущену теполову енергію у сумі 46 414,80 грн, а також про спату пені, 3% річних та інфляційних втрат.
01.08.2019 відповідачем було надіслано на адресу позивача відповідь на претензію від 11.06.2019 № 698/06 в якій повідомлялось про те, що у договорі від 07.11.2018 № 501347 неправильно визначено фактичне теплове навантаження для нежитлового приміщення, яке повинно становити 0,006936 Ггкал/год (0,0666 х 10,415%). Наведено власнй розрахунок обсягу та вартості спожитої теплової енергії.
Додатково відбувалось листування між позивачем та відповідачем щодо детальних розрахунків нарахуваньо за спожиту теплову енергію за договором № 501347 від 07.11.2018 про що свідчать листи від 08.07.2019 № 765/06, від 11.10.2019 № 1179/06, від 11.10.2019 № 4061/35.
Враховуючи наявність спірної заборгованості за відпущену теплову енергію Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з фізичної особи підприємця Грушко Ірини Вячеславівни заборгованості за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501347 від 07.11.2018 в сумі 46 414,80 грн, нарахованої пені в сумі 9823,83 грн, 3% річних в сумі 897,54 грн, суми інфляційних втрат у розмірі 20.08.2019.
Правовідносини між Теплопостачальною організацією та Споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про теплопостачання" від 02.06.2005 року за № 2633-ІV, «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 року за № 1198 та іншими иормативно-правовими актами України.
Розділом 6 Договору визначено порядок розрахунків за теплову енергію.
Згідно з п. 6.4. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до п. 6.5.1. Договору Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.
Згідно з п. 6.5.1. Договору Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Парамонова. 15-В документи за розрахунковий період:
- рахунок-фактуру;
- акт приймання-передачі теплової енергії (Акт).
Згідно п. 6.7. Договору отриманий Акт Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації не пізніше 20-го числа , наступного за розрахунковим місяцем.
Датою отримання Акту вважається:
- при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача;
- при направлені рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з врахуванням поштового пробігу документу.
У разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного Акту приймання-передачі або обгрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.8. Договору, Акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений у ньому розрахунковий період.
Заявник надсилав на адресу Боржника (споживача) розрахункові документи (рахунки, акти приймання-передачі), що підтверджується реєстрами відправлення кореспонденції за спірний період, (копії додаються).
Зокрема були надіслані такі рахунки та акти: рахунок за спожиту теплову енергію № 501347 від 31.12.2018 та акт приймання-передачі теплової енергії від 30.11.2018 за листопад 2018 року на суму 38 843,50 грн; рахунок за спожиту теплову енергію № 501347 від 31.12.2018 та акт приймання-передачі теплової енергії від 31.12.2018 за грудень 2018 року на суму 9822,79 грн; рахунок за спожиту теплову енергію № 501347 від 31.12.2018 та акт приймання-передачі теплової енергії від 31.01.2019 за січень 2019 року на суму 9461,32 грн; рахунок за спожиту теплову енергію № 501347 від 31.12.2018 та акт приймання-передачі теплової енергії від 28.02.2019 за лютий 2019 року на суму 6668,58 грн; рахунок за спожиту теплову енергію № 501347 від 31.12.2018 та акт приймання-передачі теплової енергії від 31.03.2019 за березень 2018 року на суму 6396,49 грн; рахунок за спожиту теплову енергію № 501347 від 31.12.2018 та акт приймання-передачі теплової енергії від 30.04.2019 за квітень 2019 року на суму 1077,01 грн.
Відповідно до п. п. 3.2.20 п. 3.2 договору, споживач теплової енергії зобовязуэться: своэчасно здыйснювати оплату тепловоъ енергыъ. В разі несвоєчасної оплати сплачувати Теплопостачальній організації штрафні санкції, передбачені договором, та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який нараховується пеня, за кожен день прострочення по день фактичної оплати, якщо інший розмір пені не встановлений законом або договором. Своєчасно з'являтися до Теплопостачальної організації або направити свого уповноваженого представника для отримання актів приймання-передачі і рахунків на оплату теплової енергії у строки встановлені договором.
