вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.09.2020м. ДніпроСправа № 904/615/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Симбирьової К.В.
за позовом Приватного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль",м. Херсон
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні системи", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення 2 163 389,16 грн.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні системи" про стягнення 2 163 389,16 грн., з яких: 1 911 932,14 грн. - основний борг, 221 784,13 грн. - пеня, 18 218,53 грн. - 3% річних, 11 454,36 грн. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 26 від 17.01.2019 в частині своєчасного та повного виконання робіт.
Ухвалою від 05.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче на 04.03.2020.
17.02.2020 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову.
Ухвалою від 19.02.2020 суд відмовив у забезпеченні позову.
26.02.2020 до господарського суду від Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" надійшла заява, в якій позивач просить постановити ухвалу щодо його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 02.03.2020 суд задовільнив клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
27.02.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 від 02.08.2019 сторони внесли зміни до п.5.1. та 10.1 договору № 26 щодо строків виконання робіт та строку дії договору. Таким чином, з урахуванням, наведеної вище додаткової угоди до договору № 26 підрядник повинен приступити до виконання робіт, визначених у п. 1.1. цього договору, згідно графіку виконання робіт. Термін закінчення робіт, визначених у п.1.1. цього договору, становить: 31.12.2020. Крім того, додатковою угодою № 1 від 02.08.2019 внесені зміни до п.10.1. до договору № 26, яким передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині розрахунків і гарантії - до їхнього повного виконання. З урахуванням зазначеного вище, відповідач зобов'язаний виконати роботи за договором № 26 в строк до 31.12.2020, а не до 30.09.2019, як зазначає позивач в своїй позовний заяві. Крім того, зазначив, що з метою належного виконання умов договору, відповідачем були здійснені роботи з поставки позивачеві пароохолоджувачів 1-ої ступені у кількості 2шт. для котлоагрегату БКЗ 200-100 ст.№7 на загальну вартість 2 436 481,75 грн. з ПДВ. Зазначені пароохолоджувачі необхідно було встановити на котлоагрегат БКЗ 200-100 ст. № 7. П.3.2. договору № 26 передбачено, що замовник зобов'язується забезпечити підряднику необхідні умови для виконання робіт. Крім того, відповідно до п. 8.2.1. договору № 26 замовник зобов'язаний забезпечити доступ працівників підрядника до місця проведення робіт протягом всього терміну їх виконання. Однак, АТ «Херсонська ТЕЦ» не надало підряднику доступ до обладнання, у зв'язку з чим вищевказані пароохолоджувачів 1-ої ступені у кількості 2шт. ТОВ «НЕС» передано АТ «Херсонська ТЕЦ» на відповідальне зберігання за актом прийому передачі № 04/06-1 від 04.06.2019 до моменту виникнення технічної можливості виконати підрядником роботи, передбачені договором № 26. ТОВ «НЕС» неодноразово зверталось з проханням повідомити про можливість почати здійснювати заміну пароохолоджувачів 1-ої ступені для котлоагрегату БКЗ 200-100 ст. № 7, проте такі звернення залишено без відповіді АТ «Херсонська ТЕЦ». Таким чином, відповідачем не порушувались умови договору щодо термінів виконання робіт, оскільки строк виконання робіт та строк дії договору ще не сплинув. З огляду на викладене, твердження позивача про те, що відповідачем порушені терміни виконання робіт є безпідставними. Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
28.02.2020 відповідач подав заяву про відкладення розгляду справи.
У підготовчому засіданні 04.03.2020 позивач заявив усне клопотання про витребування у відповідача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні системи") оригіналу додаткової угоди № 1 до договору № 26 від 17.01.2019.
Ухвалою від 04.03.2020 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 30.03.2020 та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
30.03.2020 позивач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 30.03.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 06.05.2020 включно. Відкладено підготовче судове засідання на 04.05.2020.
Згідно части 1 та 2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку; суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України: розділ X "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Ухвалою від 04.05.2020 відкладено підготовче засідання на 19.05.2020.
15.05.2020 позивач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
19.05.2020 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою від 19.05.2020 відкладено підготовче засідання на 04.06.2020.
