номер провадження справи 15/83/20
31.08.2020 Справа № 910/18145/19
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши матеріали
за позовом Національної поліції України, 01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік Трейдопт", 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 4
про стягнення коштів
за участю секретаря судового засідання Осоцький Д.І.
за участю представників сторін та учасників процесу:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Кузнецов І.С., довіреність № б/н від 02.01.2020.
Суть спору:
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2020 справу № 910/18145/19 за позовом Національної поліції України, м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мік Трейдопт", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 181 712,59 грн, з яких: 57 007,87 грн пені та 124 704,72 грн штрафу за укладеним сторонами договором про закупівлю футболок та сорочок від 11.06.2018 № 128МП.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 у справі № 910/18145/19 апеляційну скаргу Національної поліції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 у справі № 910/18145/19 залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.01.2020 у справі № 910/18145/19 залишено без змін. Постановлено матеріали справи № 910/18145/19 направити до Господарського суду Запорізької області.
Супровідним листом № 09.1-14/484/20 від 03.06.2020 матеріали справи № 910/18145/18 у одному томі направлені до Господарського суду Запорізької області.
09.06.2020 матеріали справи № 910/18145/19 в одному томі надійшли до господарського суду Запорізької області.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.06.2020 справу № 910/18145/19 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою суду від 12.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/18145/19, присвоєно справі номер провадження 15/83/20. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 08.07.2020 о/об 11 год. 40 хв.
Ухвалою суду від 08.07.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 04.08.2020 о/об 11 год. 30 хв.
В судовому засіданні 04.08.2020 оголошено перерву до 12.08.2020 о/об 12 год. 30 хв. без винесення ухвали.
07.08.2020 та 10.08.2020 до суду від позивача надійшли заперечення проти клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій.
10.08.2020 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з перебуванням представника позивача у відпустці.
Ухвалою суду від 10.08.2020 відмовлено в задоволені клопотання Національної поліції України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 12.08.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 31.08.2020 о/об 15 год. 00 хв.
Розгляд справи 31.08.2020 відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме програмно - апаратного комплексу «Оберіг».
Представник позивача до судового засідання 31.08.2020 не з'явився, про причини неявку суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
Позовна заява обґрунтована порушенням відповідачем умов договору від 11.06.2019 № 128НП щодо строків виконання зобов'язання з поставки покупцю (позивачу) товару. За порушення строку поставки товару позивачем нараховано до стягнення з відповідача 57 007,87 грн пені та 124 704,72 грн. штрафу, всього на загальну суму 181 712,59 грн.
Представник відповідача присутній у судовому засідання проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві від 05.07.2020. В обґрунтування відзиву зазначив, що неможливість своєчасно виконати зобов'язання за договором викликана істотною зміною обставин, яка встановлена Висновком Київської торгово-промислової палати №1703-4/321 від 19.07.2019. Вказаним висновком констатовано, що вина ТОВ «МІК Трейдопт» у недотриманні строків виконання зобов'язань за договором №128НП від 11.06.2019 відсутня як така, а порушення строків відбувається внаслідок істотної зміни обставин, які виникли після укладення договору і суттєво впливають на можливість виконання постачальником ТОВ «МІК Трейдопт» обов'язків за договором. З метою належного виконання своїх обов'язків перед позивачем ТОВ «МІК Трейдопт» уклало з іншим підприємством ТОВ «МІК» договір поставки №1 від 02.04.2018. Однак після прийняття замовлення від виробника ТОВ «МІК» надійшла інформація лист від 05.07.2019 №07-06-01/4 про затримку виготовлення продукції. Вказана непередбачувана затримка постачання за договором №1 від 02.04.2018 потягла за собою також порушення терміні поставки за договором №128НП від 11.06.2019. Відповідач вважає викладені обставини «випадком» («казусом») за наслідки якого ніхто не відповідає, і ці обставини не є форс-мажором, а є самостійною окремою підставою для звільнення особи від відповідальності за правилами ст. 617 ЦК України. Просить суд у задоволенні позову відмовити.