Відповідно до п. 10.1 договору, договір набирає чинності з 01.01.2018. Доказів розірвання договору або визнання його недійсним не надано, договір є чинним.
Відповідач зазначає, що не погоджується з розрахунком теплового потоку на опалення та як наслідок вважає завищеним нараховані кошти за спожиту теплову енергію.
Посилається на те, що розрахунок теплового навантаження на опалення по якому проводився розрахунок показника 0,013396 Гкал не є додатком до договору, та він не містить дати складання, печатки позивача, відтак не може вважатися офіційним документом.
Суд погоджується з позицією відповідача про те, що вказаний документ не є додатком до договору, оскільки дійсно договір № 501347 від 07.11.2018 містить посилання на наявність двох додатків до цього договору, а саме додатки №№ 1, 2, п. 11.1 договору.
Вихідні дані для розрахунку теплового потоку на опалення нежитлових приміщень містять підпис представника споживача Грушко І.В. та інженера Костюк Є.С., однак не зазначено, що це є додатком до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 501347 від 07.11.2018. Вказаний документ містить висновок про те, що тепловий потік на опалення становить: 13396 ккал/год. Саме з такими даним відповідач не погоджується.
З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що хоча відповідач і вважає дані теплового потоку не погодженими, оскільки документ в якому зазначено вказану величину не є додатком, однак договірне теплове навантаження на опалення Гкал/год величиною 0,013396 зазначено у п. 1.4.1 договору № 501347, який підписано Руденко Л.С. на підставі довіреності № 4400 від 24.10.2018. З приводу підписання договору вказаною уповноваженою особою на підставі довіреності, сторони у справі не заперечують. Тим самим, суд вважає, що договірне теплове навантаження у зазначеній величині було погоджено між сторонами за договором.
У пукнті 1.4.1 договору № 501347 зазначена площа нежитлового приміщення - 76,5 м.кв.
До матеріалів справи надано договір № 1 про співпрацю під час надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання гарячої води і розмежування відповідальності від 01.09.2018, укладений між Концерном «Міські теплові мережі» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Мрія».
У Додатку № 1 до вказаного договору за будинком по вул. О.Говорухи 59в зазначена площа будинку 736,82 м.кв., теплове навантаження на опалення, ккал/годину - 66600, теплове навантаження на гаряче водопостачання, ккал/годину - значення відсутнє.
Відповідач зазначає, що загальна площа житлових квартир становить 658 кв.м., площа нежитлового приміщення 76,5 кв.м., відповідно загальна опалювальна площа будинку становить 734,5 кв.м. Вказане значення є індивідувальним виключно для будинку по вул. О. Говорухи 59в.
Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організація укладає договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами з урахуванням вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" норми якого вже діяли під час укладання договору між сторонами спору.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" "комерційний облік здійснюється вузлом комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує загальний облік її споживання, згідно з показаннями його засобів вимірювальної техніки. Визначений за допомогою вузла комерційного обліку обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень.. Загальний обсяг теплової енергії розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами-розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об'єму) таких споживачів (частина 2 статті 10 та пункт 3 частини 2 статті 10 цього закону).
Пунктом 12 Постанови КМУ № 630 також встановлено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.
У будинку по вул. О. Говорухи 59-В встановлено єдиний будинковий засіб обліку і згідно з п. 1.4.1 щомісячні обсяги фактично спожитої теплової енергії за разрахунковий період визначаються за показами засобу обліку теплової енергії.
07.03.2019 відповідачем була направлена заява з проханням надати розрахунок нарахувань оплати за опалення у попередні періоди у в зв'язку з тим, що у "Рахунках" та "Актах приймання-передачі" (далі - Акт) не було повної інформації для перевірки правильності виставлених рахунків.