04.06.2020 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 15.06.2020.
15.06.2020 відповідач подав до суду пояснення по справі.
15.06.2020 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 07.07.2020.
30.06.2020 позивач подав клопотання про залучення доказів.
07.07.2020 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою від 07.07.2020 відкладено підготовче судове засідання на 05.08.2020.
05.08.2020 до підготовчого засідання з'явились представники позивача та відповідача.
18.05.2020 позивач подав до суду клопотання про призначення технічної експертизи документу, в якому зазначив, що окрім відзиву відповідачем долучено копії доказів, а саме: додаткову угоду № 1 до договору № 26 від 17.01.2019. Зважаючи на те, що згідно журналів реєстрації вхідної кореспонденції за 2019-2020 додаткова угода № 1 від 02.08.2019 до договору № 26 від 17.01.2019 не надходила до позивача, у відповіді на претензію позивача відповідач не послався на те, що існує додаткова угода № 1 від 02.08.2019 до договору № 26 від 17.01.2019 та те, що вищезазначена додаткова угода викликає сумніви, що до її достовірності, позивач вважає, що необхідно призначити по справі судову технічну експертизу документу. У зв'язку із чим позивач просить суд призначити у справі № 904/615/20 судову технічну експертизу документу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертизи поставити питання:
- Чи відповідає дата складання додаткової угоди № 1 від 02.08.2019 до договору № 26 від 17.01.2019, вказана на ній (а саме 02.08.2019), істинному віку документа; якщо ні, у який період часу складена додаткова угода № 1 від 02.08.2019 до договору № 26 від 17.01.2019?
- Яким чином виконаний підпис від імені громадянина ОСОБА_1 у додатковій угоді № 1 від 02.08.2019 до договору № 26 від 17.01.2019 (за допомогою технічних засобів чи пишучим приладом)?
- Чи виготовлено наданий документ шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки?
- Чи нанесено відтиск печатки Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (код ЄДР 00131771) в додатковій угоді № 1 від 02.08.2019 до договору № 26 від 17.01.2019 печаткою, експериментальні та вільні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження?
- Чи нанесено відтиск печатки (штампа, факсиміле) печатки Акціонерне товариство «Херсонська теплоелектроцентраль» (код ЄДР 00131771) в додатковій угоді № 1 від 02.08.2019 до договору № 26 від 17.01.2019 однією і тією самою печаткою (штампом, факсиміле)?
Ухвалою від 05.08.2020 у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" про призначення технічної експертизи документу відмовлено; закрито підготовче провадження та призначено справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 04.09.2020.
Представники позивача та відповідача у судове засідання 04.09.2020 не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, оскільки були присутні у підготовчому засіданні 05.08.2020. Повідомлені під розписку (а.с.58) про дату, час та місце судового засідання.
04.09.2020 є останнім днем строку розгляду справи по суті, визначеного ст. 195 ГПК України.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
17.01.2019 між Акціонерним товариством "Херсонська теплоелектроцентраль" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні системи" (підрядник) було укладено договір № 26 (далі - договір).
Замовник доручає, а підрядник зобов'язується власними силами та засобами на власний ризик виконати наступні роботи: капітальний ремонт із заміною пароохолоджувачів 1-ої ступені для котлоагрегату БКЗ 200-100 ст. № 7 (п. 1.1. договору).
Об'єкт: котлоагрегат БКЗ 200-100 ст. № 7 Акціонерного товариства «Херсонська теплоелектроцентраль» розташовані у м. Херсон (п. 1.2. договору).
Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі (п. 1.3. договору).
Договірна ціна робіт визначається на основі кошторису, що є невід'ємною частиною договору, є твердою і складає: 3 942 333,60 грн., в т. ч. ПДВ 657 055,60 грн. (п. 2.1. договору).
Розрахунки за виконані роботи здійснюються в безготівковій формі у національній валюті України - гривні (п. 4.1. договору).
Замовник до початку виконання робіт, здійснює на розрахунковий рахунок підрядника передоплату у розмірі 100% від загальної вартості договору (п. 4.2. договору).
