вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.09.2020р. Справа № 904/2844/20
За позовом: Департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації, м. Краматорськ
До: Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд», м. Дніпро
Третя особа без самостійних позовних вимог на стороні відповідача : Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорожнє підприємство «Алькор», м. Київ
Про: стягнення 2 344 721, 26 грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Секретар судового засідання Копань В.В.
Від позивача: Федоренко В.С. (представник );
Від відповідача: Турчанінов І.Ю. (адвокат);
Від третьої особи: не з'явився
Департамент розвитку галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації (позивач) звернувся з позовом до АТ «АКБ «Конкорд» (відповідач) про стягнення 2 344 721, 26 грн. (в т.ч.: 2 319 999, 96 грн. - основна заборгованість та 24 721, 30 грн. - 3% річних) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх обов'язків за безвідкличною банківською гарантією№71.00.012122 від 02.08.19р. за повернення авансового платежу принципалом (ТОВ ДП «Алькор») за договором №125/9 від 16.08.19р. (укладеним між позивачем та ТОВ ДП «Алькор»).
08.07.20р. АТ «АКБ «Конкорд» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував, стверджуючи (поміж-іншим), що спірна гарантія не підлягає виконанню з огляду на відсутність правових підстав для її виконання, зокрема, із-за відсутності порушення зобов'язання принципала ( яке є обв'язковою умовою для настання гарантійного випадку); відсутність порушень зобов'язань за договором (основного зобов'язання) з боку принципала ТОВ ДП «Алькор» не можуть слугувати підставами для сплати за гарантією; адже, як зазначає відповідач, банком гарантоване виконання зобов'язань саме принципала, а не бенефіціара. Тому для настання гарантованого випадку за банківською гарантією необхідне було порушення зобов'язань з боку ТОВ ДП «Алькор», про що було повідомлено позивачу у відповідях банку. Також, відповідач стверджує, що для перевірки достовірності вимоги позивача гарант (відповідач) направив вимогу принципалу відносно надання пояснень стосовно надання послуг; ТОВ ДП «Алькор» повідомив, що саме позивач порушив умови договору - не приймав рішення про коригування проектної документації, чим фактично сприяв простою у виконанні робіт. Відповідач також вказує , що рішення замовник прийняв лише 12.11.19р., після чого у виконавця з'явилась можливість закінчити роботи, що і були зроблено. Отже , має місце виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, які призвели до продовження строків виконання зобов'язань, що передбачено договором. Відповідач зазначає про нікчемність договору закупівлі внаслідок укладення додаткової угоди про продовження строку зобов'язань за договором з порушенням вимог п.4 ч.4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі»; також керуючись цим законом, відповідач стверджує, що договір є нікчемним, внаслідок чого спірна гарантія не підлягає виконанню.
Департамент розвитку галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації (позивач) у відповіді на відзив, заперечував проти обставин , викладених в ньому, зазначив, що у зв'язку з порушення третьою особою зобов'язання за основним договором, забезпеченим гарантією, у відповідача виникало зобов'язання сплатити грошову суму за гарантією , яке він не виконав; доказів своєчасного виконання третьою особою будівельних робіт за основним договором перед позивачем відповідачем не надано. Окрім того, посилається на приписи ст. 562 ЦК України, згідно з якими зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов'язання безпосередньо міститься в тексті гарантії.
ТОВ ДП «Алькор» (третя особа) у письмових поясненнях проти задоволення позовних вимог заперечувало, зазначаючи наступне: в банківській гарантії визначено строк її дії - до 10.03.20р., оскільки до закінчення строку гарантії бенефіціаром (позивачем) до відповідача не направлено вимоги , то вказана гарантія є припиненою у зв'язку з закінченням строку її дії; банківська гарантія не підлягає виконанню, оскільки в порушення ст. 200 ГК України в ній не зазначено певного зобов'язання, виконання якого забезпечує ця гарантія. Окрім того зазначає, що станом на цей час роботи за договором виконані третьою особою у повному обсязі, а тому відсутні правові підстави для стягнення коштів з банку на користь підприємства за банківською гарантією.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
16.08.19р. між Департаментом розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації (замовник,позивач) та ТОВ «Дорожнє підприємство «Алькор» (виконавець, третя особа) на підставі проведеної процедури закупівлі (№ UА-2019-05-15-003795-а ) укладено договір про закупівлю послуг з поточного ремонту № 125/19, відповідно з умовами якого виконавець взяв на себе зобов'язання своїми силами і засобами, на власний ризик надати послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги «С050629 від /Н-08/-Нікольське на ділянці км 0+000 - км 6+000» (обєкт) за ДК 021:2015 - 45233142-6 - Ремонт доріг.