У відповіді № 410/06 від 20.03.2019, як вказує відповідач, були зазначені всі необхідні показники формули розрахунку, які повинні обов'язково вказуватись у виставлених рахунках, а також було точне значення теплового навантаження всього житлового будинку 0,066600 Гкал/год, яке потрібно було б застосувати для визначення "договірного теплового навантаження нежитлового приміщення у п. 1.4.1. Договору.
Відповідач зазначає, що для отримання точного показника "договірного теплового навантаження нежитлового приміщення" Позивачу достатньо було взяти відоме йому теплове навантаження будинку № 59-В по вул. О. Говорухи і поділити його на загальну опалювальну площу цього будинку, яка щомісячно вказується Позивачем в рахунках для споживачів житлово-комунальних послуг у формулі розрахунку вартості послуги на 1 м2. як наприклад в останній строчці рахунку Позивача за березень 2018 року для кв. 9 по вул.. О. Говорухи 59в.
Тобто:
(0,066600 Гкал / год : 734,5 м2) х 76.5 м2 = 0,006936 Гкал/ год. де:
- 0.066600 Гкал/год - теплове навантаження житлового будинку;
- 734.5 м2 - загальна опалювальна площа будинку;
- 76,5 м2 - опалювальна площа нежитлового приміщення.
Позивач провів приблизний розрахунок згідно з нормами КТМ 204 України 244-94. До цього спеціального документу фахівці звертаються у випадку якщо невідомі значення для конкретного будинку. Оскільки розрахунок "теплового навантаження", як документ, не є додатком до договору, то він був наданий Відповідачу, на його вимогу, вже після подачі Заперечення від 29.07.2019 на Претензію № 698/06 від 11.06.2019.
У розрахунку показник "договірного теплового навантаження" (13396 ккал/год на м2) на думку відповідача, значно завищений, оскільки був отриманий в наслідок допущеної помилки у формулі" Расчета теплового потока на отопление".
Так по формулі 2.8 норм КТМ 204 України 244-94 пункту 2.1.6 необхідно брати значення:
- середньої температури внутрішнього повітря (+18оС);
- середньої температури зовнішнього повітря у опалювальний період;
- розрахункову температуру зовнішнього повітря для проектування опалення. Для м. Запоріжжя, згідно додатку 1 КТМ 204 України 244-94, середня температура зовнішнього повітря у опалювальний період дорівнює (-0,4о С). Але у формулі зазначена температура (-21оС), яка не може бути середньою за 7 місяців коли надається послуга з опалення. У розрахунку Позивача зазначено наступне:
179,6* (18-(-21)/( 18 - (- 22) = 175.11 ккал/час на м2
175,11x76,5 = 13396 ккал/ год на м2 Якщо брати правильний показник (- 0,4оС). то отримаємо:
179.6* (18- (-0.4) / 18 - (-22) = 82.616 ккал/час нам2
82,616 х 76,5 = 6320 ккал/ час, або - 0.006320 Гкал/ час.
Отже точний показник - 0,006936 Гкал/ год, який розрахован Відповідачем згідно з данними будинку в якому розташоване нежитлове приміщення трохи більше ніж приблизний, який дорівнює - 0,006320 Гкал/ час у разі правильного показника середньої температури зовнішнього повітря у опалювальний період - (-0,4оС).
У п. 1.5 розрахунку, а саме в першій таблиці "Исходных данных для расчета теплового потока" зазначено показник" Удельная отопительная характеристики здания" -175.11 ккал/ год на м2. Тобто ключове слово "здания" тому, що цей показник визначається при проектуванні всього житлового будинку, а не окремого приміщення. Отже це значення застосовується для всього будинку і тоді при його множенні на загальну опалювальну площу будинку, яка дорівнює 734,5 м2,:
175,11 * 734,5 м2 = 128618 ккал/час або 0.128618 Гкал.
Але фактичне теплове навантаження житлового будинку не 0,128618 Гкал/год, а дорівнює - 0,066600 Гкал/год і він був наданий Позивачу балансоутримувачем будинку (пункт 3 відповіді № 1178/06 від 11.10.2019).