14.07.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 10.07.2020 вих. №3300/26/3-2020, в якій останній вказав, що поставка відповідачем товару у визначені Договором строки не була здійснена, про причини затримки поставки товару відповідачем завчасно не було повідомлено позивача, що ускладнило своєчасне забезпечення поліцейських одностроєм згідно норм належності. Майже через шість місяців після закінчення строку поставки товару згідно Договору №128НП постачальник звернувся до покупця з листами про перенесення строків поставки товару по восьми договорам, в тому числі й по Договору №128НП від 11.06.2019, надавши вісім майже ідентичних Висновків Київської торгово-промислової палати про істотну зміну обставин датовані однією датою. При цьому відзначає, що п. 13.2 Договору, сторони визначили, що настання істотних обставин, які сторони не могли передбачити при укладенні договорів підтверджується висновком щодо унеможливлення виконання зобов'язання за цими Договорами виданим Торгово-промисловою палатою України. Тобто, сторони визначили компетентним з цього питання виключно Торгово-промислову палату України, а не регіональні торгово-промислові палати. Враховуючи викладене, наданий відповідачем Висновок КТПП від 19.07.2019 №1703-4/321 не підтверджує істотну зміну обставин та є недопустимим доказом.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п.1) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.2).
Судом дотримано положення частин 2-4 ст. 120 ГПК України та ч. 5 ст. 242 ГПК України щодо повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання та вчинення відповідної процесуальної дії шляхом вручення сторонам копій ухвал по даній справі в порядку визначеному ГПК України.
Отже, враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.
В судовому засіданні 31.08.2020 в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд установив.
11.06.2019 між Національною поліцією України (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "МІК ТРЕЙДОПТ" (Постачальник) укладено договір № 128НП про закупівлю футболок та сорочок (сорочка трикотажна з короткими рукавами типу А темно-синього кольору) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-1833), за умовами якого Постачальник зобов'язується у 2019 р. поставити Покупцю сорочки трикотажні з короткими рукавами типу А темно-синього кольору) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-1833), далі - Товар, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар в порядку та на умовах визначених цим договором.
Пунктом 1.2 договору визначено, що загальна кількість Товару, що підлягає поставці та ціна одиниці товару визначається у Специфікації Товару (Додаток 1 до Договору) та ростовці Товару (Додаток № 2 до Договору).
Згідно з п. 3.1. договору, ціна цього договору становить 1 781 496,00 грн., у т.ч. ПДВ 296 916,00 грн.
Відповідно до п. 5.1. договору, Постачальник зобов'язується здійснити поставку Товару протягом 45 календарних днів з дати набрання чинності цього договору, за адресою Покупця у м. Києві (вул. Святошинська, 27, м. Київ, 03115).
Датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін накладної (п 5.2 Договору).
Пунктом 12.1 договору закріплено, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, реєстрації у Покупця та діє до 31 грудня 2019 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання Сторонами.
Додатком № 1 до договору "Специфікація Товару" сторони погодили поставку товару у кількості 10 900 одиниць на загальну суму 1 781 496,00 грн. з ПДВ.
Як свідчать матеріали цієї справи, відповідачем 27.08.2019 на виконання умов договору від 11.06.2019 № 128 НП поставлено позивачу товар обумовлений Специфікацією Товару (яка є додатком № 1 до договору) на загальну суму 1 781 496,00 грн. з ПДВ, що підтверджується наявною у матеріалах справи (належним чином засвідченою копією) накладною від 27.08.2019 № РН-0827/1, яка підписана уповноваженими представниками з обох сторін.
Враховуючи порушення строків поставки товару визначеного п. 5.1 Договору, позивач звернувся до відповідача з претензією від 30.09.2019 вих.№3183/26/3-2019 з вимогою сплатити на користь Національної поліції України штрафні санкції в розмірі
З підстав порушення відповідачем строку поставки (передачі) товару за договором від 11.06.2019 № 128 НП, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 57 007,87 грн пені та 124 704,72 грн штрафу на підставі п. 9.2. договору.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань підтверджено матеріалами справи.
Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.
Судом встановлено, що відповідачем було прострочено поставку товару, що є підставою для застосування до відповідача передбаченої умовами Договору відповідальності.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Загальні положення ч. 2 ст. 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно із ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Як вбачається з позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 57 007,87 грн пені та 124 704,72 грн штрафу, нараховані на підставі п. 9.2 Договору від 11.06.2019 № 128 НП.