Згідно п. 2.1. договору договірна ціна послуг, виконання яких доручається виконавцеві, становить 57 999 999 грн. , у тому числі: ПДВ 9 666 666,50 грн. за рахунок коштів обласного бюджету. Відповідно до п.3.1. договору виконавець зобов'язався розпочати надання послуг протягом 10-ти календарних днів з моменту укладення договору і забезпечити їх завершення в строк до 30 листопада 2019 року. Перегляд термінів надання послуг можливо за згодою сторін шляхом оформлення додаткової угоди. (п.3.3. договору).
Згідно з пунктом 4.3.1. договору виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг в порядку та у строки, встановлені ним договором. Відповідно до п.11.2.1. договору передання послуг виконавцем і прийняття їх замовником оформляється актами приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в), підписаними обома сторонами.
В п.18.1 договору сторони погодили, що виконавець повинен надати замовникові забезпечення виконання договору у формі банківської гарантії у розмірі 4% від ціни договору; термін дії гарантії забезпечення виконання договору повинен бути більш терміну дії договору на 60 (шістдесят ) календарних днів; у разі продовження строку дії договору, виконавець зобов'язується продовжити строк дії гарантії; цей строк повинен бути більше продовженого терміну дії договору на 60 (шістдесят) календарних днів.
Згідно п.18.2. договору замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання виконавцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними, у разі відмови замовника від договору, крім випадків відмови від договору , пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням виконавцем зобов'язань за договором, та у випадках , передбачених ст. 37 ЗУ «Про публічні закупівлі», але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Також цим пунктом погоджено перелік випадків неповернення замовником забезпечення виконання договору виконавцю: порушення виконавцем строків надання послуг, передбачених договором; порушення виконавцем вимог щодо якості послуг, передбачених договором; не надання або несвоєчасне надання виконавцем замовнику документів, передбачених договором про закупівлю. Кошти , що надійшли як забезпечення виконання договору ( у разі, якщо вони не повертаються) , підлягають перерахуванню до відповідного бюджету (а.с.28-38).
27.12.19р. між позивачем та третьої особою було укладено додаткову угоду №2 до договору про закупівлю послуг з поточного ремонту №125/19 від 16.08.2019р. , відповідно до умов якої сторони виклали пункт 17.1. договору в наступній редакції: « 17.1. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін і діє до 31.12.20р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань та фінансових розрахунків за надані послуги … Решта умов залишається без змін та діє в редакції договору». (а.с.53).
Відповідно до повідомлення про намір укласти договір, опублікованого на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель та вимог тендерної документації замовника, в тому числі договору, АТ «АКБ «Конкорд» (банк - гарант, відповідач) надав на користь Департаменту ( бенефіціар, позивач ) банківську гарантію № 71.00.012122 від 02.08.2019р. виконання ТОВ «ДП «Алькор» (принципал, третя особа) свого обов'язку на підставі договору про закупівлю послуг № 125/19. Згідно з цією гарантією банк - гарант прийняв на себе зобов'язання за першою письмовою вимогою бенефіціара ,що є виключною та достатньою умовою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов та вчинення інших дій , сплатити на користь бенефіціара суму гарантії, яка складає 2 319 999 грн. 96 коп. у випадку невиконання (неналежного виконання) принципалом основного зобов'язання перед бенефіціаром щодо умов договору. Гарант протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання першої письмової вимоги бенефіціара ( з доданими до неї документами) розглядає та перевіряє її на відповідність умовам даної гарантії , та перераховує на рахунок бенефіціара суму, яка визначена в цій гарантії (а.с.73-74).
З матеріалів справи вбачається, що виконавцем (третьою особою) було порушено зобов'язання за договором про закупівлю № 125/19 (пп. 3.1., 4.3.1., 11.1 та 11.2.2.) щодо завершення надання послуг ( які є предметом цього договору ), у строк до 30 листопада 2019 року ( що підтверджується листом третьої особи від 12.12.19р. №98/1, в якому вона повідомила позивача , що роботи по об'єкту будуть завершені в повному обсязі у термін до 20.12.19р., а.с.184).