Відповідач вказував на неправильність показника "договірного теплового навантаження" та висталенних сум у рахунках також у досудовому урегулюванні спору. Так у пункті 1 "Заперечення" від 29.07.2019 було наведено інший матиматичний приклад яким доводилось, що "теплове навантаження" для нежитлового приміщення повинно бути 0.006936 Гкал/ год і що у п. 1.4.1 Договору цей показник завищено. А саме: теплове навантаження житлового будинку, в якому розміщено нежитлове приміщення № 9, дорівнює 0,066600 Гкал/год, а для нежитлового приміщення площею 76,5 м2 визначено як 0,013396 Гкал/год (такі параметри зазначені у відповіді на звернення № 440/06 від 20.03.2019). У процентному співвідношенні 20,114% ((0,013396 х 100): 0,066600) і тоді загальна площа будинку повинна бути 380,332 м2 (76,5 / 20,114%). Але вона дорівнює 734,5 м2 і площа 76,5 м2, від загальної площі будинку, складе 10,415%. ((76,5х100):734,5).
Тому фактичне теплове навантаження для нежитловго приміщення буде 0,006936 Гкал/год (0,0666x10,415%).
На думку відповідача, правильність визначеного показника "фактичного теплового навантаження" для нежитлового приміщення (0,006936 Гкал/год) також підтвержується розрахунками, які проведені як з показником "теплового навантаження" так і пропорційно опалювальної площі будинку згідно вимог ЗУ "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Позивач в свою чергу не згоден з наведеними даними відповідача та зазначає про те, що норма витрат теплоти на опалення на 1 м.кв. загальної площі будинку загальної площі будинку відповідно до його поверховості, ккал/год*м.кв., згідно з КТМ 204 України 244-94, приведена до розрахункової температури зовнішнього повітря, яка для м. Запоріжжя, згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія», Київ, Міпрегіонбуд України. 2011. складає -21 С:
Поверховість Норма споживання теплової енергії
№ з/п ккал/год*м2
багатоквартирного будинку
2 3
1-2 поверхи 179,6 * (18-(-21)) /(18-(-22)) = 175,11
3-4 поверхи 103,6 *(18-(-21))/(18-(-22)) = 101,01
5 і більше поверхів 69,2 * (18-(-21))/(18-(-22)) = 67,47
Величина договірного теплового навантаження на опалення нежитлового приміщення розраховується згідно КТМ, а саме:
Q max = qo * S, ккал/год
де: qо - норма витрати теплоти на опалення на 1 м2 будівлі, ккал/год * м2, згідно з КТМ приведеної до розрахункової температури зовнішнього повітря, яка для м. Запоріжжя, згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» складає -21*С (з урахуванням рекомендацій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг):
для 1-2 поверхів 179,6*(18-(-21))/(18-(-22))- 175,11 ккал/год*м2
де 179,6 питоме споживання теплової енергії на опалення 1-2 поверхових житлових будинків згідно з таблиці 7.1 КТМ з урахуванням середньої температури зовнішнього повітря та кількості діб в опалювальному періоді, ккал/год*м2;
18 С - розрахункова температура в приміщенні С;
21 С, 22 С - нормативна температура зовнішнього повітря, °С.
S - загальна площа нежитлового приміщення, м2
Відповідно, договірне теплове навантаження по Договору № 501347 складає:
Q шах = qo * S = 76,5 * 175,11м2 = 13396 ккал/годину
Після розрахунку теплового потоку, до договору було внесено договірне теплове навантаження 13396 ккал/годішу, яке міститься в п. 1.4.1. Договору.
У п. 1.4.2. договору міститься орієнтовна вартість теплової енергії, що відпускається Споживачу, за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладання Договору та становить 39 083,25 грн, ПДВ 7816,65 грн, усього з ПДВ 46 899,90 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Господарського кодексу України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї етапі і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у 20 денний строк після одержання договору.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідачка під час укладання договору погодилась з його умовами.