Пунктом 9.2. договору, сторони визначили, що за порушення строків виконання зобов'язання щодо поставки Товару, з Постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості Товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. При цьому день поставки товару поставленого постачальником з порушенням строку передбаченого пунктом 5.1 розділу 5 цього Договору, вважається днем прострочення за яким постачальнику нараховуються штрафні санкції згідно умов цього Договору.
Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов'язань за договором.
Крім того, суд зазначає, що у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Згідно з наданим позивачем розрахунком розміру штрафної санкції (пені) за договором від 11.06.2019 № 128НП, кількість днів прострочення відповідачем поставки товару за накладною від 27.08.2019 № РН-0827/1 - 32 дні (з 27.07.2019 по 27.08.2019) не поставленого товару за договором на суму 1 781 496,00 грн.
Згідно з ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Враховуючи, що станом на 27.08.2019 відповідачем виконано зобов'язання щодо поставки позивачу товару на загальну суму 1781496,00 грн. з ПДВ, що підтверджується накладною від 27.08.2019 № РН-0827/1, яка підписана позивачем без зауважень та заперечень, правові підстави вважати день передачі товару позивачу днем прострочення виконання зобов'язання у суду відсутні.
Як наслідок, судом визнається безпідставним нарахування позивачем відповідачу пені у розмірі 0,1 % вартості товару за 27.08.2019 в розмірі 1781,49 грн.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок штрафу встановив, що заявлена сума в розмірі 124 704,72 грн відповідає вимогам законодавства, зокрема розрахована з моменту виникнення прострочення виконання зобов'язання, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу за прострочення виконання понад 30 днів у розмірі 7 % вартості товару визнаються судом обґрунтованими та такими,що підлягають задоволенню в сумі 124 704,72 грн.
Доказів оплати заборгованості та компенсаційних санкцій відповідачем суду не надано.
Згідно із ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене та беручі до уваги те, що відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасної поставки за договором виконав неналежним чином, позовні вимоги задовольняються частково.
Розглянувши клопотання відповідача про зменшення штрафної санкції на 90 %, проти якого заперечив позивач, суд дійшов висновку про наступне.
Приписами ст. 233 ГК України закріплено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. У разі, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи, в т.ч. й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 с. 83 ГПК в ред. до 15.12.17), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Оцінивши обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування клопотання про зменшення штрафної санкції, суд дійшов висновку, що посилання відповідача щодо неможливості своєчасного виконання зобов'язання за договором на істотну зміну обставин, яка встановлена Висновком Київської торгово-промислової палати №1703-4/321 від 19.07.2019 та згідно якого вина ТОВ «МІК Трейдопт» у недотриманні строків виконання за спірним договором відсутня, суд вважає не правомірним. Оскільки, згідно з п. 13.2 Договору. Сторони визначили, що настання істотних обставин, які сторони не могли передбачити при укладенні договорів підтверджується висновком щодо унеможливлення виконання зобов'язання за цими Договорами виданим Торгово-промисловою палатою України. Тобто, сторони визначили компетентним з цього питання виключно Торгово-промислову палату України, а не регіональні торгово-промислові палати. Враховуючи викладене, наданий відповідачем Висновок КТПП від 19.07.2019 №1703-4/321 не підтверджує істотну зміну обставин та є недопустимим доказом.
При цьому, судом враховано, що матеріали справи не містять жодних доказів вчинення відповідачем дій спрямованих на вирішення питання щодо відстрочення поставки товару, внесення змін до договору щодо зміни терміну (строку) поставки товару тощо.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прострочення відповідачем терміну поставки товару в даному випадку не має ознак винятковості та поважності, а передбачена договором штрафна санкція не є надмірно великою.
У зв'язку із викладеним, у задоволенні клопотання відповідача від 31.07.2020 щодо зменшення штрафних санкцій судом відмовляється.
На підставі п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК Трейдопт" (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 41737375) на користь Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомольця, буд. 10, ідентифікаційний код юридичної особи 40108578) пеню в розмірі 55 226,38 грн (п'ятдесят п'ять тисяч двісті двадцять шість гривень 38 коп), штраф у розмірі 124 704,72 грн (сто двадцять чотири тисячі сімсот чотири гривні 72 коп), судовий збір у розмірі 2698,97 грн (дві тисячі шістсот дев'яносто вісім гривень 97 коп). Видати наказ.
В частині стягнення пені в розмірі 1781,49 грн відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07 вересня 2020 року.
Суддя І. С. Горохов