За твердженням позивача, всупереч умовам договору №125/19 від 16.08.2019р. ТОВ «ДП «Алькор» не були виконані будівельні роботи у строк до 30.11.2019 на загальну суму 57 999 999 грн. 00 коп., а виконані лише частково на суму в розмірі 37 746 832, 06 грн. , що є безумовним свідченням порушення третьою особою свого зобов'язання надати послуги в погоджений строк у повному обсязі. На підтвердження цієї обставини позивачем надано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати ( а.с.55) ,акт №2/341 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 р. ( а.с.56-62 ) та акт обстеження об'єкту ( а.с.182)
У зв'язку з порушенням виконавцем зобов'язання за договором про закупівлю, забезпеченого гарантією, позивач 21.12.19р. надіслав гаранту (відповідачу) вимогу № 2738/0/111-19 про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії № 71.00.012122 у сумі 2 319 999, 96 грн. ; в якій вказав про порушення ТОВ «ДП «Алькор» своїх зобов'язань із своєчасного виконання робіт на об'єкті та вимагав від банку ( відповідача ) сплатити грошові кошти відповідно до умов гарантії. Додатком до цієї вимоги є відповідні документи ( а.с.75-76)
Судом встановлено, що після направлення позивачем відповідачу вищезазначеної вимоги у відповідності до положень гарантії банк-гарант (відповідач) мав сплатити протягом 5 робочих днів з дати отримання першої письмової вимоги бенефіціара суму за гарантією. Замість цього, листом від 10.01.20 р. №34/1, обґрунтовуючи поясненнями принципала, банк ( відповідач ) відмовив бенефіціару ( позивачу ) у задоволенні вимоги щодо сплати грошових коштів за гарантією № 71.00.012122, посилаючись на те, що принципал не порушив строки виконання робіт за договором, так як мало місце не вчинення бенефіціаром необхідних дій для виконання принципалом своїх зобов'язань. Окрім того, зазначив наступне: «…з урахуванням того, що додаткова угода №2 до договору була укладена вже після отримання гарантом вимоги; гарант вимушений відмовити бенефіціару в задоволенні виплати суми банківської гарантії за вимогою , так як вимоги бенефіціара вважає безпідставними та не достовірними». (а.с.81-82).
Листом від 23.01.20р. №176/0/111-20 позивач (бенефіціар) вдруге звернувся до відповідача (гаранта ) з повторною вимогою про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії №71.00.012122. (а.с.77-78).
Листом від 10.02.20р. № 181/1 гарант відклав розгляд вимоги до надання бенефіціаром та принципалом запитуваної інформації (а.с.79-80).
Враховуючи те, що гарантія за своєю природою є безумовною та безвідкличною і мала бути задоволена з моменту першої письмової вимоги бенефіціара; позивач цей лист розцінив як відмову у задоволенні повторної вимоги з боку гаранта. У зв'язку з чим, звернувся з цим позовом до суду.
Згідно з вимогами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно статті 629 Цивільного кодексу України. Згідно вимог статті 525 Цивільного кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
У відповідності до вимог статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно вимог статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, зобов'язання вважається порушеним у випадку або повного його невиконання, або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених договором, в тому числі умов щодо строків виконання, обсягів та видів невиконаних або частково виконаних робіт, послуг тощо.
Тобто, банківською гарантією передбачено, що бенефіціар має право вимагати від банку виплату коштів у межах гарантованої суми, а Банк зобов'язаний такі кошти сплатити у випадку невиконання (повного або часткового) або неналежного виконання принципалом основного зобов'язання щодо умов договору підряду.
Згідно зі статтею 200 Господарського кодексу України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Відповідно до вимог глави 49 ЦК України «Забезпечення виконання зобов'язання» : за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником ( ст.560)
Статтею 561 цього Кодексу встановлено , що гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
Принцип незалежності гарантії від основного зобов'язання наведено у ст.562 ЦК України : зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Правові наслідки порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією встановлені у ст.563 цього Кодексу :
1. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
2. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії.
3. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією.
4. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.
5. Кредитор не може передавати іншій особі право вимоги до гаранта, якщо інше не встановлено гарантією.
Обов'язки гаранта під час розгляду вимоги кредитора визначені ст.564 ЦК України :
1. Після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами.
2. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.