Подальші розрахунки здійснюються замовником за фактично виконані етапи робіт або повністю виконані роботи згідно цього договору, на основі наданих підрядником замовнику актів здачі-приймання виконаних робіт та накладних шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 10 банківських днів з дня підписання замовником акту здачі-приймання виконаних робіт (п. 4.3. договору).
Датою оплати вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку замовника (п. 4.4. договору).
Підрядник повинен приступити до виконання робіт, визначених у п. 1.1 цього договору, згідно графіку виконання робіт. Термін закінчення робіт, визначених у п. 1.1 цього договору, становить: 30 вересня 2019 р. (п. 5.1. договору).
Виконані підрядником роботи, згідно з цим договором оформлюються підрядником актами здачі-приймання виконаних робіт та мають бути підписані замовником в строк до 10 (десяти) календарних днів після отримання кожного акту замовником, за умови відсутності зауважень щодо недоліків у виконаних роботах (п. 6.1. договору).
У разі мотивованої відмови замовника від підписання акту здачі-приймання виконаних робіт у строк, зазначений у п.6.1. цього договору, сторони складають двосторонній акт з переліком недоліків і строками їх усунення, для чого підрядник зобов'язаний протягом 3- х робочих днів від дня офіційного повідомлення, направити свого представника для врегулювання цієї ситуації. У разі неприбуття представника підрядника протягом 3- х робочих днів, замовник складає акт з переліком недоліків і термінами їх усунення, який вважається узгодженим двома сторонами і є обов'язковим для виконання підрядником (п. 6.2. договору).
У разі ненадходження у термін, зазначений у п. 6.1 даного договору, зауважень (мотивованої відмови), виконана робота вважається прийнятою та підлягає оплаті (п. 6.3. договору).
Після остаточного виконання робіт, перед здачею робіт замовнику, підрядник надає замовнику повний комплект приймально - здавальної та ремонтної документації, оформленої та скомплектованої згідно діючих нормативних документі та Правил (п. 6.4. договору).
Замовник зобов'язаний вчасно і відповідно до умов цього договору здійснювати оплату вартості виконаних робіт (п. 8.2.3. договору).
Підрядник зобов'язаний своєчасно та якісно виконати роботи в обсязі та на умовах, передбачених цим договором (п. 8.4.1. договору).
У випадку порушення своїх зобов'язань за даним договором, сторони несуть відповідальність, визначену договором та чинним законодавством України (п. 9.1. договору).
Підрядник несе відповідальність за несвоєчасне закінчення виконання робіт з його вини та сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості незакінчених робіт за кожний день затримки (п. 9.4. договору).
Даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 30.09.2019, а в частині розрахунків і гарантії - до їхнього повного виконання (п. 10.1. договору).
Позивач зазначає, що на виконання п. 4.2. договору перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 3 942 333,60 грн., на підтвердження чого надав виписки по рахунку (а.с. 22-23), відповідно до яких позивач 31.01.2019 сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 1 000 000,00 грн. з призначенням платежу: «передплата за кап.ремонт із заміною паро охолод.котла БКЗ-200-100ст 7 з-но дог 26 від 17.01.2019» та 05.03.2019 сплатив відповідачу грошові кошти у розмірі 2 942 333,60 грн. з призначенням платежу: «передплата за кап.ремонт із заміною паро охолод.котла БКЗ-200-100ст 7 з-но дог 26 від 17.01.2019».
Відповідно до акту прийому-передачі на відповідальне зберігання № 04/06-1 від 04.06.2019 (а.с. 24) відповідач передав, а позивач прийняв у відповідальне зберігання обладнання: пароохолоджувачі 1-ої ступені для котлоагрегату БКЗ 200-100 ст. № 7 у кількості 2 шт.
Відповідно до п. 5.1. договору підрядник повинен приступити до виконання робіт, визначених у п. 1.1 цього договору згідно графіку виконання робіт. Термін закінчення робіт, визначених у п. 1.1 цього договору становить: 30 вересня 2019 р.
Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору станом на 31.01.2020 роботи не виконав, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість у розмірі 1 911 932,14 грн.