Без внесення змін до договору № 501347 від 07.11.2018 щодо договірного теплового навантаження, посилання відповідача на власні розрахунки величини теплового навантаження не можуть бути враховані під час нарахувань вартості за спожиту теплову енергію.
Позивачем надано розрахунок суми боргу за договором № 501347 яка становить 46 414,80 грн. За період з листопада 2018 року по квітень 2019 року нараховано за спожиту теплову енергію 72 269,69 грн, сплачено 25 854,89 грн (20.01.2019 - 11 393,57 грн, 16.04.2019 - 5000,00 грн, 14.06.2019 - 9461,32 грн), заборгованість 46 414,80 грн.
З листа Концерну «Міські теплові мережі» від 26.08.2020 № 3799/42/ІЗ-76 вбачається, що у серпні 2019 року (13.08.2019) відповідчем сплачено 587,00 грн. Також 14.12.2019 сплачено 11 000,00 грн та 19.12.2019 сплачено 2600,00 грн.
Щодо коштів в розмірі 11 393,57 грн необхідно зазначити, що з листа Концерну «Міські теплові мережі» вбачається, що по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_3 борг станом на 01.02.2019 за послугу централізованого опалення складав 6168,00 грн. За період березень-липень 2019 року на особовий рахунок № НОМЕР_1 була зарахована оплата за дану послугу у сумі 17 511,37 грн. Сума 6168,80 грн зарахована як погашення боргу за квартиру. Сума яка залишилась у розмірі 11 342,57 грн (17 511,37 грн - 6168,80 грн = 11 342,57 грн) перенесена у січні 2019 як оплата на договір 501347. Також у січні 2019 року на договір № 501347 зарахована сума 51,00 грн, яка обліковувалась на особовому рахунку № НОМЕР_1 як переплата за послугу централізованого гарячого водопостачання.
Щодо коштів у розмірі 11 000,00 грн необхідно зазначити, що їх було сплачено 03.12.2019 з призначенням платежу: сплата боргу за теплову енергію 2018-2019 згідно договору 501347 від 07.11.2018. Вказаний платіж не враховано позивачем у розрахунку суми заборгованості за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року, хоча призначення платежу зазначено як плата боргу за 2018-2019 роки.
Щодо сплати коштів у розмірі 587,00 грн то їх фактична сплата вбачається з наведеного вище листа позивача, відповідачем платіжного документу про їх перерахування не надано, відтак перевірити призначення платежу не вбачається можливим, кошти до періоду виникнення заборгованості не відносяться.
Крім того, у пункті 10.1 договору № 501347 від 07.11.2018 зазначено про те, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє до моменту укладення сторонами письмової угоди про його розірвання, або припинення його дії. Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України сторони погодили, що умови договору застосовуються до відносин між Споживачем та Теплопостачальною організацією, які виникли до його укладання - з 04 січня 2018 року.
За даними особового рахунку № НОМЕР_1 відповідачем у 2018 році були сплачені кошти: у березні 2018 року - 10 211,12 грн; у квітні 2018 року - 2700,00 грн; у липні 2018 року - 4600,75 грн.
Суд вважає, що кошти сплачені відповідачем у розмірі 11 000,00 грн та перенесені кошти у розмірі 11 393,57 грн повинні були бути враховані позивачем під час розрахунку заборгованості за договором № 501347 за період надання послуг з централізованого опалення починаючи з 04.01.2018, оскільки дія договору розповсюджується на правовідносини з вказаної дати.
Таким чином, сума основного боргу повинна становити 46 414,80 грн - 11 000,00 грн = 35 414,80 грн.
