Ухвала від 03.09.2020 по справі 904/160/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відстрочення виконання судового наказу

03.09.2020м. Дніпро№ 904/160/19 (904/2432/20)

Суддя Суховаров А.В., розглянувши заяву Комунального виробничого підприємства Кам'янської міської ради "Міськводоканал"

про відстрочення виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020 у справі №904/160/19(904/2432/20)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРЦ КП", м. Дніпро

до Комунального підприємства "Кам'янський міськводоканал" Дніпропетровської обласної ради", м. Кам'янське Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 66 630,00 грн.

Представники:

від позивача - Євстигнеєва Л.М., довіреність №б/н від 29.07.2020;

від відповідача - Михалевич Д.О., посвідчення №3098 від 22.10.2019,

- Носуля І.С. довіреність № 10-09/469 від 25.05.2020

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020 у справі №904/160/19(904/2432/20) стягнуто з Комунального підприємства "Кам'янський міськводоканал" Дніпропетровської обласної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРЦ КП" основний борг у розмірі 66 630,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

07.08.2020 господарським судом Дніпропетровської області видано відповідний наказ на виконання вказаного рішення суду.

12.08.2020 до господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява від Комунального підприємства "Кам'янський міськводоканал" Дніпропетровської обласної ради, за змістом якої заявник просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2020 у справі №904/160/19(904/673/20) на 3 місяці.

В обґрунтування вимог щодо відстрочення виконання рішення суду заявник зазначає, що підприємство боржника перебуває у скрутному матеріальному становищі, що спричинено систематичною несплатою споживачами (населенням) послуг з водопостачання та водовідведення. Разом з тим, заявник вказує, що підприємство боржника - єдиний постачальник послуг централізованого водопостачання та водовідведення у місті Кам'янське. При цьому, функціонування підприємства залежить від належного утримання обладнання та комунікацій, що здійснюється за рахунок коштів, отриманих від реалізації послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Заявник вказує, що підприємством боржника здійснюються заходи щодо примусового стягнення зі споживачів (населення) заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, за результатом вчинення яких, отримані кошти будуть спрямовані на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020 у справі №904/160/19(904/2432/20).

Ухвалою суду від 26.08.2020 вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 03.09.2020.

31.08.2020 від Комунального підприємства "Кам'янський міськводоканал" Дніпропетровської обласної ради надійшли пояснення, за змістом яких заявник підтримує вимоги, викладені в заяві від 12.08.2020, зазначає про значні відрахування коштів на утримання працівників підприємства боржника та сплату рахунків з надання послуг електропостачання ТОВ "АС" та послуг централізованого водопостачання КП ДОР "Аульський водовід".

02.09.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄРЦ КП" надішли заперечення на заяву, за змістом яких останній зазначає про безпідставність вимог заявника.

Суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог заявника з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю

Відповідно до приписів частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положеннями частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч. 1 - 3 ст. 86 ГПК України).

Як вбачається з поданих заявником матеріалів, підприємство боржника на теперішній час не має можливості здійснити перерахування заборгованості за наказом №904/160/19(904/2432/20), а своєчасне виконання судового рішення призведе до зупинення функціонування його підприємства та невиплату заробітної плати працівникам.

За висновками, викладеними Європейським судом з прав людини у своїх рішеннях, і, зокрема, у рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини підкреслив, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже, сама можливість надання відстрочки/розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

Дійсно, на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №904/4566/18 та від 20.09.2018 у справі №905/2953/17.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 "Чижів проти України" зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.04 по справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення/розстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, дослідження та оцінювання не лише доводів боржника, а й заперечень кредитора.

При цьому, необхідно враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все необхідно враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2018 у справі №904/9951/16.

Разом з тим, господарський суд зазначає, що ухвалою суду від 24.01.2020 відкрито провадження у справі №904/160/19 про банкрутство Комунального виробничого підприємства Кам'янської міської ради "Міськводоканал", що свідчить про обґрунтованість тверджень заявника в частині можливості зупинення функціонування підприємства боржника.

Оцінивши доводи сторін, враховуючи їх фінансовий стан, суд дійшов висновку про те, що відстрочення виконання рішення суду на три місяці не порушить принцип збалансованості інтересів сторін, натомість в повній мірі відповідатиме принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Господарський суд зазначає, що надання відстрочки виконання рішення у справі сприятиме належному виконанню заявником своїх наявних зобов'язань, можливості запланувати та здійснити відповідні витрати, а отже належним чином виконати рішення суду у справі що, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін.

За таких обставин, враховуючи факт відкриття провадження у справі №904/160/19 про банкрутство Комунального виробничого підприємства Кам'янської міської ради "Міськводоканал", яка перебуває на стадії розпорядження майном, та незначний термін відстрочення виконання рішення суду, щодо надання якого звернувся заявник, господарський суд, з метою недопущення затримки виплат по заробітній платі та поточних розрахунків за енергоносії, вважає за можливе задовольнити заяву Комунального підприємства "Кам'янський міськводоканал" Дніпропетровської обласної ради, надавши відстрочку з виконання судового рішення строком на 3 місяці.

Керуючись ст.ст. 234-235, 326, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Комунального підприємства "Кам'янський міськводоканал" Дніпропетровської обласної ради про відстрочення виконання рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020 у справі №904/160/19(904/2432/20) задовольнити.

Відстрочити виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2020 у справі №904/160/19(904/2432/20) на три місяці до 03.12.2020.

Ухвала набирає законної сили 03.09.2020.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України, до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Повний текст ухвали складено 08.09.2020.

Суддя А.В. Суховаров