З позовної заяви не вбачається обґрунтування саме такої суми заборгованості (1 911 932,14 грн.).
Позивач зазначає, що з метою досудового врегулювання спору направив відповідачу претензію № 01-4-1/2140 від 18.10.2019 (а.с. 25), в якій вимагав належним чином виконати умови договору або повернути сплачену суму.
Відповідач надав відповідь на претензію (а.с. 26-28), в якій зазначив, що сторонами було укладено додаткову угоду до договору, відповідно до якої строк виконання робіт та строк дії договору було продовжено до 01.12.2020. Також зазначив, що, наразі, відповідач позбавлений можливості завершити роботи з капітального ремонту із заміною пароохолоджувачів 1-ої ступені для котлоагрегату БКЗ 200-100 ст. № 7, що передбачені договором № 26 від 17.01.2019. Так з метою виконання вищевказаних робіт відповідачу передано пароохолоджувачів 1-ої ступені для котлоагрегату БКЗ 200-100 ст. № 7 у кількості 2 шт. на відповідальне зберігання за актом прийому передачі № 04/06-1 під 04.06.2019. Зазначені пароохолоджувачі необхідно було встановити на котлоагрегат БКЗ 200-100 ст. № 7. Однак, до теперішнього часу АТ «Херсонська ТЕЦ» не надало підряднику доступ до обладнання. Відповідач неодноразово звертався з проханням повідомити про можливість початку здійснення заміни пароохолоджувачів 1-ої ступені для котлоагрегату ПКЗ 200-100 ст. № 7, проте такі звернення залишено без відповіді.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України).
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст. 854 Цивільного кодексу України).
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).
Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Господарський суд зазначає, що 02.08.2019 сторонами підписано та скріплено їх печатками додаткову угоду № 1 до договору (т.1 а.с. 87; оригінал - т.2 а.с.17), в якій сторони дійшли згоди викласти п. 5 термін виконання зобов'язань у наступній редакції:
« 5.1. Підрядник повинен приступити до виконання робіт, визначених у п.1.1 цього договору, згідно графіку виконання робіт. Термін закінчення робіт, визначених у п. 1.1 цього договору, становить: 31.12.2020»;
викласти п. 10 термін дії договору № 26 від 17.01.2019 у наступній редакції:
« 10.1. Даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині розрахунків і гарантії - до їхнього повного виконання».
З огляду на викладене, відповідно до п. 5.1. договору в редакції додаткової угоди № 1 від 02.08.2019 відповідач повинен виконати роботи: капітальний ремонт із заміною пароохолоджувачів 1-ої ступені для котлоагрегату БКЗ 200-100 ст. № 7 у строк до 31.12.2020.
18.05.2020 позивач подав до суду клопотання про призначення технічної експертизи документу, в якому зазначив, що окрім відзиву відповідачем долучено копії доказів, а саме: додаткову угоду № 1 до договору № 26 від 17.01.2019. Зважаючи на те, що згідно журналів реєстрації вхідної кореспонденції за 2019-2020 додаткова угода № 1 від 02.08.2019 до договору № 26 від 17.01.2019 не надходила до позивача, у відповіді на претензію позивача відповідач не послався на те, що існує додаткова угода № 1 від 02.08.2019 до договору № 26 від 17.01.2019 та те, що вищезазначена додаткова угода викликає сумніви, що до її достовірності, позивач вважає, що необхідно призначити по справі судову технічну експертизу документу. У зв'язку із чим позивач просить суд призначити у справі № 904/615/20 судову технічну експертизу документу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. На вирішення експертизи поставити питання:
- Чи відповідає дата складання додаткової угоди № 1 від 02.08.2019 до договору № 26 від 17.01.2019, вказана на ній (а саме 02.08.2019), істинному віку документа; якщо ні, у який період часу складена додаткова угода № 1 від 02.08.2019 до договору № 26 від 17.01.2019?
- Яким чином виконаний підпис від імені громадянина ОСОБА_1 у додатковій угоді № 1 від 02.08.2019 до договору № 26 від 17.01.2019 (за допомогою технічних засобів чи пишучим приладом)?