Пунктом 3.2.20 Договору передбачено своєчасно здійснювати оплату теплової енергії. Пунктом 3.2.24, 6.8 Договору Споживача зобов'язано щомісячно, у строки визначені даним Договором, повергати Теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання-передачІ теплової енергії в гарячій воді. Відповідно до п. 6.9 Договору у разі неподання або несвоєчасного подання споживачем Теплопостачальній організації підписаного акту приймання-передачі теплової енергії, такі дії (бездіяльність) вважаються односторонньою відмовою споживача від писання акту приймання-передачі теплової енергії за цим Договором за відповідний розрахунковий період, при цьому: 1) споживач визнає, що даний актприймання-передачі теплової енергії вважається підписаний в односторонньому порядку та погоджений ним за обсягом та вартістю у відповідному розрахунковому періоді; 2) споживач не має права заперечувати проти обсягів відпущеної та спожитої ним теплової енергії за цим Договором у відповідний розрахунковий період; 3) споживач не заперечує та визнає, що він зобов'язаний оплатити Теплопостачальній організації вартість теплової енергії в розмірі , визначеному у акті приймання-передачі теплової енергії в строки, визначені цим Договором.
Рахунки та акти приймання - передачі теплової енергії відповідачем отримані.
Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.
За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням наведених обставин, доказів та вимог чинного законодавства Уркаїни суд вважає, що позов в частині стягнення суми основного боргу за відпущену теплову енергію підлягає частковому задоволенню та стягненню з відповідача підлягає сума коштів у розмірі 35 414,80 грн.
Згідно з п. 7.2.10. Договору за порушення строків оплати за теплову енергію, встановлених у пункті 6.4. Договору, Споживач сплачує Теплопостачальній організації пеню у розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.
Концерном «Міські теплові мережі» заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 9823,83 грн за загальний період з 20.12.2018 по 08.08.2019, окремо за кожним актом-прмиймання передачі теплової енергії.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за прострочення оплати теплової енергії позивачем нараховані відповідачу 3% річних у розмірі 897,54 грн, за період з 20.12.2018 по 08.08.2019 та інфляційні втрати у сумі 1589,33 грн за період з листопада 2018 року по квітень 2019 року, окремо за кожим актом приймання передачі теплової енергії.
Враховуючи те, що позивачем кошти сплачені відповідачем у розмірі 11 000,00 грн та перенесені кошти у розмірі 11 393,57 грн не правильно віднесені за періодом оплати та не враховані позивачем під час розрахунку суми основного боргу, суд позбавлений можливості перевірити наведені позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат. Врахування вказаних коштів при оплаті за надані послуги з теплопостачання впливає на початок періоду прострочення виконання зобов'язань з оплати та на розмір наявної заборгованості, яка обліковується за відповідачем.
Відтак підстав для задоволення позову в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд не вбачає та в цій частині позову відмовляє у задоволенні.
Крім того, відповідачем заявлено про застосування строку позовної давності.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу Уркаїни, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до сдуу з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ч. 4 с т. 267 Цивільного кодексу України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Концерн «Міські теплові мережі» звернувся з позвоом до відповідача 24.12.2019, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції суду.
Пеню заявлено до стягнення за період з 20.12.2018 по 08.08.2019, окремо за кожним актом приймання передачі теплової енергії.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що у задоволенні позову в частині стягнення пені за період з 20.12.2018 по 23.12.2018 необхідно відмовити, у зв'язку із спливом строку позовної давності. З наведеного розрахунку пені, який суд вважає виконаним неправильно, сума пені за період з 20.12.2018 по 23.2018 на суму прострочення 38 843,50 грн становить 153,25 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до вимог ст. ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене та вимоги чинного законодавства України, суд вважає заперечення відповідача на позов частково безпідставними та позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 20, 129, 202, 222, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Грушко Ірини Вячеславівни ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності НОМЕР_2 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (бул. Гвардійський 137, м. Запоріжжя, 69091, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458) суму заборгованості за відпущену теплову енергію в розмірі 35 414,80 грн (тридцять пять тисяч чотириста чотирнадцять гривень 80 коп.), витрати зі сплати судового збору в розмірі 1158,47 грн (одна тисяча сто пятдесят вісім гривень 47 коп.). Видати наказ.
У задоволені позову в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 11 000,00 грн, пені 9823,83 грн, 3% річних 897,54 грн, інфляційних втрат 1589,33 грн відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07 вересня 2020 року.
Судя І. С. Горохов