Статтею 565 цього Кодексу передбачено , що гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги. Якщо гарант після пред'явлення до нього вимоги кредитора дізнався про недійсність основного зобов'язання або про його припинення, він повинен негайно повідомити про це кредитора і боржника. Повторна вимога кредитора, одержана гарантом після такого повідомлення, підлягає задоволенню.
У статті 566 цього Кодексу встановлено , що обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.
Відповідно до ст. 567 ЦК України гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові.
Статтею 568 Кодексу встановлені випадки припинення гарантії :
1. Зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі: 1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; 2) закінчення строку дії гарантії; 3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією. 2. Гарант, якому стало відомо про припинення гарантії, повинен негайно повідомити про це боржника.
Стаття 569 вказує на те , що гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником. Гарант не має права на зворотну вимогу (регрес) до боржника у разі, якщо сума, сплачена гарантом кредиторові, не відповідає умовам гарантії, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Відповідно до розділу І «Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, (далі - Положення) визначено, що гарантійний лист - це гарантія, що оформлена належним чином на паперовому носії. Гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Зобов'язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від основного зобов'язання принципала (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на таке зобов'язання безпосередньо міститься в тексті гарантії.
Пункт 2 Глави 4 Положення № 639 встановлює, що одержана вимога/повідомлення бенефіціара або банку бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком-гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.
Гарантія, з приводу виконання якої пред'явлено цей позов, є безумовною та безвідкличною, на підтвердження чого свідчать умови гарантії №71.00.012122.
Гарантією № 71.00.012122 визначено умови її сплати, згідно з якими одержана вимога бенефіціара є виключною і достатньою умовою для банку-гаранта сплатити кошти бенефіціару без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов та вчинення інших дій.
Відповідно до пункту 2 розділу 1 Положення № 639 безвідклична гарантія - гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром; безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.
Отже, єдиною умовою для сплати коштів гарантом за відповідною гарантією є пред'явлення бенефіціаром письмової вимоги до гаранта про сплату грошової суми.
Враховуючи вищенаведені приписи чинного законодавства , зміст спірної гарантії та фактичні обставини справи ; суд дійшов до висновку про незаконність дій відповідача (гаранта), обов'язок якого зі сплати грошового забезпечення пов'язується законодавцем виключно з пред'явленням письмової вимоги про сплату без подання будь-яких інших документів .
А відтак , заперечення відповідача стосовно відсутності у нього обов'язку по сплаті грошових коштів відповідно до умов гарантії внаслідок недоведеності бенефіціаром (позивачем) факту порушення принципалом (третьою особою) своїх зобов'язань щодо своєчасного виконання робіт (надання послуг) за договором про закупівлю послуг з поточного ремонту № 125/19 від 16.08.19р. суд оцінює критично (оскільки ані відповідачем ,ані третьою особою не спростовані твердження позивача про порушення принципалом строків виконання робіт). Укладання позивачем та третьою особою додаткової угоди до договору також не є підставою для припинення зобов'зань за гарантією ,оскільки виключний перелік таких підстав наведено у статті 568 ЦК України ; та укладання додаткової угоди до основного договору не є такою підставою .
Також суд відхиляє заперечення відповідача та третьої особи стосовно нікчемності основного договору , оскільки відповідно до приписів ст. 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання; тому будь-які доводи відповідача та третьої особи стосовно прострочення позивачем вчинення якихось дій, відсутність права сторін на продовження строку дії договору, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що виходять за межі предмету доказування у цій справі.
На час винесення рішення у справі відповідач доказів належного виконання банківської гарантії та перерахування на користь позивача 2 319 999, 96 грн. (після отримання вимоги позивача) не надав. Окрім того, позивачем відповідно до приписів ст.625 ЦК України було нараховано відповідачу 24 721, 30 грн. - 3% річних. Таким чином, загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, складає 2 344 721, 26 грн.
Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що такі докази більш вірогідно підтверджують обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, ніж ті ,на які посилається відповідач в обґрунтування заперечень. За перелічених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, що відповідно є підставою для задоволення позову у повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись приписами ст.ст.13,73-80, 86, 92, 192, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з відповідача - Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» (49000, м. Дніпро, площа Троїцька, буд. 2 ; код ЄДРПОУ 34514392) на користь позивача - Департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації (84306, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6; код ЄДРПОУ 38144140): 2 319 999, 96 грн. - заборгованості; 24 721, 30 грн. - 3% річних та 35 170, 82 грн. - витрат на сплату судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено 07.09.2020р.
Суддя О.Ю.Васильєв