- Чи виготовлено наданий документ шляхом монтажу за допомогою комп'ютерної або копіювально-розмножувальної техніки?
- Чи нанесено відтиск печатки Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (код ЄДР 00131771) в додатковій угоді № 1 від 02.08.2019 до договору № 26 від 17.01.2019 печаткою, експериментальні та вільні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження?
- Чи нанесено відтиск печатки (штампа, факсиміле) печатки Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (код ЄДР 00131771) в додатковій угоді № 1 від 02.08.2019 до договору № 26 від 17.01.2019 однією і тією самою печаткою (штампом, факсиміле)?
Суд звертає увагу, що позивач, заявляючи клопотання про проведення експертизи, ставив на вирішення експерта питання «Яким чином виконаний підпис від імені громадянина ОСОБА_1 у додатковій угоді № 1 від 02.08.2019 до договору № 26 від 17.01.2019 (за допомогою технічних засобів чи пишучим приладом)?». При цьому позивач не стверджує, що додаткову угоду № 1 від 02.08.2019 т.в.о.генерального директора позивача ОСОБА_1 не підписував, і відповідно не ставить питання щодо того, чи виконаний підпис саме ОСОБА_1 .
Позивач, висловивши сумніви стосовно часу укладення додаткової угоди № 1 від 02.08.2019 до договору № 26 від 17.01.2019, не звертався до суду з позовною заявою про визнання вказаної додаткової угоди недійсною. Докази такого звернення в матеріалах справи відсутні.
У зв'язку із чим твердження позивача стосовно того, що відповідач у встановлений договором строк не виконав роботи передбачені спірним договором є необґрунтованими та безпідставними.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).
До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України).
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України).
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України).
Господарський суд зазначає, що при розгляді даної категорії спорів необхідно враховувати загальні приписи ст. ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, оскільки за результатами розгляду спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка відображена у постанові від 03.09.2019 у справі № 917/1258/18.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до приписів ст. 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб'єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
Як роз'яснив Конституційний Суд України своїм рішенням від 01.12.2004 №18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.
У рішенні Конституційного Суду України дано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Тобто інтерес позивача має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого дано в резолютивній частині вказаного рішення Конституційного Суду України.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. При цьому, позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Така позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав; під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 910/15567/17.
Отже, саме на Приватне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль", як позивача, покладений обов'язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.
Однак, всупереч наведеному позивач не довів перед судом, яким чином зі сторони відповідача було порушено права позивача.
З огляду на наведені вище обставини, відсутнє належне обґрунтування порушення прав позивача.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивачем не надано належних та достовірних доказів, які свідчать про порушення його прав чи законних інтересів, господарський суд вважає позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" про стягнення з відповідача 1 911 932,14 грн. основного боргу недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 221 784,13 грн. за період з 01.10.2019 по 24.01.2020.
Відповідно до п. 9.4. договору підрядник несе відповідальність за несвоєчасне закінчення виконання робіт з його вини та сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % від вартості незакінчених робіт за кожний день затримки.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). (ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України).
Також позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з 01.10.2019 по 24.01.2020 у розмірі 18 218,53 грн. та інфляційні втрати за період з жовтня 2019 року по грудень 2019 року у розмірі 11 454,36 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки судом визнано позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" про стягнення з відповідача 1 911 932,14 грн. основного боргу недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 221 784,13 грн., 3% річних у розмірі 18 218,53 грн. та інфляційних втрат у розмірі 11 454,36 грн. також задоволенню не підлягають.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2 102,00 грн.
При зверненні з позовом до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 32 451,78 грн. згідно з платіжним дорученням № 3665 від 28.01.2020, замість 32 450,84грн. Таким чином, при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 0,94грн.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідне клопотання позивачем до суду подано не було. Тому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що надмірно сплачений судовий збір в розмірі 0,94 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України, для чого позивачу необхідно звернутися до суду з відповідним клопотанням.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у розмірі 32 450,84 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Повне рішення складено 08.09.2020
Суддя І.В. Мілєва